Дата документу: 08.11.2011
Справа № 2-1342/11
Номер провадження
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2011 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третіх осіб без самостійних вимог–Мазур ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк»про розірвання кредитного договору, вказавши на те, що 25.04.2008 р. між нею та відповідачем в особі Центрального відділення «Запорізьке регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк»був укладений кредитний договір, на підставі якого вона отримала кредитні кошти на сумму 75 000 доларів США на купівлю об»єкту нерухомості на строк до 25.04.2032 р. включно під зобов»язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків в зазначені договором строки та виконання своїх зобов»язань у повному обсязі у терміни, передбачені договором. Відповідно п.1.3 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом. До грудня 2008 року вона належним чином виконувала зобов»язання за договором, після виконання зобов»язань за кредитним договором є неможливим та становить її вкрай невигідне матеріальне становище, оскільки вона має дохід у національній валюті, погашення заборгованості за договором повинно здійснюватися в доларах США або в національній валюті еквівалентному встановленому курсу до долару США, на теперішній час вказаний курс зазнав значних змін у бік зростання долару, що призвело до значного збільшення суми щомісячного платежу банку, вона не має можливості для зміцнення свого фінансового стану у зв»язку з тим, що не працює та є інвалідом 3 групи. Вона декілька раз зверталася до відповідача з пропозиціями змінити умови повернення кредитних коштів, однак ніякої відповіді від банку не отримала. 03.12.2010 р. на її звернення банк у його задоволенні відмовив. Вважає, що є всі підстави для розірвання кредитного договору та встановлення зобов»язань для банку, а саме не нараховувати з моменту набрання рішенням суду законної сили основної заборгованості, заборгованості за відсотками, пені, втрати від інфляції, 3% річних та інших платежів, та просить задовольнити позовні вимоги.
Розгляд справи судом здійснювався на підставі ст.197 ч.2 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі їх письмових заяв, без фіксування судового процесу. Позивач у письмовій заяві просить суд позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надав письмові заперечення на позовну заяву.
Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що 25.04.2008 р. між позивачкою та ПАТ „Сведбанк” був укладений кредитний договір №0703/0408/71-076 строком до 25.04.2031 р., на підставі якого позивачка отримала кредитні кошти на придбання нерухомості у розмірі 75 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання. При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у ч.1 ст.651 ЦК України. Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка посилалася на те, що починаючи з грудня 2008 р. виконання зобов»язань за кредитним договором для неї є обтяжливим, оскільки вона має дохід у національній валюті, є інвалідом 3 групи, не працює, курс долара США по відношенню до курсу гривні України значно зріс, можливості для зміцнення свого фінансового стану вона не має. Ч.2 ст.652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність всіх перелічених умов одночасно. Позивачкою не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв»язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Крім того, виходячи зі змісту ст.ст.1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, як це передбачено ст.617 ЦК України. Ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання (ст.625 ЦК України). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для задоволення вимог ОСОБА_1 немає законних підстав.
На підставі ст.625, 629, 652, 1046,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,197, 209,212,214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третіх осіб без самостійних вимог –ОСОБА_4, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору,- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
.
Суддя Рибалко Н.І.
