Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 369/6892/15-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
30.11.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Дубас Т.В.,
за участю секретаря Дідур М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом прокурора Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, ДП «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державна інспекція сільського господарства в Київській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації та витребування з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, ДП «Київське лісове господарство» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що, прокуратурою Києво-Святошинського району встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час набуття у власність громадян земельних ділянок на території Гореницької сільської ради, що полягає у наступному.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.10.2013 року ОСОБА_6 відчужила на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2966 га (кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:0298) з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Гореницької сільської ради.
Після чого ОСОБА_1 здійснив поділ вищезазначеної земельної ділянки на 10 окремих земельних ділянок площами:
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5091;
-0,2229 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5096;
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5092;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5095;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5093;
-0,2029 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5089;
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5090;
-0,2229 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5097;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5094;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5098.
В подальшому дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482000:10:001:5094 та 3222482000:10:001:5098, які були обєднані в одну, та визначений новий кадастровий номер 3222482000:10:001:5113.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 відчужив земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482000:10:001:5113, 3222482000:10:001:5093, 3222482000:10:001:5092, 3222482000:10:001:5091 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5.
Однак, спірні земельні ділянки набуто вказаними особами у власність незаконно виходячи з наступного.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:10:001:0298 належала Продавцю згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ №691963, виданого Києво-Святошинським відділом земельних ресурсів 23.11.2006 року, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 22.06 2005 року за №3661, №3662.
Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ №691963 зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010632902257.
Разом з тим, встановлено, що в управлінні Держземагенства відсутня інформація про реєстрацію державного акту та документації із землеустрою щодо її відведення ля садівництва.
В інформації Державного агентства земельних ресурсів України від 12.03.2015 за №10-28-0.13-4824/2-15 зазначено, що бланк державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №691963 Державним комітетом України із земельних ресурсів (на даний час Держземагенство України) переданий Головному управлінню Держкомзему у Київській області (на даний час Головне управління Держземагенства у Київській області) згідно з накладною від 26.06.2008 за №372.
Також, в інформації Головного управління Держземагенства у Київській області від 25.03.2015 за №10-10-0.3-4795/2-15 зазначено, що бланк державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №691963 виданий на Управління земельних ресурсів в Обухівському районі (на даний час Управління Держземагенства в Обухівському районі) з накладною від 11.11.2008 №678.
Так, за інформацією архівного сектору Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 25.03.2015, в документах архівного фонду інформації про надання земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва в межах та адміністративних межах Гореницької сільської ради в період з 2011 по 22.06.2005 рік на підставі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації не виявлено.
Відповідно до п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України станом на 2001 рік та того ж пункту Земельного кодексу України станом на 2006 рік до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади
Таким чином, можна стверджувати, що вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №691963 ОСОБА_6 не видавався.
Крім того, зазначений державний акт на право власності виданий незаконно ще й тому, що земельна ділянка, право на яку нібито посвідчувалось останнім, належить до земель лісогосподарського призначення і перебуває в користуванні Державного підприємства «Київське лісове господарство» та з користування останнього не вилучалась.
Землі, якими володіють на даний час відповідачі, перебувають в користуванні Державного підприємства «Київське лісове господарство», на даний час квартал 39, виділ 21 Приміського лісництва.
Порушення підтверджується інформацію Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 29.12.2014 за №02-4-09/7220.
Разом з тим, згідно інформації Державного агентства лісових ресурсів України УДПЛВО «Укрдержліспроект» №150 від 27.05.2015 встановлено, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 року, вищевказана земельна ділянка накладається на лісовий заказник «Гореницький» квартал 39.
Так, статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Вказаний заказник перебуває у віданні Державного підприємства «Київське лісове господарство» Приміське лісництво, та згідно інформації останніх, вищезазначена спірна земельна ділянка площею 2,2966 га розташована в межах лісового заказника місцевого значення «Гореницький».
Отже, наведене свідчить про те, що спірна земля вибула з власності держави за відсутності рішення уповноваженого органу державної влади.
У даному випадку перші договори купівлі-продажу відповідно до положень Земельного кодексу мають бути визнані недійсними, оскільки продавець на права відчужувати державне майно.
Тому прокурор просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9783674 від 09.01.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5090. Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_7, індексний номер: 14815578 від30.07.2014 19:33:41, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5091;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяженьприватного нотаріуса ОСОБА_8, індексний номер: 13630604 від06.06.2014 17:02:30, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5092;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяженьприватного нотаріуса ОСОБА_7, індексний номер: 13272183 від23.05.2014 12:54:39, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5093;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 9776744 від 09.01.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5095;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 9782969 від 09.01.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5096;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 9787455 від 09.01.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5097;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: НОМЕР_1 від 09.01.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5089;Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 16611242 від 20.10.2014, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:10:001:5113;Витребувати із володіння ОСОБА_1 на користьдержави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Київське лісове господарства» земельні ділянки загальною площею 1,1080 га з кадастровими номерами 3222482000:10:001:5097; 3222482000:10:001:5096; 3222482000:10:001:5095; 3222482000:10:001:5090;3222482000:10:001:5089, які розташовані в адміністративних межахГореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.Витребувати із володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державногопідприємства «Київське лісове господарство» земельну ділянку загальною площею 0,5000 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:5113, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.Витребувати із володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Київське лісове господарства» земельну ділянку загальною площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:5093, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області.Витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Київське лісове господарства» земельну ділянку загальною площею 0,2093 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:5092, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області.Витребувати із володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Київське лісове господарства» земельну ділянку загальною площею 0,2093 га з кадастровим номером 3222482000:10:001:5091, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.Судові витрати за цим позовом покласти на відповідачів.
В судовому засіданні прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, представники Київської обласної державної адміністрації, ДП «Київське лісове господарство» та представник Державної інспекції сільського господарства в Київській області вимоги позову підтримали та просили їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_9 проти вимог позову заперечували, просили відмовити у позові та застосувати строки позовної давності до позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 30.10.2013 року ОСОБА_6 відчужила на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2966 га (кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:0298) з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Гореницької сільської ради, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченогопрвиатним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7
Після чого ОСОБА_1 здійснив поділ вищезазначеної земельної ділянки на 10 окремих земельних ділянок площами:
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5091;
-0,2229 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5096;
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5092;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5095;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5093;
-0,2029 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5089;
-0,2093 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5090;
-0,2229 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5097;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5094;
-0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222482000:10:001:5098.
В подальшому дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482000:10:001:5094 та 3222482000:10:001:5098, які були обєднані в одну, та визначений новий кадастровий номер 3222482000:10:001:5113.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 відчужив земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482000:10:001:5113, 3222482000:10:001:5093, 3222482000:10:001:5092, 3222482000:10:001:5091 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5.
На підставі листа прокуратури Київської області № 05/3-543 вих-429 від 22.11.2011 року про виконання постанови міжвідомчої наради від 25.05.2011 та доручення Голови Київської обласної державної адміністрації № 195-1 від 25.11.2011 року директор ДП «Київське лісове господарство» листом від 28.04.2012 № 01-315 повідомив Київську міжрайонну природоохоронну прокуратуру Київської області про необхідність вжиття заходів прокурорського реагування на порушення Земельного та Лісового кодексів України, оскільки у межах села Стоянка Києво-Святошинського району (кв. 39), де знаходиться спірна земельна ділянка, наявна самовільна рубка лісових насаджень та видано без погодження державного підприємства громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки, які перебувають у користуванні цього підприємства.
До цього листа додано копії матеріалів лісовпорядкування, таксаційний опис лісових насаджень, копію листа прокуратури Київської області, доручення Голови Київської обласної державної адміністрації, польову перелікову відомість пнів, розрахунки.
Надалі, в доповнення до листа від 28.04.2012 № 01-315, директор ДП «Київське лісове господарство» надіслав ще одного листа від 29.05.2012 № 01-393 міжрайонному природоохоронному прокурору Київської області про те, що на вказаній території та земельних ділянках розпочате будівництво. Даний лист надійшов до міжрайонної прокуратури 30.05.2012 року, про що є відповідна відмітка.
Згідно статті 6 Закону України «Про прокуратуру», який діяв на дату пред'явлення позову, органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим, здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин першої та пятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 20 грудня2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. ОСОБА_10 набрав чинності 15 січня 2012 року.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обовязки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.
Проте положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.
Оскільки держава зобовязана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Отже з огляду на статус держави та її органів як субєктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які предявляються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.
На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як субєктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі за № 6-68цс15.
Згідно з статтею 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Таким чином, позивачами пропущено строк позовної давності, оскільки право на звернення до суду з таким позовом виникло ще у 2006 році, а безпосередньо про можливе порушення, як видно із матеріалів судової справи, стало відомо у листопаді 2011 та у травні 2012 років. Отже строк позовної давності, передбачений статті 257 ЦК України, на момент пред'явлення прокурором району позову 26.06.2015 р. та його надходження до суду, сплив.
А отже, позовні вимоги не підлягають до задоволення, з підстав спливу трьохрічного строку позовної давності.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 256, 257, 261, 267 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», практики рішення Європейського суду з прав людини та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові прокурора Києво-Святошинського району Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, ДП «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Державна інспекція сільського господарства в Київській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації та витребування з чужого незаконного володіння відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками цивільного процесу в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Дубас
