Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/28949/17
УХВАЛА
11 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 (далі - Позивач) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити у цій справі нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а також докази направлення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Позивачем в електронному кабінеті 23.12.2022 о 18:44, тобто з урахуванням вимог ч. 6 ст. 251 КАС України 26.12.2022.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подав заяву про усунення недоліків, в якій просив, зокрема, звільнити останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. В обґрунтування вимог заяви зазначив, що, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд не врахував, що позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №160/15864/20 не є релевантною до цієї справи, у той час як на спірні правовідносини поширюється дія положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №761/24881/16. Зауважує, що у цій справі Позивача вже було звільнено від сплати судового збору, а відтак подальша зміна судової практики не може погіршувати становище останнього та фактично утворює перешкоди у доступі до правосуддя. Поряд з іншим з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначає про наявність у нього права на звільнення від сплати судового збору з підстав отримання доходу з 01.01.2021 по 30.09.2022 у розмірі 9,94 грн.
Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас, у цій же справі суд вказав, що зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, органи судової влади повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 вказаного Закону вбачається, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити його розмір або звільнити від сплати взагалі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно наявної доданих до заяви відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.12.2022 розмір оподатковуваного доходу ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 30.09.2022 склав 9,94 грн. Відтак, дохід останнього за рік, який передував поданню апеляційної скарги, склав 9,94 грн.
Тобто, належна до сплати сума судового збору за подання апеляційної скарги, яка згідно ухвали суду від 23.12.2022 про залишення апеляційної скарги без руху становить 6 808,13 грн, майже у 685 разів перевищує суму річного доходу Позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви та звільнення Позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
У свою чергу судом відхиляються посилання ОСОБА_1 на необхідність звільнення останнього від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, як було зазначено в ухвалі від 23.12.2022, указана норма на спірні правовідносини не поширюється, про що вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №160/15864/20, яка прийнята пізніше від постанови від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц, на яку посилається Апелянт.
Відтак, ОСОБА_3 усунуті недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Поряд з цим, станом на 11.01.2023 Апелянтом не були усунуті інші недоліки апеляційної скарги, на які було вказано в ухвалі від 23.12.2022, а саме не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншому учаснику справи листом з описом вкладення або через електронний кабінет.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 11.01.2023 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих документів іншому учаснику справи листом з описом вкладення або через електронний кабінет усунуті не були.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
