Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/405/20
провадження № 61-7937ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на частини квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2 881,50 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки не перевірив чи вирішив суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 як особи, яка не брала участь у справі та подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Опришко Е. В., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який не брав участі в справі у суді першої інстанції, на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації, закрито.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з наданням заявнику строку для усунення недоліків, зокрема подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів направлення листом з описом копії касаційної скарги ОСОБА_4
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , у червні 2024 року подав матеріали на усунення недоліків, зокрема: квитанцію підтвердження направлення ОСОБА_4 касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, яке обґрунтовує тим, що повний текст постанови представником заявника отримано 29 квітня 2024 року, що підтверджується скріншотом електронної пошти, ОСОБА_2 .
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані ним докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Заявник в касаційній скарзі посилається на те, що ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження винесена з порушенням норм процесуального права, суд помилково дійшов висновку про те, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року не порушено права та законні інтереси ОСОБА_1 .
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та сплату частини вартості в рахунок компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Витребувати з Дарницького районного суду міста Києва матеріали справи № 753/405/20.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник
