У Х В А Л А
19 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 204/8017/17
Провадження № 14-29цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А.,
Желєзного І. В., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу квартири, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К. Ю., орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу квартири, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.
2. На обґрунтування позову зазначила, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована з моменту свого народження. Наразі вона проживає разом із чоловіком за іншою адресою, проте щонеділлі навідувалась до зазначеної квартири.
3 . У грудні 2017 року довідалася, що до її квартири вселились невідомі люди. До квартири вона не змогла зайти, оскільки на вхідних дверях замінені замки.
4. Послалася на те, що за цим фактом звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
5. Зауважила, що після допиту осіб, які вселилися до її квартири, дізналася, що 29 листопада 2017 року невідома їй ОСОБА_3 купила її квартиру у невідомого їй ОСОБА_2 .
6. Квартиру ОСОБА_2 начебто продала вона 05 вересня 2017 року. Проте будь-яких договорів щодо продажу квартири вона не підписувала та не укладала.
7. За матеріалами кримінального провадження до договору купівлі-продажу спірної квартири від 05 вересня 2017 року додано підроблений паспорт на ім`я « ОСОБА_1 »
8. Послалася на те, що хоча з реєстраційного обліку у спірній квартирі вона не знімалася та будь-яких довідок не отримувала, КП «Жилсервіс-2» ДМР видало ОСОБА_2 довідку № 604 про відсутність зареєстрованих осіб у спірній квартирі.
9. ОСОБА_3 зареєструвала у придбаній квартирі свою вагітну доньку ОСОБА_5 разом з неповнолітньою онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10. Уважаючи, що нерухоме майно вибуло з її володіння поза її волею, унаслідок вчинення невідомими особами шахрайських дій, зокрема, підробки паспорта та викрадення документів, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним з моменту вчинення правочину нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 вересня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36909829 від 05 вересня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342927212101, на спірну квартиру за ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38418914 від 29 листопада 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342927212101, на спірну квартиру за ОСОБА_3 ;
- витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спірну квартиру;
- позбавити ОСОБА_5 , яка діє у своїх інтересах та як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування зазначеною квартирою шляхом виселення їх із цієї квартири, що є підставою для зняття їх з реєстрації місця проживання.
11. Рішенням від 21 грудня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська позов задовольнив частково.
Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36909829 від 05 вересня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342927212101, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38418914 від 29 листопада 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К. Ю., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342927212101, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Витребував від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Виселив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У решті позову відмовив.
12. Місцевий суд рішення мотивував тим, що оскаржений договір купівлі-продажу є неукладеним, тому визнання його недійсним є неналежним способом захисту.
Вважав, що спірна квартира вибула з власності позивача поза її волею шляхом відчуження особою, яка не мала права відчужувати спірне майно, отже, наявні правові підстави для витребування цієї квартири від останнього набувача та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на цю квартиру.
Ураховуючи, що не було і волевиявлення ОСОБА_1 на вселення та проживання у спірній квартирі інших осіб, задоволенню підлягають і вимоги позивача про виселення відповідачів з цієї квартири.
13. Постановою від 26 січня 2022 року Дніпровський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 , а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року залишив без змін.
14. Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
15. 09 лютого 2022 року ОСОБА_3 подала до Верховного Судукасаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
16. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_3 послалася на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
17. Зазначила про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
18. Вважає, що місцевий суд застосував формальний підхід до вирішення справи, не надав оцінки доводам сторін, про що свідчать письмові докази, на які вона посилалася і які суд долучив до справи лише частково та підшив до справи хаотично, без сенсу та не за змістом, отже, виключив можливість дослідити та оцінити всі її доводи та докази.
19. Дійшла висновку, що суд першої інстанції у своєму рішенні послався на докази, які є недостовірними в силу дефектності їхньої форми та змісту, про що представник ОСОБА_5 - адвокат Ремез К. І. зробила відповідні заяви на стадії дослідження письмових доказів.
20. На думку заявниці, ОСОБА_1 була знайома із ОСОБА_8 до укладення угоди з ОСОБА_3 , про це вона дізналася під час його допиту в поліції. Він заявив, що ключі від спірної квартири були і в сусідки ОСОБА_9 , оскільки вона ходила до квартири годувати кота, що підтвердила і сама ОСОБА_1 .
21. Маючи можливість відновити документи на право власності, з травня до грудня 2017 року ОСОБА_1 нічого не зробила, оскільки мала інші наміри.
22. Зазначила, що документи не були викрадені, бо квартиру ніхто не грабував, що підтверджує трасологічна експертиза замків вхідних дверей, виконана у рамках кримінального розслідування за фактом звернення ОСОБА_3 .
23. До поліції за фактом пограбування ОСОБА_1 не зверталась, наряд поліції на місце злочину за фактом незаконного проникнення до квартири сторонніх осіб також не викликала, оголошення у газету та ЗМІ про втрату документів на квартиру не давала, арешт на квартиру через нотаріуса або поліцію не накладала.
24. Вважає, що ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 свідомо робила все, щоб квартира була продана, а потім повернута їй через суд.
25. ОСОБА_3 , разом із донькою ОСОБА_5 , вжили всіх можливих заходів щодо перевірки законності правочину, проте тепер, сплативши шахраям усі наявні у них кошти, мають право лише на теоретичне відшкодування збитків, а не на повернення сплачених коштів.
26. Рішення суду про позбавлення ОСОБА_3 майна без будь-якої можливості компенсації покладає на неї надмірний тягар поновлення порушених прав, який не мав би місця за наявності надійного механізму, створеного державою для перевірки покупцем нерухомості як особи продавця, так і законності попередніх правочинів із квартирою.
27. Суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 та постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 2-4652/11.
28. 24 травня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
29. Ухвалою від 17 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали із місцевого суду.
30. 21 квітня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
31. Ухвалою від 21 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначив до розгляду.
32. Ухвалою від 30 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передав на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
33. Ухвалою від 19 грудня 2022 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернула справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
34. 29 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу для розгляду Великою Палатою Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України.
35. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що у касаційних судах у складі Верховного Суду застосовуються як належні (ефективні) три взаємовиключні способи судового захисту при вирішенні справ щодо оспорення нотаріально посвідчених договорів з підстав їх непідписання стороною правочину, а тому потребує врегулюванню питання щодо кваліфікації таких правочинів як нікчемних, неукладених чи оспорюваних.
36. У постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
37. Згідно з частиною першою статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
38. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
39. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).
40. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що лише підписання правочину його сторонами свідчить про дотримання ними письмової форми договору. Непідписання ж правочину однією із його сторін свідчить про недотримання як письмової форми договору, так і, відповідно, норм закону щодо нотаріального посвідчення правочину, укладеного саме між указаними в ньому сторонами, наслідком чого є нікчемність такого правочину.
41. У цій справі суди встановили, що 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого позивач передала ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
42. За висновком експерта від 04 вересня 2018 року № 28/1.1/495 рукописний запис « ОСОБА_1 » та підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу від 05 вересня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , виконані не ОСОБА_1 .
43. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу її квартири і зазначила, що вона цей договір не підписувала, що, на думку колегії суддів, з огляду на встановлення судами факту його не підписання позивачем як стороною правочину, свідчить про нікчемність оспореного договору відповідно до частини першої статті 220 ЦК України.
44. Висновку про нікчемність нотаріально посвідченого договору за схожих правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18, від 23 січня 2023 року у справі № 753/15818/19.
45. Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 911/1693/18 Верховний Суд висловив інший висновок у правовідносинах з оспорення нотаріально посвідчених правочинів, зокрема: «підписання договору купівлі-продажу невстановленою особою від імені продавця є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України». Такого самого висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 760/10998/18.
46. Водночас, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 761/21897/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 727/8771/17, від 05 жовтня 2022 року у справі № 759/1692/18, Верховний Суд зазначив, що наслідком непідписання стороною правочину нотаріально посвідченого договору, є його неукладеність.
47. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не може переглянути оскаржені рішення та ухвалити законне й обґрунтоване рішення суду без відступу від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 911/1693/18, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 760/10998/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 761/21897/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 727/8771/17, від 05 жовтня 2022 року у справі № 759/1692/18.
48. Згідно із частиною першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
49. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
50. На підставі частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
51. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
52. Як слідує із частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тачастини четвертої статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, висловлені у постановах Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і у суддів відсутні права для не застосування таких висновків.
53. Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі «Брезовець проти Хорватії» (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).
54. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2023 року, обґрунтованими.
55. Оскільки принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для розгляду, з метою формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розумної передбачуваності судових рішень щодо способу судового захисту у справах щодо оспорення нотаріально посвідчених договорів з підстав їх непідписання стороною правочину.
56. Частина перша статті 402 ЦПК України визначає, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
57. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
58. Виходячи з викладеного, справу необхідно розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
59. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу квартири, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 23 травня 2023 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. Ю. МартєвСудді:В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовО. Б. Прокопенко І. В. Григор`єваО. М. Ситнік М. І. ГрицівІ. В. Ткач Д. А. ГудимаО. С. Ткачук І. В. ЖелєзнийВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаТ. А. Чумаченко Л. Й. КатеринчукС. П. Штелик В. С. Князєв
