ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 812/1407/16
адміністративне провадження № К/9901/30378/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськтепловоз» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 (суддя - Тихонова І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя - Блохін А.А., судді: Геращенко І.В., Сіваченко І.В.) у справі №812/1407/16.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що втілилася у невнесенні Заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на суму 13437091,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 13437091,00 грн.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками повторного перегляду, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невнесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 13437091,00 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «Луганськтепловоз» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що заява ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування відповідала критеріям, визначеним пунктом 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та мала бути внесена до Тимчасового реєстру до 01.02.2017, однак внесена не була у зв`язку з протиправною бездіяльністю податкового органу. Відповідно до інформації , що міститься у листі ДФС України від 05.10.2017 №2141/6/99-99-12-03-02-15/ІПК, Тимчасовий реєстр не працює, а тому вимоги про зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року відповідало чинному законодавству.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що згідно з повідомленням Служби безпеки України та Державної казначейської служби України тимчасово зупинено операції з бюджетними коштами ПАТ «Луганськтепловоз» через причетність останнього до функціонуючих непідконтрольних Україні територій Луганської області, тому відшкодування ПДВ може призвести до витрачення цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Отже, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ГУ ДФС у Луганській області у відзиві на касаційну скаргу також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Зокрема зазначає, що ним виконано передбачений законодавством обов`язок та передано до Тимчасового реєстру спірну суму невідшкодованого податку на додану вартість.
ПАТ «Луганськтепловоз» заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 17.06.2015 позивачем до СДПІ з ОВП у м. Луганську подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, у рядку 23.2 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 12 450 604,00 грн.
З урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ за звітній період травень 2015 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.07.2015, 11.08.2015, 12.08.2015, 21.09.2015, 19.10.2015, 19.11.2015, 18.12.2015 та від 22.12.2016, Товариством визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 14 122 861, 00 грн. Також до податкової декларації позивачем 22.12.2015 подано розрахунок суми бюджетного відшкодування, в якому зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 13 437 091, 00 грн.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пунктів 200.7, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно із пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
За змістом пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Податкового кодексу України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення-рішення.
З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.
Вказаним Законом розділ XX Податкового кодексу України «Перехідні положення» доповнено пунктом 56, відповідно до якого до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до інформації, зазначеної у витягах з АІС «Податковий блок», всі уточнюючи розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.08.2015 № 9169147784, від 21.09.2015 № 9194846322, від 19.10.2015 № 9214284657, від 19.10.2015 № 9214284657, від 19.11.2015 № 9236686184, від 18.12.2015 № 9256207577, від 22.12.2016 № 9249060539 пройшли камеральну перевірку, будь яких порушень податковим органом не встановлено.
Внаслідок подання уточнюючих розрахунків сума податку на додану вартість, яка на думку позивача підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією за травень 2015 року становить 13437091,00 грн.
Сторонами визнано обставини, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13437091,00 грн. позивачу не повернута.
Станом на час розгляду справи судом першої інстанції, Головним управління державної фіскальної служби у Луганській надано лист стосовно інформації щодо переліку обсягу залишків у розрізі кожної заяви платників, які повинні бути відображені в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету з відповідним додатком.
Зазначені обставини встановлені також судами попередніх інстанцій.
Тобто на час розгляду справи відомості щодо суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 13437091,00 грн., включені та відображені у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані обставини підтверджуються також сторонами.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги ПАТ «Луганськтепловоз» в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Луганській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані щодо відшкодування публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми податку на додану вартість у розмірі 1343709,00 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
В частині задоволення позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Луганській області.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськтепловоз» залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №812/1407/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
