УХВАЛА
31 березня 2021 року
Київ
справа №640/3098/20
адміністративне провадження №К/9901/8496/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства освіти і науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України,
третя особа - Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки
про визнання нечинним нормативно-правового акта (в частині), скасування рішення, скасування наказу (в частині), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
09 березня 2021 року Міністерство освіти і науки України (далі також - скаржник, відповідач) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є визнання таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та нечинним підпункту 2 пункту 7 Розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 174 від 06 лютого 2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 183/28313; визнання протиправним та скасування підпункту 2 пункту 1 Протоколу № 6 засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2019 року в частині рішення щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння ОСОБА_1 (далі також - позивач) вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка»; визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2019 року № 1573 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 16 грудня 2019 року та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 липня 2018 року № 728» щодо скасування рішення вченої ради Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про присвоєння вченого звання старшого дослідника зі спеціальності 255 «Озброєння та військова техніка» та відмови у видачі атестата старшого дослідника позивачу; визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України щодо не видачі атестата старшого дослідника позивачу та зобов`язання видати такий атестат.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статей 13, 54 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656 (далі - Порядок № 656), Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2016 року 2015 року № 13 (далі - Порядок № 13), Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене Указом Президента України від 25 квітня 2013 року № 240/213 (далі - Положення № 240/213), Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі - Положення № 630), а також порушив норми процесуального права, а саме статті 2, 132, 134, 139, 242, 246, 252, 296 КАС України.
Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові аналізував функції та завдання відповідача, визначені нечинним Положенням № 240/213. Суд зазначив, що відповідач встановив додаткові критерії для присвоєння вченого звання старшого дослідника, які відсутні в переліку критеріїв, визначених Порядком № 656, проте не врахував, що такі повноваження були визначені законодавством, чинним на момент прийняття оскаржуваного наказу. На виконання таких повноважень скаржником і було прийнято Порядок № 13
Також скаржник вказує, що додатковою постановою, прийнятою судом апеляційної інстанції, задоволено вимоги позивача на правничу допомогу у розмірі несумірному з виконаною роботою.
Скаржник як підстави для касаційного оскарження постанов у даній справі зазначив: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України); справа становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України), оскільки одним і векторів розвитку сучасної наукової діяльності є запровадження політики і процедури якості та наукової етики, підготовки висококваліфікованих кадрів, у тому числі й науково-педагогічних працівників. Забезпечення розвитку науки і визначення критеріїв для науково-педагогічних працівників випливає із обов`язків Міністерства освіти і науки України. Практика присудження вчених звань в судовому порядку, а також скасування вимог, що ставляться до науково-педагогічних працівників для отримання вченого звання, може негативно вплинути на кадровий склад закладів освіти, а також підготовку некваліфікованих спеціалістів.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, враховуючи предмет спору, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, з метою з`ясування правильності застосування судом статей 13, 54 Закону № 1556-VII, Порядку № 656, Порядку № 13, Положення № 240/213, Положення № 630, а також а також факту порушення статей 2, 132, 134, 139, 242, 246, 252, 296 КАС України, та формування відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права для забезпечення єдності правозастосовчої практики.
Касаційна скарга подана у строк, передбачений статтею 329 КАС України, відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Крім того, до касаційної скарги скаржником додано клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, яке буде розглянуто судом в порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки про визнання нечинним нормативно-правового акта (в частині), скасування рішення, скасування наказу (в частині), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/3098/20.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 15 квітня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи строк до 15 квітня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції заперечення щодо клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року.
6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко
