Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 липня 2024 року
у справі № 640/11812/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності забезпечення виборців з порушенням здоров'я розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для особистого заповнення ними виборчого бюлетеня
ФАБУЛА СПРАВИ
- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Кабінету Міністрів України, з вимогами:
- визнати бездіяльність ЦВК протиправною;
- зобов'язати ЦВК з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров'я визначити на вимогу статті 62 Виборчого кодексу України (далі - ВК України) порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ЦВК щодо неприйняття Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору. Зобов`язано ЦВК, відповідно до вимог статті 62 ВК України, розробити та затвердити Порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору. В іншій частині позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Ключовим для вирішення цього спору є відповідь на питання чи зобов'язана ЦВК забезпечувати розумними пристосуваннями (допоміжними засобами) для голосування осіб із порушенням зору, якщо остання вважає, що це є технічно неможливим або надмірно обтяжливим.
Конвенція про права осіб з інвалідністю, ратифікована Законом України від 16.12.2009 №1767-VI, трактує «розумне пристосування» як внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод.
Отже, розумне пристосування - це рішення про засіб, корективу чи модифікацію, що потрібно людині з певним порушенням здоров`я в конкретному місці з конкретною метою (для забезпечення рівності). У спірному випадку для надання можливості особі з порушенням зору вільно, особисто і таємно реалізувати її право голосу на виборах нарівні з іншими виборцями.
Недопущення непропорційного і невиправданого тягаря означає, що така форма розумного пристосування не повинна перешкоджати волевиявленню інших виборців, не повинна бути надмірно обтяжлива для державного бюджету і надто складна у виготовленні, обслуговуванні чи застосуванні.
Визначати порядок та випадки забезпечення розумними пристосуваннями виборців з інвалідністю уповноважена ЦВК (абзац 2 частини першої статті 62 ВК України).
Суд погоджується з тим, що відповідно до цього положення ЦВК має право у виборі конкретних рішень про засоби, корективи і модифікацію з урахуванням їхньої технічної реалізованості і витрат. Однак це не означає, що ЦВК може на свій розсуд відмовити у наданні цих пристосувань без відповідного обґрунтування.
Для реалізації своїх повноважень щодо забезпечення розумним пристосуванням ЦВК повинна була визначити: які саме засоби, корективи чи модифікації могли б забезпечити особисте самостійне голосування зазначеної категорії виборців; проаналізувати кожен з них і визначити, чи відповідають вони вимогам пропорційності і виправданого тягаря.
Щодо твердження відповідача про те, що зобов`язання ЦВК прийняти окремий порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору є втручання в його дискреційні повноваження, то Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не зобов`язували відповідача розробляти та запроваджувати конкретні розумні пристосування. Зобов`язання ЦВК визначити порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору ґрунтується на наведених положеннях частини першої статті 62 ВК України, відповідно до яких види, випадки і порядок такого забезпечення визначає саме ЦВК. Форму та зміст рішення на виконання цього зобов`язання обирає ЦВК, тобто остання має можливість на власний розсуд (самостійно) вирішити, як відповідно до своїх повноважень і компетенцій, організувати та впровадити цей процес, включаючи вибір конкретних засобів і їхню реалізацію.
Щодо твердження відповідача про те, що нормами ВК України забезпечено можливість виборцю, який внаслідок порушення здоров'я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, скористатися допомогою іншого виборця, то Суд наголошує, що це не спростовує необхідності створення умов для голосування осіб з порушенням зору, у разі небажання скористатися цим спеціальним способом голосування (без сторонньої допомоги).
Щодо твердження відповідача про те, що законодавством не визначений строк, протягом якого порядок та випадки забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням здоров'я повинен бути визначений ЦВК (як того вимагає ВК України у частині першій статті 62), то Суд указує, що, незважаючи на відсутність чітко визначеного строку в національному законодавстві, остання зобов'язана була це зробити у розумний строк. 01.01.2020 набрав чинності ВК України, перші вибори за його нормами відбулись восени 2020 року (місцеві вибори). Однак до дати їх проведення ЦВК свого обов'язку не виконала. Суди попередніх інстанцій дослідили надані відповідачем документи на підтвердження здійснення ним дій щодо створення умов для самостійного голосування особам з порушенням зору. На підставі аналізу цих документів суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони не містять пояснень щодо причин зволікання ЦВК з визначенням розумного пристосування для голосування таких осіб.
Крім того, приписи статті 62 ВК України є чинними і будь-яка затримка з боку відповідача, як відповідного державного органу, у виконанні позитивного обов'язку держави щодо створення умов для забезпечення права на особисте та таємне голосування, яке забезпечує вільне волевиявлення для осіб із порушеннями зору, призводить до недотримання державою взятих на себе обов'язків у сфері реалізації виборчих прав.
ВИСНОВКИ: Суд підкреслює важливість створення інклюзивних виборів, де всі громадяни, включаючи тих, хто має порушення здоров'я, можуть реалізувати своє право голосу без будь-яких перешкод. Забезпечення розумними пристосуваннями у порядку та випадках, визначених ЦВК, є ключовим елементом для досягнення цієї мети і гарантує, що процес голосування є рівним та доступним для всіх громадян.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження ЦВК, принципи виборчого права, право на інклюзивні вибори
