П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2012 року Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Петрова Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кіровського району Чимкентської області, громадянина України, який є фізичною особою – підприємцем, не судимого, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 41 ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, який є фізичною особою – підприємцем і використовує у своїй підприємницькій діяльності працю найманих працівників, допустив наступні порушення законодавства про працю:
- у порушення вимог ст. 24 Закону України «Про оплату труда», ст. 115 КЗпП України, заробітна плата найманим працівникам виплачувалася несвоєчасно 20 числа та 30 числа кожного місяця, тобто рідше двох разів на місяць і через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів, тим самим з порушенням строків встановлених цією статтею. Крім того, за першу половину місяця заробітна плата працівникам нараховувалась не за фактично відпрацьований час, оскільки працівникам в першій половині місяця, яка є більшою і складає 20 робочих днів, нараховувалась заробітна плата за 15 робочих днів, коли фактично було відпрацьовано 20 днів;
- у порушення наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 року №489, табеля обліку робочого часу не підписувались фізичною особою – підприємцем, в табелях не зазначалися години та дні, які були відпрацьовані працівниками.
Зазначені порушення законодавства про працю були виявлені 15 грудня 2011 року інспектором Територіальної державної інспекції праці в АР Крим під час проведення перевірки та зафіксовані у відповідному акті.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.41 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні цього правопорушення визнав частково і пояснив, що вказані порушення строків періодичності виплати заробітної плати 20 числа та 30 числа кожного місяця та нарахування за першу половину місяця заробітної плати не за фактично відпрацьований час, остаточного розрахунку зі звільненим працівником ОСОБА_3 і стосовно порушення порядку ведення табелю обліку робочого часу мали місце. Проте зазначив, що зі строками виплати заробітної плати робітники повідомлялися і були з ними згодні, а щодо нарахування заробітної плати її розмір за місяць не змінювався і складав 1000 гривень згідно окладу. На теперішній час табель обліку робочого часу ведеться вірно і таке порушення усунуто, на підтвердження чого надав суду копії табелів за відповідні періоди. Також зазначив, що порушень вимог ст.ст. 83, 107 КЗпП, як це вказано в протоколі, допущено з його боку не було, так як не порушуючи вимог ст. 107 КЗпП працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за їх заявами були наданні інші дні відпочинку, а працівнику ОСОБА_3 була здійснена оплата праці в подвійному розмірі за роботу у святковий день при її розрахунку. Крім того, при її звільнені підстав для виплати їй відповідно до ст. 83 КЗпП грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки не було, тому як вона працювала менш ніж місяць, внаслідок чого не було днів для нарахування відпускних. Просив врахувати такі обставини і строго не наказувати, в скоєному щиро розкаявся.
Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 01-25-31/1267 від 15.12.2011 року;
- актом перевірки № 01-25-31/1600 від 15.12.2011 року (а.с. 2), який містить виявлені факти порушення законодавства про працю допущені фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2;
- копією відомості про виплату заробітної плати від 31.08.2011 року (а.с. 6), копією відомості про виплату заробітної плати від 20.09.2011 року (а.с. 5), копією відомості про виплату заробітної плати від 20.10.2011 року (а.с. 13), копією відомості про виплату заробітної плати від 31.10.2011 року (а.с. 4), копією відомості про виплату заробітної плати від 20.11.2011 року (а.с. 15), копією відомості про виплату заробітної плати від 30.11.2011 року (а.с. 14), копією розрахунково-платіжної відомості за серпень 2011 року (а.с. 12), якими підтверджується той факт, що заробітна плата найманим працівникам виплачувалась 20 числа та 30 числа кожного місяця, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 115 КЗпП, якою передбачено виплату не рідше двох разів на місяць і через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів. Крім того, які свідчать, що за фактично відпрацьований час за першу половину місяця заробітна плата працівникам нараховувалась не в повному обсязі, а саме: за фактично відпрацьованих 20 днів працівникам нараховувалась заробітна плата як за 15 днів, тим самим підтверджуючими факт такого порушення;
- копіями табелів обліку робочого часу за жовтень 2011 року (а.с. 10), за листопад 2011 року (а.с. 8), які не містять в собі підписів ОСОБА_2 як фізичної особи – підприємця та в яких не зазначено годин і днів, які було відпрацьовано працівниками, тим самим підтверджуючими наявність допущених з боку ОСОБА_2 порушень вимог наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489.
Аналізуючи зібранні й досліджені докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що порушення законодавства про працю мали місце і в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП.
Разом з тим, ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за те, що у порушення вимог ст. 116 КЗпП України, при звільнені 26.08.2011 року працівника ОСОБА_3 з нею розрахунок у встановлені законом строки проведено не було, оскільки остаточний розрахунок з виплати всіх сум, що належать їй, було проведено 31.08.2011 року.
Проте, часом закінчення такого порушення законодавства про працю є день, в якому було проведено остаточний розрахунок зі звільненим працівником. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення з працівником ОСОБА_3 було проведено остаточний розрахунок 31.08.2011 року, а це свідчить, що порушення вже було усунуте і тому не є триваючим. У зв’язку з чим, вказана дата 31.08.2011 року свідчить, що на час розгляду справи у суді, встановлений ст. 38 КУпАП строк притягнення особи до відповідальності за таке порушення вийшов, тому відповідно до вимог п.7 ст. 247 КУпАП провадження в цій частині повинно бути закрито.
Крім того, ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 107 КЗпП України з тих підстав, що оплата роботи найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у святковий день 24 серпня 2011 року – День незалежності України не була оплачена у подвійному розмірі. Також за порушення вимог ст. 83 КЗпП України, оскільки працівнику ОСОБА_3 компенсація за всі не використані нею дні щорічної відпустки була нарахована і виплачена не вірно.
Таке зазначення обставин у протоколі не відповідає дійсності з наступних підстав.
Відповідно до ст. 107 ч.3 КЗпП на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 наданих в судовому засіданні на прохання працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їм були наданні інші дні відпочинку, що підтверджується відповідними заявами цих працівників. При цьому, ОСОБА_3 була звільнена з роботи ще 26.08.2011 року і їй була виплачена така компенсація, про що свідчать наявні в матеріалах справи табель обліку робочого часу за серпень 2011 року (а.с. 11) та розрахунково-платіжна відомість за серпень 2011 року (а.с. 12), згідно яких ОСОБА_3 відпрацювала 20 днів та їй було виплачено заробітну плату у сумі 789 гривень 87 копійок. При цьому, розрахунок був таким: оклад 1000 грн. : (22 робочі дні в місяці х 8 годин праці) = 5,68 гривень за годину праці, в результаті чого розмір заробітної плати за серпень 2011 року з урахуванням подвійної оплати за святковий день (21 день по 5 годин) склав 596 гривень 40 копійок. Тоді як цьому працівникові було виплачено суму в більшому розмірі, яка перевищувала суму навіть разом із грошовою компенсацією за всі не використані нею дні щорічної відпустки.
На підставі чого вважаю, що для притягнення ОСОБА_2 за вказані порушення законодавства про працю підстав не має. В іншій частині його вина у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, доведена.
Разом з тим, враховуючи встановлені порушення законодавства про працю, які за своїм характером в результаті не могли спричинити негативних наслідків і шкоди охоронюваним державою інтересам, та які значною мірою не могли порушити інтереси найманих працівників, так як щодо строків виплати заробітної плати працівники були повідомлені і згодні з ними, а її розмір фактично не змінювався і залишався в розмірі встановленого окладу, при цьому, приймаючи до уваги той факт, що на момент розгляду справи в суді встановлене порушення порядку ведення табелю обліку робочого часу було усунуто, що підтверджується наданими копіями цих табелів за відповідні періоди, з урахуванням особи винного, який притягується до адміністративної відповідальності вперше, в короткий строк забезпечив усунення виявлених під час перевірки порушень та в скоєному щиро розкаявся, приймаючи до уваги також відсутність у нього наміру, направленого на вчинення цих порушень, вважаю за можливе на підставі ст. 22 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 41 ч.1, 284 ч.1 п.3 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 119/1/12 у відношенні ОСОБА_2 – закрити у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд АР Крим.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно
Суддя Совєтського районного суду АР Крим Ю.В. Петрова