ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
10 серпня 2022 року місто Київ № 761/28949/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 доФонду гарантування вкладів фізичних осібпростягнення коштів, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів.
Рішенням Шевченівського районного суду міста Києва від 05.07.2018 позов ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 три відсотки річних з урахуванням інфляції у розмірі у розмірі 2 432 грн. 55 коп., пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 100 000 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, задоволено. Скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року в частині вирішення позовних вимог позові ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення трьох процентів річних, інфляційної складової та пені за прострочення зобов`язання та ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення трьох процентів річних, інфляційної складової та пені за прострочення зобов`язання. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасовано. Провадження у справі № 761/28949/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення трьох процентів річних, інфляційних витрат, упущеної вигоди, пені та моральної шкоди закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2022 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу за позовом ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за його позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів передано до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Листом Верховного Суду від 18.07.2022 №14-148цс21 матеріали справи №761/28949/17 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 адміністративну справу №761/28949/17 прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 02.08.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справви №761/28949/17 в порядку загального позовного провадження.
Позивач вважає, що вказана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін з огляду на значення справи для сторін, обраний спосіб захисту, складність справи, а також значний суспільний інтерес до питання відповідальності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за неналежну (несвоєчасну та/або не в повному обсязі) виплату відшкодування за вкладами.
Вирішуючи клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З контексту наведеної статті Кодексу вбачається, що суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, розгляд адміністративних справ в порядку загального позовного провадження визначений частинами третью-четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких за загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми майнової відповідальності, упущеної вигоди, пені за прострочення зобов`язання та моральної шкоди не підпадають під пункт 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки загальна сума коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, направляючи справу №761/28949/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ухвали від 07.07.2022, Верховний Суд у своїй постанові від 04.05.2022 визначився лише з юрисдикцією вказаної категорії справ, однак вказані обставини жодним чином не впливають на порядок розгляду справи №761/28949/17.
Суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, в запереченнях, чи в іншому документі, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
За таких підстав та враховуючи, що будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача щодо розгляду справи №761/28949/17 в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.
