КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2021 року м. Київ
Унікальний номер справи № 1005/7133/2012
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11367/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Чирки С.С., по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2021 року директор ТОВ «Файненс Компані» Демченко О.В. подала до суду заяву про заміну позивача у справі №1005/7136/2012 на ТОВ «Файненс Компані» та заміну стягувача у виконавчому провадженні № 39308205 на ТОВ «Файненс Компані».
Заява обґрунтована тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7136/2012 було задоволено позовні вимоги ПАТ «Сведбанк», а саме звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф в сумі 2 737 304,15 доларів США. У подальшому на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 2/359/99/2013 від 30 квітня 2013 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 39308205. Зазначала, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року не виконане, будь-які відомості щодо завершення виконавчого провадження відсутні.
29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк», найменування останнього було змінено на ПАТ «Омега Банк».
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» було укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О.І. за № 714. За цим договором банк передав новому кредитору право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» (правонаступником якого був ПАТ «Омега Банк») та договором іпотеки № 1095-Ф/ІП-1 від 31 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Сведбанк» (правонаступником якого був ПАТ «Омега Банк») (а.с. 1-7).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Овсій Д.Ю. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що заява ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною (а.с. 126-130).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Файненс Компані» про заміну стягувача правонаступником задоволено частково. Замінено сторону у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7133/2012 з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника - ТОВ «Файненс Компані». У задоволенні вимог в іншій частині відмовлено (а.с. 150-153).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 08 червня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Овсій Д.Ю. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі № 1005/7133/2012 (а.с. 161-164).
В апеляційній скарзі зазначив, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню виходячи з наступного. Вказував, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, а в подальшому договір про відступлення права вимоги був укладений 04 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент». Після цього 23 серпня 2016 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «ФК «Локо» був укладений договір про купівлю-продаж права вимоги, в тому числі було передано вимогу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, договором поруки № 1095-Ф/П2 від 31 січня 2008 року. При цьому відсутні відомості про наявність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «ФК «Локо». Тому заявник не може бути замінений як правонаступник ПАТ «Омега Банк». Крім того, ОСОБА_1 повністю виконані зобов`язання за кредитним договором, про що з належним кредитором було складено договір про врегулювання заборгованості від 02 грудня 2020 року, відповідно до якого кредитор відмовився від будь-яких претензій до позичальника за кредитним договором. Враховуючи вказане, зобов`язання за кредитним договором взагалі припинені шляхом належного його виконання.
Директор ТОВ «Файненс Компані» Демченко О.В. направила до суду відзив на апеляційну скаргу, у якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін. Зазначала, що доводи ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року судом визнано недійсним з моменту його вчинення, тобто ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не набуло право вимоги та не мало законних підстав для відступлення прав вимоги на користь ТОВ «ФК «Локо», а останній в свою чергу на ТОВ «Баррен». Звертала увагу на те, що будь-яке виконання зобов`язання ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», ТОВ «ФК «Локо», ТОВ «Баррен» не може вважатися належним виконанням, оскільки у зазначених осіб не виникло прав вимоги за кредитним договором(а.с. 180-193).
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник ТОВ «Файненс Компані» - адвокат Пшевлоцький Ю.М. заперечував проти задоволення скарги та просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника - адвоката Овсій Д.Ю. на зазначену ним адресу електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Повідомлення ОСОБА_2 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за вказаною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження)від ОСОБА_2 не надходили (а.с. 160-169).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи частково заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив того, що ТОВ «Файненс Компані» задоговором про відступлення права вимоги набуло право вимоги до ОСОБА_1 .
Колегія суддів погодилась з таким висновком суду виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 було задоволено позов ПАТ «Сведбанк», в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 січня 2008 року №1095-Ф в сумі 2737304,15 доларів США, що еквівалентно 21877903,43 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки:
- на земельну ділянку кадастровий номер: 3220884000:03:001:0025, загальною площею 2,0178 га., розташована за адресою Київська обл., Бориспільський р-н., територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_2 (іпотекодавцю) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 р. (серія ЯГ №183620), виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області обл., зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300167;
- на земельну ділянку, кадастровий номер: 3220884000:03:001:0020, загальною площею 1,9298 га., розташована за адресою Київська обл., Бориспільський р-н., с. Іванків, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_2 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу №3632 від 21 червня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 року (серія ЯГ № 183622) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області обл., зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300168;
- на земельну ділянку, кадастровий номер: 3220884000:04:003:0123, загальною площею 2,5022 га., розташована за адресою Київська обл., Бориспільський р-н., територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_2 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу № 4916 від 21 серпня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 жовтня 2006 року (серія ЯД № 672956) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області обл., зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300497.
Реалізовано предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Початкова ціна для реалізації предмету іпотеки становить 667513,44 долари США, що еквівалентно 3370942,88 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» 3219 грн. судового збору (а.с. 134-142).
29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» найменування останнього було змінено на ПАТ «Омега Банк».
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані», як новим кредитором, було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О. І. та зареєстрований у реєстрі за № 714 (а.с. 10).
Відповідно до умов зазначеного договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, визначених у додатку № 1 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників тощо (п. 1 договору).
Згідно з п. 4 договору сторони домовилися, що за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 4 664 433,01 гривень. До моменту укладення цього договору новий кредитор сплатив банку повну ціну продажу за його активи у лоті у розмірі 4 795 793,97 гривень, в яку включена ціна відступлення на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
З копії платіжного доручення № 7 від 28 лютого 2019 року вбачається, що ТОВ «Файненс Компані» перерахувало на рахунок ПАТ «Омега Банк» грошові кошти у розмірі 4795793,97 гривень (а.с. 15).
У матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 1 від 07 березня 2019 року. Відповідно до пункту 36 додатку № 1 до договору до нового кредитора ТОВ «Файненс Компані» перейшло право вимоги за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф, позичальник ОСОБА_1 , залишок заборгованості за кредитом та за відсотками станом на 07 березня 2019 року у загальній сумі 104 465 655,60 гривень, і договорами, укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання - іпотечні договори від 31.01.2008 №1095-Ф/ІП-1, №1095-Ф/ІП-2, №1095-Ф/ІП-3, №1095-Ф/ІП-4, №1095-Ф/ІП-5, №1095-Ф/ІП-6, від 08.02.2008 №1095-Ф/ІП-7, від 19.03.2008 №1095-Ф/ІП-8, а також договір поруки від 31.01.2008 № №1095-Ф/П-1 (додаток № 2) (а.с. 11-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення ст. 442 ЦПК України також застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з п. 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Слід зазначити, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, звернення правонаступника первісного кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17.
Враховуючи вказане, колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку з ліквідацією первісного кредитора ПАТ «Омега Банк».
Отже, оскільки ТОВ «Файненс Компані» є правонаступником ПАТ «Омега Банк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») щодо вимоги до ОСОБА_1 закредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф на залишок заборгованості за кредитом та за відсотками станом на 07 березня 2019 року у загальній сумі 104 465 655,60 гривень, і договорами, укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання - іпотечні договори від 31.01.2008 №1095-Ф/ІП-1, №1095-Ф/ІП-2, №1095-Ф/ІП-3, №1095-Ф/ІП-4, №1095-Ф/ІП-5, №1095-Ф/ІП-6, від 08.02.2008 №1095-Ф/ІП-7, від 19.03.2008 №1095-Ф/ІП-8, а також договір поруки від 31.01.2008 № №1095-Ф/П-1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Презумпція правомірності правочину, а саме договору № 1 про відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані», апелянтом не спростована, до суду не надано доказів визнання такого договору недійсним.
Колегія суддів перевірила доводи апелянта щодо відсутності у ТОВ «Файненс Компані» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором з огляду на укладений між ТОВ «ФК «Локо» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» договір про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року та відхилила такі доводи виходячи з наступного.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Овсій Д.Ю. посилався на те, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898, за умовами якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1
04 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за № 912, за умовами якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 .
Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до пункту 3 частин 3 статті 38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 16-38).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 912 із змінами та доповненнями, оскільки відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 ЦК України, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів (а.с. 22-29).
Тобто договір про відступлення прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» є нікчемним, а договір від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», є недійсним.
Апелянт посилався на те, що 23 серпня 2016 року між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Фінансова компанія «ЛОКО» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким передано право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 , копії договору до суду не надав.
Проте відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Таким чином, договір про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Фінансова компанія «ЛОКО» відповідно до ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, а тому доводи апелянта є необґрунтованими.
З цих підстав колегія суддів відхилила доводи апелянта щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором та укладення договору про врегулювання заборгованості від 02 грудня 2020 року з ТОВ «Баррен» (а.с. 131-133).
Ухвала в частині відмови у задоволенні заяви апелянтом не оскаржувалася, тому в цій частині апеляційним судом не переглядалась.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та виходять за межі предмету розгляду щодо заміни сторони виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 03 вересня 2021 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова
