Справа № 420/3745/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Ковальського Є.В. (згідно ордеру),

представників відповідача - Аветюка С.В. та Буханова Ю.В. (згідно виписки),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 травня 2020 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» до ГУ ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

1.1. від 23.12.2019 року №0010383307 про сплату 83831,27 грн. військового податку та штрафних санкцій в розмірі 54785,18 грн., застосованих за порушення п. 127.1 ст. 127 розділ 2 ПКУ;

1.2. від 24.12.2019 року №0010860506 про сплату 1474996,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій в розмірі 368749,00 грн., застосованих за порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 123.1 ст. 123 ПКУ;

2. Визнати частково протиправними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення:

2.1. від 23.12.2019 року №0010353307 про сплату 1105047,79 грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в розмірі 781498,36 грн., застосованих за порушення п. 127.1 ст. 127 розділ 2 ПКУ - скасувати в сумі 1005974,87 грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в розмірі 781498,36 грн.;

2.2. від 24.12.2019 року №0010910506 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість 1017580,00 грн., застосованого за порушення п. 185.1 ст. 185, п.188.1. ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ - скасувати в сумі 952245,13 грн. зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість;

2.3. від 24.12.2019 року №0010920506 про встановлену відсутність складання/ реєстрації податкових накладних на суму 1010202,00 грн. ПДВ та штрафних санкцій в розмірі 505101,00 грн. - в сумі 476125,00 грн. штрафних санкцій з ПДВ.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» з питань правильності висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2019 р. №18/15-32-05-06/41180257, а саме щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що стали предметом оскарження акта планової перевірки, за період з 28.02.2017 по 31.03.2019. 13 листопада 2019 року за результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №346/15-32-05-06/41180257, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення від 23.12.2019 року №0010353307, №0010383307, №0010323307, №0010910506, №0010860506 та №0010920506. Частина вимог була прийнята позивачем: штрафні санкції в розмірі 510,00 грн., визначені ППР від 23.12.2019 року №0010323307, сплачені товариством 15.01.2020 року; податок на доходи фізичних осіб у сумі 99072,46 грн. та штрафні санкції в розмірі 74811,89 грн., визначені ППР від 23.12.2019 року №0010353307, сплачені позивачем 15.01.2020; штрафні санкції в розмірі 28976,00 грн., визначені ППР від 24.12.2019 року №0010920506, сплачені позивачем 16.01.2020 року; сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 65326,00 грн., визначена ППР від 24.12.2019 року №0010910506, врахована у декларації з ПДВ та не оскаржувалась позивачем. Зазначає, що позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України з метою оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень вих.№1 від 16.01.2020. Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги позивача від 30.03.2020 р. №11503/6/99-00-08-05-01-06 скарга залишилась без задоволення. Позивач вважає, що складені відповідачем ППР є неправомірними та підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Щодо нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість через безпідставне списання дизельного пального при виконанні позивачем договорів про надання сільськогосподарських послуг позивач зазначає, що висновок відповідачем зроблено виключно на підставі аналізу путьових/облікових листів тракториста, без врахування наявності подорожних листів автотранспорта, який зокрема доставляє на поля запчастини, паливо, добрива, насіння, врожай с/г продукції, трактористів, тощо. Не було взято до уваги 2214 подорожніх листа автотранспорту, на підставі яких було списано 104794,65 л дизельного палива. З акту відповідача також вбачається, що відповідачем під час його складання не враховано 398 подорожних листа на списання 12771,20 л. пального. Щодо безпідставного списання палива за окремими актами надання послуг до договорів. укладених з ТОВ «АГРОФІРМА POCAВA» та ТОВ «АГРО-НИВА» позивач зазначає, що наведені в акті (в т.ч. в акті планової перевірки) висновки щодо зрівняльного аналізу виконаних позивачем сільськогосподарських послуг/робіт та подорожніх листів є хибними, оскільки: в наведених в акті списках подорожніх листів щодо яких «не узгоджено послуги з контрагентом», подорожні листи, пов`язані з виконання робіт для ПП «УНІВЕРСАЛ» інспектори внесли до списку подорожніх листів, які оформлялись для ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» та ТОВ «АГРО-НИВА»; в акті не надано переліків подорожніх листів, з яких складається сумарна кількість списаного пального за даними перевіряючих, лише наведені нічим не обґрунтовані суми не включених до акту подорожніх листів, в яких також є помилки. Неврахування відповідачем вищезазначених документів щодо списання ПММ свідчить про протиправність ППР в частині: заниження податкових зобов`язань з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2019 року №0010910506 у сумі 528104,92грн.; вимоги щодо реєстрації податкової накладної згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2019 року №0010920506 у сумі 264052,46 грн.; сплати податку на прибуток підприємства згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2019 року №0010860506 у сумі 475297,13 грн. та відповідних штрафних санкцій. Щодо списання палива, витраченого на допоміжні роботи позивач зазначає, що послуги з обробки землі, посіву і вирощування сільськогосподарських культур, послуги по збиранню с/г культур, тощо, неможливо надати, не вчинивши допоміжні дії, зазначені в п. 3.1.1.2 1.1 (В) та п. 3.1.2.1 (Б) акту. Всі загальновиробничі витрати, пов`язані з наданням послуг з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур, за результатами року включаються позивачем до собівартості наданих послуг. Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 позивач зазначає, що надання ФОП ОСОБА_2 інформаційних та консультаційних послуг в сфері здійснення допоміжної діяльності у рослинництві цілком відповідає видам діяльності як ФОП ОСОБА_2 , так і позивача. Економічна доцільність отримання позивачем відповідних послуг від ФОП ОСОБА_3 була обґрунтована у відповідь на запит від 29.08.2019 №7/15-32-14-05, про що зазначено в акті на стор.41-42, але відповідач повністю проігнорував їх. Щодо донарахування податку на прибуток у зв`язку з харчуванням працівників позивача у позові зазначено, що вимоги відповідача про оприбуткування продуктів є протиправними. Відповідно до наказів позивача №5-О від 31.03.2017 р., №4-О від 01.02.2018 р., №4-О від 01.02.2019 р., харчування співробітників безпосередньо у полі здійснювалось за принципом «фуршетів (шведського столу)», тобто без персоніфікації отриманої їжі. Щодо тверджень відповідача про те, що не надано жодного дозвільного документу на право здійснення ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 послуг з організації громадського харчування, позивач згідно з чинним законодавством не несе відповідальності за дотримання своїми контрагентами правил ведення господарської діяльності в частині отримання дозвільних документів. Щодо донарахування зобов`язань з ПДФО та військового збору керівнику ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» позивач зазначає, що: харчування працівників під час здійснення польових робіт безпосередньо пов`язане з господарською діяльністю та є необхідною складовою забезпечення робочого процесу роботодавцем відповідно до законодавства; виходячи з норм ПКУ для нарахування ПДФО та ВЗ податковим агентом необхідна персоніфікація отриманого доходу, перевіряючими не було встановлено жодної конкретної особи, яка б отримала харчування; відповідачем донарахування ПДФО здійснено не шляхом визначення податку, отриманого конкретною фізичною особою, а із сплаченої позивачем суми, на яку придбано послуги з організації харчування, що не ґрунтується на нормах ПКУ. Щодо використання легкових транспортних засобів працівниками позивача зазначає, що позивач застосовує схожу форму подорожнього листа на ту, яка була затверджена наказом Держкомстату від 17.02.1998 №74, але як самостійно виготовлений бланк. За таких обставин посилання Відповідача на обов`язкове зазначення в подорожніх листах інформації, яка передбачена Наказом від 17.02.1998 №74, не ґрунтується на чинних нормативних актах і не може бути підставою для нарахувань. В Акті відсутнє документальне підтвердження будь-якого безоплатного отримання/надання ПММ вказаними працівникам для використання в особистих цілях. Твердження відповідача про заниження бази оподаткування з ПДФО та військового збору на суму вартості пального, використаного службовим легковим автотранспортом окремими працівниками позивача, в розмірі 799852,58 грн. є хибними та не відповідають дійсності. Щодо списання дизельного палива понад встановлених норм працівниками товариства позивач зазначає, що в акті відсутнє чітке викладення змісту порушення податкового законодавства з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

02 липня 2020 року до суду від відповідача за вх. №25476/20 надійшов відзив (т.4 а.с.106-114), у якому посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки № 346/15-32-05-06/41180257 від 13.11.2019 року відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 липня 2020 року до суду від позивача за вх. №26190/20 надійшла відповідь на відзив (т.5 а.с.20-23), в якій позивач не погоджується з наведеними у відзиві обґрунтуваннями.

07 липня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року закрито підготовне провадження по справі та призначено справу №420/3745/20 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» зареєстроване 28.02.2017 року, взято на облік в контролюючих органах 01.03.2017 року за № 150817073008 та станом на 13.11.2019 року перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (основний); 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп.71.1.2 п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України).

У період з 31.10.2019 року по 06.11.2019 року відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 22.10.2019 року №1140 (т.3 а.с.65) та направлень від 30.10.2019 №1307/05-06, №1308/05-06, №1309/05-06, №1310/05-06, №1311/05-06, ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», код за ЄДРПОУ 41180257, з питань правильності висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2019 №18/15-32-05-06/41180257 (т.4 а.с.12-86), а саме щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що стали предметом оскарження акта планової перевірки, за період з 28.02.2017 по 31.03.2019 року.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт з додатками від 13 листопада 2019 року №346/15-32-05-06/41180257 (т.3 а.с.96-163), яким встановлено порушення позивачем:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1474996 грн., у тому числі:

за 2017 рік - на 213991 грн.,

за 1 кв. 2018 року - 208305 грн.,

за 1 півріччя 2018 року - 183920 грн.,

за 9 міс. 2018 року - 341292 грн.,

за 2018 рік - 326365 грн.,

за 1 кв. 2019 рік - 201122 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1. ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з податку на додану вартість) у сумі 1017580 грн. у т. ч.: за березень 2019 року на суму 1017580 грн.;

- п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами доповненнями), в результаті встановлено не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 1010202 грн., в тому числі періодах: квітень 2017 року на суму 1058 грн., травень 2017 року на суму 13754 грн.,червень 2017 року на суму 26514 грн., липень 2017 року на суму 73833 грн.,серпень 2017 року на суму 19693 грн., вересень 2017 року на суму 36931 грн., жовтень 2017 року на суму 29310 грн., листопад 2017 року на суму 24828 грн., грудень 2017 року на суму 15848 грн., січень 2018 року на суму 14980 грн., лютий 2018 року на суму 11804 грн., березень 2018 року на суму 27902грн., квітень 2018 року на суму 40144 грн., травень 2018 року на суму 61876 грн., червень 2018 року на суму 57775 грн., липень 2018 року на суму 82986 грн., серпень 2018 року на суму 63712 грн., вересень 2018 року на суму 57287 грн., жовтень 2018 року на суму 127953 грн., листопад 2018 року на суму 46193 грн., грудень 2018 року на суму 47994 грн., січень 2019 року на суму 31706 грн., лютий 2019 року на суму 41285 грн., березень 2019 року на суму 58836 грн.;

- порушення податковим агентом пп.47.1.3 п.47.1 ст.47, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), встановлено недостовірність відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1 ДФ за перевіряємий період з 28.02.2017 р. по 31.03.2019 р.;

- порушення податковим агентом пп.168.1.2. п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме порушення повноти та строків сплати податку на доходи з фізичних осіб утриманого з заробітної плати фізичним особам за перевіряємий період з 28.02.2017 р. по 31.03.2019 р. занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 99072,46 грн.;

- абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (із змінами та доповненнями): занижено базу оподаткування для податку на доходи фізичних осіб загальну суму 5588751,99 грн., у тому числі за 2017 р. на суму 545252,54 грн., за 2018 р. на суму 4318388,28 грн. та 2019 р. на суму 725111,17 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1005975,34 грн., а саме в 2017 р. в сумі 98145,46 грн., в 2018р. - 777309,87 грн., в 2019 р. - 130520,01 грн.;

- порушення п.п.14.1.13, п.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, абз. «е» п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст..167, п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (із змінами та доповненнями): занижено базу оподаткування для податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5588751,99 грн., у тому числі за 2017 р. на суму 545252,54 грн., за 2018 р. на суму 4318388,28 грн. та 2019 р. на суму 725111,17 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 83831,28 грн., а саме в 2017 р. в сумі 8178,79 грн., в 2018 р. - 64775,82 грн., в 2019 р. - 10876,67 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 24 грудня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0010910506 (т.3 а.с.94), яким за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значенні суми податку на додану вартість за податковою декларацією №9089804840 за березень 2019 року від 06.05.2019 року на суму 1017580 грн.;

- №0010920506 (т.3 а.с.89), яким за не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, встановленого статтею 201 Податкового кодексу України, на загальну суму ПДВ у розмірі 1010202 грн. застосовано штраф 50% у сумі 505101,00 грн.;

- №0010860506 (т.3 а.с.91), яким за порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1843745,00 грн., з яких 1474996 - за податковими зобов`язаннями, 368749 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0010323307 (а.с.93), яким за порушення п.119.2 ст.119, абз. а,б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п;

- №0010383307 (а.с.94), яким за порушення п.п.14.1.13, п.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, абз. «е» п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст..167, п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 138616,45 грн., з яких 83831,27 грн. - за податковими зобов`язаннями, 54785,18 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0010353307 (а.с.95), яким за порушення п.п.14.1.13, п.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, абз. «е» п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 1886546,15 грн., з яких 1105047,79 грн. - за податковими зобов`язаннями, 781498,36 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення рішення (№0010383307 та №0010860506 - повністю, а №0010353307, №0010910506 та №0010920506 - частково) до Державної податкової служби України (т.3 а.с.66-76), однак рішенням від 30.03.2020 року №11503/6/99-00-08-05-01-06 скарга залишена без задоволення (т.3 а.с.77-87).

Не погоджуючись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0010910506, №0010920506, №0010860506, №0010383307 та №0010353307, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0010860506, №0010910506 та №0010920506 суд виходить з наступного.

Так, податкове повідомлення-рішення №0010860506 ґрунтується на наступних висновках акту перевірки.

Перевіркою встановлено: наказами TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» від 26.04.2017 р. за №25-0, від 25.04.2018 р. №6/1-0 затверджені норми витрат палива у розрізі техніки та видів робіт, та які не повинні бути перевищеними при розрахунку фактичних витрат палива при виконанні конкретних видів робіт певними видами техніки та обладнання. Але при виконанні сільськогосподарських робіт (глибоко рихлення, лущення і дискування, збирання зернових культур) такими видами транспорту як трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 (НОМЕР_4) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_6 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) інв. №ВТ-1040853 (водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), трактор CASE МХ310 № НОМЕР_3 (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_10 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 ( НОМЕР_4 ) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_11 ), трактор CASE МХ310 №27359ВН (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_12 ) встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм. Згідно рахунків 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) списано 13228,2 л дизельного палива понад встановлених норм всього в сумі 289760 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 289760 грн.

З метою отримання пояснення по вказаному порушенню податкового законодавства, головному бухгалтеру ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» в ході проведення планової перевірки (акт 11.09.2019 №18/15-32-05-06/41180257) було вручено запит від 29.08.2019 щодо надання пояснень. Згідно з письмовим поясненням головного бухгалтера ОСОБА_13 від 02.09.2018 Вих.№78, наданих в ході проведення планової перевірки (акт 11.09.2019 №18/15-32-05-06/41180257) перевищення витрат виникають внаслідок особливостей господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, в першу чергу від рельєфу місцевості, вологості та структури ґрунту, температури навколишнього середовища.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти декларування TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження всього у сумі 8194423 грн., в тому числі: 2017 рік на суму 1188841 грн., І квартал 2018 року на суму 1157247 грн., II квартал 2018 року на суму 1021780 грн., III квартал 2018 року на суму 1896069 грн., IV квартал 2018 року на суму 1813140 грн., І квартал 2019 року на суму 1117345 грн. в результаті заниження суми доходів та завищення витрат підприємства, визначених за правилами бухгалтерського обліку (опис порушення наведено у п.п.1.1, розділу « 3.1.1.1 Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку», п.1.1 та п.1.2 розділу 3.1.1.2. Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, визначений у рядку 02 Декларацій та Звіті про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) за період з 28.02.2017 по 31.03.2019 даного розділу акта).

Проведеною перевіркою зазначеного показника на підставі документів наданих у ходів проведення перевірки, встановлено завищення задекларованих ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» показників у рядку 2050 Форми 2 Фінансового звіту «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму всього 4269413,18 грн.

При проведені перевірки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» здійснено аналіз за період з 28.02.2017 по 31.03.2019 відповідності списаного дизельного палива по бухгалтерському рахунку №203 «Паливо» та первинних документів (подорожні листи транспортних засобів, видаткових накладних та актів приймання передачі) наданих підприємством у ході проведення перевірки) у відповідності до яких здійснюються списання паливо мастильних матеріалів, за результатами чого встановлено без підставне списання дизельного пального по яким відсутні підтверджуючи первинні документи та на підставі яких могло здійснюватись їх списання у кількості 92892,223 літрів на суму 1898146,60 грн. без ПДВ.

В ході проведення перевірки TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано акти у відповідності до яких здійснювалось коригування кількісних та вартісних показників по зазначеним послугам, а також не виписувались та не реєструвались в ЄДРПН розрахунки коригувань до податкових накладних

ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» код за ЄДРПОУ 31683690, укладено договір про надання сільськогосподарських послуг від 26.06.2017 №58. На виконання договору від 26.06.2017 №58 ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» здійснено надання сільськогосподарських послуг на які складено відповідні акти надання послуг які підписані посадовими особами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» та скріплені печатками підприємств.

Одним із таких актів надання послуг є акт від 31.07.2017 № 31, в якому визначено вид наданих послуг та їх об`єм, а саме: збирання с/г культур у кількості 985,85 га.

Перевіркою встановлено, що згідно акту надання послуг від 31.07.2017 №31 ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» здійснено послугу зі збирання с/г культур у кількості 985,85 га, а з гідно подорожніх листів тракториста за період за червень-липень 2017 року виконано послуг з збирання с/г культур у кількості 1104.25 га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 16832 літра, яке відображено в бухгалтерському обліку по 203 «Паливо» ( оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Тобто ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» безпідставно здійснено списання паливо-мастильні матеріалів (дизельне пальне) по роботам зі збирання с/г культур на об`єм 118,645 га у кількості 1734 літра по подорожних листах тракториста, роботи по яким є неузгоджені з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» та не передані.

ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» укладено договір про надання сільськогосподарських послуг від 28.02.2018 №ВТ000111. На виконання договору від 28.02.2018 №ВТ000111 ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» здійснено надання сільськогосподарських послуг на які складено відповідні акти надання послуг, які підписані посадовими особами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ АГРОФІРМА РОСАВА та скріплені печатками підприємств.

Перевіркою встановлено, що TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по подорожних листах тракториста, роботи по яким є неузгоджені з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» та не передані та безпідставно сформовано витрати зі списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне).

В ході проведення перевірки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано акти у відповідності до яких здійснювалось коригування кількісних та вартісних показників по зазначеним послугам, а також не виписувались та не реєструвались в ЄДРПН розрахунки коригувань до податкових накладних.

ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРО-НИВА» код за ЄДРПОУ 31969556, укладено договір про надання комплексу сільськогосподарських послуг від 25.04.2017 №49 та від 30.06.2017 №60. На виконання договорів ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» здійснено надання сільськогосподарських послуг на які складено відповідні акти надання послуг які підписані посадовими особами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «Агро-Нива» та скріплені печатками підприємств.

Перевіркою встановлено, що TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам по подорожних листах тракториста, роботи по яким є неузгоджені з ТОВ «АГРО-НИВА» та не передані та безпідставно сформовано витрати зі списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне).

В акті зазначено, що фактично TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з надання с/г послуг по подорожних листах тракториста, роботи по яким є неузгоджені з контрагентами замовниками таких послуг та не передані.

