Справа №2-1342/11
Провадження №2/173/19/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2013
Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Трофимової Н.А.
при секретарі Зубачевській О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Головне управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області, Верхньодніпровська районна спілка споживчих товариств про усунення перешкод у здійсненні права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств, треті особи: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
В С Т А Н О В И В:
26.10. 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: відділення міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області та Верхньодніпровська районна спілка споживчих товариств, про усунення перешкод у здійсненні права власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Даний будинок був отриманий позивачем у власність згідно договору купівлі-продажу від 30.03.2011р. Продавцем будинку виступала Верхньодніпровська районна спілка споживчих товариств. Після купівлі будинку і перереєстрації домової книги в КП «Верхньодніпровське БТІ», позивачу стало відомо, що в будинку зареєстрована відповідачка, яка фактично проживає у АДРЕСА_2, у зв'язку з цим позивач не може у повній мірі здійснювати свої права як власник майна, на підставі чого, просить усунути перешкоди у здійсненні її права власності на житловий будинок, шляхом зняття з реєстрації та виселенні відповідачки.
20 червня 2012 року, до початку розгляду справи по суті, від відповідача поступила зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 та Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств, треті особи: ОСОБА_4 державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори та КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір купівлі-продажу будинку від 30 березня 2011 року укладений внаслідок зловмисної домовленості голови правління Верхньодніпровської райспоживспілки Рожденко Олени Анатоліївни та ОСОБА_1, та є недійсним згідно ст. 232 ЦК України. Також державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 незаконно посвідчила договір купівлі-продажу та не перевірила обсяг повноважень особи, яка підписала правочин; не отримала дозвіл органів опіки та піклування, незважаючи на те що у спірному будинку прописана неповнолітня особа - ОСОБА_3 - донька позивачки за зустрічною позовною заявою. КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» незаконно здійснило Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1. Також зазначала, що Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року, відмовлено Верхньодніпровській райспоживспілці в задоволенні позову до ОСОБА_2 про виселення із житлового будинку - гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Просив визнати недійсним «Договір купівлі-продажу жилого будинку» від 30.03.2011р., укладений між Верхньодніпровською районною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_1, та в позові позивачу за первинним позовом відмовити за безпідставністю (а.с.56-57).
Заявою від 17.06.2013 року позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги та просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги - Управління державної міграційної служби в Дніпропетровській області; усунути перешкоди в здійсненні права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 183-184).
Заявою від 25 березня 2013 року, позивачка за зустрічним позовом уточнила позовні вимоги та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку №4387352 від 30.03.2011 року зареєстрований в Державному реєстрі правочинів згідно витягу №9733713, укладений між Верхньодніпровською райспоживспілкою та ОСОБА_1; в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2. труті особи: Верхньодніпровська спілка споживчих товариств та Відділ міграції та реєстрації фізичних осіб РВ УМВС України «Про усунення перешкод в здійсненні права власності» - відмовити в повному обсязі (а.с.159-162).
Позивач та його представник за первісним позовом в судові засідання не з'явилися, в зв'язку з чим Ухвалою від 09.12.2013 року первісний позов залишений без розгляду.
Позивач за зустрічної заявою в судове засідання з'явився позов, з урахуванням змін, підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав вказаних в зустрічній позовній заяві.
Відповідачі та їх представники за зустрічним позовом в судові засідання 07.08.2013р., 17.10.2013р., 09.12.2013р. не з'явилися, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку заочного розгляду на підставі Ухвали Верхньодніпровського районного суду від 09.12.2013 року.
В судовому засіданні 15.01.2013р. представник відповідача-1 за зустрічною позовною заявою позов не визнав в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні. Надав письмові заперечення в яких вказував, що ОСОБА_2 не є власником спірного будинку та стороною в договорі купівля-продажу, тому не може ставити питання щодо визнання договору недійсним. Спірний будинок не є гуртожитком, а є жилим будинком. Покупцю за договором - ОСОБА_1 було відомо про те, що у спірному будинку зареєстрована ОСОБА_2 (а.с. 146-147)
В судовому засіданні 15.01.2013р. представник відповідача-2 за зустрічною позовною заявою - Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств, позов не визнав в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні. Надав письмові заперечення в яких вказував, що при укладанні спірного договору купівлі-продажу представник Райспоживспілки мав усі необхідні повноваження, а саме рішення вищого органу управління споживчих товариств району - конференції. Також зазначала, що про намір укласти договір купівлі-продажу будинку спілка намагалася повідомити ОСОБА_2, однак лист, який був направлений на її адресу, повернувся з приміткою «за даною адресою не проживає». Вказувала, що спірний будинок не є гуртожитком, а є жилим будинком, що знаходився у власності споживспілки. Позивачці за зустрічним позовом було надане житлове приміщення в зв'язку з трудовими відносинами, проте вона звільнилася за власним бажанням, відповідно не перебуває на цей час у трудових відносинах. Додатково суду пояснила, що згоду на вселення та реєстрацію у спірному будинку доньки позивачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3, 1993 року народження, споживспілка не надавала (а.с. 116-137).
Третя особа: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, суду показала, що при посвідченні договору купівлі-продажу від 30.03.2011р. нею були виконані усі вимоги діючого законодавства. Представником продавця були надані правовстановлюючі документи на будинок, рішення відповідних органів юридичної особи щодо відчуження будинку, а також довідка від 28.03.2013р. про зареєстрованих в будинку осіб, де неповнолітні особи не зазначені (копія долучена до матеріалів справи - а.с. 151)
Третя особа: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що Згідно з Постановою районної профспілки правління Верхньодніпровської райспоживспілки від 10 вересня 1993 року №114, розподілені жили кімнати гуртожитку та надана інженеру-технологу ОСОБА_2 кімната, площею 20 кв.м.(а.с. 35).
Як убачається із змісту трудової книжки ОСОБА_2 02.11.1995 р. в зв'язку з реорганізацією переведена в Верхньодніпровське ГОРПО товарознавцем І кат. (а.с. 188).
Рішенням від 20.05.1998 року за №213 Виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області підтвердив статус гуртожитку в м. Верхньодніпровську по вул. Советській, 1-а, який знаходиться на балансі правління РСС, враховуючи його попередне призначення (а.с.36).
Відповідно до Виписки із розпорядження ліквідаційної комісії Верхньодніпровського міського споживчого товариства від 12 жовтня 1998 року №1 ОСОБА_2 звільнена з посади економіста І-категорії 12 жовтня 1998 року в зв'язку з ліквідацією міського споживчого товариства (п.1 ст. 40 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України (а.с. 37).
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року встановлено, частково скасоване Рішення Верхньодніпровського районного суду від 15 грудня 2009 року та відмовлено Верхньодніпровській райспоживспілці в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про виселення із житлового будинку-гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1, без надання другого житлового приміщення, та зняття з реєстрації по паспортному обліку з житлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1. Зазначеним Рішенням встановлено, що ОСОБА_2 була надана кімната у гуртожитку по АДРЕСА_1 у зв'язку з її трудовими відносинами, та оскільки вона була звільнена у зв'язку з ліквідацією Горпо - то вона може бути виселена лише з наданням іншого жилого приміщення. Також рішенням апеляційного суду встановлено, що пайовий внесок ОСОБА_2 становив 81 грн. 12 коп. із яких в першому кварталі 1998 року вона отримала 70 грн., тому зазначена обставина не дає підстав відповідачці стверджувати, що вона має право власності на спірний гуртожиток і не надає правових підстав ставити питання про реєстрацію як члена сім'ї співвласника її доньки - ОСОБА_3, 1993 року народження, яка проживала разом з ОСОБА_2 без реєстрації у домовій книзі по паспортному обліку. Власник гуртожитку, Верхньодніпровська райспоживспілка, згоди на реєстрацію не надавала, дівчина має на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 (а.с.38 -40).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року встановлена правомірність проживання позивачки за зустрічним позовом в спірному будинку після припинення трудових відносин в споживспілкою, тому суд відхиляє доводи відповідача-2 про відсутність ордеру на вселення у позивачки за зустрічним позовом, припинення з нею трудових відносин з неповажної причини, та ці обставини доведенню не підлягають в силу ст. 61 ЦПК України.
30.03.2011р. між Верхньодніпровською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Райспоживспілки Рожденко О.А.(продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №1057 (а.с. 5). Право власності на вказаний будинок зареєстроване 20.04.2011р. за ОСОБА_1, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 7).
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позивних вимог посилається на ст. 232 ЦК України, стверджуючи, що була зловмисна домовленість голови правління Верхньодніпровської райспоживспілки Рожденко О.А. та ОСОБА_1
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.
В силу ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, підтверджуючих наявність домовленості представника однієї сторони - Рожденко О.А. з іншою стороною - ОСОБА_1, а також, що вчинений правочин порушує інтереси довірителя - Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств.
Крім того, відповідно до ст.3 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Але позивачем за зустрічним позовом не доведена наявність у неї повноважень щодо захисту прав Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств як довірителя - Рожденко О.А. для вирішення питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу на підставі статті 232 ЦК України.
Не заслуговують уваги доводи позивача за зустрічним позовом про наявність заборони щодо відчуження нерухомого майна споживспілок, яка введена Постановою ХХ з'їзду споживчої кооперації України від 18.03.2009 р. (а.с. 168), оскільки пункт 1 вказаної Постанови був припинений Постановою Ради Центральної спілки споживчих товариств України від 15 березня 2011 року (а.с. 180).
Також є неспроможними ствердження позивачки за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень у голови правління Райспоживспілки Рожденко О.А., оскільки ці ствердження спростовуються витягом із Статуту Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств та витягами рішень органів управління споживчої спілки (а.с. 121-130).
Суд не погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, щодо порушення укладеним договором купівлі-продажу права на проживання у спірному будинку її неповнолітньої (на час укладання договору) доньки - ОСОБА_3, 1993 року народження, оскільки наявність у неї такого права не доведена позивачкою за зустрічним позовом.
Навпаки, Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2010 року встановлено, відсутність у доньки позивачки такого права.
Позивачка за зустрічним позовом наполягала, що вона мала переважне право на придбання спірного будинку.
Проте, позивачкою за первісним позовом не доведена наявність у неї переважного права на придбання спірного будинку, а також положення ст.ст.203, 215-235 ЦПК України взагалі не передбачають визнання правочину недійсним в зв'язку з порушенням переважного права на придбання речі.
За такими обставинами зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215, 217-218, 224, 225, 232 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Верхньодніпровської районної спілки споживчих товариств, треті особи: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відмовити в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 09.12.2013р., повний текст рішення буде виготовлено 14.12.2013р.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова
