КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/405/20 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк А.М.
Провадження № 22-ц/824/9412/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
секретар Ткаченко В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Опришко Едіти Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який не брав участі в справі у суді першої інстанції, на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації,-
в с т а н о в и в:
В січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації. Зазначила, що з 18 листопада 2005 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який розірваний рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року. 10 квітня 2008 року вони з ОСОБА_3 за спільні кошти набули у власність квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем. Квартира належить їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності і має бути поділена з відступленням від засади рівності часток подружжя, оскільки відповідач не забезпечує їх неповнолітню дочку ОСОБА_4 , яка проживає з нею. Просила виділили їй 2/3 частини спірної квартири, а відповідачу - 1/3 частини. Відповідач ОСОБА_3 має інше житло. Згідно висновку проведеного ТОВ «Експерт Прайм» ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 24 травня 2018 року становить 2 447 743,00 грн.
Позивачка ОСОБА_2 просила:
визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 54,4 кв. м, загальною площею 117,0 кв. м, у тому числі:- на 2/3 ідеальної частки квартири в порядку статті 71 СК України;- на 1/3 ідеальної частки квартири в порядку статті 365 ЦК України;
присудити ОСОБА_3 грошову компенсацію замість 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 у сумі 815 914,33 грн.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі2 881,50 грн.
На заочне рішення суду подана апеляційна скарга ОСОБА_1 . Апелянт посилається на те, що не брав участі у розгляді справи, але оскаржуваним рішенням суду зачіпаються його права. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_2 . Апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як колишнє подружжя діяли умисно та узгоджено з метою унеможливлення виконання, в тому числі за рахунок майна боржника ОСОБА_3 , рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року в справі № 753/9947/16 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 набутих без достатньої правової підстави 9838056,80 грн., судового збору 14 469,00 грн., а всього 9 852 525,80 грн. Суд першої інстанції через змову сторін був позбавлений інформації щодо боргових зобов`язань ОСОБА_3 , а при задоволенні позову не пересвідчився, чи не порушує визнання позову відповідачем права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема ОСОБА_1 , який не був залучений до участі у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки не перевірив чи вирішив суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 як особи, яка не брала участь у справі та подала апеляційну скаргу
В судове засідання апелянт, сторони не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для них правові наслідки.
Особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки. Вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня2022 року як особа, яка не брала участь у справі, посилаючись на те, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки. Наявність у нього права на апеляційне оскарження обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення суду про поділ квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх попередньою згодою як колишнього подружжя, унеможливлює та ускладнює виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року в справі № 753/9947/16 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь коштів в сумі 9 838 056,80 грн., набутих без достатньої правової підстави, та 14 469,00 грн. судового збору, а всього 9 852 525,80 грн., в тому числі за рахунок майна боржника ОСОБА_3 .
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, предметом судового розгляду в даній справі є вирішення питання, що виникає із сімейних правовідносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - поділ між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року, яким здійснено поділ квартири АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках та не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
Наявність у ОСОБА_3 боргу перед ОСОБА_1 та стягнення із з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за рішенням суду не виключає можливість вирішення питання про поділ спільного сумісного майна подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 червня 2017 року в справі № 753/9947/16 стягнуті грошові коштів виключно з ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_2 не була учасником у вказаній справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 352, 362 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Опришко Едіти Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який не брав участі в справі у суді першої інстанції, на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації, закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.
