УХВАЛА
13 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/841/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент"
на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент"
до Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006"
про стягнення 1 906 927,12 грн
та зустрічним позовом Приватного підприємства "Спецвисотбуд 2006" (далі - Підприємство)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" (далі - Товариство)
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсного правочину,
В С Т А Н О В И В:
1. Товариство звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Підприємства про стягнення 1 906 927,12 грн, з яких: 928 940 грн основного боргу, 163 319,81 грн інфляційних втрат, 68 913,00 грн 3% річних та 745 754,31 грн пені.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на виконання робіт №03-03/2017 від 03.03.2017 щодо здійснення оплати виконаних робіт.
3. 12.05.2020 Підприємство звернулось із зустрічним позовом до Товариства про визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №03-03/2017 від 03.03.2017, додаткової угоди №1 від 31.03.2017, додаткової угоди №2 від 16.06.2017, додаткової угоди №3 від 01.08.2017, які є невід`ємними частинами договору підряду на виконання робіт та стягнення коштів у сумі 1 479 397 грн.
4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір підряду з трьома додатковими угодами до нього укладений з порушенням статей 13, 92, 203, 232, 237, 238 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статей 6, 44 Господарського кодексу України (далі - ГК), оскільки директор Підприємства ОСОБА_2, без необхідного обсягу дієздатності, зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог статуту, без попереднього погодження із засновником Підприємства, уклав оспорюваний договір та додаткові угоди до нього збільшивши загальну вартість робіт на суму, що становить більше межі, встановленої статутом Підприємства.
5. Господарський суд Київської області рішенням від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021, у задоволені первісного позову відмовив; зустрічний позов задовольнив частково: визнав недійсним договір підряду на виконання робіт №03-03/2017 від 03.03.2017 в частині додаткової угоди №1 від 31.03.2017, додаткової угоди №2 від 16.06.2017, додаткової угоди №3 від 01.08.2017 та стягнув з Товариства на користь Підприємства кошти в сумі 1 300 000 грн, в іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовив.
6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:
- оскільки п.3.2. Статуту передбачає необхідність отримання директором ОСОБА_2 попередньої згоди (погодження) засновника Підприємства на укладення договорів, вартість яких перевищує суму 500 000 грн, схвалення відповідного правочину (договору), як до його укладення так і після мало бути вчинено, виключно засновником підприємства - Сташенком Р.Г., як органом, який уповноважений на такі дії відповідно до установчих документів, а не директором;
- з матеріалів справи вбачається, що акти приймання виконаних будівельних робіт за оспорюваним договором підписав безпосередньо директор Підприємства - ОСОБА_2 особисто, а здійснення розрахунків за договором було вчинено у період з 15.05.2017 по 03.01.2018, тобто під час виконання вказаною особою повноважень директора позивача за зустрічним позовом; зазначене спростовує доводи Товариства про те, що спірний правочин (в тому числі додаткові угоди) схвалений Підприємством шляхом прийняття робіт, що підтверджується підписанням актів приймання виконаних будівельних робіт та шляхом часткової оплати за договором;
- Товариство на момент укладення оскаржуваного договору було обізнане щодо обмежень повноважень директора Підприємства, що підтверджується умовами договору підряду на виконання робіт (у договорі вказано, що він укладений Підприємством в особі директора, що діє на підставі Статуту); на момент укладення договору підряду Товариство засвідчило, як сторона договору, що перевірило межі повноважень директора, визначені Статутом;
- якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень;
- враховуючи те, що ОСОБА_2 (що виконував повноваження директора Підприємства) є одним із засновників Товариства, Товариство як контрагент було обізнане про обмеження повноважень директора Підприємства (ОСОБА_2);
- результати виконання робіт за договором підряду є за своєю суттю нічим іншим, як матеріальними цінностями; основним видом економічної діяльності Підприємства є "41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний)"; наведене свідчить, що обмеження, що встановлені у п.3.2. Статуту направлені на заборону директору самостійно (без погодження з власником) укладати договори, в тому числі підряду, на суму, що перевищує 500 000 грн;
- матеріали справи містять документи, згідно із якими укладення Підприємством в особі директора ОСОБА_2 договорів підряду з іншими контрагентами (не договору, який оскаржено) здійснено саме за наявності відповідного схвалення засновника; ці обставини підтвердив також засновник Підприємства - ОСОБА_1;
- жоден із наданих Товариством актів ф.КБ-2в та довідок ф.КБ-3 не містить такого обов`язкового реквізиту, встановленого ч.2 ст.9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як "дата складання", а також не містить підпису представника технічного нагляду підрядника на об`єкті - Підприємства (як того вимагають п.12.1, п.12.3 спірного договору); зазначене спростовує посилання Товариства на вищевказані акти приймання виконаних робіт, як підтвердження факту виконання робіт;
- доводи Товариства про те, що затвердження засновником Підприємства річних балансів, право на отримання дивідендів, є доказом ознайомлення з фактом підписання договору підряду на виконання робіт, додаткових угод до нього та, відповідно, проведення оплати за ним, що також є схваленням договору, є безпідставними;
- укладаючи договір підряду на виконання робіт (за виключенням додаткових угод до нього), договірна ціна якого становить 179 397 грн (в тому числі ПДВ), ОСОБА_2 діяв в межах повноважень, визначених статутом Підприємства, оскільки договірна ціна вказаного договору є меншою від ціни договорів, обмеження щодо укладення яких застосовуються (500 000 грн);
- оскаржуваний Підприємством правочин (договір) в частині додаткових угод, що є його невід`ємною частиною, вчинявся від імені Підприємства посадовою особою ОСОБА_2 всупереч його інтересам; зміст такого правочину в зазначеній частині не відповідав справжньому волевиявленню Підприємства як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення інтересів вказаної особи (директора), яка фактично діяла в інтересах іншого товариства (відповідача за зустрічним позовом);
- оскільки договір підряду на виконання робіт в частині додаткових угод підлягає визнанню недійсним, а недійсний договір не створює юридичних наслідків, вимога Підприємства про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Товариства на його користь отриманих на виконання такого договору (в зазначеній частині) коштів в частині суми 1 300 000 грн є також обґрунтованою;
- з огляду на встановлені обставини, враховуючи те, що в силу вимог ст.216 ЦК, договір підряду на виконання робіт в частині додаткових угод не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а матеріалами справи підтверджується здійснення оплати договірної ціни вказаного договору, в частині, що не підлягає визнанню недійсним (179 397 грн), що не оспорюється сторонами, первісний позов не підлягає задоволенню.
7. 22.09.2021 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021, в якій просить їх скасувати в частині часткового задоволення зустрічного позову та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
8. Верховний Суд ухвалою від 18.10.2021 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 та 3 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 та ч.3 ст.290 ГПК, а також як таку, що подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
9. 23.11.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 10.11.2021 уточнена касаційна скарга з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 18.10.2021.
10. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, у касаційній скарзі скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.4 ч.2 ст.287 та пунктами 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає:
- суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - копіях протокольних рішень №07/07/16 від 07.07.2016; №21/0І/17 від 21.07.2017; №24/07/17 від 24.07.2017; №01/11/17 від 01.11.2017; №05/12/17 від 05.12.2017;
- не викликавши та не допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_1 з приводу обставин прийняття протокольних рішень (№07/07/16 від 07.07.2016; №21/07/17 від 21.07.2017; №24/07/17 від 24.07.2017; №01/11/17 від 01.11.2017; №05/12/17 від 05.12.2017), суди попередніх інстанцій, фактично, не дослідили доказ - показання свідка ОСОБА_1 .
11. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.06.2021 у справі №948/393/20, без належного дослідження зібраних у справі доказів помилково здійснили перекваліфікацію спірного договору, прирівнявши його до договору про надання послуг; суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання щодо схвалення правочину, не застосували принцип "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), який досліджувався Верховним Судом у постановах від 06.12.2019 року у справі №910/353/19, від 07.11.2019 у справі №910/12484/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 19.02.2020 у справі №915/411/19. При цьому п.1 ч.2 ст.287 ГПК як підставу касаційного оскарження скаржник не зазначає.
12. На виконання вимог ч.3 ст.290 ГПК скаржник додав документи на підтвердження повноважень адвоката Маркицького А.М. на підписання касаційної скарги від імені Товариства, а саме - копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги.
13. Також скаржник надав докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
14. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
15. Відповідно до частин 2, 3 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.
16. Повний текст постанови скаржник отримав 03.09.2021, що підтверджується копією поштового конверта та даними із сайту Укрпошти (трек номер 0411635620609). Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
17. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
18. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
19. Також до касаційної скарги було долучено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020, яке скаржник обґрунтовує тим, що постановами приватного виконавця від 10.09.2021 відкрито виконавче провадження та накладено арешти на кошти Товариства; враховуючи, що в останнього відкритий лише один поточний рахунок з якого здійснюються всі розрахункові операції, унаслідок арешту скаржник позбавлений можливості здійснювати обов`язкові платежі та вести господарську діяльність; зупинення виконання сприятиме забезпеченню збалансованості інтересів сторін, запобіганню порушень прав Товариства та осіб, які у ньому працюють, та зможе запобігти повороту виконання рішення у майбутньому.
20. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
21. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
22. Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.1 ст.129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
23. Оскільки у клопотанні відсутні належні доводи, а ті, які наведенні - зводяться до припущень заявника, до клопотання не додані достатні докази, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №911/841/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент".
3. Призначити до розгляду справу №911/841/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будівництво та Фундамент" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 на 19 січня 2022 року о 14:40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 у справі №911/841/20 відмовити.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 31.12.2021.
6. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.
9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
10. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/841/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко
