УХВАЛА
24 липня 2023 року
м. Київ
справа №761/28949/17
адміністративне провадження №К/990/22286/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в адміністративній справі № 761/28949/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення коштів, -
УСТАНОВИВ:
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просив суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму майнової відповідальності (три відсотки річних з урахуванням інфляції, згідно наведеного розрахунку) у загальному розмірі 2432, 55 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача 6510,68 грн. у відшкодування упущеної вигоди;
- стягнути з відповідача на користь позивача 548400,99 грн. пені за прострочення зобов`язання;
- стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченівського районного суду міста Києва від 05 липня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 три відсотки річних з урахуванням інфляції у розмірі у розмірі 2 432 грн. 55 коп., пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 100 000 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Дворніченка Любомира Володимировича , який діє від імені та в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, задоволено. Скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення трьох процентів річних, інфляційної складової та пені за прострочення зобов`язання та ухвалено в цій частині нове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних, інфляційної складової та пені за прострочення зобов`язання. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі № 761/28949/17 закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу за позовом ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за його позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів передано до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в адміністративній справі № 761/28949/17 та прийняти нове рішення яким задовольнити позов повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення з урахуванням виключних підстав касаційного оскарження передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03 липня 2023 року скаржник направив клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху виконані в повному обсязі,
Також у касаційній скарзі позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання скаржником зазначено, що він є малозабезпеченою людиною. На підтвердження зазначених обставин позивач додав до касаційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми вплачених доходів та утриманих податків за 2021- 2022 року.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Втім, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведені норми закону, предмет позову та надані позивачем докази на підтвердження його скрутного майнового становища, суд дійшов висновку про наявність поважних причин для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не урахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17, від 19 грудня 2018 року у справі №640/14909/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі №199/6713/14-ц, від 22 травня 2019 року у справі №686/20012/18, від 10 лютого 2021 року у справі №761/24143/19, від 04 березня 2019 року у справі №295/443/17; від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17, тощо.
Касаційна скарга містить посилання й на інші порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, які потребують ретельної перевірки.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пунктів 1,3 частини четвертої статті 328, пп. «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в :
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №761/28949/17.
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в адміністративній справі № 761/28949/17.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко