Ухвала
Іменем України
02 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 1005/7133/2012
провадження № 61-6610ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашева Алла Миколаївна,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року у складі судді Чирки С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») звернулося до суду зі скаргою, в якій просило поновити строк на звернення зі скаргою на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашевої А. М. від 27 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 39308205, про закінчення виконавчого провадження; визнати неправомірною та скасувати зазначену постанову; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39308205 та продовжити дії щодо виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7133/2012 за виконавчим листом № 2/359/99/2013.
Скаргу обґрунтовувано тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7133/2012 задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі -ПАТ «Сведбанк») до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 3220884000:03:001:0025, загальною площею 2,0178 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 року (серія ЯГ № 183620), виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300167; на земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:03:001:0020, загальною площею 1,9298 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, цільове призначення -ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу від 21 червня 2006 року № 3632 та державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 року (серія ЯГ № 183622) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300168; на земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:04:003:0123, загальною площею 2,5022 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу № 4916 від 21 серпня 2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 жовтня 2006 року (серія ЯД №672956) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300497.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 квітня 2013 року залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7133/2012.
На виконання вищезазначених судових рішень, 25 червня 2013 року видано виконавчий лист № 2/359/99/2013.
12 серпня 2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О. А. відкрито виконавче провадження № 39308205 за вказаним виконавчим листом.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012 замінено стягувача у виконавчому листі № 2/359/99/2013 з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») його правонаступником - ТОВ «Файненс Компані».
Набувши статусу стягувача у виконавчих листах, та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо виконавчого провадження № 39308205, ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з адвокатським запитом, щодо надання актуальних відомостей щодо виконавчого провадження № 39308205.
Листом від 01 червня 2021 року № 20.1/В-7/39308126 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано відповідь на вищезазначений адвокатський запит із якого ТОВ «Файненс Компані» стало відомо, що постановою від 27 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашевою А. М. було закінчено виконавче провадження № 39308205.
Зазначену постанову ТОВ «Файненс Компані» вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з припиненням юридичної особи - стягувача.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року скаргу ТОВ «Файненс Компані» задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А. М. від 27 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні №39308205 про закінчення виконавчого провадження № 39308205. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39308205 з виконання виконавчого листа № 2/359/99/2013, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції вважав, що у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № 39308205, відтак право стягувача на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, підлягає захисту шляхом задоволення скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року скасовано та постановлено нову. Поновлено ТОВ «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою. Визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби МЮ України Рекашової А. М. від 27 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 39308205. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39308205 з виконання виконавчого листа № 2/359/99/2013 виданого Бориспільским міськрайонним судом Київської області 25 червня 2013 року про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 2 737 304,15 дол. США. Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги 454,00 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, вірно визначившись з неправомірним закінченням виконавчого провадження, не врахував, що скарга стягувачем подана з пропуском десятиденного строку на оскарження таких дій, а тому суд мав спочатку визначитись з поважних чи без поважних причин такий строк був пропущений, і лише поновивши строк міг задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
14 липня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги або направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник зазначив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, яке обґрунтовує тим, що копію повного тексту оскаржуваної постанови заявник не отримував, натомість ознайомився з повним текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для подання доказів на підтвердження наведених обставин.
У серпні 2022 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема довідка апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 не направлялась копія повного тексту постанови.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені доводи та надані на їх підтвердження докази свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно поновлено ТОВ «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця. Зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 39308205 прийнята державним виконавцем 27 жовтня 2020 року, первісним кредитором не оскаржувалась. Натомість, набувши право вимоги за кредитним договором 18 лютого 2019 року ТОВ «Файненс Компані» звернулось зі скаргою лише у червні 2021 року, не обґрунтовуючи будь-яких причин, які заважали товариству звернутись зі скаргою у строк, передбачений частиною першою статті 449 ЦПК України.
У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судових рішень.
У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно зі статтею 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними нормами ЦПК України.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зроблено висновок, зокрема, про те, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7133/2012 задоволено позовну заяву ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 3220884000:03:001:0025, загальною площею 2,0178 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільський район, Київська область, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 року (серія ЯГ № 183620), виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300167; на земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:03:001:0020, загальною площею 1,9298 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільський район, Київська область, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу від 21 червня 2006 року № 3632 та державного акту на право власності на земельну ділянку від 03 липня 2006 року (серія ЯГ № 183622) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300168; на земельну ділянку, кадастровий номер: 3220884000:04:003:0123, загальною площею 2,5022 га, розташована за адресою: територія Іванківської сільської ради, Бориспільський район, Київська область, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_1 (іпотекодавцю) на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2006 року № 4916 та державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 жовтня 2006 року (серія ЯД № 672956) виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300497.
На виконання рішення суду 25 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий документ.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012 замінено стягувача у справі № 1005/7133/2012 з ПАТ «Омега Банк» його правонаступником - ТОВ «Файненс Компані».
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 01 червня 2021 року № 20.1/В-7/39308126 надано відповідь на адвокатський запит ТОВ «Файненс Компані», з якої вбачається, що постановою від 27 жовтня 2020 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А. М. закінчено виконавче провадження № 39308205.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції вважав, що у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № 39308205. Разом із цим, доцільно зазначивши, що судом першої інстанції не вирішено питання про поновлення строку на звернення зі скаргою на дії виконавця, апеляційний суд правомірно скасував ухвалу та постановив нове судове рішення, в якому встановив, що строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, стягувачем пропущено з поважних причин, відтак наявні підстави для його поновлення та задоволення скарги по суті.
Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно поновлено ТОВ «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця, Суд відхиляє.
Судом апеляційної інстанції вірно враховано, що ТОВ «Файненс Компані» набуло прав стягувача на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 18 травня 2021 року, отримавши інформацію про закінчення виконавчого провадження з листа 01 червня 2021 року, одразу оскаржив неправомірність дій, подавши скаргу 07 червня 2021 року.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо дат, з яких слід обчислювати обізнаність ТОВ «Файненс Компані» з оскаржуваною постановою, оскільки права стягувача на стадії виконання рішення могли бути захищені лише після набуття статусу стягувача.
Посилання представника заявника на постанови Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 1005/7135/2012 та від 23 лютого 2022 року у справі № 1005/7141/2012, колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначених справах Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, якими поновлено строк на пред`явлення скарги на дії виконавця, зокрема з огляду на те, що оскаржувані у справах постанови про закінчення виконавчого провадження прийняті до проведення відкритих торгів та набуття ТОВ «Файненс Компані» права вимоги. Отже відсутні підстави вважати, що апеляційний суд застосував норму права без урахування указаних висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки висновки у справах № 1005/7135/2012 та № 1005/7141/2012 зроблено за інших фактичних обставин.
Інші доводи, наведені в касаційній скарзі ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтею 390, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року.
У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання неправомірною постанови про закінчення виконавчого провадження, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак
