ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа № 911/841/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та

Фундамент", м. Київ

до Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006", Київська область,

Бориспільський район, с. Мала Олександрівка

про стягнення 1906927,12 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006", Київська область,

Бориспільський район, с. Мала Олександрівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент", м. Київ

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсного правочину

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006" про стягнення 1906927,12 грн., з яких: 928940,00 грн. основного боргу, 163319,81 грн. інфляційних втрат, 68913,00 грн. 3% річних, 745754,31 грн. пені.

Поряд з зазначеним, позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться на рахунках останнього, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі, а також на поточних, депозитних, валютних рахунках та будь-яких інших рахунках, відкритих відповідачем в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та інших банках, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі; заборони вчиняти дії пов`язані з витрачанням, зняттям грошових коштів з будь-яких рахунків, за виключенням арешту на заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним та приватним нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, що здійснюють дії з проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реорганізації та ліквідації Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006".

Ухвалою суду від 08.04.2020 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" від 30.03.2020 р. б/н (вх. № 64/20 від 06.04.2020 р.) про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.05.2020 р.

12.05.2020 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов та зустрічна позовна заява.

Крім того, 12.05.2020 р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.05.2020 р. відкладено підготовче засідання на 10.06.2020 р.; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив.

Крім того, ухвалою суду від 13.05.2020 р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" про визнання недійсним договору та стягнення коштів залишено без руху; запропоновано позивачу за зустрічною позовною заявою в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статті 164 ГПК України.

25.05.2020 р. на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надійшли докази усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2020 р. прийнято до розгляду у справі № 911/841/20 зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" про визнання недійсним договору, додаткових угод до нього та стягнення коштів; об`єднати вимоги за відповідним позовом в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" до Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006" про стягнення 1906927,12 грн.

01.06.2020 р. на поштову адресу суду від ТОВ "Компанія "Будівництво та Фундамент" надійшла відповідь на відзив.

09.06.2020 р. на поштову адресу суду від ТОВ "Компанія "Будівництво та Фундамент" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2020 р. закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 02.12.2020 р.

02.12.2020 р. в судовому засіданні заслухавши присутніх представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

03.03.2017 р. між ПП «Спецвисотбуд 2006», в особі директора ОСОБА_1, як такого, що діє на підставі Статуту (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», в особі директора ОСОБА_3., як такої, що діє на підставі Статуту (субпідрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № 03-03/2017, відповідно до умов якого підрядник за завданням генпідрядника зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів, у відповідності до проектної документації, договірної ціни (додаток № 1), діючих будівельних норм і правил та у визначений договором строк, виконати роботи на об`єкті: Будівництво торгівельного центру з офісними та складськими приміщеннями за адресою: просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва, а Генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, проектну та робочу документацію, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору сторони визначили, що роботи - всі види робіт та послуг, що мають бути виконані відповідно до умов договору, проектної та робочої документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно із п. 3.1. договору сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором визначена сторонами в договірній ціні (додаток № 1 до договору) і становить 149497,50 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 29899,50 грн., разом з ПДВ - 179397,00 грн. Загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних субпідрядником та прийнятих підрядником робіт на підставі актів та довідок Ф№ КБ-3.

В пункті 3.2. договору сторони узгодили, що договірна ціна робіт за договором визначена методом прямої домовленості сторін і враховує всі витрати субпідрядника, пов`язані з виконанням робіт за цим договором.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата робіт за цим договором здійснюється підрядником у національній валюті України - гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника в наступному порядку:

3.3.1. протягом 10 банківських днів з дати укладення сторонами цього договору підрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 66419,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11069,85 грн.;

3.3.2. оплату робіт підрядник здійснює протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами акту та довідки Ф№ КБ-3 за вирахуванням сум авансових платежів, сплачених у порядку та строки, передбачених цим договором.

Пунктом 3.5. договору сторони передбачили, що перегляд розміру договірної ціни робіт сторонами можливий у наступних випадках:

- при зміні об`єму та складу робіт;

- у випадку змін цін на основні ресурси більше ніж на 10% від їх вартості, визначеної в договірній ціні до цього договору, крім випадків, передбачених п. 3.5.1. цього договору. У випадку змін цін на основні ресурси менше ніж на 10% (включно), ціна договору залишається незмінною, зміни до договірної ціни та інших додатків до договору не вносяться;

- у разі наявності зауважень зі сторони підрядника щодо виконаних субпідрядних робіт (якість, об`ємів виконаних робіт тощо), що оформлені у письмовому вигляді згідно умов цього договору;

- у разі внесення змін чи доповнень до проектної документації.

Передача виконаних робіт за договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання сторонами двосторонніх актів та довідок Ф№ КБ-3. Акти та довідки Ф№ КБ-3 складаються субпідрядником та з підписом представника технічного нагляду підрядника на об`єкті надаються підряднику у строк до 25-го числа (включно) звітного місяця. Сторони погодили, що у разі надання підрядником актів та довідок Ф№КБ-3 з підписом представника технічного нагляду підрядника на об`єкті після 25-го числа звітного місяця, то роботи, що визначені в таких актах та довідках Ф№ КБ-3 приймаються підрядником в наступному місяці, що слідує за звітним (п. 12.1 договору).

Відповідно до п. 17.5. договору договір набирає чинності з дати підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Договірна ціна відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору: 149497,50 грн., податок на додану вартість 20% - 29899,50 грн., разом з ПДВ - 179397,00 грн.

Разом з тим, 31.03.2017 р. між ПП «Спецвисотбуд 2006», в особі директора ОСОБА_1, як такого, що діє на підставі Статуту (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», в особі директора ОСОБА_3., як такої, що діє на підставі Статуту (субпідрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якої у зв`язку з появою додаткових робіт виконати роботи на об`єкті: Будівництво торгівельного центру з офісними та складськими приміщеннями за адресою: просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва, у відповідності до умов договору сторони домовились, зокрема п. 3.1. доповнити та викласти в наступній редакції:

« 3.1. Сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором визначена сторонами в договірній ціні (додаток № 1 до договору та додаток № 1 до додаткової угоди № 1) і становить 1199017,50 грн., крім того ПДВ 20% - 239803,50 грн., разом з ПДВ 1438821,00 грн. Загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних субпідрядником та прийнятих підрядником робіт на підставі Актів та довідок Ф№ КБ-3.».

Поряд із зазначеним, договірна ціна відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 1 від 31.03.2017 р. до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017: 1049520,00 грн., податок на додану вартість 20% - 209904,00 грн., разом з ПДВ - 1259424,00 грн.

16.06.2017 р. між ПП «Спецвисотбуд 2006», в особі директора ОСОБА_1, як такого, що діє на підставі Статуту (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», в особі директора ОСОБА_3., як такої, що діє на підставі Статуту (субпідрядник) укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якої у зв`язку з появою додаткових робіт виконати роботи на об`єкті: Будівництво торгівельного центру з офісними та складськими приміщеннями за адресою: просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва, у відповідності до умов договору сторони домовились, зокрема п. 3.1. доповнити та викласти в наступній редакції:

« 3.1. Сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором визначена сторонами в договірній ціні (додаток № 1 до договору, додаток № 1 до додаткової угоди № 1 та додаток № 1 до додаткової угоди № 2) і становить 1711350,50 грн., крім того ПДВ 20% - 342270,50 грн., разом з ПДВ 2053620,00 грн. Загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних субпідрядником та прийнятих підрядником робіт на підставі Актів та довідок Ф№ КБ-3.».

Поряд із зазначеним, договірна ціна відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 16.06.2017 р. до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017: 512332,50 грн., податок на додану вартість 20% - 102466,50 грн., разом з ПДВ - 614799,00 грн.

01.08.2017 р. між ПП «Спецвисотбуд 2006», в особі директора ОСОБА_1, як такого, що діє на підставі Статуту (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», в особі директора ОСОБА_3., як такої, що діє на підставі Статуту (субпідрядник) укладено додаткову угоду № 3 до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якої у зв`язку з появою додаткових робіт виконати роботи на об`єкті: Будівництво торгівельного центру з офісними та складськими приміщеннями за адресою: просп. Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва, у відповідності до умов договору сторони домовились, зокрема п. 3.1. доповнити та викласти в наступній редакції:

« 3.1. Сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором визначена сторонами в договірній ціні (додаток № 1 до договору, додаток № 1 до додаткової угоди № 1, додаток № 1 до додаткової угоди № 2 та додаток № 1 до додаткової угоди № 3) і становить 2006947,50 грн., крім того ПДВ 20% - 401389,50 грн., разом з ПДВ 2408337,00 грн. Загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних субпідрядником та прийнятих підрядником робіт на підставі Актів та довідок Ф№ КБ-3.».

Поряд із зазначеним, договірна ціна відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 3 від 16.06.2017 р. до договору підряду від 03.03.2017 р. № 03-03/2017: 292230,00 грн., податок на додану вартість 20% - 58446,00 грн., разом з ПДВ - 350676,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять належним чином завіреної копії підписаних сторонами та скріплених відтисками печаток підприємств: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2017 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 179397,00 грн., в тому числі ПДВ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2017 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 1259424,00 грн., в тому числі ПДВ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2017 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 1259424,00 грн., в тому числі ПДВ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 510543,00 грн., в тому числі ПДВ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2017 р. від 31.08.2017 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 458973,00 грн., в тому числі ПДВ.

Також, матеріали справи містять копії актів приймання виконаних будівельних робіт: за березень 2017 р. № 1 на суму 179397,00 грн., в тому числі ПДВ; за травень 2017 р. № 1 на суму 1259424,00 грн., в тому числі ПДВ; за червень 2017 р. № 1 на суму 1259424,00 грн., в тому числі ПДВ; за липень 2017 р. № 1 на суму 510543,00 грн., в тому числі ПДВ; за серпень 2017 р. від 31.08.2017 р. № 1 на суму 458973,00 грн., в тому числі ПДВ.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за вищевказаним договором щодо здійснення оплати виконаних робіт, позивачем за первісним позовом заявлено позов про стягнення з ПП «Спецвисотбуд 2006» на користь ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент» заборгованості за договором в сумі 928940,00 грн., інфляційних втрат в сумі 163319,81 грн., 3% річних в сумі 68913,00 грн., пені в сумі 745754,31 грн.

Разом з тим, відповідачем за первісним позовом, в свою чергу, заявлено зустрічний позов, в якому останній просить суд визнати недійсними договір підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, додаткові угоди від 31.03.2017 р. № 1, від 16.06.2017 р. № 2, від 01.08.2017 р. № 3 до вказаного договору, укладені між ПП «Спецвисотбуд 2006» (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент» (субпідрядник), з моменту їх укладення та застосувати наслідки недійсного правочину - стягнути з ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент» на користь ПП «Спецвисотбуд 2006» 1479397,00 грн. оплати.

Зустрічний позов вмотивовано тим, що директором ПП «Спецвисотбуд 2006» (підрядник) - ОСОБА_1 без необхідного обсягу дієздатності, зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог статуту, без попереднього погодження із засновником було укладено оспорюваний договір та додаткові угоди до нього, якими збільшено загальну вартість робіт на суму, що становить більше межи, встановленої статутом товариства в частині обмеження повноважень директора щодо укладення правочинів. З огляду на зазначене, також з посиланням на те, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», позивач за зустрічним позовом вказує на те, що недобросовісність дій та наявність намірів директора ОСОБА_1 підтверджується тим, що останній усвідомлював відсутність у нього повноважень на укладення спірного договору та додаткових угод на суму, що перевищує 500000,00 грн. без погодження із власником, проте їх уклав. Поряд із цим, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що за період перебування ОСОБА_1 на посаді директора ПП «Спецвисотбуд 2006», останнім не було здійснено повної оплати ціни договору, а лише в частині 1479397,00 грн., які, на переконання позивача за зустрічним позовом, в якості наслідків недійсного правочину мають бути стягнуті з відповідача за зустрічним позовом.

За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частина четверта статті 92 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Наведеними вище положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

Те, що наслідком визнання правочину недійсним за приписами статті 232 ЦК України, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків, не звужує межі застосування частини першої статті 232 ЦК України лише до застосування до правовідносин на підставі договору, а є приведенням права довірителя відшкодовувати збитки у відповідність із відповідним законодавчим регулюванням представництва на підставі акта органу юридичної особи та представництва за законом.

Вищевказаного правового висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 р. у справі 911/2129/17/ провадження 12-45гс19.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої, четвертої та п`ятої статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно із частиною першою ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як встановлено судом, між ПП «Спецвисотбуд 2006», в особі директора ОСОБА_1, як такого, що діє на підставі Статуту (підрядник) та ТОВ «Компанія «Будівництво і Фундамент», в особі директора ОСОБА_3., як такої, що діє на підставі Статуту (субпідрядник) укладено: договір підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017 (договірна ціна - 179397,00 грн., в тому числі ПДВ); додаткову угоду від 31.03.2017 р.№ 1 до договору підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якого змінено договірну ціну (загальна вартість робіт за договором) на 1438821,00 грн., в тому числі ПДВ; додаткову угоду від 16.06.2017 р. № 2 до договору підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якого змінено договірну ціну (загальна вартість робіт за договором) на 2053620,00 грн., в тому числі ПДВ; додаткову угоду від 01.08.2017 р. № 3 до договору підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017, відповідно до умов якого змінено договірну ціну (загальна вартість робіт за договором) на 2408337,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 17.5. договору підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017 договір набирає чинності з дати підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Згідно із п. 4 додаткових угод №№ 1, 2, 3 такі додаткові угоди набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, скріплення печатками сторін та є невід`ємними частинами договору підряду на виконання робіт від 03.03.2017 р. № 03-03/2017.

Разом з тим, відповідно до п. 3.2. статті 3 Статуту ПП «Спецвисотбуд 2006», затвердженого рішенням власника від 22.09.2016 р. № 22/09/16 у підприємстві діє одноособовий виконавчий орган - директор, який вирішує усі питання діяльності підприємства, крім віднесених до виключної компетенції засновника. Директор діє від імені підприємства без довіреності в межах, встановлених цим статутом та рішеннями засновника. Директор має право без попереднього погодження з засновником укладати договори з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує 500000,00 грн.