Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Київське лісове господарство», до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державна інспекція сільського господарства у Київській області, про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2016 року, -
вс т а н о в и л а:
У червні 2015 року прокурор Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та ДП «Київське лісове господарство», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державна інспекція сільського господарства у Київській області, про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та витребування їх з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначив, що прокуратурою Києво-Святошинського району встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час набуття у власність громадянами земельних ділянок на території Гореницької сільської ради, та посилався на те, що у 2013 році ОСОБА_10 без належної правової підстави відчужила на користь відповідача ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2, 2966 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Гореницької сільської ради, який у свою чергу здійснив поділ цієї ділянки на 10 окремих та відчужив їх на користь решти відповідачів, які у подальшому отримали державні акти на право власності на відповідні ділянки.
Вказує, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення і перебувають у користуванні ДП «Київське лісове господарство», однак вибули з державної власності за відсутності рішення уповноваженого органу, через що просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та витребувати їх із чужого незаконного володіння на користь ДП «Київське лісове господарство».
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2016 року, у задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 30 жовтня 2013 року ОСОБА_9 відчужила на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки на користь ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2, 2966 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7) з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради.
Після чого ОСОБА_4 здійснив поділ вищезазначеної земельної ділянки на 10 окремих земельних ділянок.
В подальшому на дві земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_5, які були об'єднані в одну, був визначений новий кадастровий номер НОМЕР_4.
Разом з тим, встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_1 були ОСОБА_4 відчужені на користь ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8
На підставі листа прокуратури Київської області № 05/3-543 вих-429 від 22 листопада 2011 року про виконання постанови міжвідомчої наради від 25 травня 2011 року та доручення Голови Київської обласної державної адміністрації № 195-1 від 25 листопада 2011 року директор ДП «Київське лісове господарство» листом від 28 квітня 2012 року № 01-315 повідомив Київську міжрайонну природоохоронну прокуратуру Київської області про необхідність вжиття заходів прокурорського реагування на порушення Земельного та Лісового кодексів України, оскільки у межах села Стоянка Києво-Святошинського району (кв. 39), де знаходиться спірна земельна ділянка, наявна самовільна рубка лісових насаджень та видано без погодження державного підприємства громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки, які перебувають у користуванні цього підприємства.
Надалі, в доповнення до листа від 28 квітня 2012 року № 01-315, директор ДП «Київське лісове господарство» надіслав 29 травня 2012 року міжрайонному природоохоронному прокурору Київської області ще одного листа № 01-393 про те, що на вказаній території та земельних ділянках розпочате будівництво. Даний лист надійшов до міжрайонної прокуратури 30 травня 2012 року, про що є відповідна відмітка.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, на підставі ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки прокурор Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду із цим позовом лише 26 червня 2015 року, пропустивши без поважних причин встановлений законом трирічний строк позовної давності та не заявляв клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин його пропуску, а тому суд правильно відмовив у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, а фактично стосуються переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
В.О. Кузнєцов
