Ухвала
23травня 2022 року
м. Київ
справа № 211/5625/19
провадження № 61-5942св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про скасування наказу про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час простою, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням від 24 липня 2020 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області позов задовольнив.
Скасував наказ Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо від 12 липня 2019 року № 452/ОС «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Стягнув з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо на користь ОСОБА_1 1 200,15 грн середньої заробітної плати за час простою у січні місяці 2019 року.
Стягнув з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо на користь ОСОБА_1 122 291,61 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 липня 2019 року до 12 лютого 2020 року.
Постановою від 12 березня 2021 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» задовольнив частково.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року скасував та позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 103,14 грн середньої заробітної плати за час простою у січні 2019 року.
У решті позову відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 003,95 грн.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статей 9, 21, 31, 38, 40, 139 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16; від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18, та постановах Верховного Суду України: від 20 лютого 2013 року у справі № 6-157цс12 та від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-120цс12.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час простою, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу призначити до судового розгляду.
Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська
