Справа № 2-1342/11
Провадження № 6/946/134/24
У Х В А Л А
Іменем України
26 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Богдан А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
В С Т А Н О В И В:
І. Суть подання
1.1. Приватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіПритуляк В.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що остання ухиляється від виконання виконавчого листа №2/1510/332/12, виданого 15.05.2012 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 924143,67гривень тасудових витрату розмірі3219гривень.
ІІ. Процедура
2.1. Під час судового розгляду подання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.
2.2. У судове засідання приватний виконавець, будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, не з`явився, звернувшись із заявою про розгляд та задоволення подання у його відсутність.
2.3. Сторони та інші заінтересовані особи у відповідності до ч.4 ст.441 ЦПК України про розгляд подання не повідомлялися.
ІІІ. Законодавство
3.1. Стаття 33 Конституції України.
Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом […].
3.2. Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та першого Протоколу до неї.
4. Право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдовуються суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
3.3. Стаття 313 ЦК України.
1. Фізична особа має право на свободу пересування […].
[…] 3. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України […].
4. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
3.4. Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ).
3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
[…]19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
3.5. Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року за №3857-ХІІ (далі Закон №3857-ХІІ).
1. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:
[…] 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
3.6. Стаття 441 ЦПК України.
1. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом […].
3. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
4. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця […].
3.7. Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, узагальнена Верховним Судом України 01 лютого 2013 року.
З погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-ХІІ та у п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Таким чином, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні віл нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
ІV. Оцінка суду
4.1. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що суд має право застосувати до боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного або приватного виконавця, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.
4.2. Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
4.3. Вивченням матеріалів подання, судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 15.05.2012 року №2/1510/332/12.
Згідно Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником зареєстровано житловий будинок, загальною площею 48,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказане майно не реалізовано за допомогою електронних торгів, у зв`язку в відсутністю допущених учасників торгів.
Згідно відповіді Пенсійного фонду України ОСОБА_1 не отримує пенсію.
Відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ України на електронний запит за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
Приватним виконавцем 28.08.2023 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено її для виконання банківським установам. Проте станом на сьогоднішній день кошти на рахунках боржника ОСОБА_1 відсутні.
Приватним виконавцем 28.08.2023 року винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника.
4.4. Отже, приватним виконавцем не надано доказів того, що ним відповідно до ст.18 Закону №1404-VІІІ вживалися будь-які заходи щодо встановлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, та всі вони виявилися безрезультатними. Зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості з Управління економіки Ізмаїльської міської ради, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про здійснення підприємницької діяльності; міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїл Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про наявність на праві власності або користуванні земельної ділянки; ГУ Держспоживчслужби в Одеській області про наявність техніки тощо.
4.5. Доводи приватного виконавця про те, що боржником декларації про доходи та майно не подано, суд до уваги не приймає, оскільки дана обставина у відповідності до ст.76 Закону №1404-VІІІ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.188-13 КУпАП.
4.6. Приватний виконавець також посилається на те, що згідно з інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону №1996111132 від 10.04.2024, ОСОБА_1 неодноразово з моменту винесення вищезазначеного виконавчого документа про стягнення заборгованості у період з 28.08.2023 року по 10.04.2024 року перетинала державний кордон України у різних напрямках, мету перетинання остання приватному виконавцю не повідомила.
4.7. За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про намір боржниці виїхати за межі України з метою ухилення від виконання зобов`язань, а також умисне ухилення останньої від виконання рішення в контексті положень ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону №3857-ХІІ та ст.18 Закону №1404-VІІІ, а тому правові підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.ст.18, 28 Закону №1404-VІІІ, ст.ст.1, 6 Закону №3857-ХІІ,-
У Х В А Л И В:
1. У задоволені подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
4. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.І.Бальжик
