У Х В А Л А
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1830/19
Провадження № 12-91гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Ткача І.В., Штелик С. П.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 922/1830/19 за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області), Фермерського господарства (далі - ФГ) «Скосогорівка» про визнання недійсним договору та повернення ділянок, за участю Прокуратури Харківської області, за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року і рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2019 року прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , ФГ «Скосогорівка» про:
- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області від 16 вересня 2014 року № 2215-СГ «Про надання в оренду земельних ділянок» ОСОБА_1;
- визнання недійсним договору оренди землі від 29 грудня 2014 року, укладений між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 65,7339 га, в тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;
- визнання недійсним договору суборенди землі від 5 лютого 2016 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Скосогорівка» щодо суборенди земельних ділянок площею 65,7339 га у тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;
- скасування рішення про державну реєстрацію від 31 грудня 2014 року № 18503870, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди від 31 грудня 2014 року № 8328736 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за ОСОБА_1 ; рішення про державну реєстрацію від 31 грудня 2014 року № 18504611, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8329049 від 31 грудня 2014 року про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за ОСОБА_1 ; рішення про державну реєстрацію від 31 грудня 2014 року № 18502807, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8328159 від 31 грудня 2014 року про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за ОСОБА_1 ;
- скасування рішення про державну реєстрацію від 9 лютого 2016 року № 28151672, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13178167 від 5 грудня 2016 року про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за ФГ «Скосогорівка»; рішення про державну реєстрацію від 9 лютого 2016 року № 28150465, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13177487 від 5 лютого 2016 року про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за ФГ «Скосогорівка»; рішення про державну реєстрацію від 9 лютого 2016 року № 28151864, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13178714 від 5 лютого 2016 року про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за ФГ «Скосогорівка»;
- зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 65,7339 га у тому числі: земельну ділянку площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельну ділянку площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельну ділянку площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року, відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог прокурора.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вказав про відсутність порушень вимог чинного земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Харківській області під час видачі оспорюваного наказу та наданні у строкове користування ОСОБА_1 земельної ділянки. При цьому, враховуючи чинність оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області та недоведеність позивачем підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди, вимоги прокурора про визнання недійсними договорів оренди землі, за висновком судів попередніх інстанцій, задоволенню не підлягають. Крім того, не може бути задоволена вимога прокурора про повернення земельних ділянок загальною площею 65,7339 га як похідна від основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного наказу.
17 липня 2020 року заступник прокурора Харківської області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року і рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року у справі № 922/1830/19 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 154/793/15-ц, від 23 травня 2018 року у справі № 389/29/17-ц, у постановах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-248цс16 та в ухвалі Верховного Суду України від 23 грудня 2016 року у справі № 635/6568/15-ц.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 6 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року і рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 3 грудня 2020 року справу № 922/1830/19 разом із вказаною касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі №621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17 стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, оскільки, на думку колегії суддів, такі спори повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.
Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що
- у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, зокрема на умовах оренди, фермерське господарство з дати його державної реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надана. Спори фермерських господарств щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства. Аналогічні висновки викладено у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 704/29/17-ц та № 388/1103/16-ц;
- за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, за правилами цивільного судочинства слід розглядати спір, пов`язаний із наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки із земель державної або комунальної власності існуючому фермерському господарству (зокрема, шляхом надання в оренду земельної ділянки для ведення такого господарства його засновнику), якщо останнє було створене на земельній ділянці, що теж раніше була надана із земель державної чи комунальної власності;
- у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від свого висновку, викладеного у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, про те, що спори, пов`язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства. Зазначила, що з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про необхідність розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що у правовідносинах, коли земельна ділянка надавалась в оренду фізичній особі - засновнику фермерського господарства без проведення земельних торгів для ведення фермерського господарства, вирішення питання щодо законності або незаконності надання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів та з`ясування інших важливих обставин справи (зокрема, установлення обставин щодо створення нового фермерського господарства, наступного надання в оренду чи суборенду такої земельної ділянки) можуть бути здійснені лише у процесі розгляду та вирішення спору по суті, а не до звернення з позовом до суду, а тому не можуть впливати на визначення юрисдикції спору.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, від 20 березня 2019 року у справі №619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі №621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, оскільки, на думку колегії суддів, такі спори повинні розглядатися в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
У справі № 922/1830/19, переданій на розгляд Великій Палаті Верховного Суду, прокурор звернувся до господарського суду з позовом, вказуючи про незаконність надання фізичній особі ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, про що свідчить факт її повторного звернення для отримання земельної ділянки у спрощеному порядку, з метою обходу обов`язкової процедури - земельних торгів.
За висновками, що містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, 20 травня 2020 року у справі №357/1180/17, спір належить до цивільної юрисдикції, у тому випадку коли без проведення земельних торгів фізичній особі, яка вже мала створене на земельній ділянці державної/комунальної власності фермерське господарство, повторно виділена земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Також, подібний висновок міститься у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 627/1351/18, де Велика Палата Верховного Суду вказала про належність спору у справі до цивільної юрисдикції, зазначивши про те, що із заявою про надання спірної земельної ділянки звернулась фізична особа, а тому ототожнення фізичної особи та ФГ «ВЕЕТ», яке вже було зареєстровано та використовувало іншу земельну ділянку, надану цій фізичній особі для створення і ведення фермерського господарства, в цих правовідносинах є неправильним. Факт передачі фізичною особою спірної земельної ділянки у користування належному йому ФГ «ВЕЕТ» має значення для вирішення спору по суті, а не для визначення його юрисдикції.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 грудня 2020 року обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам передбачене частиною першою статті 197 ГПК України право на участь у судовому засіданні у тому числі й у режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 120, 121, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 922/1830/19 за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства «Скосогорівка» про визнання недійсним договору та повернення ділянок, за участю Прокуратури Харківської області, за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року і рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2020 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 16 березня 2021 року о 10 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Л. І. РогачСудді: Т. О. Анцупова В. С. Князєв В. В. Британчук Л. М. Лобойко І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима В. В. Пророк Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко О. С. Золотніков О. М. Ситнік Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач С. П. Штелик
