Справа № 161/11783/13-к

Провадження № 1-кп/159/5/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020020000017 від 21.11.2012 року, щодо:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Камінь-Каширський та проживаючої АДРЕСА_1 , розлученої, на утриманні має дочку 2003 року народження, освіта вища-економічна, працюючої приватним підприємцем, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч.ч. 1 і 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, уродженки с. Хворостів Любомльського району та зареєстрованої і проживаючої по АДРЕСА_2 , розлученої, освіта середня-спеціальна, працюючої кухарем у їдальні ЗОШ-4 м. Луцьк, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч.ч. 1 і 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Любомль, зареєстрованого і проживаючого по АДРЕСА_3 , одруженого, має сина 2002 року народження, освіта вища-економічна, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області та проживаючого по АДРЕСА_4 , не одруженого, має дочку 1996 року народження, освіта середня, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України;

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_12 в тому, що маючи необхідні теоретичні знання та практичні навики в сфері підприємницької діяльності суб`єктів господарювання та їх оподаткування, у неї виник злочинний корисливий намір використати утворене нею ФГ «Господарочка», а також створити інші юридичні особи з метою надання службовим особам реально діючих суб`єктів господарювання за незаконну грошову винагороду, послуг щодо документального забезпечення вчинюваних безтоварних господарських операцій, оприбуткування товарів, робіт та послуг невідомого походження (їх легалізації), завищення валових витрат цих суб`єктів, протиправного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податків, протиправної конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, з можливістю заволодіння чужим майном, шляхом підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів про ніби то поставку товарів, виконання робіт та надання послуг, а також з метою прикриття такої незаконної діяльності.

Для досягнення очікуваного результату від свого злочинного умислу, ОСОБА_12 вирішила вступити у злочинну змову з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, з яким перебувала у дружніх стосунках, на підставі чого запропонувала йому прийняти участь у спільній, тривалій протиправній діяльності щодо вчинення зазначених злочинів в сфері господарської та службової діяльності.

Отримавши згоду особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, на реалізацію вказаного злочинного умислу, діючи спільно з ним, 22 листопада 2007 року, ОСОБА_12 , переслідуючи корисливу зацікавленість у вигляді одержання кримінальних прибутків на постійній основі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних корисливих дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді завдання шкоди охоронюваним законом інтересам держави внаслідок несплати визначених податків та інших платежів, і свідомо бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності юридичними особами, а саме в порушення: вимог ст.ст. 3, 42, 43 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вони склали та підписали протокол №1 зборів загальних зборів учасників від 22.11.2007 про утворення товариства з обмеженою відповідальністю (в подальшому - ТОВ) «Медео-Захід», виступивши його засновниками, достовірно знаючи про те, що воно не займатиметься підприємницькою діяльністю, а утворюється з виключною метою подальшого надання, завдяки статусу зовні реально діючої юридичної особи, вищезазначених незаконних послуг. Директором ТОВ «Медео-Захід» було обрано ОСОБА_12 .

Вони ж, підписали Статут згідно п.1.1 якого Товариство створене ніби то з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах і послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку. Після цього, статут товариства і протокол зборів його засновників, були подані державному реєстратору виконавчого комітету Луцької міської ради. 28 листопада 2007 року ТОВ «Медео-Захід» зареєстроване за №11981020000004057, код ЄДРПОУ 35594018, юридична адреса: м. Луцьк, пр. Волі, 27 кім. 338. Згідно реєстраційних документів, основним видом його економічної діяльності обрано оптову торгівлю деревиною. 29 листопада 2007 року товариство за №7846 взято на податковий облік Луцькою ОДПІ. В цей же день дозвільною системою управління громадської безпеки УМВС в області на ім`я ОСОБА_12 видано дозвіл № НОМЕР_1 для виготовлення круглої печатки підприємства.

05 грудня 2007 року нею відкрито поточний банківський рахунок ТОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_2 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 303473, а також як особою, яка має право на здійснення банківських операцій, виконано зразки свого підпису та відбитка виготовленої печатки підприємства у відповідній картці. 11 грудня 2007 року на ім`я ОСОБА_12 видано свідоцтво про реєстрацію товариства платником податку на додану вартість № НОМЕР_3 , індивідуальний податковий номер - НОМЕР_4 . 06 лютого 2008 року ОСОБА_12 відкрито поточний банківський рахунок ТОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_5 у Відділенні в м.Луцьку філії ЗАТ «ПУМБ» в м.Львові (адреса: м.Луцьк, пр. Волі, 41), а також як особою, яка має право на здійснення банківських операцій, виконано зразки свого підпису та відбитка виготовленої печатки підприємства у відповідній картці.

01 жовтня 2008 року особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, відкрито розрахунковий банківський рахунок ТОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_6 у відділенні № НОМЕР_7 Волинського управління ЗРД АКІБ «УкрСиббанк» (адреса: м.Луцьк, пр. Волі,19) , а також як особою, яка має право на здійснення банківських операцій, виконано зразки свого підпису та відбитка виготовленої печатки підприємства у відповідній картці. 01 серпня 2011 року особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, відкрито поточний банківський рахунок ТОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_8 у Відділенні № НОМЕР_9 філії АБ «Південний» в м.Львові (адреса: м.Луцьк, вул. Рівненська, 1А), а також як особою, яка має право на здійснення банківських операцій, виконано зразки свого підпису та відбитка виготовленої печатки підприємства у відповідній картці.

У такий спосіб, ОСОБА_12 та особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснивши створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), забезпечили надання цьому фіктивному підприємству зовнішніх ознак законності, та отримали необхідні для реалізації свого задуму засоби: установчі та реєстраційні документи, печатку, обслуговувані банками рахунки.

В подальшому, ОСОБА_12 , враховуючи можливе викриття її у протиправній діяльності, з метою убезпечення себе від притягнення до відповідальності через відсутність юридичного зв`язку з фіктивним підприємством, 12.05.2008 подала заяву, зареєстровану у нотаріальному реєстрі за № 2627, про свій вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ «Медео-Захід». У зв`язку з чим були внесені відповідні зміни у Статут і реєстраційні документи підприємства, згідно з якими його єдиним засновником, а також директором став особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження.

У відповідності до Акту Луцької ОДПІ № 1651/225/35594018 від 29.03.2013 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (код за ЄДРПОУ 35594018) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та інших питань зазначених в постанові» встановлено порушення вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями); п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України №88, ст. 3, п.3 ст. 5, п.1 ст.7, ст. 17, ст. 42, ст. 179, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV; підтверджено відсутність факту здійснення господарських операцій ТОВ «Медео-Захід», які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Даною перевіркою встановлено відсутність придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), виявлено укладення угод, які не мають господарської мети та не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, а також встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Таким чином діяльність ТОВ «Медео-Захід» спрямована на проведення транзитних операцій, з метою отримання (надання) податкової вигоди третім особам (безпідставне формування податкового кредиту та витрат). При цьому, в порушення п. 185.1 ст 185, п. 198.2, п 198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI ТОВ «Медео-Захід» завищено податковий кредит на загальну суму 19 030 872 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та становить велику шкоду державі.

Тобто, такими діями, на переконання обвинувачення, ОСОБА_12 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Досудовим розслідуванням обвинувачується, що на початку 2009 року, в м.Луцьку, ОСОБА_13 , маючи необхідні теоретичні знання та практичні навики в сфері підприємницької діяльності суб`єктів господарювання та їх оподаткування, діючи умисно, переслідуючи особисту корисливу зацікавленість у вигляді одержання незаконних прибутків на постійній основі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних корисливих дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді завдання шкоди охоронюваним законом інтересам держави внаслідок несплати визначених податків та інших платежів, і свідомо бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, вирішив створити юридичну особу, не для здійснення реальної господарської діяльності, а з метою прикриття подальшої незаконної діяльності.

Такою метою було обрано надання службовим особам реально діючих суб`єктів господарювання за незаконну грошову винагороду, послуг щодо документального забезпечення вчинюваних безтоварних господарських операцій, оприбуткування товарів, робіт та послуг невідомого походження (їх легалізації), завищення валових витрат цих суб`єктів, протиправного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податків, протиправної конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, з можливістю заволодіння чужим майном, шляхом підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів про ніби то поставку товарів, виконання робіт та надання послуг, а також з метою прикриття такої незаконної діяльності. Для реалізації свого злочинного задуму, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності юридичними особами, а саме в порушення: вимог ст.ст. 3, 42, 43 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вінсклав та підписав протокол зборів засновників №1 від 01 лютого 2009 року про утворення приватного підприємства (в подальшому - ПП) «Техсандартпроект» та своє призначення його директором, достовірно знаючи про те, що воно не займатиметься підприємницькою діяльністю, а утворюється лише з метою надання незаконних послуг реально діючим суб`єктам господарювання щодо документального збільшення їх валових витрат та незаконного формування податкового кредиту, протиправної конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, а також прикриття вказаної незаконної діяльності.

Він же, підписав Статут згідно п.1.1 якого підприємство створене ніби то з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах і послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку. Після цього, статут товариства і протокол зборів його засновників, були подані державному реєстратору виконавчого комітету Луцької міської ради для проведення державної реєстрації.

09 лютого 2009 року ПП «Техсандартпроект» зареєстроване за №11981020000004899, код ЄДРПОУ 36347845, юридична адреса: м. Луцьк, вул. Новочерчицька 29 кв.5. Згідно реєстраційних документів, основним видом його економічної діяльності обрано консультування з питань комерційної діяльності та управління. 10 лютого 2009 року підприємство за №16895 взято на податковий облік Луцькою ОДПІ. В цей же день, дозвільною системою управління громадської безпеки УМВС в області на ім`я ОСОБА_13 видано дозвіл №002595 для виготовлення круглої печатки. 18 червня 2009 року ПП «Техсандартпроект» видано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № НОМЕР_10 , індивідуальний податковий номер - НОМЕР_11 . 09 липня 2009 року ОСОБА_13 відкрито поточний банківський рахунок підприємства № НОМЕР_12 у відділенні у філії ПАТ «Кредитпромбанк» в м. Луцьку, МФО 303741, а також як особою, яка має право на здійснення банківських операцій, виконано зразки свого підпису та відбитка виготовленої печатки у відповідній картці.

Відповідно до Акту Луцької ОДПІ № 2243/22.4/36347845 від 18.04.2013 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Техстандартпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 та інших питань зазначених у постанові» виявлені порушення вимог чинного законодавства України та підтверджено відсутність факту здійснення ПП «Техсандартпроект» господарських операцій, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 2072125 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі.

Тобто, на думку обвинувачення, ОСОБА_13 здійснив створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, фіктивне підприємництво (ч. 2 ст. 205 КК України).

Органами досудового розслідування звинувачується ОСОБА_12 , в тому, що на початку 2010 року вирішила створити злочинну групу, до складу якої, крім особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, також залучити ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , з котрими вони перебували у дружніх стосунках. При цьому, зважаючи на те, що останній являвся засновником і директором аналогічно самостійно створеного ним фіктивного ПП «Техстандартпроект», в сукупності з об`єднанням спільних протиправних зусиль учасників цієї групи та зацікавленістю суб`єктів «клієнтів», мало сприяти значним кримінальним прибуткам та унеможливленню викриття правоохоронними органами їх протиправної діяльності. Отримавши на початку 2010 року, в м.Луцьку добровільну свідому згоду особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на здійснення спільної, тривалої протиправної діяльності в сфері господарської та службової діяльності, ОСОБА_12 взяла на себе роль організатора та керівника створеної нею для вчинення кримінальних правопорушень злочинної групи.

Безпосередньо ОСОБА_12 , повідомивши усіх вищевказаних осіб про план злочинної діяльності, переконала їх у тому, що дана діяльність не може бути виявленою та викритою правоохоронними органами, оскільки встановити підроблення первинних та бухгалтерських документів не можливо, бо операції з товарно-матеріальними цінностями, факти надання послуг та виконання робіт, для облікування (оприбуткування) яких і виготовляються такі документи, в переважній більшості, дійсно були у суб`єктів господарювання «клієнтів», однак придбані чи отримані від інших постачальників, за значно меншу вказаної у підроблених документах ціну, а замовники цих документів повідомляти про їх підроблення не будуть, бо в такому випадку їм самим необхідно буде відповідати за фальсифікацію бухгалтерського обліку, податкової звітності, ухилення від сплати податків та заволодіння чужим майном.

Для забезпечення стійкості, стабільності та згуртованості даної групи, вона деталізувала розроблений нею спільно зі особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, план з розподілом ролей та функцій, направлений на досягнення єдиного злочинного задуму, визначила найбільш оптимальні способи його реалізації та правила поведінки, спрямовані на беззаперечне виконання її наказів і створення тісних стосунків, які базувались на спільному бажанні кожного з них вчиняти злочини з метою отримання стабільних кримінальних прибутків для задоволення власних потреб у грошах.

В подальшому, вона здійснювала детальне планування вчинення конкретних злочинів, керувала діями їх виконавців, приймала в них безпосередню участь, розподіляла грошову винагороду від одержаних злочинних прибутків та розробляла заходи направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне, тобто на засадах стійкості, зорганізованості, планування та дотримання внутрішньої дисципліни утворила стійку організовану групу, керувала нею, забезпечувала взаємозв`язок між діями усіх її учасників, фінансування та прикриття злочинної діяльності.

Згідно розробленого єдиного злочинного плану ОСОБА_12 , особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 домовились використовувати утворені трьома першими фіктивні підприємства ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект», а за необхідності також належні ОСОБА_12 інші суб`єкти - ТОВ «Голден Файер» та ФГ «Господарочка», які мали статус юридичної особи та необхідні реквізити, як інструменти виготовлення підроблених первинних документів про нібито поставку в адресу «замовників» (підприємств-контрагентів) товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг з метою їх подальшого відображення останніми в своєму бухгалтерському обліку та податковій звітності, тобто для документального прикриття фактично вчинюваних безтоварних господарських операцій, що в кінцевому результаті повинно було дозволити їм незаконно оприбутковувати товари, роботи та послуги невідомого походження, або прикривати відсутність таких, завищувати власні валові витрати, безпідставно формувати податковий кредит, зменшуючи свої податкові зобов`язання, або ухилятись від сплати податків, протиправно переводити (конвертувати) в ході вказаних операцій безготівкові грошові кошти у готівку для заволодіння ними, а також з метою прикриття вказаної незаконної діяльності.

В обов`язки ОСОБА_12 , особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_13 , у відповідності до розробленого та відомого кожному з них єдиного злочинного плану, входило використання наявних та здобуття нових зв`язків серед реально діючих приватних підприємців і службових осіб юридичних осіб, для підшукання серед них потенційних «клієнтів», котрі потребували вищеописаних незаконних послуг.

При цьому, вони уточнювали асортимент товарів, робіт та послуг, на які необхідно було виготовити фіктивні документи, їх вартість, порядок проведення взаєморозрахунків, банківські реквізити замовників та обумовлювали оплату за надання їм такого виду незаконних послуг в розмірі від 8% до 12%, в залежності від виду (послуги чи товари) та загальної суми здійсненої безтоварної операції, що було взаємовигідним, зважаючи на значно нижчий розмір, ніж ставка податків, передбачених чинним законодавством.

Отримувану від замовників інформацію ОСОБА_12 , особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_13 передавали для ОСОБА_10 . Остання, за вказівками особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_14 , в залежності від наданих ними та ОСОБА_13 відомостей, використовуючи наявні стандарти бухгалтерського обліку, податкової, фінансової та статистичної звітності, виконувала функції бухгалтера, в тому числі вона, з дотриманням встановлених чинними на момент злочинів нормативними актами форм і реквізитів, перебуваючи в офісному приміщенні, розміщеному за адресою: м.Луцьк, вул. 8 Березня, 1/4, з використанням комп`ютерної техніки, виготовляла від імені ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ФГ «Господарочка», ПП «Техстандартпроект» підроблені договори, рахунки, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт та інші необхідні документи, шляхом внесення до їх змісту завідомо неправдивої інформації про господарські стосунки, які в дійсності не існували.

Після цього, ОСОБА_12 , особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_13 , від імені створених ними фіктивних підприємств, у яких вони формально виконували функції директорів, тобто діючи як службові особи, своїми підписами та відтисками печаток завіряли виготовлені завідомо підроблені офіційні документи, з метою використання їх замовниками в бухгалтерському обліку та податковій звітності для прикриття безтоварних господарських операцій, протиправного зменшення податкових зобов`язань, ухилення від сплати податків, конвертації та привласнення грошових коштів.

Маскуючи здійснювані безтоварні операції та для досягнення кінцевої мети, замовники-«клієнти» здійснювали перерахування для ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект», ТОВ «Голден Файер», ФГ «Господарочка» на банківські рахунки грошових коштів, як нібито за фактично поставлені товари, надані послуги чи виконані роботи, згідно вищевказаних підроблених документів, по реально відсутнім цивільно-правовим зобов`язанням.

В подальшому, ОСОБА_10 , використовуючи наданий їй особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, доступ до програмно-технологічного телекомунікаційного комплексу «Банк-Клієнт», яким здійснювалось обслуговування банківськими установами відкритих для ТОВ «Медео-Захід» розрахункових рахунків, під контролем і за вказівками особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_12 отримувала виписки по цих рахунках, проводила дистанційне формування і відправлення електронних платіжних документів, котрими здійснювалось перерахування скерованих від «клієнтів» грошових коштів, або надавала інформацію про їх зарахування на ці рахунки ОСОБА_13 та особі, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, для безпосереднього зняття ними готівки.

По вказівці останнього ОСОБА_10 виписувала грошові чеки із зазначенням підстав: «Видача на закупівлю товарів», «Закупка товару», що не відповідало дійсності. Виготовлені чеки особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, завіряв своїм підписом і відтиском печатки, як директор ТОВ «Медео-Захід» та отримував в банках зазначені в них суми готівкою, які повертались замовникам незаконної конвертації, крім обумовленої винагороди в розмірі від 8% до 12%, за надані послуги, що розподілялася між членами злочинного угрупування та привласнювалася ними.

Здобуті внаслідок вчинення вказаних злочинів - фіктивного підприємництва та службового підроблення офіційних документів грошові кошти, шляхом здійснення з ними фінансових операцій, які полягали у зарахуванні по безтоварним операціям на банківський рахунок, перерахунку по рахунках контрольованих юридичних осіб з подальшим конвертуванням у готівку, з прихованням та маскуванням у такий спосіб незаконного походження цих коштів, володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння та їх використання, передачі замовникам конвертації, за виключенням власних кримінальних прибутків в розмірі 8-12% від загальної суми, у такий спосіб легалізовувались (відмивались).

Таким чином, на думку обвинувачення, на початку 2010 року ОСОБА_12 , особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , будучи об`єднаними єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів у сфері господарської та службової діяльності, спрямованих на реалізацію цього плану, відомого всім її учасникам, та досягнення кінцевої мети.

Зокрема, членами вказаної організованої групи вчинені наступні злочини.

1. В період січня-грудня 2010 року, в м. Луцьку, ОСОБА_12 , здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , використовуючи для прикриття незаконної діяльності фіктивне ТОВ «Медео-Захід», шляхом службового підроблення офіційних документів, сприяли ухиленню від сплати податків службовій особі приватного підприємства «Дисконт Плюс».

Так, ОСОБА_15 (якого ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.06.2013 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України), будучи службовою особою директором та головним бухгалтером ПП «Дисконт Плюс», здійснюючи господарську діяльність вказаного товариства, переслідуючи мету ухилитись від сплати податків, що підлягали перерахуванню цим товариством до державного бюджету, обрав для цього спосіб незаконного завищення валових витрат та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, шляхом створення документальної видимості понесених товариством витрат, внаслідок проведення безтоварних господарських операцій.

З метою реалізації даного наміру, ОСОБА_15 замовив у ОСОБА_12 виготовлення за грошову винагороду підроблених офіційних документів, підтверджуючих нібито постачання ТОВ «Медео-Захід» для ПП «Дисконт-плюс» товарно-матеріальних цінностей - будівельних матеріалів, для подальшого їх використання в бухгалтерському обліку та податковій звітності, що в кінцевому результаті повинно було дозволити йому незаконно документально завищити свої валові витрати, безпідставно сформувати податковий кредит, конвертувати одержані в ході вказаних безтоварних операцій безготівкові грошові кошти у готівку, ухилившись у такий спосіб від сплати податків.

В ході досягнення злочинної домовленості, ОСОБА_12 , виконуючи роль організатора та керівника організованої злочинної групи, в усному порядку, уточнила асортимент товарів, на які необхідно було виготовити такі фіктивні документи, їх вартість, порядок проведення взаєморозрахунків, банківські реквізити та обумовила оплату за надані послуги в розмірі приблизно 10% від загальної суми грошових коштів, що будуть перераховані, та передала отриману інформацію особі, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і ОСОБА_10 , для підготовки необхідних фіктивних документів.

Остання, будучи об`єднаною єдиним планом, згідно своєї ролі учасника злочинної групи, перебуваючи в офісному приміщенні, розміщеному за адресою: м.Луцьк, вул. 8 Березня, 1/4, за допомогою комп`ютерної техніки виготовила завідомо неправдиві документи про фінансово-господарські операції, які не мали місця в дійсності, про придбання ПП «Дисконт Плюс» товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) у ТОВ «Медео-Захід», а саме податкові накладні:

№ 050106 від 05.01.2010 на суму 35 721,60 грн., в т.ч. ПДВ - 5 953,60 грн.;

№ 290101 від 29.01.2010 на суму 84 220,12 грн., в т.ч. ПДВ - 14036,69грн.;

№ 310107 від 01.01.2010 на суму 57 542,28 грн., в т.ч. ПДВ - 9 590,38грн.;

№ 260203 від 26.02.2010 на суму 4 131,43 грн., в т.ч. ПДВ - 688,57 грн.;

№ 280210 від 28.02.2010 на суму 2 098,21 грн., в т.ч. ПДВ - 349,70 грн.;

№ 100310 від 10.03.2010 на суму 2 822,00 грн., в т.ч. ПДВ - 470,33 грн.;

№ 290410 від 29.04.2010 на суму 36 094,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 015,67грн.;

№ 030510 від 03.05.2010 на суму 127 326,40 грн., в т.ч. ПДВ - 21221,07грн.;

№ 300610 від 30.06.2010 на суму 12 150,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 025,00 грн.;

№ 090710 від 09.07.2010 на суму 12 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 000,00 грн.;

№ 120710 від 12.07.2010 на суму 20 770,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 461,67 грн.;

№ 150710 від 15.07.2010 на суму 4 760,00 грн., в т.ч. ПДВ - 793,33 грн.;

№ 200710 від 20.07.2010 на суму 1 865,00 грн., в т.ч. ПДВ - 310,83 грн.;

№ 220710 від 22.07.2010 на суму 1 883,00 грн., в т.ч. ПДВ - 313,83 грн.;

№ 280710 від 28.07.2010 на суму 72 035,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12005,83грн.;

№ 290710 від 29.07.2010 на суму 3 350,00 грн., в т.ч. ПДВ - 558,33 грн.;

№ 020810 від 02.08.2010 на суму 38 040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 340,00 грн.;

№ 030810 від 03.08.2010 на суму 38 040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 340,00 грн.;

№ 130810 від 13.08.2010 на суму 297,00 грн., в т.ч. ПДВ - 49,50 грн.;

№ 160810 від 16.08.2010 на суму 16 870,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 811,67 грн.;

№ 300810 від 30.08.2010 на суму 702 945,00 грн., в т.ч. ПДВ - 117157,50грн.;

№ 030910 від 03.09.2010 на суму 14 030,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 338,33 грн.;

№ 090910 від 09.09.2010 на суму 26 178,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 363,00 грн.;

№ 100910 від 10.09.2010 на суму 3 506,00 грн., в т.ч. ПДВ - 584,33 грн.;

№ 130910 від 13.09.2010 на суму 20 942,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 490,33 грн.;

№ 140910 від 14.09.2010 на суму 109 950,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18325,00грн.;

№ 150910 від 15.09.2010 на суму 400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 66,67 грн.;

№ 160910 від 16.09.2010 на суму 80 825,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13470,83грн.;

№ 170910 від 17.09.2010 на суму 1 380,00 грн., в т.ч. ПДВ - 230,00 грн.;

№ 300910 від 30.09.2010 на суму 37 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 166,67 грн.;

№ 121010 від 12.10.2010 на суму 4 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 821,67 грн.;

№ 141010 від 14.10.2010 на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн.;

№ 131010 від 13.10.2010 на суму 5 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.;

№ 211010 від 21.10.2010 на суму 251 579,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4192,83грн.;

№ 221010 від 22.10.2010 на суму 91 423,91 грн., в т.ч. ПДВ - 15237,32грн.;

№ 281010 від 28.10.2010 на суму 445,00 грн., в т.ч. ПДВ - 74,17 грн.;

№ 291010 від 29.10.2010 на суму 57 896,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 649,33 грн.;

№ 021110 від 02.11.2010 на суму 8 762,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 460,33 грн.;

№ 031110 від 03.11.2010 на суму 64 925,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10820,83грн.;

№ 051110 від 05.11.2010 на суму 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00грн.;

№ 081110 від 08.11.2010 на суму 1 725,60 грн., в т.ч. ПДВ - 287,60 грн.;

№ 101110 від 10.11.2010 на суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн.;

№ 151110 від 15.11.2010 на суму 4 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 666,67 грн.;

№ 181110 від 18.11.2010 на суму 8 865,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 477,50 грн.;

№ 011210 від 01.12.2010 на суму 13 567,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 261,17 грн.;

№ 021210 від 02.12.2010 на суму 55 405,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 234,17 грн.;

№ 101210 від 10.12.2010 на суму 3 833,02 грн., в т.ч. ПДВ - 638,84 грн.;

№ 101210 від 10.12.2010 на суму 2 937,98 грн., в т.ч. ПДВ - 489,66 грн.;

№ 151210 від 15.12.2010 на суму 1 089,00 грн., в т.ч. ПДВ - 181,50 грн.,

а всього документів, про придбання підприємством «Дисконт Плюс» у ТОВ «Медео-Захід» будівельних матеріалів на загальну суму 2 245 556 гривень, в тому числі податок на додану вартість 374 259 гривень.

Вказані вище завідомо неправдиві документи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , на виконання своєї ролі учасника організованої групи, завірив власним підписом, як директор ТОВ «Медео-Захід», та відтиском печатки цього товариства, передавши їх ОСОБА_12 .

При цьому, на підставі вказаних фіктивних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, ПП «Дисконт Плюс» здійснено перерахування як ніби то за поставлені товари грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід», а саме:

платіжним дорученням №16 від 06.01.2010 року в сумі 46170,00 грн.;

платіжним дорученням №17 від 11.01.2010 року в сумі 53192,00 грн.;

платіжним дорученням №20 від 14.01.2010 року в сумі 2577,00 грн.;

платіжним дорученням №72 від 17.02.2010 року в сумі 1363,00 грн.;

платіжним дорученням №84 від 22.02.2010 року в сумі 731,64 грн.;

платіжним дорученням №87 від 23.02.2010 року в сумі 4135,00 грн.;

платіжним дорученням №102 від 10.03.2010 року в сумі 2678,00 грн.;

платіжним дорученням №113 від 15.03.2010 року в сумі 144,00 грн.;

платіжним дорученням №171 від 23.04.2010 року в сумі 27005,00 грн.;

платіжним дорученням №178 від 26.04.2010 року в сумі 3100,00 грн.;

платіжним дорученням №180 від 26.04.2010 року в сумі 5549,00 грн.;

платіжним дорученням №194 від 30.04.2010 року в сумі 440,00 грн.;

платіжним дорученням №202 від 05.05.2010 року в сумі 6000,00 грн.;

платіжним дорученням №207 від 05.05.2010 року в сумі 4000,00 грн.;

платіжним дорученням №213 від 06.05.2010 року в сумі 1324,40 грн.;

платіжним дорученням №214 від 06.05.2010 року в сумі 2,00 грн.;

платіжним дорученням №246 від 31.05.2010 року в сумі 116000,00 грн.;

платіжним дорученням №281 від 17.06.2010 року в сумі 12150,00 грн.;

платіжним дорученням №305 від 09.07.2010 року в сумі 12000,00 грн.;

платіжним дорученням №309 від 12.07.2010 року в сумі 20770,00 грн.;

платіжним дорученням №311 від 15.07.2010 року в сумі 2555,00 грн.;

платіжним дорученням №312 від 15.07.2010 року в сумі 2205,00 грн.;

платіжним дорученням №325 від 20.07.2010 року в сумі 1865,00 грн.;

платіжним дорученням №340 від 22.07.2010 року в сумі 1883,00 грн.;

платіжним дорученням №349 від 28.07.2010 року в сумі 59690,00 грн.;

платіжним дорученням №352 від 28.07.2010 року в сумі 12345,00 грн.;

платіжним дорученням №364 від 29.07.2010 року в сумі 3350,00 грн.;

платіжним дорученням №374 від 02.08.2010 року в сумі 6340,00 грн.;

платіжним дорученням №384 від 03.08.2010 року в сумі 47121,00 грн.;

платіжним дорученням № 405 від 13.08.2010 року в сумі 297,00 грн.;

платіжним дорученням № 412 від 16.08.2010 року в сумі 16870,00 грн.;

платіжним дорученням № 453 від 30.08.2010 року в сумі 20945,00 грн.;

платіжним дорученням № 456 від 30.08.2010 року в сумі 615000,00 грн.;

платіжним дорученням № 457 від 30.08.2010 року в сумі 67000,00 грн.;

платіжним дорученням № 254 від 02.09.2010 року в сумі 600000,00 грн.;

платіжним дорученням № 477 від 03.09.2010 року в сумі 14030,00 грн.;

платіжним дорученням № 517 від 10.09.2010 року в сумі 3506,00 грн.;

платіжним дорученням № 525 від 14.09.2010 року в сумі 109950,00 грн.;

платіжним дорученням № 530 від 15.09.2010 року в сумі 400,00 грн.;

платіжним дорученням № 531 від 16.09.2010 року в сумі 80000,00 грн.;

платіжним дорученням № 533 від 16.09.2010 року в сумі 825,00 грн.;

платіжним дорученням № 536 від 17.09.2010 року в сумі 1380,00 грн.;

платіжним дорученням № 568 від 30.09.2010 року в сумі 37000,00 грн.;

платіжним дорученням № 584 від 12.10.2010 року в сумі 930,00 грн.;

платіжним дорученням № 586 від 12.10.2010 року в сумі 4000,00 грн.;

платіжним дорученням № 602 від 14.10.2010 року в сумі 4000,00 грн.;

платіжним дорученням № 623 від 21.10.2010 року в сумі 200000,00 грн.;

платіжним дорученням № 633 від 22.10.2010 року в сумі 86124,00 грн.;

платіжним дорученням № 641 від 22.10.2010 року в сумі 1500,00 грн.;

платіжним дорученням № 643 від 22.10.2010 року в сумі 3799,00 грн.;

платіжним дорученням № 654 від 28.10.2010 року в сумі 445,00 грн.;

платіжним дорученням № 656 від 29.10.2010 року в сумі 36843,00 грн.;

платіжним дорученням № 661 від 29.10.2010 року в сумі 24053,00 грн.;

платіжним дорученням № 674 від 11.05.2010 року в сумі 60000,00 грн.;

платіжним дорученням № 682 від 10.11.2010 року в сумі 30000,00 грн.;

платіжним дорученням № 687 від 15.11.2010 року в сумі 4000,00 грн.;

платіжним дорученням № 689 від 18.11.2010 року в сумі 8765,00 грн.;

платіжним дорученням № 690 від 18.11.2010 року в сумі 100,00 грн.;

платіжним дорученням № 715 від 01.12.2010 року в сумі 7567,00 грн.;

платіжним дорученням № 720 від 01.12.2010 року в сумі 6000,00 грн.;

платіжним дорученням № 724 від 02.12.2010 року в сумі 405,00 грн.;

платіжним дорученням № 733 від 09.12.2010 року в сумі 15000,00 грн.;

платіжним дорученням № 735 від 09.12.2010 року в сумі 40000,00 грн.;

платіжним дорученням № 736 від 10.12.2010 року в сумі 6000,00 грн.;

платіжним дорученням № 737 від 10.12.2010 року в сумі 771,00 грн.;

платіжним дорученням № 741 від 15.12.2010 року в сумі 1089,00 грн.;

платіжним дорученням №43 від 07.02.2011 року в сумі 30000,00 грн.;

а всього переховано грошей в загальній сумі 2 595 279,04 гривень.

Достовірно знаючи, що ПП «Дисконт Плюс» фактично не отримувало від ТОВ «Медео-Захід» ніяких товарів, усвідомлюючи, що вищевказані документи, отримані від ОСОБА_12 , містять неправдиві відомості про господарські операції, яких в дійсності не було, ОСОБА_15 умисно, з метою ухилення від сплати податків до бюджету, в період з січня по грудень 2010 року здійснив проведення вказаних документів по бухгалтерському та податковому обліку ПП «Дисконт Плюс».

При складанні податкової звітності, зокрема декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, та уточнюючих розрахунків до них, включив операції з придбання у ТОВ «Медео-Захід» товарів на суму 2 245556 гривень, а також включив до «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Додаток №5 до податкової декларації з ПДВ) суми податку на додану вартість, сформованого на підставі податкових накладних ТОВ «Медео-Захід» на загальну суму 374259 гривень. При складанні податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та річну за 2010 рік, ОСОБА_16 включив операції про понесені витрати, пов`язані із придбанням у ТОВ «Медео-Захід» товарів на суму 1871296 гривень.

Отже, в результаті таких дій ОСОБА_15 , що полягали у проведення завідомо неправдивих документів про нібито придбання у ТОВ «Медео-Захід» будівельних матеріалів на суму 2 245556 гривень (в т.ч. ПДВ 374 259 гривень), приватним підприємством «Дисконт Плюс» в період з січня по грудень 2010 року, без здійснення операцій з придбання товарів від ТОВ «Медео-Захід», без отримання від вказаного товариства цих товарів, що не були придбані для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП «Дисконт Плюс», безпідставно завищено валові витрати та податковий кредит, внаслідок чого підприємством було не нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 467 823 гривень, в т.ч. за І квартал 2010 на 38861 грн., за ІІ квартал 2010 на 36577 грн., за ІІІ квартал 2010 251472 грн., за ІV квартал 2010 на 140913 грн., а також податок на додану вартість в сумі 374 259 гривень, в т.ч. за січень 2010 на 29581 грн., лютий 2010 на 1038 грн., березень 2010 на 470 грн., квітень 2010 на 6016 грн., травень 2010 на 21221 грн., червень 2010 на 2025 грн., липень 2010 на 19444 грн., серпень 2010 на 132699 грн., вересень 2010 на 49035 грн., жовтень 2010 на 70212 грн., листопад 2010 на 29713 грн., грудень 2010 на 12805 грн., а всього податків на загальну суму 842082 гривень.

Таким чином, в результаті вчиненого організованою групою в складі ОСОБА_12 , особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 складання та видачі від імені ТОВ «Медео-Захід» вищезазначених завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_15 , будучи службовою особою платника податку ПП «Дисконт Плюс», умисно ухилився від сплати до бюджету за період з січня по грудень 2010 року податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в загальній сумі 842082 гривень, яка більше, ніж в одну тисячу разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить значний розмір.

2. Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_12 в період серпня-грудня 2010 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , використовуючи для прикриття незаконної діяльності фіктивне ТОВ «Медео-Захід», шляхом службового підроблення офіційних документів, повторно сприяли ухиленню від сплати податків службовій особі ТОВ «Атланта-Сервіс».

Так, ОСОБА_17 (якого ухвалою Луцького міськрайонного суду від 16.05.2013 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України), будучи службовою особою директором товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта-Сервіс», переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним ТОВ «Атланта-Сервіс», обрав для цього спосіб незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ), шляхом створення документальної видимості понесених товариством витрат, внаслідок проведення безтоварних господарських операцій, яких в дійсності не відбувалось.

З метою реалізації даного наміру, ОСОБА_17 замовив у ОСОБА_12 , виготовлення за грошову винагороду підроблених офіційних документів, підтверджуючих нібито постачання ТОВ «Медео-Захід» для ТОВ «Атланта-Сервіс» товарно-матеріальних цінностей, для подальшого їх використання в бухгалтерському обліку та податковій звітності, що в кінцевому результаті повинно було дозволити йому незаконно документально завищити свої валові витрати, безпідставно сформувати податковий кредит, конвертувати одержані в ході вказаних безтоварних операцій безготівкові грошові кошти у готівку, ухилившись у такий спосіб від сплати податків.

В ході досягнення злочинної домовленості, ОСОБА_12 , виконуючи роль організатора та керівника організованої злочинної групи, в усному порядку уточнила асортимент товарів, на які необхідно було виготовити такі фіктивні документи, їх вартість, порядок проведення взаєморозрахунків, банківські реквізити та обумовила оплату за надані послуги в розмірі приблизно 10% від загальної суми грошових коштів, що будуть перераховані, та передала отриману інформацію особі, справа відносно якого виділена в окреме провадження, і ОСОБА_10 , для підготовки необхідних фіктивних документів. Остання, будучи об`єднаною єдиним планом, згідно своєї ролі учасника злочинної групи, перебуваючи в офісному приміщенні, розміщеному за адресою: м.Луцьк, вул. 8 Березня, 1/4, за допомогою комп`ютерної техніки виготовила завідомо неправдиві документи про фінансово-господарські операції, які не мали місця в дійсності, про купівлю товариством «Атланта-Сервіс» у ТОВ «Медео-Захід» товарів: комплектів елементів для підвісних стель, стояків вітражів, бетонних блоків, рам, щебеню, цегли і т.д., а саме: договір поставки від 05.10.2010; видаткові накладні №11101 від 01.11.2010 на суму 373259,05 грн., в тому числі ПДВ в сумі 62209,84 грн., №71203 від 07.12.2010 на суму 124292,71 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20715,45 грн., №71204 від 07.12.2010 на суму 211415,69 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35235,95 грн.

Вказані вище завідомо неправдиві документи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , на виконання своєї ролі учасника організованої групи, завірив власним підписом як директор ТОВ «Медео-Захід», та відтиском печатки цього товариства, передавши їх ОСОБА_12 для подальшого використання ОСОБА_17 .

Згідно цих видаткових накладних, ТОВ «Атланта-Сервіс» в особі ОСОБА_17 , документально отримало у ТОВ «Медео-Захід» товари по договору поставки від 05.10.2010, які в дійсності не поставлялись, внаслідок чого по податковому обліку ТОВ «Атланта-Сервіс» ОСОБА_17 було відображено неправдиві дані про проведені товариством господарські операції та понесені в результаті цього витрати і сплачені суми ПДВ, які можуть бути віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ.

На підставі вищевказаних недостовірних офіційних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, ТОВ «Атланта-Сервіс» здійснено перерахування грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід», а саме:

платіжним дорученням №212 від 17.01.2011 року в сумі 135000,00 грн;

платіжним дорученням №213 від 17.01.2011 року в сумі 145000,00 грн;

платіжним дорученням №218 від 25.01.2011 року в сумі 145000,00 грн;

платіжним дорученням №38 від 28.01.2011 року в сумі 35000,00 грн.;

платіжним дорученням №68 від 02.02.2011 року в сумі 7750,00 грн.;

платіжним дорученням №495 від 21.02.2011 року в сумі 300000,00 грн.;

платіжним дорученням №497 від 25.02.2011 року в сумі 300000,00 грн.;

платіжним дорученням №498 від 04.03.2011 року в сумі 300000,00 грн.;

платіжним дорученням №511 від 10.05.2011 року в сумі 100000,00 грн.;

платіжним дорученням №515 від 19.05.2011 року в сумі 100000,00 грн.;

платіжним дорученням №527 від 30.06.2011 року в сумі 100000,00 грн.;

платіжним дорученням №711 від 16.09.2011 року в сумі 49940,00 грн.;

платіжним дорученням №543 від 20.09.2011 року в сумі 90000,00 грн.;

платіжним дорученням №753 від 05.10.2011 року в сумі 22727,00 грн.;

платіжним дорученням №290 від 07.10.2011 року в сумі 50505,00 грн.;

платіжним дорученням №771 від 12.10.2011 року в сумі 25253,00 грн;

платіжним дорученням №777 від 13.10.2011 року в сумі 24242,00 грн;

платіжним дорученням №795 від 21.10.2011 року в сумі 28000,00 грн;

платіжним дорученням №82 від 15.12.2011 року в сумі 250000,00 грн;,,

а всього перераховано грошових коштів на загальну суму 1 958 417 грн.

При цьому, незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, а також до складу податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Атланта-Сервіс» у податкових деклараціях з ПДВ товариства за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, які були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету цим товариством.

В результаті такого відображення в обліку ТОВ «Атланта-Сервіс» безтоварних операцій з ТОВ «Медео-Захід» щодо отримання товарів (робіт/послуг), ОСОБА_17 було занижено податок на прибуток підприємства в 2010 році на суму 196 065 грн., а також занижено податок на додану вартість: за серпень 2010 року 15 000 грн., за жовтень 2010 року 89 000 грн., за листопад 2010 року 50 000 грн., за грудень 2010 року 562 103 грн., внаслідок чого згідно акту №1221/22.6/31654883 від 21.02.2013 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атланта-Сервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, товариством «Атланта-Сервіс» не було сплачено до державного бюджету 716 103 грн. податку на додану вартість, та 196 065 грн. податку на прибуток підприємства.

В результаті вчиненого організованою групою в складі ОСОБА_12 , особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 складання та видачі від імені ТОВ «Медео-Захід» вищезазначених завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_17 , будучи службовою особою платника податку директором ТОВ «Атланта-Сервіс», умисно ухилився від сплати до бюджету за період з 01.08.2010 по 31.12.2010 податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в загальній сумі 912 168 гривень, яка більше, ніж в одну тисячу разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що становить значний розмір.

Тим самим, на думку обвинувачення, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сприяли в ухилені від сплати податків у значних розмірах, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212 КК України, а також, службове підроблення за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

3. Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_12 в період травня-грудня 2010 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , використовуючи для прикриття незаконної діяльності створене фіктивне ТОВ «Медео-Захід», шляхом службового підроблення офіційних документів, повторно сприяла ухиленню від сплати податків службовій особі ВАТ «Луцьк Фудз».

Так, ОСОБА_18 (який згідно із постановою Луцького міськрайонного суду від 15.08.2013 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України), будучи головою правління ВАТ «Луцьк Фудз», здійснюючи господарську діяльність вказаного товариства, переслідуючи мету ухилитись від сплати податків, що підлягали перерахуванню цим товариством до державного бюджету, обрав для цього спосіб незаконного завищення валових витрат та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, шляхом створення документальної видимості понесених товариством витрат, внаслідок проведення безтоварних господарських операцій.

З метою реалізації даного наміру, ОСОБА_18 замовив у ОСОБА_12 виготовлення за грошову винагороду підроблених офіційних документів, підтверджуючих нібито постачання ТОВ «Медео-Захід» для ВАТ «Луцьк Фудз» товарно-матеріальних цінностей, для подальшого їх використання в бухгалтерському обліку та податковій звітності, що в кінцевому результаті повинно було дозволити йому незаконно документально завищити свої валові витрати, безпідставно сформувати податковий кредит, конвертувати одержані в ході вказаних безтоварних операцій безготівкові грошові кошти у готівку, ухилившись у такий спосіб від сплати податків.

В ході досягнення злочинної домовленості, ОСОБА_12 , виконуючи роль організатора та керівника організованої злочинної групи, в усному порядку, уточнила асортимент товарів, на які необхідно було виготовити такі фіктивні документи, їх вартість, порядок проведення взаєморозрахунків, банківські реквізити та обумовила оплату за надані послуги в розмірі приблизно 10% від загальної суми грошових коштів, що будуть перераховані, та передала отриману інформацію особі, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і ОСОБА_10 , для підготовки необхідних фіктивних документів. Остання, будучи об`єднаною єдиним планом, згідно своєї ролі учасника злочинної групи, перебуваючи в офісному приміщенні, розміщеному за адресою: м.Луцьк, вул. 8 Березня, 1/4, за допомогою комп`ютерної техніки виготовила завідомо неправдиві документи про фінансово-господарські операції, які не мали місця в дійсності, про придбання товариством «Луцьк Фудз» сільськогосподарських товарів та томатної пасти у ТОВ «Медео-Захід», а саме:

договір купівлі-продажу №17/05/10/1 від 17.05.2010, згідно якого ТОВ «Медео-Захід» в період з 01.06.2010 по 29.12.2010 нібито реалізовувало товариству «Луцьк Фудз» сільськогосподарську продукцію та томатну пасту;

видаткові та податкові накладні:

№173 від 01.06.2010, №191 від 01.06.2010 на суму 239870,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 39978,33 грн.;

№174 від 04.06.2010, №192 від 04.06.2010 на суму 181234,01 грн.,

в т.ч. ПДВ 30205,67 грн.;

№175 від 07.06.2010, №193 від 07.06.2010 на суму 298700,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 49783,33 грн.;

№177 від 15.06.2010, №194 від 15.06.2010 на суму 300000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.;

№178 від 18.06.2010, №195 від 18.06.2010 на суму 280016,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 46669,33 грн.;

№179 від 21.06.2010, №196 від 21.06.2010 на суму 290975,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 48495,83 грн.;

№180 від 23.06.2010, №197 від 23.06.2010 на суму 288540,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 48090,00 грн.;

№181 від 24.06.2010, №198 від 24.06.2010 на суму 284900,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 47483,33 грн.;

№182 від 25.06.2010, №199 від 25.06.2010 на суму 281600,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 46933,33 грн.;

№183 від 29.06.2010, №200 від 29.06.2010 на суму 137804,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 22967,33 грн.;

№184 від 30.06.2010, №201 від 30.06.2010 на суму 120000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 20000,33 грн.;

№20701 від 02.07.2010, №20701 від 02.07.2010 на суму 283250,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 47208,33 грн.;

№50702 від 05.07.2010, №50702 від 05.07.2010 на суму 292600,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 48766,67 грн.;

№80700 від 02.07.2010, №80700 від 08.07.2010 на суму 276040,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 46006,67 грн.;

№130702 від 13.07.2010, №130702 від 13.07.2010 на суму 300000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 50000,0 грн.;

№190703 від 19.07.2010, №190703 від 19.07.2010 на суму 299200,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 49866,67 грн.;

№210704 від 21.07.2010, №210704 від 21.07.2010 на суму 203585,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 33930,83 грн.;

№260702 від 26.07.2010, №260702 від 26.07.2010 на суму 145332,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 24222,00 грн.;

№120801 від 12.08.2010, №120801 від 12.08.2010 на суму 275200,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 45866,67 грн.;

№270802 від 19.08.2010, №190810 від 19.08.2010 на суму 257000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 42833,33 грн.;

№270803 від 27.08.2010, №270803 від 27.08.2010 на суму 187700,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 31283,33 грн.;

№20905 від 02.09.2010, №20905 від 02.09.2010 на суму 288000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 48000,00 грн.;

№60903 від 06.09.2010, №60903 від 06.09.2010 на суму 300000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.;

№80905 від 08.09.2010, №80905 від 08.09.2010 на суму 270000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 45000,00 грн.;

№100906 від 10.09.2010, №100906 від 10.09.2010 на суму 294000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 49000,00 грн.;

№140904 від 14.09.2010, №140904 від 14.09.2010 на суму 216000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 36000,00 грн.;

№160906 від 16.09.2010, №160906 від 16.09.2010 на суму 294000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 49000,00 грн.;

№230904 від 23.09.2010, №230904 від 23.09.2010 на суму 252000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 42000,00 грн.;

№280902 від 28.09.2010, №280902 від 28.09.2010 на суму 300000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.;

№290904 від 29.09.2010, №290904 від 29.09.2010 на суму 210000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 35000,00 грн.;

№300906 від 30.09.2010, №300906 від 30.09.2010 на суму 276000,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 46000,00 грн.;

№81203 від 08.12.2010, №81203 від 08.12.2010 на суму 235545,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 39257,50 грн.;

№161203 від 16.12.2010, №161204 від 16.12.2010 на суму 241290,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 40215,00 грн.;

№221204 від 22.12.2010, №221204 від 22.12.2010 на суму 252780,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 42130,50 грн.;

№291201 від 29.12.2010, №291201 від 29.12.2010 на суму 230386,00 грн.,

в т.ч. ПДВ 38397,67 грн.,

а всього документів, про ніби то придбання товариством «Луцьк Фудз» у ТОВ «Медео-Захід» сільськогосподарських товарів та томатної пасти на загальну суму 8883547,08 гривень, в тому числі, ПДВ 1480591 гривень.

Крім цього, з метою створення видимості постачання нібито придбаних товариством «Луцьк Фудз» товарів, ОСОБА_10 , згідно своєї ролі учасника злочинної групи, виготовила завідомо неправдиві для ОСОБА_18 документи, а саме товарно-транспортні накладні від: 18.03.10 р., 25.03.10 р., 31.03.10 р., 01.06.10 р., 04.06.10 р., 07.06.10 р., 15.06.10 р., 18.06.10 р., 21.06.10 р., 23.06.10 р., 24.06.10 р., 25.06.10 р., 29.06.10 р., 30.06.10 р., 02.07.10 р., 05.07.10 р., 08.07.10 р., 13.07.10р., 19.07.10р., 21.07.10р., 26.07.10р., 02.09.10 р.,06.09.10 р., 08.09.10 р., 10.09.10 р., 14.09.10 р., 16.09.10р., 23.09.10 р., 28.09.10 р., 29.09.10 р., 30.09.10 р., 08.12.10р., 16.12.10р., 22.12.10р., 29.12.10р., про перевезення сільськогосподарських товарів та томатної пасти від ТОВ «Медео-Захід» в адресу ВАТ «Луцьк Фудз» вантажним автомобілем MAN-L2000 (д.р.н. НОМЕР_13 ) з причепом MOVANA (д.р.н. НОМЕР_14 ).

Вказані вище завідомо неправдиві документи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , на виконання своєї ролі учасника організованої групи, завірив власним підписом, як директор ТОВ «Медео-Захід», та відтиском печатки цього товариства, передавши їх ОСОБА_12 .

При цьому, на підставі зазначених фіктивних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, ВАТ «Луцьк Фудз» здійснено перерахування як ніби то за поставлені товари грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід», а саме:

платіжним дорученням №2551 від 16.07.2010 року в сумі 50000,00 грн.;

платіжним дорученням №2607 від 21.07.2010 року в сумі 120000,00 грн.;

платіжним дорученням №2631 від 23.07.2010 року в сумі 50000,00 грн.;

платіжним дорученням №2775 від 30.07.2010 року в сумі 48700,15 грн.;

платіжним дорученням №2936 від 11.08.2010 року в сумі 115000,00 грн.;

платіжним дорученням № 3123 від 19.08.2010 року в сумі 99000,00 грн.;

платіжним дорученням № 3269 від 01.09.2010 року в сумі 15000,00 грн.;

платіжним дорученням № 3350 від 02.09.2010 року в сумі 40000,00 грн.;

платіжним дорученням №3368 від 07.09.2010 року в сумі 160000,00 грн.;

платіжним дорученням №3473 від 10.09.2010 року в сумі 250000,00 грн.;

платіжним дорученням № 3481 від 14.09.2010 року в сумі 50000,00 грн.;

платіжним дорученням №3569 від 17.09.2010 року в сумі 250000,00 грн.;

платіжним дорученням № 3582 від 22.09.2010 року в сумі 39600,00 грн.;

платіжним дорученням №3681 від 28.09.2010 року в сумі 250000,00 грн.;

платіжним дорученням №3859 від 07.10.2010 року в сумі 250000,00 грн.;

платіжним дорученням №4003 від 18.10.2010 року в сумі 50000,00 грн.;

платіжним дорученням №4011 від 20.10.2010 року в сумі 100000,00 грн.;

платіжним дорученням №4210 від 29.10.2010 року в сумі 150000,00 грн.;

платіжним дорученням № 4211 від 29.10.2010 року в сумі 70000,00 грн.;

платіжним дорученням № 4327 від 10.11.2010 року в сумі 150000,00 грн.;

платіжним дорученням №230 від 25.01.2011 року в сумі 53760,06 грн.;

платіжним дорученням №1449 від 22.04.2011 року в сумі 51660,00 грн.;

платіжним дорученням №4349 від 18.10.2011 року в сумі 256250,00 грн.;

платіжним дорученням №4473 від 25.10.2011 року в сумі 184500,00 грн.;

платіжним дорученням №4569 від 02.11.2011 року в сумі 276680,00 грн.;

платіжним дорученням №4772 від 15.11.2011 року в сумі 205000,00 грн.;

платіжним дорученням №4790 від 17.11.2011 року в сумі 102500,00 грн.;

платіжним дорученням №5033 від 29.11.2011 в сумі 12 813,00 грн.;

платіжним дорученням №5035 від 29.11.2011 в сумі 174 250,00 грн.;

платіжним дорученням №5155 від 07.12.2011 в сумі 205 000,00 грн.;

а всього перераховано грошових коштів на загальну суму 3 829 713,21 грн.

Після цього, ОСОБА_18 , з метою реалізації своїх злочинних намірів щодо ухилення від сплати податків, для створення документальної видимості здійснення господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід», використав отримані від ОСОБА_12 завідомо неправдиві документи, для проведення по бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Луцьк Фудз».

Працівниками бухгалтерії ВАТ «Луцьк Фудз», яким не було відомо про неправдивість отриманих документів, при складанні податкової звітності, а саме декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, грудень 2010 року, включено операції з постачання ТОВ «Медео-Захід» товарів на суму 8883547,08 грн. гривень, а також включено до «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Додаток №5 до податкової декларації з ПДВ) суми податку на додану вартість, сформованого на підставі податкових накладних ТОВ «Медео-Захід» (індивідуальний податковий номер 355940103187) на загальну суму 1480591,00 гривень. При складанні податкових декларацій з податку на прибуток за 3 квартали, півріччя та річну 2010 року, включено операції про понесені витрати, пов`язані із придбанням у ТОВ «Медео-Захід» товарів на суму 8883547,08 гривень, що вплинуло на заниження податку на прибуток, який підлягав до сплати у вказаний період на суму 181222 грн. 76 коп.

В подальшому, складені за таких обставин податкові декларації ВАТ «Луцьк Фудз» з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2010 року, а також декларації з податку на прибуток за 3 квартали, півріччя 2010 року підписані від імені голови правління ОСОБА_18 та головного бухгалтера товариства ОСОБА_19 , якій не було відомо про проведення в обліку ВАТ «Луцьк Фудз» неправдивих документів про операції, які в дійсності не відбулися, а тому містили неправдиві відомості подані до Луцької ОДПІ. Податкові декларації ВАТ «Луцьк Фудз» з податку на додану вартість за грудень 2010 року та з податку на прибуток за 2010 рік, підписані від імені нового голови правління товариства ОСОБА_20 та головного бухгалтера ОСОБА_21 , яким також не було відомо про проведення в обліку ВАТ «Луцьк Фудз» неправдивих документів про операції, які в дійсності не відбулися, а тому містили неправдиві відомості подані до Луцької ОДПІ.

В результаті вчиненого організованою групою в складі ОСОБА_12 , особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 пособництва голові правління ВАТ «Луцьк Фудз» ОСОБА_18 , що виразилось у підробленні першими та використанні останнім від імені фіктивного ТОВ «Медео-Захід» вищезазначених завідомо неправдивих офіційних документів, в період з червня по грудень 2010 року, ВАТ «Луцьк Фудз» було не нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток товариства в сумі 181222 грн. 76 коп. та податок на додану вартість товариства в сумі 1480591 гривень, а всього податків на загальну суму 1161 813 грн. 76 коп., що більше, ніж в три тисячі разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить великий розмір.

Обвинувачення стверджує, що ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сприяли в ухилені від сплати податків у великих розмірах, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, а також, службове підроблення за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

4. ОСОБА_12 , в період листопада-грудня 2010 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 , та ОСОБА_13 , використовуючи для прикриття незаконної діяльності ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» та ТОВ «Голден Файер» вступила у попередню злочинну змову з головою правління генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_11 , та шляхом службового підроблення офіційних документів, вчинили привласнення та розтрату чужого майна - бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_11 , будучи головою правління генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп», протягом 2010 року здійснюючи господарську діяльність вказаного товариства, організував та забезпечив подання в Міністерство АПК України (Держкомрибгосп) пакету документів щодо необхідності отримання з державного бюджету України коштів по програмі «Селекція в рибному господарстві» на загальну суму 450 000 грн.

На її виконання, Міністерством АПК України, у відповідності до кошторису та плану спеціального фонду державного бюджету на 2010 рік, затверджених 27.10.2010 головою Деркомрибгоспу України, для ВАТ «Волиньрибгосп» було виділено кошти в сумі 420 000 грн.

Згідно із затвердженим головою правління генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_11 плану використання бюджетних коштів, вказані кошти заплановано використати для оплати придбання цим товариством товарів та послуг.

Однак, отримавши можливість їх використання, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел та мета привласнення виділених бюджетних коштів.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_11 зловживаючи своїм службовим становищем, для прикриття вчинюваного злочину вирішив створити документальну видимість понесених товариством витрат, завуалювавши проведення безтоварних господарських операцій.

Для втілення такого злочинного наміру ОСОБА_11 вступив у попередню змову з ОСОБА_12 , замовивши у неї виготовлення за грошову винагороду підроблених офіційних документів, підтверджуючих нібито постачання для ВАТ «Волиньрибгосп» товарно-матеріальних цінностей, для подальшого їх використання в бухгалтерському обліку та податковій звітності для прикриття вчинюваного злочину, що в кінцевому результаті повинно було дозволити йому привласнити бюджетні грошові кошти.

В ході досягнення злочинної домовленості, ОСОБА_12 , виконуючи роль організатора та керівника організованої злочинної групи, в усному порядку уточнила асортимент товарів, на які необхідно було виготовити такі фіктивні документи, їх вартість, порядок проведення взаєморозрахунків, банківські реквізити, та передала отриману інформацію ОСОБА_13 , особі, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і ОСОБА_10 , для підготовки необхідних фіктивних документів.

Будучи об`єднаними єдиним планом, згідно своїх ролей учасників злочинної групи, ОСОБА_13 , перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м.Луцьк, вул. І.Франка, 44, а ОСОБА_10 за адресою: м.Луцьк, вул. 8 Березня, 1/4, за допомогою комп`ютерної техніки виготовили завідомо неправдиві документи про фінансово-господарські операції, які не мали місця в дійсності, про нібито придбання товариством «Волиньрибгосп» товарів у ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ПП «Техстандартпроект» та фізичної особи підприємця ОСОБА_22 , а саме:

договору №3/11/10 від 22.11.2010 про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 71 079 грн.;

договору №3/12/10 від 01.12.2010 про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 28 800 грн.;

договору №30/11/10 від 30.11.2010 про поставку ТОВ «Голден Файер» вапна негашеного на загальну суму 21 300грн.;

договору №30/11/10 від 30.11.2010 про поставку ТОВ «Голден Файер» зерна фуражного на загальну суму 99 441 грн.;

договору №2311/2010-1 від 23.11.2010 про поставку ПП «Техстандартпроект» органічних добрив на загальну суму 99 480 грн.;

договору купівлі №6/10 від 06.12.2010 про поставку приватним підприємцем ОСОБА_22 мінеральних добрив, на загальну суму 99900грн.;

видаткову накладну №ДС-0000021 від 06.12.2010 про ніби то поставку приватним підприємцем ОСОБА_22 мінеральних добрив, на загальну суму 99 900грн.;

видаткову накладну №РН-0011304 від 01.12.2010 про ніби то поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 28 800 грн.;

видаткову накладну №РН-0000063 від 02.12.2010 про ніби то поставку ТОВ «Голден Файер» вапна негашеного на загальну суму 21 300грн.;

видаткову накладну №РН-0221100 від 22.11.2010 про ніби то поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 71 079 грн.;

видаткову накладну №Т-231101 23.11.2010 про поставку ПП «Техстандартпроект» органічних добрив (гній перегній) на загальну суму 99480грн.;

видаткову накладну №РН-000062 23.11.2010 про поставку ТОВ «Голден Файер» зерна фуражного на загальну суму 99 441 грн.

Вказані вище завідомо неправдиві документи, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження,, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом з ОСОБА_10 , на виконання своїх функцій учасників організованої групи, завірили відтисками печаток та власними підписами, як директора ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ПП «Техстандартпроект» відповідно, та забезпечили їх підписання від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_22 , передавши ОСОБА_12 .

Після цього, ОСОБА_11 , з метою реалізації свого злочинного умислу щодо привласнення бюджетних коштів та створення документальної видимості здійснення господарських операцій, достовірно знаючи про завідомо неправдиві відомості, що містились у вищевказаних офіційних документах, вчинив свій власний підпис та відтиск печатки, як керівник ВАТ «Волиньрибгосп», чим підтвердив ніби то отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей, які в дійсності не поставлялись.

На підставі цих фіктивних документів, ОСОБА_11 , шляхом зловживання наданими йому за посадою службовими повноваженнями, дав усну вказівку працівникам бухгалтерії ВАТ «Волиньрибгосп», яким не було відомо про неправдивість отриманих документів та його злочинні наміри, скласти платіжні доручення №№ 1, 2, 3 від 24.11.2010 року, та №№ 4, 5, 6 від 06.12.2010 року, про перерахунок коштів, виділених з держбюджету за вказаною програмою, для ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ПП «Техстандартпроект» та ФОП ОСОБА_22 .

Достовірно знаючи про те, що вказані платіжні документи містять завідомо неправдиві відомості, та виготовлені з виключною метою вчинення злочину, ОСОБА_11 завірив їх своїм підписом і відтиском печатки ВАТ «Волиньрибгосп», та надав ці фіктивні документи до Управління Державного казначейства у Луцькому районі ГУДКУ у Волинській області.

На підставі вище зазначених платіжних доручень грошові кошти, виділені Міністерством АПК України з державного бюджету України на виконання програми «Селекція в рибному господарстві» в загальній сумі 420 000 грн. були перераховані УДК у Луцькому районі як ніби то за вже фактично проведені господарські операції, які в дійсності не відбувались, а саме: для «Медео-Захід» - за поставку комбікормів на суму 99 879 грн., ПП «Техстандартпроект» - за поставку органічних добрив на суму 99 480 грн., ТОВ «Голден Файер» - за поставку пшениці та вапна на суму 99 441 грн. та 21300 грн., відповідно, ФОП ОСОБА_22 за поставку мінеральних добрив на суму 99 900 грн.

В подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з метою привласнення державних коштів, забезпечили їх перерахування з рахунків ТОВ «Голден Файер», ФОП ОСОБА_22 , та ПП «Техстандартпроект» на рахунок ТОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_5 в Луцькому відділенні філії «ПУМБ» в м.Львові.

Рух вказаних коштів контролювали особисто ОСОБА_12 та особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження,

Для конвертування їх в готівку, ОСОБА_10 , по вказівці останнього, виписала грошові чеки ЛЖ4919491 від 25.11.2010 на суму 400 000 грн., ЛЖ4919494 від 29.11.2010 на суму 480 000 грн., ЛЖ4919497 від 07.12.2010 на суму 79 000 грн., ЛЖ4919498 від 08.12.2010 на суму 90 000 грн., ЛЖ4919499 від 09.12.2010 на суму 331 000 грн., до змісту яких внесла завідомо неправдиву інформацію про підстави для зняття зазначених коштів, як нібито «Видача на закупівлю товарів», а насправді на підставі вигаданих цивільно-правових зобов`язань, які реально не існували.

Після цього особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, являючись службовою особою, завірив ці платіжні засоби своїм підписом і відтиском круглої печатки, як директор ТОВ «Медео-Захід» та зняв зазначені суми готівкою з рахунку № НОМЕР_5 в Луцькому відділенні філії ПАТ «ПУМБ» у м. Львові (за адресою: м.Луцьк, пр. Волі, 41), яку передавав ОСОБА_12 .

Для прикриття вчиненого злочину, ОСОБА_11 використав отримані від ОСОБА_12 завідомо неправдиві документи, для проведення по бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Волиньрибгосп».

В результаті вчинених головою правління генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_11 та організованою групою в складі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 складання, видачі та використання від імені ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ПП «Техстандартпроект» та ФОП ОСОБА_22 вищезазначених завідомо неправдивих офіційних документів, в період листопада-грудня 2010 року, привласнено державні грошові кошти в загальній сумі 420 000 грн., що в шістсот і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та становить особливо великий розмір.

Тому сторона обвинувачення звинувачує ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 у привласненні чужого майна, яке перебувало в їх віданні, в особливо великих розмірах, організованою групою, та у службовому підробленні за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а ОСОБА_11 - у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також, у вчиненні службового підроблення, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_12 , обвинувачується в тому, що в період з 05 січня 2010 року до 09 лютого 2011 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , з метою маскування проведених безтоварних операцій в результаті фіктивного підприємництва, для створення вигляду здійснення реальної підприємницької діяльності, вчинила фінансові операції та інші дії з незаконно одержаними на підставі фіктивних офіційних документів від ПП «Дисконт Плюс» грошовими коштами в загальній сумі 2 595 279,04 грн., перерахованими для ТОВ «Медео-Захід» на банківський рахунок № НОМЕР_5 в Філії ПАТ «ПУМБ» в м. Львові, а також № НОМЕР_6 у відділенні №497 Волинського управління ЗРД АКІБ «УкрСиббанк», та частковим переміщенням на рахунки ТОВ «Голден Файер» № НОМЕР_15 в Луцькому відділенні філії ПАТ «ПУМБ» у м. Львові та № НОМЕР_16 у Відділенні № 3 філії АБ «Південний» в м.Львові, з наданням їм легального вигляду, як нібито за поставлені товари, які фактично не поставлялись, у зв`язку чим вказані кошти мали незаконне походження. Так, ПП «Дисконт Плюс», на підставі вказаних вище фіктивних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, здійснено перерахування як ніби то за поставлені товари грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід», а саме платіжними дорученнями та всього переховано грошових коштів у загальній сумі 2 595 279,04 гривень. З використанням грошових чеків було переведено в готівку отримані від ПП «Дисконт Плюс» грошові кошти в загальній сумі 2 595 279,04 гривень, здобуті внаслідок здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Медео-Захід» та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, як нібито від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що не відповідає дійсності, оскільки ці операції були безтоварними.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_12 в період з 16 липня 2010 року до 07 грудня 2011 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , з метою маскування проведених безтоварних операцій в результаті фіктивного підприємництва, для створення вигляду здійснення реальної підприємницької діяльності, вчинила фінансові операції та інші дії з незаконно одержаними грошовими коштами від ВАТ «Луцьк Фудз» в загальній сумі 3829 713,21 грн., перерахованими на підставі фіктивних офіційних документів для ТОВ «Медео-Захід» на банківські рахунки № НОМЕР_5 у Відділенні в м.Луцьку філії ЗАТ «ПУМБ» в м.Львові та № НОМЕР_8 у Відділенні № 3 філії АБ «Південний» в м.Львові, а також для ТОВ «Голден Файер» по рахунках № НОМЕР_15 в Луцькому відділенні філії ПАТ «ПУМБ» у м. Львові та № НОМЕР_16 у Відділенні № 3 філії АБ «Південний» в м.Львові, з наданням їм легального вигляду, як нібито за поставлені товари, які фактично не поставлялись, у зв`язку з чим вказані кошти мали незаконне походження.

Так, на підставі завідомо недостовірних офіційних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, ВАТ «Луцьк Фудз» здійснено перерахування грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід», вищевказаними платіжними дорученнями. Всього, з використанням грошових чеків ТОВ «Медео-Захід» та ТОВ «Голден Файер» було переведено в готівку 3 829 713,21 грн., одержаних від ВАТ «Луцьк Фудз» внаслідок здійснення фіктивного підприємництва та видачі завідомо неправдивих документів, як нібито від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що не відповідало дійсності, оскільки ці операції були безтоварними.

ОСОБА_12 в період з 16 вересня до 15 грудня 2011 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, та ОСОБА_10 , з метою маскування проведених безтоварних операцій в результаті фіктивного підприємництва, для створення вигляду здійснення реальної підприємницької діяльності, вчинила фінансові операції та інші дії з незаконно одержаними на підставі фіктивних офіційних документів від ТОВ «Атланта-Сервіс» грошовими коштами в загальній сумі 1 958 417 грн., перерахованими на банківські рахунки ТзОВ «Медео-Захід» № НОМЕР_5 в Філії ПАТ «ПУМБ» в м.Львові та № НОМЕР_8 в філії АБ «Південний» у м. Львові, а також ТОВ «Голден Файер» № НОМЕР_15 в Луцькому відділенні філії ПАТ «ПУМБ» у м. Львові та №26003310038301 у Відділенні № 3 філії АБ «Південний» в м.Львові, з наданням їм легального вигляду, як нібито за поставлені товари, які фактично не поставлялись, у зв`язку чим вказані кошти мали незаконне походження.

Так, підставі недостовірних офіційних документів, з метою маскування безтоварних операцій та для надання вигляду здійснення легальної діяльності, ТОВ «Атланта-Сервіс» здійснено перерахування грошових коштів для ТОВ «Медео-Захід» платіжними дорученнями. Всього, з використанням грошових чеків ТОВ «Медео-Захід» та ТОВ «Голден Файер» було переведено в готівку отримані від ТОВ «Атланта-Сервіс» грошові кошти в загальній сумі 1 958 417 грн., здобуті внаслідок здійснення фіктивного підприємництва та видачі завідомо неправдивих документів, як нібито від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що не відповідає дійсності, оскільки ці операції були безтоварними.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_12 , в період листопада-грудня 2010 року, в м. Луцьку, здійснюючи керівництво та забезпечення злочинної діяльності створеної нею організованої групи в складі особи, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 , та ОСОБА_13 , використовуючи для прикриття незаконної діяльності ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер» та ПП «Техстандартпроект», вступила в попередню злочинну змову з головою правління - генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_11 , та шляхом службового підроблення офіційних документів, привласнивши чуже майно - бюджетні кошти в особливо великих розмірах, вчинила легалізацію (відмивання) доходів, одержаних внаслідок вчинення вказаного суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації.

Таким чином, ОСОБА_12 , особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , діючи в складі організованої групи, всупереч ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», якою передбачено, що до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані з коштами (власністю), одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів (власності), шляхом здійснення фінансових операцій, які полягали у проведенні по банківських рахунках ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер», ПП «Техстандартпроект» та ФОП ОСОБА_22 фінансових операцій з грошовими коштами, незаконно одержаними внаслідок фіктивного підприємництва, службового підроблення офіційних документів, а також їх привласнення готівкою, приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, набуття, володіння та їх використання в загальній сумі 420 000 грн., повторно вчинили легалізацію (відмивання) доходів, одержаними злочинним шляхом, тим самим скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України.

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_12 суду надала показання про те, що висновки досудового слідства не відповідають фактичним обставинам справи, вказують на однобічність, неповноту і упередженість досудового провадження. Обвинувачення не виявило фактичних ознак діяльності організованої злочинної групи, а навпаки, - скомпонувало матеріали таким чином, що це нагадує організовану злочинну діяльність. Фактично, обвинувачення свідомо подає комерційну співпрацю не як комплекс незаборонених законом дій, а як протиправну діяльність. Фактично підозра заявляється не фізичній особі, а підприємству, тобто юридичній особі. Стосовно фермерського господарства «Господарочка» (далі - ФГ), яке було створене на законних підставах 12 квітня 2007 року. ФГ займалось підприємницькою діяльністю згідно статутних положень, що підтверджуються відповідними звітами, які подавались у контролюючі органи Камінь-Каширського району. Контролюючими органами порушень кримінального характеру не було виявлено. Обвинувачення не надало жодного доказу щодо зловмисних планів ОСОБА_12 . Твердження, внесене в обвинувальний акт, що ОСОБА_23 щось зрозуміла чи щось спланувала є надуманими. Те саме стосується ТОВ «Голден Файер», яке створено на законних підставах. Обвинувачення інкримінує підприємству участь у присвоєнні державних коштів. При цьому обвинувачення не надає жодних на те доказів, бо таких доказів немає. Існує встановлений законом порядок надання державних коштів підприємствам та установам різної форми власності. ТОВ «Голден Файер» не мав договорів з державними структурами і не отримував державних коштів. Відносини з підприємствами, які оперують державними коштами здійснював на загальних комерційних засадах, як сторона, яка не є розпорядником або відповідальною за використання державних коштів. Так само обвинувачення не наводить жодного прямого доказу причетності ТОВ «Голден Файер» до будь-яких протиправних дій. Є лише припущення щодо можливості використання даного підприємства та ФГ у протиправній діяльності. Проте сама по собі можливість не є доказом протиправності. Обвинувачення наголошує на її протиправній діяльності через її причетність до діяльності ТОВ «Медео-Захід». В обвинувальному акті немає відомостей, через їх об`єктивну відсутність, щодо протиправних відносин ФГ з ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер» з ТОВ «Медео-Захід». Щодо іншого, то обвинувачення свідомо випускає з виду той факт, що, у вказаний у обвинувальному акті термін, вона надавала підприємству консультації на безоплатній основі, що ніколи і жодним чином не заперечувала. Вона не мала офіційних важелів впливу на прийняття рішень членами ТОВ «Медео-Захід». Обвинувачення не представило жодного доказу, які б вказували на те, що вона якимось чином шантажувала працівників ТОВ, що мала можливість і ошукала їх, що мала можливість і вмовила представників ТОВ «Медео-Захід» вчинити протиправні дії. Стосовно твердження обвинувачення щодо участі її, ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 у змові щодо єдиного злочинного плану, то так само не надано жодного доказу по кожній з перелічених осіб. Стосовно цивільного позову прокуратури Волинської області від 30.04.2014 року № 21/1-93 вих.14 «Про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок злочину». В даному позові заявлено про змову ОСОБА_12 з ОСОБА_11 про привласнення бюджетних коштів в розмірі 420 000 грн. Обвинувачення не надало доказів цієї міфічної змови. Оскільки таким доказом може бути лише акт перевірки КРУ щодо підприємств, які мали комерційні договірні відносин, які передбачали використання державних коштів, усі інші докази є нікчемними. З приводу питання законності представлених в судовому засіданні звукозаписів зазначила, що обвинувачення не надало відповіді стосовно наявності дозволів на їх здійснення, а саме: на чию вимогу надавались дозволи; якою установою надавались дозволи; на який термін надавались дозволи; реквізити наданих дозволів; інформація про марку та серію технічних засобів, за допомогою яких проводилось прослуховування. Довідка за підписом голови Апеляційного суду Волинської області про начебто надані дозволи є нікчемною саме з вище зазначених причин. Твердження обвинувачення про приналежність інформації про дозволи на проведення прослуховування та інші оперативно-слідчі дії до державної таємниці не відповідає чинному законодавству України, зокрема Закону України «Про державну таємницю».

Аналіз акту податкової перевірки № 1651/225/35594018 від 29.03.2013 року, «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Медео-Захід», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та інших питань зазначених в постанові». Зазначає, що ця постанова в обвинувальному акті не ідентифікована: немає номеру та дати, у наданих матеріалах кримінального провадження не міститься копії постанови про призначення позапланової податкової перевірки ТОВ «Медео-Захід». Тобто, обвинувачення посилається, по суті, на вигаданий документ, якого немає як в матеріалах так і в реєстрі матеріалів досудового розслідування наданих суду, що ставить під сумнів його наявність, його достовірність, його законність, а тому всі висновки, які зроблені на основі цього документу є недійсними і не можуть розглядатись в суді. Сам Акт не підписаний керівником товариства, він складений з порушенням ст. 78.1.12; ст. 79.2; ст. 86.4; ст.86.7; ст.86.8 Податкового кодексу України. Виходячи з положень ст. 86.7 Податкового кодексу України, без повідомлення-рішення, Акт Луцької ОДПІ № 1651/225/35594018 від 29.03.2013року не є підставою для обвинувачення ТОВ «Медео-Захід» в завищенні суми податкового кредиту в розмірі 19 030 872 грн. Даний Акт не може бути основою обвинувачення щодо незаконного використання бюджетних коштів, оскільки ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Файер» не були розпорядниками державних коштів.

Нікчемність обвинувачення полягає і в тому, що воно нібито на основі даних Акту перевірки встановило завищення податкового кредиту на загальну суму 19 030 872 грн., вчиненого ТОВ «Медео-Захід». Насправді, аналіз самого акту обвинувачення показує, що вказана в ньому сума 19 030 872 грн., нібито завищеного податкового кредиту, насправді є результатом врахування обвинуваченням лише виконання податкового зобов`язання з ПДВ тільки незначної частини контрагентів без врахування податкового кредиту постачальників. Фальшування об`єктивної сторони сфальшованого складу злочину виражається й в тому, обвинувачення заявляє, що підозрювані порушили вимоги ст. 1 п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, ст. З, п. З ст. 5, п. 1 ст. 7, ст. 17, ст. 42, ст. 179, ч. І та ч. 2 ст. 193 Господарського Кодексу України. Зазначені статті Законів України не містять імперативних норм, натомість роз`яснюють ведення бухгалтерського обліку та господарської діяльності. ТОВ «Медео-Захід» укладало договори купівлі - продажу, оформлювались накладі, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, платіжні доручення, касові чеки. ТОВ «Медео-Захід» було об`єктом оподаткування, мало свідоцтво платника ПДВ, у визначений законом спосіб, згідно податкових накладних формувало податковий кредит, і податкові зобов`язання, тобто не порушувало п. 185.1 ст.185, п. 198.2, п.198.6 ст.201 Податкового кодексу України. Товариство звітувалось перед ДПІ м. Луцька, а також до інших державних установ, чим і засвідчує здійснення господарської діяльність, ведення бухгалтерського та податкового обліку. Але обвинувачення, лише з відомих йому причин, тлумачить події не в порядку пошуку об`єктивної істини, а на власний розсуд, при цьому використовує нелогічне, по суті абсурдне, трактування в кожному обвинуваченні. Суду надано копії Ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, які по суті, підтверджують вище наведені факти та докази. Просить суд ухвалити виправдувальний вирок щодо неї за відсутності події кримінального правопорушення.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 суду показала, що вона з кінця липня 2010 року працювала офіс-менеджером у ТОВ «Медео-Захід». Її функціональні обов`язки у письмовій формі не були закріплені, а на словах їй пояснили, що їй потрібно бути в офісі товариства та виконувати вказівки керівника, яким був на той час ОСОБА_24 . По вказівці ОСОБА_24 чи ОСОБА_25 , який відповідав за заготівлю тварин, готувала видаткові та податкові накладні, в які вносила дані, які їй надавали вказані особи. Наскільки були правдивими чи не правдивими ці дані їй не відомо. Віддрукований документ вона віддавала на підпис ОСОБА_24 . Були випадки, що вона, по вказівці ОСОБА_24 та за його письмовим дорученням, підписувала такі документи та проставляла печатку товариства і передавала особі, якій слід було передати цей документ. У висунутому їй обвинуваченні вона в жодному випадку не зустрічала документа, який вона підписувала за ОСОБА_24 . Були випадки, що сам ОСОБА_24 виготовляв потрібні йому документи, інколи він приносив в офіс вже виготовлені документи. ОСОБА_12 у товаристві не працювала, але постійно підтримувала з ОСОБА_24 ділові зв`язки та консультувала їх у питаннях, в яких вона розумілася. ОСОБА_12 , чи хтось інший, ніколи їй не пропонували створити злочинну групу, чи приймати участь у незаконній діяльності. Вона впевнена, що всі виготовлені нею накладні носили реальних характер і не складалися лише для того, щоб на папері відобразити нібито рух товаро-матеріальних цінностей. Вона ніколи ніяких договорів не складала і не виготовляла, грошей у банках з рахунків товариства не отримувала. Були випадки, що ОСОБА_24 їй залишав гроші і просив її передати певним особам, які пізніше мали прийти до їх офісу. Будь-яких додаткових грошей, крім заробітної плати, вона від ОСОБА_24 , ОСОБА_12 чи інших працівників товариства ніколи не отримувала. Вона завжди бачила які кошти надходили на рахунки товариства, а потім куди направлялися і на які цілі. Розпорядженням коштів товариства займався тільки ОСОБА_24 , а ОСОБА_12 могла дати їй вказівку про направлення коштів тільки після узгодження із ОСОБА_24 . Вона ніколи не бачила, щоб ОСОБА_12 сама виготовляла будь-які документи. Про ТОВ «Волиньрибгосп» вона нічого не знає, ніколи не була знайома із працівниками чи керівниками цього підприємства, тому їй не відомо, чи надходили у їх товариство якісь державні кошти. Будь-якої звітності, в тому числі по податках чи бухгалтерії, вона ніколи по товариству не складала, оскільки для цього запрошували фахівця у цьому напрямку, яка вираховувала скільки потрібно сплатити податків та упорядковувала бухгалтерські документи. Вона впевнено може сказати, що ТОВ «Медео-Захід» реально займалося господарською діяльністю, їх діяльність була у напрямку «купив-продав», а своїм виробництвом вони займалися мало. Неодноразово виникали такі випадки, коли їх працівники завантажили товар, але їм не достатньо грошей для розрахунку, тому їм негайно направлялися потрібні кошти. Товариство неодноразово перевіряли з податкової інспекції, але ніколи ніяких суттєвих зауважень не було. ОСОБА_12 мала свої власні підприємства де вирощувала свиней. ОСОБА_13 вона знає, але будь-яких стосунків вона з ним не мала, оскільки той спілкувався з ОСОБА_24 та ОСОБА_12 . Працівники правоохоронних органів пропонували їй свій захист у випадку її співпраці з ними, але вона сказала їм про те, що не має потрібної їм інформації про незаконну діяльність, тому вони сказали, що вона буде відповідати разом з усіма. Вона ніколи не була службовою особою, ніяких владних повноважень не виконувала, ніколи нікому не сприяла у незаконній діяльності. Все, що вона робила, відповідало звичайній діяльності секретаря та виконувала вказівки директора підприємства. Вона не чула, щоб діяла якась злочинна група під керівництвом ОСОБА_12 , а вона була членом такої злочинної групи, ніколи ніхто їй не пропонував виконувати певні функції члена злочинної групи. Їй не відомо яким чином і хто розпоряджалися грошима товариства, які знімалися з рахунків в банках, їй ніколи ніяких грошей не надавали, як оплату за якусь окрему роботу, не пов`язану з її роботою. В будь-якому випадку вона ніколи не погодилася б на незаконну діяльність, від кого б такі пропозиції не надходили. Будь-якого наміру чи умислу на незаконну діяльність вона не мала і нічого незаконного не вчиняла і вчиняти не збиралася. Поросить її виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні надав показання про те, що він всі свої підприємства: ПП «Техстандартпроект», ТОВ «Колсантінг Стандарт» створював для здійснення фактичних господарських операцій, а не з ціллю їх фіктивного створення, а також він був приватним підприємцем. У першому він працював сам, а в другому у нього працював штат працівників. Офіс розміщувався в одному приміщенні, де зберігалися всі документи щодо всіх його підприємств. З ОСОБА_12 , ОСОБА_24 та ОСОБА_10 він був знайомий і підтримував з ними ділові стосунки пов`язані з бізнесом. Ніякої залежності, підпорядкування чи чогось подібного вони один від одного не мали, оскільки кожен займався своїми справами. По ПП «Техстандартпроект» від займався діяльність пов`язаною з наданням консультаційних послуг, підшуковував клієнтів, товари, займався купівлею-продажем лісоматеріалів, будматеріалів, трубами та іншим. Як посередник не орендував складських приміщень чи транспортних засобів, оскільки товари поставлялися і зберігалися контрагентами. Всю свою діяльність він проводив прозоро, своєчасно звітувався та сплачував необхідні платежі. Зауважень до його діяльності з боку держаних органів не було до того часу, коли правоохоронні органи стали перевіряти ТОВ «Медео-Захід», з яким у нього були ділові зв`язки та існували реальні господарські операції. Висунуте йому обвинувачення вважає безпідставним та надуманим, оскільки завжди діяв в рамках чинного законодавства, оскільки мав відповідних дві вищих освіти і знав законодавчі вимоги, яких дотримувався. Щодо поставки органічних добрив ВАТ «Волиньрибгосп» пояснив, що дійсно його ПП «Техстандартпроект» поставляло цьому товариству цей товар у тій кількості, яка зазначена у документах. Звідки і хто доставляв сам товар, він вже не пам`ятає, але він особисто цим не займався. Всі документи на придбання і поставку органічних добрив були складені у відповідності з вимогами чинного законодавства та відповідали суті господарських операцій, але чомусь сторона обвинувачення їх вважає фіктивними, хоча жодного доказу на підтвердження цього в судовому засіданні він не почув.

Він не перебував у будь-якій злочинній змові, як з фігурантами у даному кримінальному провадженні, так і з іншими особами, тим більше не отримував будь-яких коштів від злочинної діяльності, як від ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , так і когось іншого, оскільки йому було достатньо займатися легальним, законним бізнесом та від цього мати прибуток. Він вважає себе невинуватим та просить його виправдати за всіма статтями висунутого обвинувачення.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 показав, що в період 2009 по грудень 2010 року він працював директором ВАТ «Волиньрибгосп». Підприємство він прийняв з великими боргами, як по кредиту, по заробітній платі, так і по інших платежах, але до грудня 2010 року, крім кредитного боргу, всі інші заборгованості були погашені, та на той час вчасно проводилась виплата заробітної плати та сплачувалися обов`язкові платежі, підприємство значно покращило свої виробничі показники, по всіх великих закладах торгівлі регіону та м. Києва проводилася реалізація їх риби. З 2007 року діяла Програма селекції в рибному господарстві, тому у 2009 році підприємство подало свою заявку на виділення бюджетних коштів по цій Програмі. Після цього, поряд із щоденним забезпеченням функціонування підприємства по забезпеченню кормами і всім необхідним, він почав підшукувати можливих постачальників товаро-матеріальних цінностей по Програмі. Приблизно влітку 2010 року на риболовлі він познайомився з ОСОБА_24 , який в розмові повідомив, що він має можливість забезпечити поставку вапна, органічних та мінеральних добрив, зерна та комбікорму. Тому з ним було домовлено, що ВАТ «Волиньрибгосп» зможе розрахуватися за ТМЦ в осінній період, коли буде реалізовано їх рибопродукцію, чи надійдуть бюджетні кошти. ОСОБА_24 погодився з такими умовами, тому фактично поставка органічних та мінеральних добрив і кормів проводилася з літа 2010 року. В процесі цього він познайомився з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які, разом з ОСОБА_24 поставляли обумовлені товари. В кінці осені 2010 року, коли закінчився сезон вирощування та годування риби, надійшли бюджетні кошти в сумі 420 тисяч гривень, про що йому повідомили з казначейства та сказали, які потрібно документи для отримання цих коштів. У визначені строки було підготовлено необхідний пакет документів та отримано ці кошти. Отримані кошти були використані за цільовим призначенням, на закупівлю кормів, мінеральних та органічних добрив. Частину оплачених ТМЦ вони вже отримали і використали раніше, а придбані і не використані вони частково розмістили у своїх складах та на території, частину він залишив на зберіганні у підприємств постачальників, оскільки рибгосп не мав можливості зберігати всі товари та він боявся, що в зимовий період їх можуть розікрасти працівники підприємства чи сторонні особи. Частину придбаних матеріальних цінностей було використано ще за його керівництва, про що матеріально відповідальні особи комісійно складали акти, а він ці акти затвердив. В грудні 2010 року він звільнився та відразу повідомив новопризначеному директору про те, де які матеріальні цінності зберігаються, що документи знаходяться в бухгалтерії та надав контактні телефони осіб, де залишилися зберігатися їх товари на підставі договорів зберігання. В подальшому він цікавився та йому стало відомо, що все, що перебувало на збереженні було отримано підприємством та використано у виробничих процесах. На початку 2011 року КРУ проводило перевірку по використанню цих 420 тисяч гривень бюджетних коштів та не було виявлено жодних порушень використання цих коштів, про що стверджував складений документ. У всіх підписаних ним документах проставлені дані відповідають дійсності, він ніяких коштів не викрадав, ні з ким не домовлявся про викрадення бюджетних коштів, від ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , і ОСОБА_10 , з якою не був знайомий, будь-яких коштів не отримував. Вважає його обвинувачення у вчиненні інкримінуємих злочинів безпідставним та просить кримінальне провадження відносно його закрити за відсутністю в його діях складу злочину. На його переконання, якби ці кошти були викрадені, то підприємство не могло б наростити свої виробничі показники, та про крадіжку чи не цільове використання було б встановлено ще у 2011 році при перевірці КРУ. Вважає, що він нічого незаконного не вчиняв, винним себе не визнає, просить виправдати його повністю.

Аналізуючи показання допитаних обвинувачених, суд приходить до висновку, що їх показання є правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі та відповідають суті тих подій, які сталися. Такі показання ніякими дослідженими у судовому засіданні доказами не спростовано.

Під час судового розгляду провадження стороною обвинувачення надавались докази на підтвердження висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінуємих кримінальних правопорушень у такому порядку та такими переліком:

ЕПІЗОД № 1: «Фіктивне підприємництво та створення на початку 2010 року організованої злочинної групи під керівництвом ОСОБА_12 ».

На обґрунтування обвинувачення прокурор запропонував допитати свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , та інших, а також дослідити:

1) Акт позапланової перевірки ТОВ «Медео-Захід» від 29.03.2013 року з додатками (т.13 а.с. 9-44);

2) Протокол обшуку від 27.06.2012 року у приміщенні ТОВ «Медео-Захід» (т. 2 а.с. 69-70);

3) Протокол огляду речових доказів, вилучених під час проведення обшуку від 27.06.2012 року в приміщенні ТОВ «Медео-Захід» (т. 2 а.с. 228-238, т. 23 а.с. 313-319);

4) Протокол обшуку у житлі і автомобілі ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 74-75);

5) Протокол обшуку у житлі ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 84-85);

6) Протокол огляду предметів вилучених при обшуку 27.06.2012 року (т. 2 а.с. 239-244);

7) Висновок Комп`ютерно-технічної експертизи № 402 від 18.07.2012 року (т. 12 а.с. 27-30);

8) Протокол виїмки від 06.07.2012 року, проведеної у реєстраційній службі (т. 3 а.с. 2-92);

9) Протокол огляду речових доказів від 22.05.2013 року вилучених 06.07.2012 року у реєстраційній службі щодо ТОВ «Медео-Захід» (т. 3 а.с. 93-95);

10) Протокол виїмки від 17.07.2012 року , проведеної у ФСС від НВ та ПФ (т. 3 а.с. 97-109);

11) Протокол огляду речових доказів від 22.05.2013 року, вилучених 06.07.2012 року у ФСС від НВ та ПФ щодо ТОВ «Медео-Захід» (т. 3 а.с. 110-111);

12) Протокол виїмки від 27.07.2012 року, проведеної у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (т. 6 а.с. 4, 5, 50-55, 57-62, 66-185 та окремий том з грошовими чеками);

13) Протокол огляду речових доказів від 24.06.2013 року, вилучених у ПАТ «ПУМБ» 27.07.2012 року (т.6 а.с. 189);

14) Протокол Виїмки від 17.07.2012 року, проведеної у ПАТ «Банк Південний» (т. 7 а.с. 4-8, 10-12, 13-112, та окремий том з грошовими чеками);

15) Протокол огляду речових доказів від 21.06.2013 року, вилучених у ПАТ «Банк Південний» 17.07.2012 року (т. 7 а.с. 113);

16) Протокол виїмки від 12.07.2012 року, проведеної у ПАТ «УкрСибБанк» (т.7 а.с. 201-202, 210-212, 220-221, 242-260, 289-302) та окремий том з грошовими чеками);

17) Протокол огляду речових доказів від 21.06.2013 року, вилучених у ПАТ «УкрСибБанк» 12.07.2012 року (т. 7 а.с. 303-305);

18) Протокол виїмки від 06.07.2012 року, проведеної у Луцькій ОДПІ (т. 3 а.с. 113-225, т. 4 а.с. 1-155, т.5 а.с. 1-136);

19) Протокол огляду речових доказів від 23.05.2013 року, вилучених у Луцькій ОДПІ щодо ТОВ «Медео-Захід» (т. 5 а.с. 187-201);

20) Протокол обшуку від 07.06.2013 року у житлі ОСОБА_12 (т.14 а.с. 117-121)

21) Протокол огляду речових доказів, вилучених при обшуку у житлі ОСОБА_12 07.06.2013 року (т.14 а.с. 124-125);

22) Акт позапланової перевірки ПП «Техстандартпроект» від 18.04.2013 року з додатками (т. 13 а.с. 124-143);

23) Протокол обшуку від 27.06.2012 року у приміщенні ПП. «Техстандартпроект» (т. 2 а.с. 56-63);

24) Протокол огляду Речових доказів, вилучених під час проведення обшуку від 27.06.2012 року у приміщенні ПП. «Техстандартпроект» (т. 2 а.с. 203-210, 220-227);

25) Протокол обшуку у житлі ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 79-80);

26) Протокол огляду предметів, вилучених при обшуку у житлі та автомобілі ОСОБА_13 (т. 23 а.с. 106-107, 151-152);

27) Висновок комп`ютерно-технічної експертизи № 403 від 18.07.2012 року (т. 12 а.с. 43-46);

28) Протокол виїмки, проведеної у ФСС від НВ та ПФ (т. 10 а.с. 2-6);

29) Протокол огляду речових доказів, вилучених у ФСС від НВ та ПФ щодо ПП. «Техстандартпроект» (т. 10 а.с. 7);

30) Протокол огляду документів, вилучених у ПАТ «Кредит промбанк» (т. 11 а.с. 219-220);

31) Протокол виїмки, проведеної у ПАТ «Кредит промбанк» (т. 11 а.с. 3, 5-7, 226, 229-235);

32) Протокол виїмки від 20.07.2012 року у ВТБ банк (т. 11 а.с. 223);

33) Протокол виїмки, проведеної у Луцькій ОДПІ (т. 10 а.с. 8-213);

34) Протокол огляду документів, вилучених у Луцькій ОДПІ щодо ПП «Техстандартпроект» (т. 10 а.с. 214-216);

35) Матеріали про результати проведення оперативно-технічних заходів у провадженні ( 13 дисків для лазерних систем зчитування) (т. 16, 18 із стенограмами).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що вона по наказу керівництва податкової інспекції проводила перевірку у ТОВ «Медео-Захід», від товариства з нею працювала ОСОБА_32 . Перевіркою було встановлено, що товариством не підтверджено господарські операції по наданих документах, оскільки товариство не надало всього пакету документів, з яких можливо зробити висновок, що дійсно проводились товарні операції. Крім того, товариство не мало складських приміщень для зберігання наявної кількості товаро-матеріальних цінностей, як не було договорів оренди таких складів. Також, не було встановлено наявності транспортних засобів для перевезення товарів, які нібито перевозились товариством. Після перевірки були надані документи із виявленими порушеннями керівництву товариства, однак на це ніякої реакції не відбулося, додаткових доказів на спростування виявлених порушень товариство не надало. Вона не пам`ятає, чи направлялися податкові повідомлення-рішення ТОВ «Медео-Захід», однак пам`ятає, що вона виступала свідком у суді у справі, де ТОВ «Медео-Захід» оскаржувало таке повідомлення, але їй не відомо про результати судових рішень.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що він за постановами правоохоронних органів проводив перевірку по ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірок він складав акти, в яких вказав виявлені порушення, а саме, що підприємства не мали можливості проводити господарську діяльність, яка відображалася по документах, оскільки вони не мали реальної можливості для такої діяльності, не було складів для зберігання товару, відсутність необхідного штату фахівців і інше. Товаро-транспортні накладні вказували, що один автомобіль міг двічі на день з`їздити в м. Одесу та привести товарів по вазі, яку не спроможна перевозити така транспортна одиниця. Були виявлені великі розбіжності у товарі, який нібито поступав і в його відчужені. Виявлено факти придбання товарів одного найменування, а реалізація здійснювалася іншого. За результатами перевірки він зробив висновок, що ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» здійснюють безтоварні операції та передав акт органам слідства.

Правоохоронними органами матеріали, які були вилучені в ТОВ «Медео-Захід» та по ПП «Техстандартпроект», йому надали заздалегідь до проведення невиїзної перевірки, приблизно за місяць. За період перевірки він не пам`ятає, чи ним були виявлені порушення, які були допущені ОСОБА_12 чи ОСОБА_13 . Він погоджується, що проведена ним перевірка відображала тільки певний період діяльності цих підприємств і не може вважатися повною. Однак, він впевнений, що досліджені і описані ним документи та факти повністю відображають суть діяльності цих підприємств, яка полягала у безтоварних операціях. Визначити, хто був винен у незаконних діях, в його компетенцію не входило, однак, як правило, ці порушення допускають керівники та головні бухгалтери. Хто був керівниками цих підприємств за досліджений ним період він вже не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні показав, що він з жовтня 2011 року по березень 2012 року працював в ТОВ «Медео-Захід». В його обов`язки входило претензійна і позовна робота, участь у судових засіданнях, в основному по оскарженню податкових повідомлень-рішень. Однак він деталей тої роботи вже не пам`ятає, як і не знає достовірно хто був засновником і керівником товариства. Про господарську діяльність товариства йому нічого не відомо, він цим ніколи не цікавився.

ОСОБА_28 , будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка, повідомила, що вона на прохання ОСОБА_12 готувала зміни до установчих документів ТОВ «Медео-Захід» та виготовляла протокол зборів. Про господарську діяльність цього товариства їй нічого не відомо.

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що він є керівником комунального підприємства. У 2011 році до нього звернувся чоловік, який йому запропонував купити віники, але він йому пояснив, що їх підприємство може придбати віники, але за безготівковий розрахунок. Цей чоловік сказав, що він може продати свій товар і через підприємство, тому він дав доручення, а за якийсь час на їх підприємство привезли договір та накладні з ПП «Техстандартпроект». Документи відповідали всім вимогам, тому вони оплатили товар і отримали його. Нікого з працівників цього приватного підприємства він не знає і з ними не зустрічався. Аналогічно вони купували для потреб свого підприємства дошки.

Моцер ОСОБА_34 , будучи допитаним у якості свідка, суду показав, що він був підприємцем та в його власності перебуває вантажний автомобіль МАН з причепом, якого він надавав у оренду ТОВ «Медео-Захід», а саме Стасюку, який обіцяв оплачувати оренду, однак жодного разу не заплатив за користування автомобілем. Спочатку він Стасюку надав автомобіль, а потім між ними був укладений договір, якого пізніше він надав працівникам правоохоронних органів. Приблизно через три місяці з часу початку оренди, до нього приїхали працівники міліції та почали звинувачувати його в тому, що він своїм автомобілем займається незаконною діяльністю. Він відразу забрав у ОСОБА_35 автомобіль, документи та ключі, посварився з ним та в подальшому ніяких стосунків з ним не мав. Його автомобіль мав вантажопідйомність в п`ять тонн та на причепі можливо було перевозити до шести тонн вантажів. ОСОБА_36 автомобіля не був пристосований для перевезення тварин, він мав борти висотою в п`ятдесят сантиметрів та тентований верх. Нормальна швидкість для його автомобіля є 80 км/год, а більша швидкість вже є небажаною для роботи двигуна. Його автомобілем можливо перевести і більшу, ніж передбачено технічною характеристикою, масу вантажів, але це тільки зашкодить автомобілю і призведе до скорочення часу його експлуатації, або поломки. Після повернення автомобіля із оренди, він його оглянув та впевнився, що автомобіль використовувався, але експлуатувався обережно, тому будь-яких претензій до ОСОБА_35 з цього приводу він не має. Оглядаючи свій автомобіль, він не може сказати, які саме вантажі могли перевозитися цим автомобілем. Він не може сказати скільки кілометрів наїздив його автомобіль в оренді, оскільки цього не фіксував. Він однин раз їздив до м. Одеси та може сказати, щоб з`їздити його автомобілем за цим маршрутом туди і назад необхідно дві доби для одного водія.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_37 суду показав, що в період 2008-2014 років він працював директором товариства «Звента», яка займалася будівництвом, здачею в оренду нерухомості, купівлею-продажем товаро-матеріальних цінностей. Про товариство «Медео-Захід» чув, щось у них купували, але деталей вже не пам`ятає. Стверджує, що були реальні господарські відносини, придбаний товар отримували разом з документами.

Суд оцінює, що допитані свідки за цим епізодом розповіли про відомі їм факти, однак, на переконання суду, їх покази не містять будь-яких доказів щодо створення фіктивних підприємств чи організованої злочинної групи під керівництвом ОСОБА_12 чи іншої злочинної діяльності, участі у цьому інших обвинувачених. На переконання суду, навпаки свідок ОСОБА_30 своїми показаннями доводить, що ПП «Техстандартпроект», очолюване ОСОБА_13 , дійсно здійснювало реальні господарські операції. Свідок ОСОБА_31 підтвердив, що його вантажний автомобіль перебував в оренді ТОВ «Медео-Захід» і його використовували для перевезення вантажів.

Тобто, такі свідчення свідків спростовують твердження обвинувачення про те, що зазначені товариства створювалися як фіктивні для здійснення безтоварних операцій і відсутність у їх діяльності фактичної господарської діяльності.

Допитаний у судовому засідання в якості свідка ОСОБА_38 показав, що йому було доручено проведення досудового слідства у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_35 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . В процесі розслідування кримінальному провадженню було присвоєно номер з останніми цифрами «017», в подальшому з цього провадження виділялися матеріали щодо ОСОБА_35 , який хворів та ОСОБА_23 , яка перебувала у розшуку. Після виздоровлення ОСОБА_35 його справа знову була об`єднана з справою «017», та направлено до суду. В подальшому справу щодо ОСОБА_23 було закінчено і теж направлено до суду, який номер справи був він не пам`ятає. Документи, які вилучалися під час обшуків і виїмок в ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» та причетних осіб, привозили оперативні працівники до його службового кабінету, або в приміщення працівників, які проводили обшуки і виїмки. Він бачив певні недоліки, вказував про їх оперативним працівникам, хоча усунути ці недоліки вже було неможливо. Огляд вилучених документів проводився оперативними працівниками міліції за його дорученням, хоча на кожну слідчу дію він таких доручень не надавав. Він не може пояснити, чому при вилученні документів не зазначалося які саме документи вилучалися, якщо опечатувалися, то де і яким чином, чому не зазначалося кількості документів в папках, з якого документу починалася папка і яким закінчувалася, чому документи зберігалися в різних місцях і до їх мали доступ сторонні особи, чому при огляді не зазначалося в якому стані і від кого надійшли документи та не зазначалося яка інформація міститься в конкретному документі. Частину документів він разом з своє постановою передав у податкову інспекцію для податкової перевірки, хоча на той час конкретної особи перевіряючого не було визначено. Частину вилучених документів він не передавав у податкову, оскільки вони не містили будь-яких даних, частину документів передали на зберігання в камеру схову міліції. За результатами податкової перевірки було встановлено, що ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» здійснювали безтоварні господарські операції, тобто по документах проводили свою діяльність, хоча фактично такої діяльності не було. Щодо конкретних обставин справи він вже не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу, але він впевнений у правильності висунутого обвинувачення всім обвинуваченим.

Суд оцінює показання свідка ОСОБА_42 , як такими, що відповідають суті тих подій, що відбувалися під час досудового розслідування, однак вони не спростовують і не підтверджують суті обвинувачення, в той же час, частково підтверджують встановлені під час судового розгляду порушення досудового розслідування.

Постановою, т.в.о. начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_42 , про призначення позапланової податкової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Медео-Захід» від 10.10.2012 року, було призначено таку перевірку на вирішення якої поставлено питання: з якими суб`єктами підприємницької діяльності ТОВ «Медео-Захід» мало господарські операції щодо придбання-поставок товаро-матеріальних цінностей та отримання послуг в період з 01.01.2011 по 01.07.2012 років. Чи підтверджуються по бухгалтерському обліку та податковій звітності ці господарські операції, чи дотримано вимоги чинного законодавства, чи мало місце порушення бухгалтерського та податкового обліку та хто їх вчинив.

Із дослідженого у судовому засіданні Акту від 29.03.2013 року позапланової перевірки ТОВ «Медео-Захід», яка проведена за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року слідує, що перевіркою ТОВ «Медео-Захід» встановлено наступні порушення:

1) вимог ст. 1, п. 2 ст. З, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями); п. 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, ст. 3, п. 3 ст. 5, п.1 ст. 7, ст. 17, ст. 42, ст. 179, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, встановлено відсутність факту здійснення господарських операцій ТОВ «Медео-Захід», які спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

2) п. 1 85.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI ТОВ «Медео-Захід» завищено податкові зобов`язання на загальну суму 19021 717 грн., в за січень 2011 року на 993 353 грн., за лютий 2011 року на 507 025 грн., за березень 2011 року на 1 992 грн., за квітень 2011 року на 1023 489 грн., за травень 2011 року на 1046 746 грн., за червень 2011 року на 882 742 грн., за липень 2011 року на 1784 778 грн., за серпень 2011 року на 2036 748 грн., гресень 2011 року на 1425 316 грн., за жовтень 2011 року на 1016 743 грн., за листопад 2011 року 385 658 грн., за грудень 2011 року на 762 652 грн., за січень 2012 року на 205 464 грн., за лютий 2012 року на 251 646 грн., за березень 2012 року на 312 800 грн., за квітень 2012 року на 3976 922 грн., травень 2012 року на 206 643 грн.

п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п 198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 2.10 №2755-VI ТОВ «Медео-Захід» завищено податковий кредит на загальну суму 19030 872 , в т.ч. за січень 2011 року на 982 671 грн., за лютий 2011 року на 505 732 грн., за березень 2011 року на 1197 256 грн., за квітень 2011 року на 1016 798 грн., за травень 2011 року на 1035 785 грн., за червень 2011 року на 878 330 грн., за липень 2011 року на 1 78159 грн., за серпень 2011 року на 1446 918 грн., за вересень 2011 року на 1994 969 грн., за жовтень 2011 року на 1076 088 грн., за листопад 2011 року на 1438 780 грн., за грудень 2011 року на 830 891 грн., за січень 2012 року на 149540 грн., за лютий 2012 року на 199 192 грн., за березень 2012 року на 312 792 грн., за квітень 2012 року на 3976 797 грн., за травень 2012 року на 206 574 грн.;

пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1, п.135.2 ст. 135, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 82194 315 грн., в т.ч. за І квартал 2011р. - на 13516 848 грн.,

ІІ квартал 2011р. на 1248 040 грн., за III квартал 2011р. - на 27276 884 грн., за IV квартал 2011 року на 15346 121 грн., за І квартал 2012 року - на 2888 596 грн., за II квартал 2012 року - на 20917 826 грн., в результаті чого завищено валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 82067 042 грн., в т.ч. за І квартал 2011р. - на 13476 842 грн., за II квартал 2011р. - на 1240 446 грн., за III квартал 2011р. - на 27210 167 грн., за IV квартал 2011 року - на 15334 110 грн., за І квартал 2012 року - на 3887 651 грн., за II квартал 2012 року - на 20917 826 грн. Та як наслідок завищено податок на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року на загальну суму 29 253 грн., в т.ч. за І квартал 2011р. - на 10 002 грн., за II квартал 2011р. - на 946 грн., за III квартал 2011р. - на 15 345 грн., за IV квартал 2011 року - на 2 762 грн., І квартал 2012 року - на 198 грн., за II квартал 2012 року - на 0 грн.

Постановою, т.в.о. начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_42 , про призначення позапланової податкової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «Техстандартпроект» від 10.10.2012 року, було призначено таку перевірку на вирішення якої поставлено питання: з якими суб`єктами підприємницької діяльності ПП «Техстандартпроект» мало господарські операції щодо придбання у них товаро-матеріальних цінностей та отримання послуг в період з 01.01.2011 по 01.07.2012 років. Чи підтверджуються по бухгалтерському обліку та податковій звітності ці господарські операції, чи дотримано вимоги чинного законодавства, чи мало місце порушення бухгалтерського та податкового обліку та хто їх вчинив.

Із дослідженого у судовому засіданні Акту від 18.04.2013 року позапланової перевірки ПП «Техстандартпроект», яка проведена за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року слідує, що перевіркою ПП «Техстандартпроект» встановлено наступні порушення:

1) вимог ст. 1, п. 2 ст. З, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями); п. 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, ст. 3, п. 3 ст. 5, п.1 ст. 7, ст. 17, ст. 42, ст. 179, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, встановлено відсутність факту здійснення господарських операцій ПП «Техстандартпроект», які спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

2) п. 1 85.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI ПП «Техстандартпроект» завищено податкові зобов`язання на загальну суму 2099 788 грн., в за січень 2011 року на 9 273 грн., за лютий 2011 року на 15 544 грн., за березень 2011 року на 191 860 грн., за квітень 2011 року на 147 416 грн., за травень 2011 року на 136 616 грн., за червень 2011 року на 164 352 грн., за липень 2011 року на 345 377 грн., за серпень 2011 року на 249 556 грн., вересень 2011 року на 150 121 грн., за жовтень 2011 року на 180 531 грн., за листопад 2011 року 217 722 грн., за грудень 2011 року на 129 736 грн., за січень 2012 року на 80 795 грн., за лютий 2012 року на 63 391 грн., за березень 2012 року на 17 498 грн.

п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п 198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 2.10 №2755-VI ПП «Техстандартпроект» завищено податковий кредит на загальну суму 2072 125, в т.ч. за січень 2011 року на 9 196 грн., за лютий 2011 року на 15 376 грн., за березень 2011 року на 189 444 грн., за квітень 2011 року на 145 522 грн., за травень 2011 року на 134 809 грн., за червень 2011 року на 161 663 грн., за липень 2011 року на 341 025 грн., за серпень 2011 року на 246 276 грн., за вересень 2011 року на 147 752 грн., за жовтень 2011 року на 179 822 грн., за листопад 2011 року на 214 145 грн., за грудень 2011 року на 127 843 грн., за січень 2012 року на 79 527 грн., за лютий 2012 року на 62 478 грн., за березень 2012 року на 17 247 грн.;

пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1, п.135.2 ст. 135, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 9249 470 грн., в т.ч. за І квартал 2011 р. - на 1083 387 грн.,

ІІ квартал 2011 р. на 1158 534 грн., за III квартал 2011р. - на 3559 183 грн., за IV квартал 2011 року на 2639 947 грн., за І квартал 2012 року - на 808 419 грн., в результаті чого завищено валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 9186 264 грн., в т.ч. за І квартал 2011р. - на 1077 030 грн., за II квартал 2011р. - на 1147 738 грн., за III квартал 2011р. - на 3533 460 грн., за IV квартал 2011 року - на 2620 551 грн., за І квартал 2012 року - на 807 485 грн., та як наслідок завищено податок на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року на загальну суму 14 519 грн., в т.ч. за І квартал 2011р. - на 1 589 грн., за II квартал 2011р. - на 2 356 грн., за III квартал 2011р. - на 5 916 грн., за IV квартал 2011 року - на 4 462 грн., І квартал 2012 року - на 196 грн.

Даними перевірками встановлено відсутність придбання та реалізація товарів (робіт, послуг), виявлено укладання угод, які не мають господарської мети та не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, а також встановлено відсутність необхідних умов результатів відповідної господарської, економічної діяльності: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Тобто вважають діяльність ТОВ «Меде-Захід» та ПП «Техстандартпроект» спрямована на проведення транзитних операцій з метою отримання (надання) податкової вигоди третім особам (безпідставне формування податкового кредиту та витрат).

Підставами для таких висновків, як слідує із аналізу змісту Актів, стало те, що працівниками цих господарських товариств не надано всіх підтверджуючих документів на проведені господарські операції.

Порядок надання платниками податків документів для перевірки встановлено статтями 83, 85 Податкового Кодексу. Пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 статті 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Під час судового розгляду даного провадження не підтверджено і не спростовано, чи був дотриманий такий порядок.

Як слідує з показань допитаних у судовому засіданні осіб та досліджених доказів, що до вилучення документів правоохоронними органами, ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» надавало необхідні документи перевіряючим, а якщо їх не брали до уваги, тоді їх надавали у судових засіданнях при оскарженні рішень податкових органів, де надавалась цим документам відповідна оцінка. Однак, після вилучення правоохоронними органами всіх документів ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» їх не могли надати працівникам податкової інспекції для висновків, а тому, на переконання суду, такі висновки не можуть вважатися повними і об`єктивними. Разом з тим, при винесені названих Актів, перевіряючі навіть не врахували чинні рішення судів, якими було скасовані податкові повідомлення-рішення і в яких викладено встановлені факти фактичного здійснення господарської діяльності.

В обґрунтування зазначених актів та висунутого обвинувачення сторона обвинувачення посилається на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року та 13.06.2013 року, у справах №№ 2а/0370/2643/12 та 803/1203/13-а. Як слідує з вказаних рішень суду, що при розгляді адміністративного позову ПАТ «Луцьк Фудз» та ТОВ «Атланта сервіс» до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, було відмовлено повністю у задоволенні позову. Своє рішення суд мотивував тим, що господарські операції, які відображені з ТОВ «Медео-Захід» і іншими контрагентами, не мають необхідної доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на формування податкового кредиту. Крім цього, ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не надано жодних первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Медео-Захід», а в ході перевірки встановлені обставини, що свідчать про нікчемність господарських операцій.

Також прокурором надано суду постанову Волинського окружного адміністративного суду у справі № 2а/0370/1651/12 від 06.07.2012 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Пархім» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, з мотивувальної частини якої слідує, що перевіркою не можливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій із придбання паливно-мастильних матеріалів ТОВ фірма «Пархім» від ТОВ «Медео-Захід», оскільки з врахуванням висновків актів перевірки ТОВ «Медео-Захід»№ 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року, № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року, ТОВ «Медео-Захід» не мало необхідного технічного персоналу, основних фондів та виробничих активів, отже не могло здійснювати зазначені операції.

В аналогічній постанові Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі № 2а/0370/2534/12, за позовом ТОВ «СБФ» до Луцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, було досліджено протоколи допиту свідків працівників ТОВ «Медео-Захід» ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , які пояснили, що вони працювали у товаристві відгодівельниками свиней та здійснювали догляд за ними. В той же час, суд прийшов до висновку, що іншою діяльністю товариство не займалося, оскільки відсутні документальні підтвердження такої діяльності.

У постанові Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі № 2а/0370/2804/12, за позовом ПП «Луцькпідшипниксервіс» до Луцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, встановлено, що у ТОВ «Медео-Захід» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що на думку суду унеможливлює здійснення товариством безпосередньо фінансово-господарських операцій в значних обсягах.

Аналогічні висновки Волинський окружний адміністративний суд навів у постановах по справах: № 2а/0370/2858/12 від 11.10.2012 року, № 803/239/13-а від 18.03.13 року, № 803/1233/13-а від 12.06.2013 року.

Суд не приймає до уваги такі докази, оскільки наведені постанови у справах щодо ПАТ «Луцьк Фудз» та інших, не можуть бути підставою кримінальної відповідальності контрагентів, а саме працівників ТОВ «Медео-Захід». Разом з тим, ТОВ «Медео-Захід» не залучалось до участі у названих справах, у них не витребовували документи на підтвердження чи заперечення реальності господарських операцій. Крім цього, висновки судів ґрунтувалися на податкових перевірках ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект», які спростовані іншими судовими рішеннями.

Підставою для недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Як зазначено в актах перевірок, правочини між ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» та контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків та спрямовані на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому вони є фіктивними.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням, оскільки воно суперечить вищевикладеним нормам чинного законодавства, а тому приходить до висновку про те, що органами досудового розслідування та стороною обвинувачення не доведено факту нікчемності договорів, які укладалися між ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» та контрагентами, оскільки їх недійсність не встановлена законом, як і не доведено фіктивності таких правочинів та відсутні відповідні судові рішення.

Акти перевірок Луцькою ОДПІ стосується періоду з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, в той час як обвинувачення висунуте за період 2010-2011 років, зобов`язання з ПДВ відображені тільки незначної частини контрагентів без врахування податкового кредиту постачальників, що на думку суду не сприяє повноті та об`єктивності досудового розслідування. З аналізу Актів податкових перевірок можна зробити висновок, що в Актах наведені приклади господарських правовідносин ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» з контрагентами, які не є фігурантами по обвинувальному акту та у кримінальному провадженні, однак відсутні дослідження та висновки щодо фігурантів цього кримінального провадження.

Як слідує із зазначеного Акту, в ТОВ «Медео-Захід» працювали, крім особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_10 , ще 4-7 працівників в різні періоди. Однак, як убачається із зазначеного Акту і наданих суду доказів, у ході досудового розслідування вказана обставина не досліджувалася. Характер трудових обов`язків не з`ясовувався. Хоча у своїх показаннях ОСОБА_10 стверджувала, що кожен з працівників мав свій напрямок роботи і виконував її.

Суд вважає, що офіційно працевлаштовані працівники ТОВ «Медео-Захід» дійсно виконували певні господарські функції, що ще раз спростовує фіктивність цього товариства.

В той же час, як слідує з переглянутих та прослуханих відео та аудіо записів добутих під час проведення оперативних заходів, що в офісах ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» між співрозмовниками відбувались розмови про реальні господарські операції та вирішувалися виробничі питання, тобто знову спростовується твердження про фіктивність цих підприємств.

У своєму Акті працівники податкової інспекції приходять до висновку про безтоварність операцій наводячи такий приклад: «ТОВ «Медео-Захід» придбало 1910 шт. підшипників, а реалізувало на 634 шт. більше, що свідчить про відсутність фінансово-господарських операцій по придбанню та реалізації підшипників за перевіряємий період, тобто ТОВ «Медео-Захід» здійснювало операції по штучному формуванню податкового кредиту та наданню податкових вигод третім особам».

Суд не може погодитися з такими висновками, оскільки період податкової перевірки не охоплював весь час діяльності товариства, а тому лишки товарів, що виникли за попередні періоди діяльності товариства, могли реалізовуватися в період охоплений перевіркою, про що стверджували обвинувачені та їх захисники у судовому засіданні.

В Актах наведені приклади про фактичні господарські операції, але оцінка їм надана як незаконних. Так, (т. 13 а.с. 35) зазначено, що ТОВ «Медео-Захід» оформлено продаж ПП ОСОБА_46 матеріалів на загальну суму 98147.88 гривень, в тому числі ПДВ 16357.85 гривень, що дало змогу вищезазначеному підприємцю безпідставно оформити податковий кредит та витрати. Суд вважає такі висновки необгрунтованими.

Під час судового розгляду цього провадження судом встановлено, що перевіряючим інспекторам ОСОБА_26 та ОСОБА_47 були надані не всі вилучені документи щодо діяльності ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект», з чим погоджувалась сторона обвинувачення, оскільки поза межами цього провадження перебуває, приблизно, п`ятдесят (зі слів прокурора) томів з вилученими документами, яких ніхто належно не досліджував і оцінки цим документам не надавав.

Разом з тим, в самих Актах неодноразово зазначалося, що було придбано певний товар, однак через відсутність необхідних документів про рух таких товаро-матеріальних цінностей, перевіряючі податкової інспекції прийшли до висновку про безтоварність таких операцій.

Тобто, такі висновки податкової перевірки не можуть бути належним доказом винуватості обвинувачених, оскільки вони проведені поверхово, за період часу, який не може відображати весь період діяльності товариства, що призвело до невмотивованих та передчасних висновків, без доведення конкретним особам їх конкретних незаконних діянь. На думку суду, зазначені у актах факти і наведені господарські відносини не були розслідувані, а тільки стали формальною підставою для порушення кримінального провадження.

Суд критично оцінює висновки, які викладені у зазначених Актах, та не приймає їх як належний доказ, оскільки спеціалістам, які проводили невиїзну перевірку, не було надано всіх документів, які були вилучені, перевірка проводилася вибірково, а тому перевіркою не розкрито фактичної суті господарської діяльності та конкретних фактів порушення чинного законодавства не наведено. Висновки перевіряючих про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, судом не приймаються до уваги, оскільки такі висновки спростовані під час судового розгляду справи дослідженими доказами та іншими судовими рішеннями наведеними у цьому вироку.

Досліджений судом протокол обшуку від 27.06.2012 року у приміщенні ТОВ «Медео-Захід», під час якого було вилучено комп`ютери, документи первинного бухгалтерського обліку, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інше, при цьому в жодному випадку не було зазначено індивідуальних ознак вилученої техніки, не зазначено кількості наявних документів в кожній вилученій папці, з якого документу папка починається і яким закінчується, яким чином ці папки опечатувалися, чи скріплювалися биркою з підписами понятих і слідчого та якою саме печаткою (т. 2 а.с. 69-70).

На переконання суду, такі порушення фіксування процесуальних дій не можуть свідчити, що вилучені документи були належно збережені та всі вони надані для дослідження, на висновках яких ґрунтується обвинувачення.

В подальшому, а саме, 13.06.2013 року, оперуповноваженим УБОЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_48 , було проведено огляд речових доказів, а саме вилучених документів. При цьому, перед оглядом не зазначено в якому стані надійшли документи, чи були вони в папках, пакетах чи іншому упакуванні, чи були вони опечатані, якщо з бирками, то які відомості містилися на бирках.

У судовому засіданні стороною захисту та обвинуваченими було висловлено зауваження, щодо порядку вилучення, зберігання вилученого, та щодо строків та порядку огляду, чому так довго не проводився огляд вилучених документів, також чому огляд проведено після складання Акту від 29.03.2013 року позапланової перевірки ТОВ «Медео-Захід», яка проведена за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. Сторона захисту стверджує, що оглянуті після 29.03.2013 року документи не надавалися на позапланову перевірку, а тому це є підставою для висновку про обвинувальний ухил слідства, неповноту та необ`єктивність досудового розслідування. Разом з тим, висловили думку, що на вилученій комп`ютерній техніці можливо було виготовити будь-який документ від імені підприємства та використати його у потрібний спосіб.

Аналогічні недоліки та порушення встановлено судом у всіх інших наданих прокурором доказах, зокрема: у протоколі обшуку у житлі та автомобілі ОСОБА_12 від 27.06.2012 року (т. 2 а.с. 74-75); у протоколі обшуку у житлі ОСОБА_10 від 27.06.2012 року (т. 2 а.с. 84-85); у всіх протоколах огляду предметів та документів, а в протоколі від 18.07.2012 року навіть не зазначено де і коли вилучалися оглянуті предмети і документи (т. 2 а.с. 239, 241-243);

Суд оцінює, що проведені з порушенням чинного процесуального законодавства огляди документів і предметів не можуть бути належними доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки їх проводили особи, які не уповноважені на проведення таких слідчих дій. Вилучені та оглянуті документи не містять даних за якими їх можливо ідентифікувати, тобто, стороною обвинувачення не надано доказів, а у суду немає переконання, що це є одні і ті ж документи. Суд вважає, що працівниками міліції на початковій стадії досудового розслідування були створені передумови для визнання цих доказів неналежними, оскільки оперативні та слідчі дії проведені неналежно та з порушеннями. Крім того, огляд документів фактично не проводився, а тільки зазначено назву документу, його номер, дату та кількість аркушів, однак, не проведено докладного опису і не зазначено суті цих документів. Крім цього, працівниками міліції перед оглядом не зазначено в якому стані надійшли документи, не зазначено про наявність чи відсутність опечатаними вони надавалися, чи ні.

Положеннями ст. 237 КПК визначено, що огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводить прокурор або слідчий. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі, якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Прокурор і слідчий має право доручити провести огляд тільки залученому спеціалісту.

Стаття 100 ч. 2 КПК зобов`язує вилучений речовий доказ оглянути, сфотографувати та докладно описати.

Як встановлено у судовому засіданні, що під час вилучення, зберігання та огляду речових доказів, названі положення закону грубо порушені, як при вилученні, зберіганні, так і при огляді. А на дослідження податковим інпекторам документи надавалися без огляду, в хаотичному стані, не опечатані, навіть в невідомій кількості.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі дії проведені з порушенням є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

Як на доказ винуватості обвинувачених, прокурор посилається на висновок експерта № 402 від 18.07.2012 року (т. 12 а.с. 27-30). Зі змісту цього висновку слідує, що 27.06.2012 року при проведення обшуку в житлі ОСОБА_29 , (який не є обвинуваченим у справі) по вул. Відродження, 5/12 в м. Луцьк було виявлено та вилучено ноутбук. Далі зазначено, що на експертизу надано ноутбук «Асус» та системний блок персонального комп`ютера вилучені 27.06.2012 року при проведенні обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Медео-Захід» за адресою м. Луцьк вул. 8 Березня, 1. Як слідує із змісту протоколу обшуку в приміщенні ТОВ «Медео-Захід» від 27.06.2012 року, що, крім іншого, було вилучено системний блок чорного кольору марки «Gembird», серійний номер 77MOX1069805 та ноутбук марки «Asus» сірого кольору, серійний номер 77NOAS412942, при цьому не зазначено, що вказана техніка упаковувалася в поліетиленові пакети, хоча на експертне дослідження вони надійшли вже упакованими в поліетиленові пакети. При дослідженні експертом не вказуються серійних номерів комп`ютерної техніки. За результатами проведених досліджень експерт прийшов до висновку, що на носіях на жорстких магнітних дисках ноутбука та системного блоку персонального комп`ютера, вилучених 27.06.2012 року в офісному приміщенні ТОВ «Медео-Захід», є файли, що містять ключові слова ТОВ «Волинська інвестиційна компанія», ПП «Техстандартпроект», ТОВ «Голден Файер», ФК «Господарочка», ОСОБА_12 . Виявлено файли, що містять зображення печаток, штампів, фотографій, підписів та інших зразків офіційних документів. Також, на цих носіях наявне програмне забезпечення «1С: Бухгалтерія», що дозволяє вести бухгалтерський облік. Знищення зазначеної вище інформації на вказаних носіях не відбувалося.

Висновок експерта стороною обвинувачення під час судового слідства не пов`язувався з іншими доказами, а тому, суд оцінює, що зазначений висновок експерта носить інформаційний характер та не є доказом протиправних діянь жодного з обвинувачених.

Тобто, із досліджених доказів, які надавалися стороною обвинувачення під час судового слідства, не надано жодного доказу вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, за попередньою змовою групою осіб ч. 2 ст. 28 КК України.

Стороною захисту в заперечення висунутого звинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України подали суду постанови та ухвали адміністративних судів щодо ТОВ «Медео-Захід», де стороною у цих справах було саме це товариство. Дослідивши надані докази судом встановлено, що адміністративними судами України розглядались адміністративні позови ТОВ «Медео-Захід» та його контрагентів у господарській діяльності щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Луцькою ОДПІ та інших податковими інспекціями України за результатами документальних позапланових перевірок господарської діяльності ТОВ «Медео-Захід» та його контрагентів.

Так, у травні 2012 року ТОВ «Медео-Захід» звернулось до суду з позовом до Луцької ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2012 року № 0002452301, яким податковий орган зменшив суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 395 553 гривень, в тому числі 395553 гривень за основним платежем. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року, у справі №2а-1303/12/0370, позов задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року зазначену постанову залишено без змін.

Із змісту зазначеного судового рішення слідує, що перевіркою податкової інспекції було встановлено порушення товариством «Медео-Захід» ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг, які не були передані в порушення ст.ст. 655, 656, 662 ЦК України. Відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому, відповідно до частин 1, 5 ст. 203 п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди за січень, лютий, березень, липень, вересень 2010 року, січень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень 2011 року мають ознаки нікчемності. Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п. 201.4-201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України не підтверджено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 242479 грн. за січень 2010 року, 146913 грн. за лютий 2010 року, 150223 грн. за березень 2010 року, 680526 грн. за липень 2010 року, 2 666607 грн. за вересень 2010 року, 993353 грн. за січень 2011 року, 1 023489 грн. за квітень 2011 року, 1 046746 грн. за травень 2011 року, 882742 грн. за червень 2011 року, 1425 316 грн. за вересень 2011 року, 1 115475 грн. за жовтень 2011 року та податковий кредит з ПДВ на суму 241804 грн. за січень 2010 року, 145663 грн. за лютий 2010 року, 139238 грн. за березень 2010 року, 775846 грн. за липень 2010 року, 2 654264 грн. за вересень 2010 року, 982671 грн. за січень 2010 року, 1 016798 грн. за квітень 2011 року, 1 035785 грн. за травень 2011 року, 878330 грн. за червень 2011 року, 1 992739 грн. за вересень 2011 року, 1 174562 грн. за жовтень 2011 року.

У зв`язку з наведеним, податковим органом зроблено висновок, що під час складання фінансової звітності у ТОВ «Медео-Захід» були відсутні підтверджуючі документи щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності, а отже ТОВ «Медео-Захід» не здійснювало господарської діяльності в січні, лютому, березні, липні, вересні 2010 року, січні, квітні, травні, червні, вересні, жовтні 2011 року.

Однак, суд не погодився з такими висновками податкового органу та прийшов до висновку, що ТОВ «Медео-Захід» дотримано вимоги п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Крім того, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. При цьому, суди зазначили, що всі необхідні первинні документи були надані інспектору під час проведення перевірки, проте не були взяті до уваги.

У жовтні 2011 року ТОВ «Медео-Захід» звернулось в суд із позовом до Луцької ОДПІ з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення № 00112661601 від 16.06.2011 року про застосування штрафу у розмірі 16 210.51 грн. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року, у справі №2а-0370/2868/11, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 00112661601 від 16.06.2011 року про застосування штрафу в розмірі 16 210,51 грн. Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2013року по справі № 142491/11/9104 постанова Волинського окружного суду від 11.11.2011року залишена без змін.

ТОВ «Медео-Захід» звернулось в суд з позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000632302 від 03.02.2012 року. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року у справі №2а-0370/942/12 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 року №0000632302. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по справі № 130051/12/9104 постанова Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року залишено без змін. Як зазначалося в акті податкової перевірки, правочини між ТОВ «Медео-Захід» та контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків та спрямовані на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому, в силу ст. 234 ЦК України, такі правочини є фіктивними. Однак суди зазначили, що документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медео-Захід», згідно з наказом Луцької ОДПІ від 04.01.2012 року № 12 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», проведено з порушенням вимог пунктів 85.6, 85.7 ст. 85 ПК України. Судами встановлено, що ТОВ «Медео-Захід» подано документи, про відсутність яких вказано в акті перевірки № 339/23-3/35594018 від 20.01.2012 року, зокрема, цивільно-правові угоди, накази про прийняття на роботу, договори оренди складського приміщення, транспортних засобів, суборенди, зберігання, товарно-транспортні накладні. Тому, суди прийшли до висновку, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості грунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. Колегія суддів апеляційного суду встановила, що Луцька ОДПІ не довела факту нікчемносгі договорів, які укладалися між ТОВ «Медео- Захід» та контрагентами, оскільки їх недійсність не встановлена законом, як і не довела фіктивності таких правочинів. Із встановлених обставин на підставі досліджених доказів, суди прийшли до висновку, що ТОВ «Медео-Захід» з контрагентами господаських відносин займалось реальними господарськими операціями, що підтверджується відповідними первинними документами господарської діяльності.

Також, відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року по справі № 2а/0370/3589/12, яка набрала законної сили 12.11.2014року, було скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.10.2012 року № 0012751701. Судом було встановлено, що згідно усних домовленостей між ФОП та ТОВ «Медео-Захід» в грудні 2010 року було здійснено шість поставок товаро-матеріальних цінностей, що підтверджується видатковими та податковими накладними, подорожніми листами про перевозку, а також документами про розрахунок готівкою, первинними документами про реалізацію придбаних товарів.

В серпні 2012 року фізична особа підприємець звернувся з позовом до Луцької ОДПІ про визнання протиправним і скасування повідомлення-рішення від 11.07.2012 року № 0003831701. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 в справі №2а/0370/2515/12 позов задоволено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03,2014 року по справі № 174961/12/9104 постанову суду залишено без змін. Було встановлено, що між ФОП і ТОВ «Медео-Захід» проведені реальні господарські операції, що підтверджено видатковими та податковими накладними на придбання будівельних матеріалів та комп`ютерного обладнання, платіжними дорученнями про оплату придбаних товарів.

Приватне підприємство «Бош Тепло» подало в суд позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 27.04.2012 року №№ 0003062301, 0003072301. Згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року по справі № 2а/0370/1525/12 позов задоволено. Постанова набрала законної сили 22.01.2013 року згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року по справі № 9104/129902/12. Судом встановлено, що ПП «Бош Тепло» на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2010 року протягом вересня-грудня 2010 року придбало у ТОВ «Медео-Захід» товарів на суму 53599.04 грн., в т.ч, ПДВ на 8933.17 грн. Факт реального придбання товарів підтверджується видатковими і податковими накладними, договором оренди автомобіля, товаро-транспортними накладними, актами прийому-передачі транспортних засобів, документами про реалізацію та встановлення товару, придбаного в ТОВ «Медео-Захід», актами здачі-приймання робіт та актами списання товаро-матеріальних цінностей.

Аналогічні обставини встановлені щодо господарських операцій між ТОВ «Медео-Захід» та ТОВ «Ізол» і ТОВ «ТехнотрейдПлюс» з м. Рівне. Відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року по справі № 817/1158/13-а визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 04.10.2012 року № 0004742342 і № 0004752342. Судом встановлено, що долученими до матеріалів справи договорами, податковими накладними та актами виконаних будівельно-монтажних робіт підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Медео-Захід» та його контрагентами, так і використання придбаних товаро-матеріальних цінностей у господарській діяльності.

Такі ж обставини встановлені Вінницьким апеляційним адміністративним судом по справі № 802/3561/13-а в ухвалі від 19.11.2013 року щодо господарських стосунків між ТОВ «Медео-Захід» і «Літинським м`ясокомбінатом» до Хмельницької ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 000432200 та № 00044220 від 19.07.2013 року. Судами встановлено, що факти реальності фінансово-господарських операцій підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які складені у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведених операцій, які призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2012 року по справі № 2а-2363/12 задоволено позов ТОВ «Волинь Моноліт» до Луцької ОДПІ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2012 року № 003712301 та № 003722301. Встановлено реальність здійснення ТОВ «Волинь Моноліт» операцій по придбанню у ТОВ «Медео-Захід» цегли керамічної, отже валові витрати та податковий кредит за наслідками цих операцій були сформовані правомірно. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2013 року по справі №9104/147827/12 апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову суду без змін.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.11.2014 року у справі № К/800/61386/13, щодо господарських операцій між ТОВ «Медео-Захід» та ТОВ «Заготсервіс» з м. Підволочинськ Тернопільської області, було встановлено, що товаро-матеріальні цінності придбані у товариства «Медео-Захід» були перероблені на ТОВ «Заготсервіс», тобто було проведено забій великої рогатої худоби, що підтверджується забійними відомостями, та в подальшому проведено реалізацію виробленої продукції.

В ухвалі від 04 грудня 2014 року по справі № 876/950/13 за апеляційною скаргою Спеціаліазованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові було встановлено, що державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Великомсістівська» реально придбала в ТОВ «Медео-Захід» нігрол, оливу, металеві вироби, запчастини, які були використані в господарській діяльності, що підтверджено відповідними первинними документами. Апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2016 року, за касаційною скаргою Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року, у справі за позовом ТОВ «Медео-Захід» до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, касаційну скаргу залишено без задоволення, а вищевказані постанову і ухвалу без змін. Зокрема в ухвалі суд зазначив, що погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, якими встановлено, що документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медео-Захід» проведено з порушенням вимог п. 85.6, 85.7 ст. 85 ПК України, відповідачем не доведено, що під час проведення перевірки платником податку на листи-вимоги не надані документи в повному обсязі (договори, документи, що підтверджують транспортування товарів, дані бухгалтерського обліку), жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у справі не встановлено.

Суд оцінює, що зазначеними вище доказами доводиться той факт, що ТОВ «Медео-Захід» як під час утворення 22.11.2007року (засновниками якого були ОСОБА_12 та ОСОБА_24 ), а з 12.05.2008 року єдиним засновником та директором товариства залишився ОСОБА_24 , займалось реальною господарською діяльністю з відповідними контрагентами. За таких обставин, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до переконання, що жодним доказом не доводить факт вчинення ОСОБА_12 злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України, а тому особи, яким інкриміновано дане кримінальне правопорушення, слід визнати невинними у його вчиненні.

ЕПІЗОД 2: Пособництво в ухиленні від сплати податків ВАТ «Луцьк Фудз».

На обґрунтування висунутого обвинувачення стороною обвинувачення надано докази:

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2013 року; якою директора ВАТ «Луцьк Фудз» ОСОБА_18 визнано винним (на думку обвинувачення) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Медео-Захід»;

Протокол виїмки документів, під час якої вилучено: договір купівлі-продажу від 17.05.2010 року, укладеного між ВАТ «Луцьк Фудз» та ТОВ «Медео-Захід»; видаткові накладні; податкові накладні; товаро-транспортні накладні; платіжні доручення;

3) грошові чеки.

Суд дослідив постанову Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2013 року у кримінальній справі щодо ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України та встановив, що ОСОБА_18 свою винуватість у інкримінованих йому злочинах не визнав та показав, що він від сплати податків не ухилявся, у зв`язку з чим службового підроблення документів не вчиняв. Підтвердив факт укладення ним від імені ПАТ «Луцьк Фудз» з ТОВ «Медео-Захід» договору № 17-05/10 від 17.05.2010 року та фактичність здійснення та виконання всіх господарських операцій, які були передбачені договором, і які йому інкримінуються досудовим слідством як фіктивні.

Як слідує із зазначеної постанови, що суд не визнав ОСОБА_18 винуватим у скоєнні інкримінуємих злочинів, однак звільнив його від кримінальної відповідальності за вказаними статтями, на підставі ст. 1 п. «В» та ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році». Провадження у справі закрито.

Суд вважає, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області встановлені факти взаємовідносин ВАТ «Луцьк Фудз» та ТОВ «Медео-Захід», однак це не доводить за цим епізодом злочинних дій ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , а тому суд оцінює, що вказана постанова не є належним доказом винуватості вказаних осіб.

Разом з тим, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.04.2016 року у справі № К/800/38146/15, за позовом ПАТ «Луцьк Фудз» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою відповідача, було встановлено, що Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 03.08.2012 року № 0000192201 в частині визначення грошового зобов`язання в сумі 260381.55 грн., в т.ч. за основним платежем 232 330 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 28 051,55 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач довів правомірність визначення позивачу суми грошового зобов`язання по контрагенту ТОВ «Медео-Захід» у розмірі 1841 763 грн. основного платежу та 434634.25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову якою: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 03.08.2012 року № 0000192201 в частині визначення позивачу суми грошового зобов`язання у розмірі 1841 763 грн. основного платежу та 434 634,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, які у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники, а також підтверджують факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, встановлено добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають йому право на формування витрат у податковому обліку.

Судами встановлено, що по договору № 17/05/10/1 від 17.05.2010 року укладеного між ПАТ «Луцьк Фудз» та ТОВ «Медео-Захід», ПАТ «Луцьк Фудз» придбав у ТОВ «Медео-Захід» сільськогосподарську продукцію та томатну пасту на загальну суму 8883547.08 грн., в тому числі ПДВ 1480 591,00 грн. Транспортування здійснювалося згідно товаро-транспортних накладних за рахунок ПАТ «Луцьк Фудз» приватним підприємцем.

Щодо доводів відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем з ТОВ «Медео-Захід» по поставці томатної пасти, оскільки доставка в таких об`ємах є сумнівною через невідповідність маси доставленого товару та вантажопідйомністю транспортного засобу, суд касаційної інстанції зазначив наступне.

З висновків податкового органу вбачається, що ним фактично не ставиться під сумнів реальність поставки товару, а лише викликає сумнів можливість перевезення відповідного об`єму товару за одну доставку, що вказаний в товарно-транспортних накладних. Однак, такий сумнів не підтверджено належними доказами, а ґрунтується лише на припущеннях податкового органу. При цьому, з таких припущень випливає, що поставка товару в менших розмірах відповідачем не заперечується, що також вказує на необґрунтованість та суперечливість доводів податкового органу.

Позивачем, на підтвердження фактичного виконання умов договорів, реальності здійснення господарських операцій, правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Медео-Захід», подано суду копії: договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, відомостей по рахунку та інші документи. Позивач здійснював оплату за отримані товари шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ. Крім того, на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти, в т.ч. ТОВ «Медео-Захід», були включені до Єдиного державного реєстру та перебували на обліку платників податків.

Суд касаційної інстанції не взяв до уваги посилання Луцької ОДПІ на акти перевірок контрагентів ПАТ «Луцьк Фудз», оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності, були належним чином зареєстровані. Доводи відповідача про порушення контрагентами позивача податкового законодавства при придбанні товарів (робіт/послуг) по ланцюгу постачання, суд касаційної інстанції відхилив, оскільки за порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для тієї особи, яка допустила таке порушення.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем валових витрат по господарським операціям з ТОВ «Медео-Захід», оскільки реальність таких підтверджується первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники, а також підтверджують факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Зважаючи на досліджені докази, суд приходить до переконання, що висунуті за даним епізодом звинувачення спростовані повністю, оскільки факт поставки сільгосппродукції та томатної пасти від ТОВ «Медео-Захід» до ПАТ «Луцьк Фудз» підтверджено всіма судовими інстанціями адміністративного суду.

ЕПІЗОД № 3: «Пособництво в ухиленні від сплати податків ТОВ «Атланта Сервіс»

На підтвердження висунутого ОСОБА_12 та ОСОБА_10 обвинувачення, прокурор у судовому засіданні надав такі докази: 1) Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.05.2013 року про закриття кримінального провадження щодо директора ТОВ «Атланта Сервіс» та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності; 2) Виписки з рахунку ТОВ «Медео-Захід» у ПАТ «ПУМБ»; 3) грошові чеки.

Судом встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.05.2013 року про закриття кримінального провадження, було звільнено директора ТОВ «Атланта Сервіс» ОСОБА_17 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Зі змісту ухвали слідує, що ОСОБА_17 не визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, однак провадження відносно його закрито з нереабілітуючих підстав. Як зазначено в ухвалі, що з метою ухилення від сплати податків, шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, кримінальне правопорушення ОСОБА_17 скоїв шляхом створення документальної видимості понесених підприємством витрат, внаслідок проведення господарських операцій, яких в дійсності не було, для реалізації своїх злочинних намірів використав завідомо неправдиві документи про придбання товариством «Атланта Сервіс» у ТОВ «Медео-Захід» будівельних матеріалів, які в дійсності не поставлялись, оскільки ТОВ «Медео-Захід» людських та матеріальних ресурсів, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також необхідних умов здійснення господарської діяльності не мало, а документи про їх постачання товариством «Медео-Захід» в адресу ТОВ «Атланта Сервіс» носили для ОСОБА_17 завідомо неспроможний характер.

На переконання суду з такою мотивацією Луцького міськрайонного суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки іншими судовими рішенням було встановлене зворотне, що ТОВ «Медео-Захід» займалося фактичною господарською діяльністю, не зважаючи на те, що не мало технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. В той же час, у даному кримінального провадження представники товариства «Медео-Захід» не мали змоги надати своїх доказів щодо реальності операцій з контрагентом. Тому суд не вважає достатнім цієї ухвали суду для притягнення інших осіб підприємств-контрагентів до кримінальної відповідальності.

Досліджений рух коштів по рахунках товариства та грошові чеки не були пов`язані з іншими можливими доказами у цьому кримінальному провадженні, а тому їх наявність носить тільки інформаційний характер та, на переконання суду, не є належним доказом винуватості обвинувачених.

Інші докази суду не надавалися.

ЕПІЗОД № 4: «Пособництво в ухиленні від сплати податків ПП «Дисконт Плюс»

На підтвердження висунутого ОСОБА_12 та ОСОБА_10 обвинувачення за даним епізодом, прокурор у судовому засіданні надав такі докази: 1) Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.06.2013 року про закриття кримінального провадження щодо директора ПП «Дисконт Плюс» та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності); 2) Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29.01.2013 року з доданими документами: банківськими виписками, податкові, видаткові, товаротранспортні накладні, подорожні листи; 3) Протокол огляду речових доказів від 01.02.2013 року; 4) грошові чеки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.06.2013 року про закриття кримінального провадження, було звільнено директора та головного бухгалтера ПП «Дисконт Плюс» ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження закрито. Зі змісту ухвали слідує, що ОСОБА_15 не визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, однак провадження відносно його закрито з нереабілітуючих підстав. Як зазначено в ухвалі, що з метою ухилення від сплати податків, шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, кримінальне правопорушення ОСОБА_15 скоїв шляхом створення документальної видимості понесених підприємством витрат, внаслідок проведення господарських операцій, яких в дійсності не було, для реалізації своїх злочинних намірів використав завідомо неправдиві документи про придбання підприємством «Дискон Плюс» у ТОВ «Медео-Захід» будівельних матеріалів, які в дійсності не поставлялись, оскільки ТОВ «Медео-Захід» людських та матеріальних ресурсів, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також необхідних умов здійснення господарської діяльності не мало, а документи про їх постачання товариством «Медео-Захід» в адресу ПП «Дисконт Плюс» носили для ОСОБА_49 завідомо неспроможний характер.

На переконання суду з такою мотивацією Луцького міськрайонного суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки іншими судовими рішенням було встановлене зворотне, що ТОВ «Медео-Захід» займалося фактичною господарською діяльністю, не зважаючи на те, що не мало технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Разом з тим, з практики Європейського Суду з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» було викладено позицію, якою визначено, що порушення одним платником податків законодавства не може бути автоматично підставою для відповідальності його контрагентів.

При досліджені протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.01.2013 року (т. 20 а.с. 2-3) судом встановлено, що оперуповноважений в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_50 (повноваження якого у кримінальному провадженні не підтверджені), у приміщенні УБОЗу в м. Луцьк вул. Загородня, 5-А, в присутності понятих, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14.09.2012 року, ознайомився із оригіналами первинних фінансово-господарських документів, що стосуються взаємовідносин ПП «Дисконт Плюс» з ТОВ «Медео Захід». Перед початком процесуальної дії ОСОБА_15 пред`явлено оригінал вищезазначеної ухвали суду, вручено її копію та роз`яснено положення ст. 166 КПК України. Далі зазначено, що вилучені документи згідно опису. Протокол підписано понятими, оперуповноваженим, а підпис ОСОБА_15 відсутній.

Суд не приймає до уваги вказаний протокол та додатки до нього, оскільки слідчу дію проведено не уповноваженою особою, не зрозуміло, що фактично проводилося: огляд, виїмка чи ознайомлення з документами. Яким чином, коли хто і звідки доставив зазначені у додатку до протоколу документи з офісу ПП «Дисконт Плюс» з вул. Луцька, 52-А с. Зміїнець (куди надавався дозвіл суду на виїмку) в УБОЗ УМВС України у Волинській області на вул. Загородню, 5-А в м. Луцьк. Чому в протоколі не зазначено, як учасника слідчої дії директора підприємства ОСОБА_15 , однак чомусь йому роз`яснювалися його повноваження, чому відсутній підпис останнього і в кого фактично вилучалися документи.

При дослідженні банківських виписок, податкових, видаткових, товаро-транспортних накладних та подорожніх листів (т. 20 а.с. 14-315) слідує, що дійсно між ПП «Дисконт Плюс» та ТОВ «Медео-Захід» існували господарські відносини, під час яких ТОВ «Медео-Захід» поставляло ПП «Дисконт Плюс» будівельні матеріали та устаткування. Для перевезення залучалися конкретні транспортні засоби, при цьому вказувались конкретні назви цих автомобілів їх водії, найменування вантажу, пункт завантаження та розвантаження. На всіх досліджених документах є підписи відповідних осіб та проставлені печатки.

Однак, стороною обвинувачення у судовому засіданні не надано доказів наявності чи відсутності таких транспортних засобів, водіїв, місць завантаження та розвантаження, наявність чи відсутність будівельних об`єктів на яких використовувалися будівельні матеріали або вони там зберігалися. Не заявлялося клопотання про допит осіб, які зазначені у товаро-транспортних накладних та подорожніх листах.

Протокол огляду речових доказів від 01.02.2013 року складено не уповноваженою особою (о/у ОСОБА_51 ), огляд документів фактично не проведено, а тільки зазначено назву документу, його номер, дата складання та кількість аркушів.

Тому суд не може прийняти до уваги досліджені документи, як належний доказ винуватості ОСОБА_12 , ОСОБА_10 у пособництві в ухиленні від сплати податків, шляхом надання засобів вчинення злочину директору ПП «Дисконт Плюс» ОСОБА_15 , оскільки їх вилучення проведено з порушенням встановленого порядку та зважаючи на вищенаведені порушення і недоліки.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів(послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у постанові від 31 січня 2011 року в справі №21-47а10 прийшов до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Із досліджених у судовому засіданні, за клопотанням сторони обвинувачення, аудіо записів та стенограми проведеного оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_52 , згідно постанови суду від 29.08.2011 року (т.18 а.с. 27-115). Зокрема: 23.09.2011 року о 10.52 годин (розмова з ОСОБА_12 про наявність грошей на рахунку в банку); 27.09.2011 року о 12.19 годин (розмова з невідомим чоловіком коли в офісі буде ОСОБА_53 ); 27.09.2011 року о 14.00 годин (розмова з невідомим чоловіком, що ОСОБА_53 не ту печатку привезла); 27.09.2011 року о 16.39 годин (розмова з ОСОБА_12 про можливу перевірку); 04.10.2011 року о 11.22 годин (розмова з ОСОБА_12 . Як зазначив прокурор, що ОСОБА_23 цікавиться роботою ТОВ «Медео-Захід» та рух коштів по рахунках в банках, в той же час ОСОБА_10 заперечила такі твердження, оскільки мова йшла за гроші від реалізації свиней); 04.10.2011 року о 12.44 годин (розмова з ОСОБА_12 про оборот коштів за серпень); 06.10.2011 року о 12.11 годин (розмова з ОСОБА_12 про наявність коштів на рахунках в банках); 06.10.2011 року о 16.55 годин (розмова з ОСОБА_12 обговорюється складання якихось документів (ТТНки) невідомо для кого, і які ОСОБА_10 не знає як писати); 06.10.2011 року о 17.32 годин (розмова з ОСОБА_12 про перевезення чогось в кількості 20-ти тонн); 06.10.2011 року о 19.51 годин (розмова з ОСОБА_12 про те що пройшла оплата по пальному та про залишки на рахунках в банках); 07.10.2011 року о 10.51 годин (розмова з ОСОБА_12 , де ОСОБА_10 повідомляє про рух коштів на рахунках в «Південному» та кількість виданих грошей заготівельникам худоби); 13.10.2011 року о 13.26 годин (розмова з працівником податкової інспекції, яка має прийти не перевірку декларацій з ПДВ за березень-липень 11 року, однак їй повідомляє, що директор хворіє); 13.10.2011 року о 13.35 годин (розмова з ОСОБА_12 , якій ОСОБА_10 повідомила про розмову з працівником податкової інспекції); 13.10.2011 року о 13.51 годин (розмова з ОСОБА_12 про майбутню перевірку, для підготовки до якої вона має привести ОСОБА_54 ); 14.10.2011 року о 09.09 годині (розмова з невідомою жінкою, де ОСОБА_10 просить передати оригінали документів для надання перевіряючим з податкової); 14.10.2011 року о 16.43 годин (розмова із ОСОБА_13 , який просить уточнити суму по «Спортелітбуду»); 19.10.2011 року о 10.27 годин (розмова з ОСОБА_55 (який не є свідком у справі) з ТОВ «Волинь моноліт» про поступлення грошей за відвезене у вересні); 20.10.2011 року о 10.20 та 10.29 годин (розмова з ОСОБА_55 про поступлення коштів від «Моноліту» та «Горохівагробуд» та про правильність складання документів); 20.10.2011 року о 15.25 годин (розмова з ОСОБА_55 звірка про поступлення коштів від різних осіб та підприємств та коригування документів); 24.10.2011 року о 10.08 годин (розмова з ОСОБА_13 про зустріч); 22.11.2011 року о 10.12 годин (розмова з невстановленою особою про надання документів); 24.11.2011 року о 14.34 годин (розмова з невідомою жінкою про поступлення коштів та передачу документів); 25.11.2011 року о 12.44 годин (розмова з ОСОБА_24 про рух коштів); 07.12.2011 року о 15.10 годин (розмова з ОСОБА_24 про негативну характеристику ОСОБА_56 , яка її образила і вона пішла з роботи); 12.12.2011 року о12.43 годин (розмова з ОСОБА_24 про рух коштів по рахунку); 15.12.2011 року о 14.04 годин (розмова з невідомим чоловіком про поступлення та спрямування грошей); 15.12.2011 року о 17.17 годин ( розмова з ОСОБА_55 ); 26.01.2012 року (розмова з ОСОБА_12 про поступлення грошей від підприємств).

На думку сторони обвинувачення ці записи підтверджується, що ОСОБА_12 фактично керує роботою ТОВ «Медео-Захід».

В той же час ОСОБА_10 в своїх поясненнях заперечує такі твердження обвинувача, т.я. не йшлося про керівну роль ОСОБА_12 в товаристві «Медео-Захід», оскільки керівником була особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.

В свою чергу ОСОБА_12 пояснила, що підтримувала ділові стосунки з усіма контрагентами, в т.ч. з працівниками ТОВ «Медео-Захід», надавала консультаційні послуги, тому їй потрібна була певна інформація для надання таких консультацій.

Із досліджених розмов не можливо зробити категоричні висновки про що саме йдеться мова, оскільки розмови ведуться стримано, без зайвої інформації, однак є зрозумілими для співрозмовників. Сторона обвинувачення не пов`язала досліджені розмови з іншими доказами, які підтвердили чи спростували висунуте обвинувачення, а тому, суд вважає, прослухані розмови недостатнім доказом винуватості обвинувачених у висунутих обвинуваченнях. Розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_10 і іншими співрозмовниками фактично нічим не відрізняються у розумінні підпорядкованості. ОСОБА_10 надавала аналогічну інформацію всім співрозмовникам, а не тільки ОСОБА_12 .

Суд не вважає, що запитання ОСОБА_12 до ОСОБА_10 : «що в нас робиться» (як доказ обвинувача), може слугувати достатнім доказом винуватості в створенні фіктивних підприємств, організації злочинної організованої групи, керівної ролі ОСОБА_12 і т.п. Судом в жодному разі не встановлено розмов, де ОСОБА_12 дійсно керувала роботою ТОВ «Медео-Захід», приймала рішення по товариству, чи керувала роботою працівників товариства.

Суд звернув увагу, що аудіо записи та стенограми подані вибірково, а у судовому засіданні, за клопотанням сторони обвинувачення, досліджувалися частково, згідно наданого вище переліку. На думку суду органи досудового слідства та сторона обвинувачення свідомо допустили таку неповноту поданих доказів, що унеможливлює встановити істину у цьому провадженні.

Жоден із досліджених аудіо записів не містить реального розкриття суті діяльності ТОВ «Медео-Захід», роль кожного з працівників у роботі товариства, не розкривається суть змови на злочинну діяльність навіть в складі простої домовленості, не кажучи вже про організовану групу.

Як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні не підтверджені висунуті обвинувачення щодо наявності керівної ролі ОСОБА_12 у злочинній діяльності, в той же час, не спростовані показання обвинувачених щодо надання ОСОБА_12 консультаційних послуг ТОВ «Медео-Захід» та її тісна співпраця з товариством по реалізації спільних бізнес проектів в рамках чинного законодавства.

Надані у судовому засіданні та досліджені судом аудіо записи та стенограми проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_12 , згідно постанови суду № 439 цт від 29.08.2011 року (т. 18 а.с. 116 - 398), а саме: 23.09.2011 року о 10.50 годин (розмова з ОСОБА_10 про рух коштів по банківському рахунку); 28.09.2011 року о 13.01 годин (розмова з невідомим чоловіком, який просить про допомогу); 28.09.2011 року о 15.43 годин (розмова з ОСОБА_57 (який не є свідком у справі) про наявність грошей і можливість надати йому частину); 28.09.2011 року о 16.40 годин (розмова з ОСОБА_29 про працівників податкової, які мають проводити перевірку); 04.10.2011 року о 11.22 годині (розмова з ОСОБА_10 про рух коштів по рахунку); 04.10.2011 року о 11.48 годин (розмова з ОСОБА_29 про виниклу недоїмку та можливість блокування рахунку); 04.10.2011 року о 14.27 годин (розмова з ОСОБА_29 , який повідомив по питаннях блокування рахунку); 04.10.2011 року о 15.10 годин (розмова з ОСОБА_10 про надходження коштів і їх суми в банках); 06.10.2011 року о 09.51 годин (розмова з ОСОБА_58 (не є свідком по справі), який просить про зустріч і зробити йому добренько); 06.10.2011 року о 14.48 годин (розмова з ОСОБА_59 (не є свідком по справі) про те, що вона повинна йому щось надати); 06.10.2011 року о 15.04 годин (розмова з невстановленою особою про надання тисяч шість); 06.10.2011 року (розмова із невстановленою особою за суму в 250 тисяч); 06.10.2011 року о 19.51 годин (розмова з ОСОБА_10 про наявність грошей на рахунку); 07.10.2011 року о 09.56 годин (розмова з ОСОБА_10 про наявність та рух коштів по рахунках); 07.10.2011 року о 10.42 годин (розмова з ОСОБА_24 про наявність коштів та обговорюють питання співпраці із замовниками); 07.10.2011 року о 10.51 годин (розмова з ОСОБА_60 про наявність та рух коштів по рахунках); 07.10.2011 року о 11.09 годин (розмова з невстановленою особою про 200, 250); 07.10.2011 року о 11.22 годин (розмова з ОСОБА_24 про купівлю пального та про замовників); 07.10.2011 року о 14.39 годин (розмова з ОСОБА_24 про надані послуги і товар та оформлення документів); 09.10.2011 року о 12.38 годин (розмова з ОСОБА_10 про оформлення документів); 13.10.2011 року о 13.07 годин (розмова з невстановленою особою про 350); 13.10.2011 року о 13.32 годин (розмова з ОСОБА_24 про перевірку податкової та вивіз бумаги); 13.10.2011 року о 13.35 годин (розмова з ОСОБА_10 про перевірку податкової); 13.10.2011 року о 13.39 годин (розмова із ОСОБА_24 про вивіз документів); 13.10.2011 року о 13.51 годин (розмова із ОСОБА_10 про відсутність всіх документів); 13.10.2011 року о 14.11 годин (розмова з ОСОБА_10 про те, що перевіряючи з податкової вже пішла); 14.10.2011 року о 15.37 годин (розмова з невстановленою жінкою, якій ОСОБА_12 рекомендує у товаро-транспортних накладних вказувати, де вони реально купують корів, оскільки й її купують тільки бумаги); 14.10.2011 року о 15.40 годин (розмова з невідомою жінкою про ветеренарки); 17.10.2011 року о 11.45 годин (розмова з працівником банку «Південний», яка повідомила про наявність грошей на рахунку); 17.10.2011 року о 12.51 годин (розмова з невстановленою особою про оплату, касовий апарат і його відсутність); 19.10.2011 року о 09.40 та 10.17 годин (розмова із ОСОБА_61 (не є свідком у справі) про наявність зобов`язань та подальшу співпрацю); 19.10.2011 року о 11.34 годин (розмова з ОСОБА_10 , якій дається вказівка кинути на «Олс» 25); 19.10.2011 року о 12.49 годин (розмова з ОСОБА_10 про гроші з Кременчука та 67-69 тисяч віддати ОСОБА_62 ); 20.11.2011 року о 15.28 годин (розмова з ОСОБА_61 про їх заборгованості); 24.10.2011 року о 10.16 годин (розмова з працівником банку «Південний», яка повідомляє про наявність суми коштів на рахунку); 24.10.2011 року о 10.23 годин (розмова з працівником банку «ПУМБ», яка повідомляє про наявність суми коштів на рахунку); 24.10.2011 року о 10.27 годин (розмова з ОСОБА_61 з яким домовляються про перерахунок 150); 24.10.2011 року о 11.14 годин (розмова з ОСОБА_10 про рух коштів та про можливість використати 15 гривень для відправки листів); 17.11.2011 року о 12.32 годин (розмова з ОСОБА_24 про стосунки з Петром ново волинським та «Фудз»); 21.11.2011 року о 15.06 годин (розмова з працівником банку «ПУМБ» про наявність коштів по «Медео»); 22.11.2011 року о 11.13 годин (розмова з невстановленим чоловіком, який називає цифри НОМЕР_17 , НОМЕР_18 ); 22.11.2011 року о 15.34 годин (розмова з попереднім невідомим, який сказав що докине ще трошки і загальне десь 120); 12.12.2011 року о 15.33 та 15.38 годин (розмова з невстановленою особою, який відправив 300 та хоче щось оперативно вирішити, ОСОБА_12 пообіцяла повідомити результати після спілкування з директором, а пізніше повідомила, що ці питання завтра не вирішаться); 14.12.2011 року о 14.25 годин (розмова з невстановленою особою, який хоче зустрітися та щось передати); 14.12.2011 року о 17.14 та 17.20 годин (розмова із ОСОБА_24 , який повідомив, що з машини зникло 370 штук та обговорюють, що робити); 14.12.2011 року о 19.34 годин (розмова з невстановленою особою про вирішення якоїсь проблеми); 26.01.2012 року о 13.36 годин (розмова з ОСОБА_24 про адвоката Величко, якого підіслали податківці для схиляння їх на свою сторону); 27.01.2012 року о 19.21 годин (розмова з ОСОБА_13 , який просить підтримати його, та називає цифри 50, 25, 30 і просить допомогти йому по тій же схемі до лютого); 30.01.2012 року о 09.56 годин (розмова з невідомим, який назвався працівником податкової міліції і запрошував в кабінет для відібрання пояснення щодо «Голден Файер»); 30.01.2012 року о 17.31 годин (розмова з ОСОБА_13 про надання допомоги з першого числа); 02.02.2012 року о 09.35 годин (розмова з ОСОБА_61 , з яким оговорюють проблеми); 02.02.2012 року о 11.47 годин (розмова з працівником банку «Південний» про наявність грошей на рахунку); 02.02.2012 року о 18.47 годин (розмова з ОСОБА_10 про надходження на рахунок банку «ПУМБ»); 03.02.2012 року о 12.29 годин (розмова з ОСОБА_13 про можливість допомоги); 07.03.2012 року о 12.37 годин (розмова з ОСОБА_10 про наявність 204 тисяч, з яких 21 відправити на ОЛД); 23.03.2012 року о 12.20 годин (розмова з невстановленою жінкою про зустріч); 26.03.2012 року о 11.00 годин (розмова з невстановленим чоловіком з Одеси про можливість продажу курей замість купленої телятини); 29.03.2012 року о 09.52 годин (розмова з ОСОБА_24 про передачу готівки «Олс»); 05.04.2012 року о 18.17 годин (розмова з невстановленим чоловіком); 06.04.2012 року о 15.23 годин (розмова з працівником банку «Південний» про наявність грошей на рахунку); 10.04.2012 року о 10.42 годин (розмова з ОСОБА_13 , який просить щось для його вирішити); 12.04.2012 року о 11.31 годин (розмова з невстановленою жінкою); 04.05.2012 року о 10.08, 10.52 та 15.33 годин і 07.05.2012 року о 10.28 годин (розмова з працівником банку «Південний» про рух коштів по рахунку); 10.05.2012 року о 15.32 годин (розмова з ОСОБА_10 про перерахунок коштів на фірму «Віт екс»); 11.05.2012 року о 09.57 годин (розмова з ОСОБА_13 , якому потрібні податкові накладні); 20.05.2012 року о 10.02 годин (розмова з невстановленою жінкою); 21.05.2012 року о 17.03 годин розмова з невстановленою жінкою); 22.06.2012 року о 09.36 годин (розмова з невстановленим чоловіком, який надає консультацію, як діяти з перевіряючими з податкової).

Надані у судовому засіданні та досліджені судом записи та стенограми проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного терміналу, який належить ОСОБА_13 , згідно постанови суду № 561 цт від 18.10.2011 року (т. 16 а.с. 94- 313), а саме: 04.11.2011 року розмова з ОСОБА_10 щодо «Сантехмонтаж»; 04.11.2011 року розмова з ОСОБА_12 про проплати через банки підприємств «Нафтогаз», «Газ України», «Нафтогазмережі»; 09.11.2011 року розмова з ОСОБА_10 про відсутність документів, які потрібно виготовити; 10.11.2011 року розмова з ОСОБА_12 про підтвердження реєстрації в реєстрі; 18.11.2011 року розмова з невідомою жінкою; 18.11.2011 року розмова з ОСОБА_10 у якої він просить запустити на «Громаду» м. Нововолинськ 20 штук; 07.12.2011 року розмова з представником «Сантехмонтаж»; розмова з ОСОБА_24 чи все нормально; 04.01.2012 року розмова з ОСОБА_12 про зустріч для обговорення подальших технологій; 10.01.2012 розмова з ОСОБА_12 про зустріч по загальній стратегії; 18.01.2012 року розмова з ОСОБА_10 що їм щось послали; 20.01.2012 року ролзмова з ОСОБА_12 обговорюють господарську діяльність; 27.01.2012 року розмова з ОСОБА_12 про статут, про вибори; 06.02.2012 року розмова з невстановленим чоловіком про винагороду за консультацію; 06.04.2012 року розмова з ОСОБА_10 , яка повідомила, що вона прохання виконає після вказівки ОСОБА_63 .

Як встановлено судом, що обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не заперечують своєї співпраці, надання допомоги один одному, консультацій і т.п., в той же час заперечують будь-яку домовленість на вчинення протиправних дій. Вони та їх захисники вважають, що жоден із досліджених доказів з прослуховування їх телефонних розмов, не свідчить про якісь протиправні домовленості чи незаконні дії. На їх думку, свої висновки про їх винуватість органи досудового розслідування та сторона обвинувачення будують на припущеннях.

Спроба сторони обвинувачення пов`язати телефонні розмови обвинувачених з рухом коштів на банківських рахунках ТОВ «Медео-Захід», судом не приймається як належний доказ, оскільки не надано доказів, чи не було аналогічного руху коштів по інших підприємствах, до яких мають відношення обвинувачені. Сам факт наявності розмов та руху коштів на рахунку, на переконання суду, є недостатнім доказом винуватості обвинувачених.

В жодній із досліджених розмов не називається підприємство чи установа, тому твердження сторони обвинувачення про те, що розмови стосуються ТОВ «Медео-Захід», яким нібито керує ОСОБА_12 , є безпідставними та не ґрунтуються на належних доказах.

Більшість розмов проведено з особами, які не мають жодного відношення до інкримінованих дій, а також багато осіб-співрозмовників слідством не встановлено і їх ніхто не допитував, що свідчить про необґрунтоване подання таких доказів, поверховість та неповноту досудового розслідування.

Сам факт, що ОСОБА_10 чи особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження, телефонують до ОСОБА_12 і спілкуються з нею, чи вирішують якісь питання, не може бути підставою для кримінальної відповідальності, оскільки вони в такий спосіб не вчиняли дій заборонених законом, і без наявності інших належних доказів, такі розмови не можуть кваліфікуватися, як кримінальне правопорушення (злочин).

Переглядом та прослуховуванням наданих стороною обвинувачення доказів стенограм проведення оперативно-технічного заходу з застосування технічних засобів отримання інформації, а саме спеціальних аудіо-відео записуючого засобу фіксації розмов, дій та обстановки в приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: запис 31.10.2011 року з 15.06 годин ( ОСОБА_13 та невстановлений чоловік обговорюють питання щодо перевірок правоохоронними органами); запис 31.10.2011 року починається з 17.11 годин ( ОСОБА_13 та невстановлений чоловік розмовляють про господарські правовідносини, при цьому ОСОБА_13 повідомляє, що він передав ОСОБА_64 (не є свідком у справі) 45 тисяч, а той йому винний 7.5 тисяч); запис від 01.11.2011 року з 10.32 годин ( ОСОБА_13 розмовляє з невстановленою жінкою, яка просить виготовити їй довідку, для подачі документів на візу до ОСОБА_65 , ОСОБА_66 погоджується допомогти) - (епізод не інкримінується); запис від 03.11.2011 року з 12.06 годин (розмовляє ОСОБА_13 з невстановленим чоловіком про виготовлення документів на виготовлення вивісок); запис від 04.11.2011 року з 16.46, 16.51, 18.01 годин (розмова ОСОБА_13 з невстановленим чоловіком, під час якої проводять якісь підрахунки); запис від 17.11. 2011 року з 17.16 годин (розмова з невстановленим ОСОБА_67 , під час чого виясняють в кого які стосунки з ОСОБА_68 ); запис 22.11.2011 року з 09.16 та з 15.12 годин (розмова з невстановленою особою про те, що коли прийдуть гроші то він йому винен 3189); запис 02.12.2011 року з 16.23 годин (розмова з невстановленим чоловіком, при цьому ОСОБА_13 щось перераховує і передає невідомому); запис 05.12.2011 року з 10.25 годин (розмова з невідомим чоловіком про складання документів, при цьому ОСОБА_13 щось передає невідомому); запис від 05.12.2011 року (розмова з директором ТОВ «Янікс» про товариство «Візуал»); запис від 05.12.2011 року з 16.52 годин (розмова з невстановленою особою про товар і фільтри); запис від 05.12.2011 року (розмова з невстановленим чоловіком, якому, на думку прокурора, передає гроші); запис від 08.12.2011 року з 10.08 годин (розмова з невстановленою жінкою); запис від 08.12.2011 року з 10.59 годин (розмова з невстановленим чоловіком); запис від 09.12.2011 року з 16.10 годин (розмова з невстановленим чоловіком про куплені муфти і деталі); запис від 14.12.2011 року з 18.26 годин (розмова з невстановленою особою про продаж товару і документи на нього); запис від 19.12.2011 року з 16.10 годин (розмова з невстановленим чоловіком про договори, проводять розрахунки, роздруковують документи, ОСОБА_13 підписує їх і передає невідомому); запис від 26.12.2011 року з 09.51 годин (розмова з невстановленим чоловіком та жінкою працівником офісу про документи, про якісь поступлення і розрахунки, згадують ОСОБА_69 , просить підготувати договір); запис 27.12.2011 року з 10.31 годин (розмова з невстановленим чоловіком про коди, при цьому передає щось схоже на гроші, які перераховуються і називається сума 8681); запис 27.12.2011 року з 10.39 годин (розмова з невстановленим чоловіком, якому передає щось схоже на гроші); запис 30.12.2011 року з 11.08 годин (розмова з невстановленим чоловіком, якому передає щось схоже на гроші); запис від 05.01.2012 року з 10.37 годин (розмова з ОСОБА_12 , працівницею офісу та невідомим чоловіком, які мову ведуть про трактори, про роботу на ОСОБА_70 ); запис 10.01.2012 року з 10.02 годин (розмова з невстановленою особою, можливо з представником «Бел агро», (не є у обвинувальному акті); (а.с. 37 т. 16).

У судовому розгляді переглянуто та прослухано надані стороною обвинувачення докази стенограми проведення оперативно-технічного заходу з застосування технічних засобів отримання інформації, а саме спеціальних аудіо-відео записуючого засобу фіксації розмов, дій та обстановки в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 , а саме: запис 29.12.2011 року ОСОБА_10 обговорює з ОСОБА_71 господарські відносини з «Прес деталі», «Комекс», (Євробуд» і іншими; запис 05.01.2012 року розмова між ОСОБА_40 і невстановленою жінкою про бухгалтерський облік і звітність; запис 10.01.2012 року розмова ОСОБА_40 з невідомим чоловіком про господарську діяльність; запис цьогож числа в 10.09 годин розмова між ОСОБА_40 і ОСОБА_23 про господарські відносини з «Дисконтом», «Руфусів», «Петроль», «Техстандартпроект»; запис 12.01.2012 року розмова ОСОБА_40 з невідомим чоловіком; запис 16.01.2012 року в 10.54 годин розмова ОСОБА_40 з ОСОБА_55 про виготовлення документів на орендовані ОСОБА_72 ; запис 16.01.2012 року 12.52 годин розмова ОСОБА_40 з невідомою жінкою; запис 19.01.2012 року розмова ОСОБА_40 з невідомим чоловіком; запис 26.01.2012 року розмова між ОСОБА_40 з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, про договір оренди, про рух коштів по банківським рахунках, про побутові та господарські питання, за цей час в приміщення заходять і виходять невідомі жінки і чоловіки; запис від 30.01.2012 року між ОСОБА_40 та невідомим чоловіком; запис від 01.02.2012 року між ОСОБА_40 і ОСОБА_23 про обстановку в офісі, про поведінку з перевіряючими, обговорюють рух коштів по банківських рахунках, переглядають документи; запис від 23.02.2012 року між ОСОБА_40 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, відбувається обговорення документів, рух коштів по банківських рахунках, ОСОБА_40 отримує вказівки від співрозмовника та він її заспокоює; запис від 15.03.2012 року ОСОБА_73 з незнайомим чоловіком; ( т. 17 а.с. 241- 463)

На переконання сторони обвинувачення, вказані розмови та записи підтверджують Акти податкових перевірок про фіктивність ТОВ «Медео-Захід» та приватного підприємства «Техстандартпроект», а також про безтоварність проведених операцій, надання посередницьких послуг, перевід безготівкових коштів в готівку, виготовлення фіктивних документів та керівну роль ОСОБА_12 .

Суд не може погодитися з такими твердженнями сторони обвинувачення, оскільки переглянуті і прослухані записи, не містять інформації, яка може слугувати для висновку про якісь злочинні домовленості, дії і т.п.

Сторона захисту заперечила проти висунутого обвинувачення і не вважає надані у судовому засіданні аудіо-відео записи належним доказом будь-яких незаконних діянь.

Не спростовані на досудовому слідстві та у суді показання ОСОБА_13 про те, що деякі розмови взагалі не стосуються діяльності ПП «Техстандартпроект», оскільки у нього було декілька зареєстрованих підприємств, які не є фігурантами у цій справі, але всі вони розміщувалися в одному офісі.

Суд погоджується з позицією сторони захисту про те, що надані аудіо-відео записи є неналежними доказами, оскільки наявна на них інформація не може слугувати незаперечним свідченням винуватості обвинувачених. На думку суду, розмови у завуальованій формі, різні підрахунки хто, кому, скільки винен, домовленість про виготовлення документів не є беззаперечним доказом кримінально-карних діянь. В жодному із переглянутих у судовому засіданні записів не можна чітко бачити, що особи передають один одному, тому суд не приймає до уваги думку прокурора, що ОСОБА_13 передавав своїм співрозмовникам гроші і залишав собі обумовлений відсоток, оскільки така думка є недоведеною. Крім того, більшість співрозмовників ОСОБА_13 не встановлені, не допитані та не є фігурантами у цьому кримінальному провадженні, тому переглянуті з їх участю записи ніяким чином не можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні.

Суд оцінює, що стороною обвинувачення наданими доказами не доведено наявність складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , а досліджені у судовому засіданні інші докази повністю спростовують висунуте звинувачення за даними фактами.

ЕПІЗОД 5: Заволодіння та розтрата коштів ВАТ «Волиньрибгосп»

На підтвердження висунутого ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення, прокурор у судовому засіданні надав такі докази: 1) допит свідків; 2) Постанову про закриття кримінального провадження за ознаками ст. 191 КК України щодо ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , та ОСОБА_77 ; 3) Протокол тимчасового доступу до речей та документів, 4) виписки з рахунків; 5) грошові чеки.

ОСОБА_78 , будучи допитаним в якості свідка, суду показав, що він працював головним рибоводом ВАТ «Волиньрибгосп» з 2005 по 2013 роки та його головними обов`язками було селекція і розведення риби. Він особисто приймав участь у складанні документів щодо отримання державних коштів у 2010 році по програмі селекції у рибному господарстві. Оскільки, на виконання його пропозицій не було виділено коштів на запропоновані напрямки, тому він не цікавився на що саме були виділені 420 тисяч гривень і як вони були використані, оскільки на кінець 2010 року у нього закінчувався контракт з цим підприємством. Він підтверджує, що на підприємство поставлялися органічні добрива (гній) та вапно, але в яких кількостях він сказати не може. Корми для риби вони привозили з різних сільськогосподарських підприємств, але йому не відомо за які кошти вони купувалися, хоча на його переконання корми повинні купуватися за кошти від реалізації своєї продукції, а не за кошти, які виділені по програмі. Він згідний, що за керівництва ОСОБА_11 було покращення в роботі та приріст виробництва. В його обов`язки не входило контролювати надходження та використання товаро-матеріальних цінностей у розведенні та вирощуванні риби. ОСОБА_11 ніколи не пропонував йому вчиняти дії, які суперечили закону, чи складати документи, які не відповідають дійсності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_79 суду показав, що він з березня 2009 року по липень 2012 року працював керівником рибдільниці «Несвіч» ВАТ «Волиньрибгосп». У 2010 році керівником ВАТ «Волиньрибгосп» був ОСОБА_11 і в цьому році їх підприємство працювало по програмі селекції в рибному господарстві, під яку були виділені бюджетні кошти. Він особисто не займався складання документів по цій програмі, йому не відомо, яка сума грошей надійшла і як вони були використані. Він впевнено може стверджувати, що саме в цей період підприємство значно покращило свої виробничі показники. Саме в період 2010-2011 років на дільницю завозилися і використовувалися у відповідності до технологічного процесу мінеральні та органічні добрива, вапно, різні комбікорми, зернові. Складський облік зазначених матеріальних цінностей вела ОСОБА_80 . Хто домовлявся і купував зазначені матеріальні цінності, в якій кількості, хто доставляв, йому не відомо, але він впевнений, що використали саме стільки матеріальних цінностей, скільки зазначено в актах на їх списання, де він ставив свій підпис, як один із членів комісії. Деякі матеріальні цінності зберігалися поза межами їх підприємства, оскільки у них не було для цього достатньо місця і в зимовий період деякі з них не використовуються, а використовували їх у весняно-літній період 2011 року. Саме в період 2010-2011 років, завдяки бюджетним коштам, оскільки своїх вони заробляли мало, вони покращили свої показники у декілька разів, а в подальшому дотації на підприємство не виділялися та в 2012 році підприємство стало занепадати і на даний час вже припинило свою діяльність.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_81 показала, що вона у 2010-2011 роках працювала на посаді інженера-рибовода та виконувала обов`язки завідуючого складом на дільниці «Несвіч» ВАТ «Волиньрибгосп» під керівництвом директора підприємства ОСОБА_11 . Їй відомо, що їх підприємство було задіяне у програмі селекції у рибному господарстві, але вона не знає, які кошти виділялися під цю програму, хто і як ними розпорядився. Вона пам`ятає, що в цей час привозили вапно три машини, органічні добрива, комбікорми і нечисте зерно пшениці. В якій кількості надходили ці матеріальні цінності вона не пам`ятає, як і не пам`ятає, куди і в якій кількості використали, але використовували їх, в основному, вже у весняно-літній період 2011 року.

Свідок ОСОБА_82 суду показала, що вона з 2005 року по лютий 2011 року працювала на посаді заступника директора по економічних питаннях ВАТ «Волиньрибгосп». В кінці 2009 року вона підготувала і їх підприємство надіслало необхідні документи на отримання бюджетних коштів по програмі «Селекція в рибному господарстві». Їй відомо, що кошти по цій програмі поступили в кінці 2010 року, коли вже закінчився сезон. На скільки їй відомо, що дотаційними коштами в сумі 420 тис. гривень розпоряджався директор ОСОБА_11 , але вона вже не пам`ятає на які цілі і в яких сумах вони були використані. Вона складала звіт про використання цих грошей, пам`ятає, що вона бачила договори, накладі, акти на зберігання та акти на списання матеріальних цінностей, однак деталей тих подій вже не пам`ятає за збігом значного проміжку часу. Підтверджує, що використання цих 420 тисяч гривень перевіряло КРУ на початку 2011 року, перевіркою будь-яких порушень не було виявлено, що було зазначено в акті, який зберігався на їх підприємстві та в подальшому був вилучений правоохоронними органами.

ОСОБА_83 , будучи допитаною в якості свідка, суду показала, що вона в період з кінця серпня по кінець грудня 2010 року працювала бухгалтером ВАТ «Волиньрибгосп», яким керував ОСОБА_11 . Їй відомо, що були бюджетні гроші під якусь програму, ці кошти надійшли в кінці року, їх було використано за цільовим призначенням, але як саме, їй не відомо, але на початку 2011 року була перевірка КРУ, яка не виявила будь-яких порушень з використання цих коштів. З оглянутих (т. 6 а.с. 60-66) актів списання та карток рахунків: 201 по суті цих документів пояснила, що вказані документи підтверджують надходження від конкретних постачальників на їх підприємство товаро-матеріальних цінностей, їх облік за матеріально-відповідальними особами та їх подальше списання. Ці документи підтверджують, що ВАТ «Волиньрибгосп» купувало товаро-матеріальні цінності, однак, як їх було використано вона пояснити не може, оскільки цими питаннями займалася інший бухгалтер та матеріально-відповідальні особи підприємства.

Допитаний як свідок ОСОБА_84 суду пояснив, що він у періоди 2007-2008 років та з кінця 2010 року по 2012 року працював директором ВАТ «Волиньрибгосп». Він пам`ятає, що у 2010 році, до його призначення, виділялися бюджетні кошти для селекції в рибному господарстві в сумі 420 тисяч гривень. Ці кошти його попередником ОСОБА_11 були використані за цільовим призначенням. Оскільки ці кошти надійшли фактично по закінченню сезону, тому закуплені матеріальні цінності, а саме органічні та мінеральні добрива, комбікорми, зерно, вапно, частково використовувалися і в сезон весни-літа 2011 року, що дало можливість покращити показники роботи підприємства. Де що зберігалося він вже не пам`ятає, але при призначенні його на посаду, попередній директор ОСОБА_11 йому надав відомості про те, де зберігається частина придбаного, давав номери телефонів відповідальних осіб. Крім того, він бачив, що в складах їх підприємства було вапно, зерно, комбікорм, але в якій кількості сказати не може. Про ТОВ «Медео-Захід», ТОВ «Голден Фаєр», ПП «Техстандартпроект», ФОП ОСОБА_85 він щось чув, але точно не пам`ятає що саме, але ці підприємства щось поставляли на ВАТ «Волиньрибгосп», що саме і коли, він не пам`ятає. На початку 2011 року проводилася перевірка працівників міліції та податкової інспекції саме по виділених бюджетних коштах, однак будь-яких порушень виявлено не було.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_86 суду показав, що він працює водієм вантажного автомобіля МАЗ в ТОВ «ЗБК». У 2010 році він один раз привозив вантажним автомобілем «МАЗ» з причепом з Любомирки Рівненської області в с. Несвіч до ставів вапно-пушок, яке висипав на непідготовлене місце прямо біля ставів. Також, від колег-водіїв його підприємства він чув, що ще хтось возив вапно на це підприємство, але коли це було і хто саме возив, він згадати не може.

Допитаний свідок ОСОБА_87 суду показав, що з 10.03.2010 року по 2013 рік він працював у ВАТ «Волиньрибгосп» водієм, а також виконував обов`язки бригадира мехдвору та рибовода-охоронника. В сезон 2010-2011 років він автомобілем ГАЗ-53 особисто привозив близько десяти автомобілів гною з колгоспів, а коли почалися жнива, то він декілька машин привозив зерно відходів, які частково завозив у склад, а частину висипав біля ставів і це використовувалося для годування риби. Він бачив, що на території підприємства є вапно, яке використовували для виробничих потреб, але йому не відомо хто і коли його привезли та за які кошти. Він ніколи не бачив, щоб сторонній автотранспорт масово возив на підприємство товаро-матеріальні цінності, але одного разу бачив багатотонний автомобіль, приблизною вантажопідйомністю 20-30 тонн, який привозив корми для риби.

Свідок ОСОБА_88 суду повідомив, що з травня по жовтень 2010 року він працював рибоводом-охоронцем у ВАТ «Волиньрибгосп», разом з ним працювало ще п`ятеро таких же працівників. Він охороняв стави, косив очерет, годував рибу, спускав воду із ставів, допомагав виловлювати рибу. В процесі роботи він бачив, що в стави вносилися органічні та мінеральні добрива, годувалася риба, але в яких кількостях все це проводилося, він сказати не може. Хто конкретно, коли і за які кошти привозили товаро-матеріальні цінності у рибгосп, йому не відомо, він цим не цікавився.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_89 суду показав, що він у ВАТ «Волиньрибгосп» працював з 2002 по 2011 роки на посаді механізатора, тому будь-якого відношення до розведення, догляду і годування риб він не мав і не може нічого пояснити з приводу того, коли, хто і які матеріальні цінності доставляв для цих цілей. Певний період часу він їздив у відрядження і тому взагалі не бачив, що робилося на дільниці «Несвіч».

З показань допитаних свідків слідує, що в період 2010-2011 року ВАТ «Волиньрибгосп» дійсно здійснювало господарську діяльність, закуповувало органічні та мінеральні добрива і корми для риб.

Суд оцінює показання допитаних свідків, як правдиві, оскільки вони узгоджуються між собою та нічим не спростовуються. Однак, ці покази ніяким чином не підтвердили висунуте обвинувачення, а навпаки підтвердили законність використання бюджетних коштів.

При дослідженні у судовому засіданні постанови начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_42 від 21.10.2013 року про закриття кримінального провадження щодо окремого кримінального правопорушення, судом встановлено, що дане кримінальне провадження було порушене за усною заявою ОСОБА_11 про те, що службові особи ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_77 , зловживаючи своїм службовим становищем вчинили привласнення державного майна, а саме розхідних матеріалів комбікорму рибного, пшениці та мінеральних добрив на загальну суму 330000.00 гривень і з метою приховання своїх дій, дали неправдиві показання про нібито причетність ОСОБА_11 до розтрати майна. Слідчим закрито кримінальне провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, не наводячи мотивів такого рішення. Із постанови слідує, що слідчим не розслідувано дій осіб, на яких вказував ОСОБА_11 , а в мотивувальній частині тільки зазначено, що саме ОСОБА_11 вчинив дане кримінальне правопорушення.

Суд констатує, що на момент прийняття зазначеної постанови, будь-якого судового рішення щодо винуватості ОСОБА_11 не було прийнято, а тому, на переконання суду, такі висновки досудового розслідування є безпідставними. У названій постанові навіть не наведено, які слідчі дії проведено та на яких доказах ґрунтуються висновки слідчого.

Хоча постанова не була скасована ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 18.11.2013 року, однак суд при розгляді даної справи, не приймає як належний доказ винуватості ОСОБА_11 постанову органів досудового розслідування від 21.10.2013 року.

Суд оцінює, що у названій постанові взагалі не досліджувались правомірність чи неправомірність дій зазначених ОСОБА_11 осіб, а як доведений факт органами досудового слідства покладено в основу та прийнято до уваги, як незаперечний факт, тільки висунуту підозру ОСОБА_11 , хоча останній не визнаний у встановленому порядку винним у вчиненні кримінальних правопорушень.

Досліджені у судовому засіданні (на а.с. 60-66 в т. 6 Луцького міськрайонного суду) акти списання товаро-матеріальних цінностей та картки рахунку : 201 ВАТ «Волиньрибгосп» стверджують, що: 1) 23.11.2010 року по приходній накладній ПН-00455 на основний склад Несвіч від ПП. «Техстандартпроект» поступила органіка, згідно договору 2311/2010-(23.11.10) в кількості 829.000 на суму 82.900.00 та прийнята ОСОБА_80 . 2) 01.12.2010 року по приходній накладній ПН-00460 на основний склад Несвіч від ТОВ «Голден Файєр» поставлено вапно, згідно договору 30/11/10 (30.11.10), в кількості 20.056 на сум у 17750.00. 3) 23.11.2010 року по приходній накладній ПН-00456 на основний склад Несвіч від ТОВ «Голден Файєр» поставлено зерно фуражне, згідно договору 22/11/10 (22.11.10), в кількості 20.056 на сум у 17750.00. 4) 06.12.2010 року по приходній накладній ПН-00458 на основний склад Несвіч від ФОП ОСОБА_22 поступили мінеральні добрива, згідно договору 6/10б (06.12.10) в кількості 25.615 на суму 99.900.00. 5) 22.11.2010 року по приходній накладній ПН-00457 та 06.12.2010 року по приходній накладній ПН-00459 на основний склад Рокині від ТОВ «Медео-Захід» поступив комбікорм рибний, згідно договорів 3/11/10 (22.11.10) та 3/12/10 (01.12.10) в загальній кількості 22047 на суму 83 232.50, однак вказаний комбікорм перебуває на відповідальному зберіганні.

Із досліджених у судовому засіданні балансів ВАТ «Волиньрибгосп», звітів про фінансові результати за рік, звітів про рух грошових коштів за період 2009-2011 років встановлено, що саме за період 2010-2011 років було отримано найбільший приріст виробництва, отримано найбільший дохід, покращено фінансовий стан підприємства, ліквідовано заборгованість по заробітній платі.

На ВАТ «Волиньрибгосп» не проводилась інвентаризація, не перевірявся фінансовий стан підприємства, не вилучався та не долучався до матеріалів кримінального провадження документ за результатами перевірки КРУ саме за використання бюджетних коштів за 2010 рік, а така перевірка була обов`язковою і такий документ повинен бути в наявності. На думку суду саме в цьому документі могли відображатися всі дії, які були вчинені з бюджетними коштами та перевірено достовірність наявних документів фактичним обставинам використання цих коштів, оскільки перевірка проводилася незадовго після події. На переконання суду, органи досудового слідства свідомо не надали до матеріалів справи зазначений документ, оскільки він може суперечити висновкам органів досудового розслідування.

Підозра органів досудового розслідування та позиція сторони обвинувачення в суді про те, що ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_12 частину коштів з 420 тисяч гривень, на переконання суду, є надуманою, оскільки будь-якими доказами таке твердження не підтверджено, як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду провадження.

Із переглянутих і прослуханих відео-аудіо записів з оперативно-технічних заходів, в жодному випадку немає зафіксованої зустрічі чи розмов ОСОБА_11 з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 чи особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, або іншими фігурантами по справі, що дає суду підстави для висновку, що відсутні будь-які докази про їх злочинні домовленості та незаконні дії.

Органами досудового слідства не досліджувалось за які кошти ВАТ «Волиньрибгосп» здійснювало свою господарську діяльність до отримання грошей по програмі «Селекція в рибному господарстві», чи дійсно вони у 2010 році отримували товаро-матеріальні цінності у борг, а в подальшому розрахувалися коштами з цієї Програми. Як зазначав ОСОБА_11 у своїх показаннях наданих суду, що він повідомляв на досудовому розслідуванні про те, що всі кошти використані за цільовим призначенням, які з ТМЦ використано, а що і де перебуває на зберіганні згідно укладених договорів, однак на його пояснення не реагували та їх не перевіряли.

У судовому засіданні ОСОБА_11 та прокурор підтвердили факт наявності договорів на відповідальне зберігання частини товаро-матеріальних цінностей, які придбані за бюджетні кошти, але ці документи органими досудового слідства підозрюваним та їх захисникам не відкривалися та у встановленому порядку до провадження не долучалися. Органами досудового розслідування не було проведено жодного огляду території, складів та ставів ВАТ «Волиньрибгосп», а також місць зберіганні матеріальних цінностей, придбаних за бюджетні кошти, які зберігалися у інших суб`єктів господарювання.

Судом встановлено, що ВАТ «Волиньрибгосп» отримало в листопаді 2010 року з державного бюджету України кошти по програмі «Селекція в рибному господарстві» на загальну суму 420 000 гривень. Згідно із затвердженим головою правління - генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_11 плану використання бюджетних коштів вказані кошти заплановано використати для оплати придбання цим товариством товарів та послуг. Для цільового використання бюджетних коштів ВАТ «Волиньрибгосп» уклали договір №3/11/10 від 22.11.2010 року про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 71 079 грн.; договір №3/12/10 від 01.12.2010 року про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 28 800 грн.; договір №30/11/10 від 30.11.2010 року про поставку ТОВ «Голден Файер» вапна негашеного, на загальну суму 23300 грн.; договір №30/11/10 від 30.11.2010 року про поставку ТОВ «Голден Файер» зерна фуражного, на загальну суму 99 441 грн.; договір №2311/2010-1 від 23.11.2010 року про поставку ПП «Техстандартпроект» органічних добрив, на загальну суму 99 480 грн.; договір купівлі №6/10 від 06.12.2010 року про поставку приватним підприємцем ОСОБА_22 мінеральних добрив, на загальну суму 99900 грн.

На виконання укладених договорів було поставлено товаро-матеріальні цінності в обумовленому асортименті та кількості, що стверджується: видатковою накладною №ДС-0000021 від 06.12.2010 року про поставку приватним підприємцем ОСОБА_22 мінеральних добрив, на загальну суму 99900 грн.; видатковою накладною №РН-0011304 від 01.12.2010 року про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 28 800 грн.; видатковою накладною №РН-0000063 від 02.12.2010 року про поставку ТОВ «Голден Файер» вапна негашеного, на загальну суму 21300 грн.; видатковою накладною №РН-0221100 від 22.11.2010 року про поставку ТОВ «Медео-Захід» комбікорму для риб, на загальну суму 71 979 грн.; видатковою накладною №Т-231101 від 23.11.2010 року про поставку «Техстандартпроект» органічних добрив (гній, перегній), на загальну сумі 99480 грн.; видатковою накладною №РН-000062 23.11.2010 року про поставку ТОВ «Голден Файер» зерна фуражного, на загальну суму 99 441 грн.

Таким чином, факт умисних дій, попередньої домовленості, привласнення чи розтрати бюджетних коштів групою осіб, на переконання суду ніякими доказами не доведено.

Ст. 27 ч. 5 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_12 )

У відповідності до статті 27 КК України співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб`єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

Органами досудового розслідування інкримінується ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , та особі, справа відносно якого виділена в окреме провадження, ч. 5 ст. 27 КК України, тобто пособництво у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 212 КК України.

Зокрема ОСОБА_10 інкримінується те, що її пособництво виразилося у наданні засобів вчинення злочину іншим співучасникам службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. Однак, як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи не було встановлено злочинних діянь, а надані докази не підтверджують висунутого звинувачення. Сама думка органів досудового слідства та обвинувачення, що кримінальні дії ОСОБА_10 вчинила при складанні та роздруковуванні податкових та видаткових накладних, не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.

Аналогічні дії інкримінуються ОСОБА_12 , яка, нібито, виступала пособником, що полягало в наданні засобів вчинення злочинів іншим співучасникам.

Однак, у судовому засіданні стороною обвинувачення жодним доказом не доведено умислу, не розкрито конкретні дії такого пособництва кожного з обвинувачених, тобто, які поради, вказівки, інші дії сприяли вчиненню злочину іншими співучасниками, або іншим чином сприяли приховуванню злочину.

Ст. 28 ч. 3 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 )

Доводи органів досудового слідства та прокурора про наявність кваліфікуючої ознаки - вчинення злочинів у складі організованої групи, також не доведені належними доказами.

Згідно зі ч. 3 ст. 28 КК України під організовано групою належить розуміти внутрішньо стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення цього та інших злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до ст. 26 КК співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Суд виключаючи із обвинувачення обвинувачених кваліфікуючу ознаку - вчинення ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , злочинів у складі організованої групи, зазначає, що досудовим слідством, крім участі трьох осіб, решту ознак організованої групи, зокрема: коли саме і протягом якого часу її було утворено, як довго вона функціонувала, відомості про характер стосунків, які склалися між організатором і членами цієї групи, на якому етапі злочинної діяльності це об`єднання набуло ознак стійкого, інкриміновано обвинуваченим на припущеннях. Дослідженими доказами підтверджується, що стороною обвинувачення не наведено доказів щодо стабільності, згуртованості, наявності єдиних намірів щодо вчинених злочинів та міцних внутрішніх зв`язків між учасниками групи і чіткості визначення ролі кожного з них. В матеріалах кримінального провадження відсутні також і докази про наявність плану злочинної діяльності, не надано таких доказів обвинувачення і в суді. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Як слідує з показань обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , даних ними під час розгляду справи судом, де останні заперечували вчинення ними злочинів організованою групою та пояснювали, що ФГ «Господарочка», ТОВ «Голден Файер», ТОВ «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект» вони створили окремо без домовленості один з одним для здійснення передбаченого установчими документами діяльності. Також зазначили, що вони перебували у товариських, ділових відносинах, однак, кожен окремо планував і здійснював свою підприємницьку діяльність, про свої плани не радилися і до відому всіх не ставили. Свою участь в злочинах вони заперечують, кримінальних правопорушень не планували і погоджували. Отримані кошти від своєї підприємницької діяльності вони спрямовували на розвиток своїх підприємств та розпоряджалися на свій розсуд кожен окремо. Жодної винагороди один від одного за свої дії вони не одержували.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчиненими стійкими злочинними об`єднаннями», під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК України), належить розуміти внутрішньо стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності (п. 9). А згідно п. 13 цієї Постанови, вступ особи до організованої групи (участь в ній), означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Суд оцінює, що ні в ході досудового розслідування, ні в судовому засіданні вказані ознаки та фактичні дані, які давали б підстави суду визнати, що даний злочин скоєно організованою групою, не встановлено. Висновки органів досудового слідства про наявність організованої групи зроблені на підставі припущень та суперечливих показах допитаних осіб. Як слідує із досліджених доказів, що в жодному разі між ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, не було домовленості про якісь незаконні дії, про вчинення дій, які б мали ознаки злочину, домовленості на розподіл ролей, очікуваний результат їх протиправної діяльності та досягнення обумовленого результату.

Тому, кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 28 КК України, як скоєння злочину організованою групою, суд вважає невірною.

Ст. 191 ч. 5 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 )

У відповідності до положень ст. 191 КК України визначено відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за вищевказані дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони вчинені у великих розмірах, або якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

Стаття 191 КК передбачає відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо нього.

Привласнення характеризується незаконним утриманням (заволодінням) винним на свою користь чужого майна, яке було йому ввірене чи перебувало у його віданні.

Розтрата чужого майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, характеризується його протиправним витрачанням (продажем, даруванням, споживанням тощо).

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає у незаконному оберненні чужого майна на свою користь або користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. Згідно з приміткою до ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

ОСОБА_10 інкримінується привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою.

ОСОБА_12 , інкримінується привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою.

ОСОБА_13 інкримінується привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою.

ОСОБА_11 інкримінується розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, яке перебувало у його віданні.

Як на досудовому розслідуванні так і під час судового розгляду справи не здобуто та не надано жодного доказу на обґрунтування висунутого звинувачення за вказаною статтею кожному обвинуваченому. Зовсім не доведено як умислу, так і факту перебування у віданні кожного обвинуваченого грошових коштів у сумі 420000.00 гривень. Не розкрито, яким саме чином вони привласнили чи розтратили ці кошти, хто з них і яку частку отримав від цієї суми.

Ст. 205 ч. 2 КК України: ( ОСОБА_13 , ОСОБА_12 )

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а також, ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам (ст. 205 КК України).

Органами досудового розслідування інкримінується ОСОБА_13 , умисне створення ПП «Техстандартпроект», а ОСОБА_12 ТОВ «Медео-Захід», як фіктивних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяли велику матеріальну шкоду державі. Головною підставою для таких тверджень став Акт Луцької ОДПІ № 2243/22.4/36347845 від 18.04.2013 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Техстандартпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та інших питань зазначених у постанові», та Акт № 1651/225/35594018 від 29.03.2013 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 року по 30.06.2012 року та інших питань зазначених у постанові», яким суд надав оцінку вище, як неналежного доказу.

Судом встановлено, що ПП «Техстандартпроект» зареєстровано 09.02.2009 року, а на слідуючий день підприємство взято на податковий облік Луцькою ОДПІ. В подальшому, у встановленому порядку, було виготовлено печатку підприємства, відкрито банківські рахунки, а 18.06.2009 року підприємству видано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Засновником і директором підприємства був ОСОБА_13 .

Судом встановлено, що ТОВ «Медео-Захід» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів 28.11.2007 року за № 11981070007004057, взято на податковий облік 29.11.2007 року № 7846, зареєстровано платником податку на додану вартість 02.10.2010 року № 100302952. З початку реєстрації засновниками виступали ОСОБА_12 та особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження, а з 2008 року ОСОБА_12 вийшла із складу засновників та склала повноваження директора, а тому засновником і директором залишився особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження. Згідно статуту товариства видами діяльності підприємства є: оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля м`ясом та м`ясопродуктами, розведення свиней, посередництво в торгівлі с/г сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. Статутний капітал ТОВ на момент створення складав 46000.00 гривень

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2012 року, у справі за позовом Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю СП «Янікс» про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, встановлено, що Луцьким ОДПІ було проведено позапланову перевірку ТОВ СП «Янікс» з питань правових відносин з ТОВ «Медео-Захід» за квітень-червень 2010 року, за результатами якої складено Акт № 907/22-6/32964061 від 25.04.2010 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Медео-Захід» передало в оренду ТОВ «Янікс» нежитлове приміщення загальною площею 240 кв.м. в с. Підцир`я Камінь-Каширського району, за що отримали орендну плату в сумі 58200.00 гривень. Позивач вважав, що товариство та його директор не мають зареєстрованого майна, а тому правочин є нікчемним, у зв`язку з чим вважали, що відбулося формування податкового кредиту ТОВ СП «Янікс» просили стягнути з ТОВ «Медео-Захід» отримані кошти за цим правочином. Суд не погодився з висновками податкового органу стосовно того, що проведення господарських операцій ТОВ СП «Янікс» та ТОВ «Медео-Захід», відповідно до умов договорів оренди нежитлового приміщення, не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними. Судом встановлено, що умови договору оренди виконані сторонами в повному обсязі. Тобто суд прийшов до висновку, що податковим органом не доведено, що господарські зобов`язання між даними суб`єктами господарської діяльності вчинені з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. У результаті реалізації угоди відбувся реальний рух активів платників податків, а тому, у задоволенні заявленого позову було відмовлено повністю.

У своїй ухвалі Житомирський Апеляційний адміністративний суд від 18.12.2013 року, у справі за позовом ТОВ «Форест Торг Сервіс» до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року, зазначив, що встановлені обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Форест Торг Сервіс» та ТОВ «Медео-Захід». Відсутність у ТОВ «Медео-Захід» власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов`язань, не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладання трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства, оскільки не залежить від волі останнього. Відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних проваджень, пояснення осіб, не можуть впливати на право щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Наведеними судовими рішеннями повністю спростовується твердження органів досудового розслідування про те, що ТОВ «Медео-Захід», ПП «Техстандартпроект» є фіктивними.

Суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_13 та ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки вони будь - яких умисних дій для створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, не вчиняли.

Суд вважає, що органами досудового слідства навіть не досліджено початкові стадії створення товариства з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» та ПП «Техстандартпроект», однак зроблено категоричні висновок про фіктивне підприємництво, посилаючись тільки на Акти Луцької ОДПІ. При цьому, не досліджено їх діяльність з часу їх створення, не враховано результати попередніх податкових перевірок цих підприємств, якими не виявлялися порушення чинного законодавства та не ставилось питання про їх фіктивну діяльність. Будь-яких доказів скоєння ОСОБА_13 та ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, стороною обвинувачення суду не надано.

Тому, суд приходить до переконання про необхідність виправдати ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за вказаним епізодом за відсутністю в їх діях складу злочину.

Ст. 209 ч. 3 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 )

У судовому засіданні стороною обвинувачення докази в обґрунтування ч. 3 ст. 209 КК України не надавалися.

На переконання суду, саме по собі отримання доходу від підприємницької діяльності та легальне використання заробленого на власний розсуд, не намагаючись приховати їх походження, не може розцінюватись як злочинна діяльність без доведення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України.

Крім іншого, суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна, чи прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розповсюдженню предметами.

Твердження органів досудового слідства та прокурора в обвинувальному акті, що в діях ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 є склад злочину передбачений ст. 209 КК України, на переконання суду є безпідставними та ніякими доказами в суді не доведено.

Ст. 212 ч.ч. 1 і 2 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_12 )

Під ухиленням від сплати податків слід розуміти не вчинення дій, тобто невиконання покладених на особу обов`язків по сплаті податків, що дійсно могли і повинні були бути сплачені, так само, як і неналежне здійснення таких обов`язків з метою уникнути повністю або хоча б частково сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.

Вчинення цього злочину неможливе без підроблення документів.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

Суб`єктом злочину може бути тільки службова особа, яка зобов`язана сплачувати податки, збори, інші обов`язкові платежі, тобто службова особа, яка займає посади, пов`язані зі здійсненням повноважень по веденню бухгалтерського обліку та звітності про фінансово-господарську діяльність та поданню податковим органам бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків по податках та інших необхідних документів і відомостей, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, або яка виконує ці функції за спеціальним дорученням.

На думку суду, органами досудового розслідування не звернуто увагу на вимоги зазначеної статті, обвинувачення ґрунтується тільки на рішеннях судів щодо інших осіб-контрагентів, що є недостатнім для таких звинувачень.

Відповідно до об`єктивної сторони ст. 212 КК України кримінальна відповідальність за дане правопорушення настає при умисному ухилення від сплати податків, зборів, (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введеному в установленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету на суму, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян. Стороною обвинувачення не доведено вимоги вказаного закону, тобто не обґрунтована сума несплачених платежів.

Ст. 366 ч. 1 КК України: ( ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 )

Відповідальність за ст. 366 КК України настає за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, а також, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки.

Виходячи із змісту наведеної статті, суд переконаний, що обов`язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційні документи. Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати певним ознакам: 1) документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); 2) така інформація має бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; 3) інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її зберігання, використання або розповсюдження; 4) документ має бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об`єднань, а також підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності; 5) офіційним згідно зі ст. 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

Внесення до офіційного документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Інше підроблення документів являє собою повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань чи використання інших подібних способів. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

Складання неправдивих документів це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності та який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа матиме місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Склад злочину, опис якого міститься у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК, є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ.

Підписання документів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , чи виготовлення проектів документів ОСОБА_10 , не доводить факту вчинення кримінального правопорушення. Досудовим слідством в жодному випадку не зазначено які саме дії було вчинено кожним з учасників, які підроблено документи та в чому ця підробка полягає.

У судовому засіданні не підтверджено жодного факту злочинних дій щодо складання, видачі чи внесенні в офіційний документ завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, аналізуючи докази, які були добуті в ході судового розгляду справи, суд вважає, що обвинувачення в скоєні злочинів, стосовно яких було пред`явлено підозру обвинуваченим, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, суд повинні оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ при цьому не має наперед встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 не перебували на обліку, як особи схильні до правопорушень. Раніше вони не мали судимості і не перебували під слідством за подібні чи інші дії. Про це знали працівники міліції на час відкриття провадження, які не мали будь-яких даних, які б свідчили про незаконні дії обвинувачених щодо ухилення або сприяння в ухиленні від сплати податків, підробки документів і інше, тим більше скоєні у складі організованої злочинної групи.

З показань самих обвинувачених слідує, що їх підприємства реально працювали та займалися господарською діяльністю, однак перевіряючи особи з податкових та правоохоронних органів перевірку проводили тільки в кабінетах, без реального вивчення ситуації в місцях їх господарської діяльності, при цьому не враховували будь-яких пояснень та доказів, які заперечували, або спростовували позицію перевіряючих.

Суд погоджується з позицією сторони захисту, що перевірки податкових та правоохоронних органів проводилися поверхово, без належного дослідження та перевірки отриманих даних, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження інкримінованих фактів.

Інші докази, на які посилається сторона обвинувачення, є похідними від цих, і не можуть служити доказом винуватості обвинуваченого по справі. Зокрема, висновки судових експертиз підтверджують лише факт того, що вилучена в ході розслідування комп`ютерна техніка має певні файли, чого не заперечують і обвинувачені, але це ніяк не підтверджує їх винуватості.

Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчинені злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Оскільки беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 по інкримінованих епізодах суду не надано, натомість обвинувачені категорично заперечують свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, а тому, на переконання суду, обвинувачення ґрунтується на сумнівних доказах, що суперечить Конституції України та Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 за всіма інкримінуємими статтями КК України слід виправдати - в зв`язку з не доведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими, на підставі ч.1 п. 3 ст. 373 КПК України.

Цивільний позов по справі заявлено прокурором в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, а саме просить стягнути солідарно із зазначених осіб 420000.00 гривень збитків, завданих їх злочинними діями.

Зважаючи на те, що суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 відсутні ознаки кримінальних правопорушень, позов не може бути задоволено, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України. У обвинувальних актах органами досудового розслідування не наведено переліку речових доказів та місць їх зберігання чи перебування, також про це не надано доказів суду стороною обвинувачення під час судового розгляду провадження. А тому, з метою поновлення порушеного права, суд вважає за необхідне всі вилучені у обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 по місцю їх проживання, роботи чи перебування, документи, комп`ютерна техніка і інше майно, в межах кримінального провадження, підлягає поверненню без будь-яких обмежень, якщо не існує заборони на їх обіг.

Процесуальні витрати по справі за залучення експертів в загальній сумі 2352.00 гривень, у відповідності до положень ст. 124 КПК України, можуть бути стягнуті тільки у випадку ухвалення обвинувального вироку, а оскільки колегія суддів прийшла до переконання про виправдання обвинувачених, тому процесуальні витрати з останніх не стягуються.

На майно обвинуваченої ОСОБА_12 накладено арешт ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 18.04.2014 року, а тому, у відповідності до положень ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт майна. Також, слід скасувати заборону розпоряджатися майном ОСОБА_13 , яку було застосовано 10.06.2013 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_93 .

Під час досудового розслідування щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 слідчими-суддями обиралися запобіжні заходи, однак в подальшому, під час судового розгляду провадження, клопотань прокурора про продовження цього строку не надходило, у зв`язку з чим ухвали суду по обраних запобіжних заходах припинили свою дію, а тому відносно вказаних осіб запобіжні заходи відсутні.

Органи досудового розслідування та прокурор не представили будь-яких доказів того, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , мали намір в групі чи самостійно вчинити злочини, чи бути організаторами, виконавцями, посібниками у незаконних злочинних діях. Не добуто та не надано доказів їх умислу на вчинення корисливих злочинів. Суд також не виявив жодних доказів в підтримку висунутих інших обвинувачень.

Також жодним чином ні органом досудового розслідування, ні стороною обвинувачення не доведено і в обвинувальному акті не сформульовано, які саме завідомо неправдиві документи складалися, як одноособово, так і за попередньою змовою між собою, надавалися іншим особам та проводилися по бухгалтерському та податковому обліках підприємств.

За результатами проведеного слідства не встановлено і в обвинувальному акті не сформульовано роль кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів, які на думку сторони обвинувачення вчинялися за їх попередньою змовою, чи організованою групою, а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини, мотиви вчинення злочину.

Крім того не було проведено детальне і об`єктивне експертне економічне дослідження господарських операцій причетних підприємств у інкриміновані періоди ухилення від сплати податків на предмет їх реальності або фіктивності, експертні дослідження фінансово-господарської діяльності даних юридичних осіб на предмет дійсності фінансових господарських операцій, укладених з іншими суб`єктами підприємницької діяльності правочинів та похідних первинних бухгалтерських документів, тощо.

За результатами судового розгляду колегія суддів дійшла висновку, що при розслідуванні кримінального провадження та його закінченні, постановленні обвинувального акту були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що не дає можливості дійти однозначного висновку та винести обвинувальний вирок.

Допущені при розслідуванні кримінального провадження вказані порушення є істотними. Зазначена однобічність і неповнота не може бути усунена в суді, а тому провадження підлягає закриттю у зв`язку з виправданням обвинувачених.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи. Тому посилання прокурора на рішення судів щодо керівників інших підприємств не можу слугувати підставою для відповідальності інших осіб, навіть якщо вони мали з ними якісь господарські, ділові стосунки.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами по справі докази, колегія суддів прийшла до висновку, що під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено жодного факту з висунутих обвинувачень кожному з обвинувачених, а тому всіх обвинувачених слід визнати невинними, виправдати їх за всіма статтями висунутих обвинувачень та кримінальне провадження щодо них закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, С У Д, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч.ч. 1 і 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, виправдати її за відсутністю в її діях складу вказаних злочинів, кримінальне провадження щодо неї закрити.

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, виправдати його за відсутністю в його діях складу вказаних злочинів, кримінальне провадження щодо нього закрити.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч.ч. 1 і 2 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, виправдати її за відсутністю в її діях складу вказаних злочинів, кримінальне провадження щодо неї закрити.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, виправдати його за відсутністю в його діях складу вказаних злочинів, кримінальне провадження щодо нього закрити.

Скасувати арешти майна ОСОБА_12 , який було застосовано 18.04.2014 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_93 .

Скасувати заборону розпоряджатися майном ОСОБА_13 , яку було застосовано 10.06.2013 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_93 .

Речові докази в даному кримінальному провадженні повернути їх законним володільцям.

Відмовити повністю у позові прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі управління Державного агентства рибного господарства України, про стягнення з обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 збитків у сумі 420000.00 (чотириста двадцять) тисяч гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

ГОЛОВУЮЧИЙ : ОСОБА_94

СУДДІ: ОСОБА_95

ОСОБА_96 НАВАЛЯНИЙ