Перевіркою встановлено, що у відповідності до первинних документів а саме подорожних листів тракториста та їх реєстрів, наданих TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» у ході проведення перевірки, підприємство здійснювало роботи/послуги з: обслуговуванню току; навантаження мінеральних добрив в загружчики і розкидання на транспортні засоби; вивантаження зерна із силобегів, перекидка, буртовка, переміщення зерна на току; переміщення с/г інвентарю; планування території, ґрунту; навантаження зерна; навантаження тюків соломи/сіна в полі на транспортні засоби; навантажувальні-розвантажувальні роботи на зернотоках; чистка доріг від снігу; риття котлованів, траншей і канав; пакування зерна (кукурудзи/ пшениці) в рукава (силобеги); та по яким здійснено списання паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 84482,18 літрів, яке підприємством відображено в бухгалтерському обліку по 203 «Паливо» (оборот по кредиту) №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №91,902,903 (оборот по дебету) додаток №2 до даного акту перевірки.

В ході проведення перевірки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» надано запит від 04.11.2019 №2/15-32-05-06 щодо надання інформації (пояснення) та її документальне підтвердження (первинні документи) з питань надання вищевказаних послуг (виконання робіт), а саме: хто є замовником зазначених робіт/послуг, як здійснювались розрахунки між ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та замовником зазначених робіт/послуг, включило чи не включило ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» у складі доходів зазначені роботи/послуги, та як відобразило у бухгалтерському та податковому обліку.

На зазначений запит ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», надано відповідь від 05.11.2019 за №106 з наданням інформації (пояснення) без її документального підтвердження (первинних документів).

При проведені перевірки TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано жодного первинного документа щодо виконання перелічених робіт/послуг для ТОВ «АГРО-НИВА» код ЄДРПОУ 31969556, ПП «УНІВЕРСАЛ» код ЄДРПОУ 32806783, ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» код ЄДРПОУ 31683690, таких як заявки контрагентів замовників, доручень, актів виконаних робіт, видаткових накладних, документів щодо отримання оплати за надані роботи/послуги, бухгалтерські аналітичні довідки які б підтверджували включення даних робіт/послуг до складу доходів при надані послуг контрагентам замовникам, документи бухгалтерського обліку в яких визначені зазначені роботи/послуги або будь які інші первинні документи у відповідності до яких можливо ідентифікувати включення понесених витрат до складу доходів при виконані робіт/послуг.

Також перелічені роботи/послуги не визначені у договорах та додатках до них, складеними між ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРО-НИВА», ПП «УНІВЕРСАЛ», ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА».

Таким чином, встановлено безпідставне списання дизельного пального по яким відсутні підтверджуючи первинні документи, по яким можливо ідентифікувати включення зазначених робіт/послуг до складу доходу, хто є замовником зазначених робіт/послуг та на підставі яких могло здійснюватись їх списання у кількості 84482,18 літрів на суму 1628873,64 грн. без ПДВ.

Також в акті перевірки зазначено, що встановлено взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 : договори про надання консультаційних послуг №2 від 26.02.2018 р., №2/2 від 25.05.2018, №3/3 від 30.07.2018, №4 від 03.09.2018, №5 від 26.10.2018, №7 від 31.12.2018, №12 від 18.01.2019, умови яких є однорідні, а саме предметом договору є надання ФОП ОСОБА_2 (виконавець) інформаційно-консультаційних послуг, консультацій, маркетингових досліджень, але не обмежуючись, ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (замовник) по супроводженню діяльності замовника (далі - послуги), що полягає в наступному: послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника; надання консультації в сфері господарського, цивільного, податкового законодавства тощо; інші послуги, необхідні замовнику для здійснення ним своєї господарської діяльності.

Відповідно до актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 виконував роботи, що характерні для сільськогосподарських підприємств виробників у сфері рослинництва, такі як створення технологічних карт по видам культур, використання та/або визначення (коригування) норм внесення добрив/ підкормки/препаратів, формування структури посівних площ, калькуляція собівартості послуг з обробки ґрунту та вирощування сільгоспкультур, надання рекомендацій щодо складу технологічного парку для вирощування культур 2019 року та інші послуги.

Будь-які інші документи щодо використання ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» зазначених послуг отриманих від ФОП ОСОБА_2 не надано.

Також в ході проведення TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано жодного первинного документу стосовно здійснення замовлення основними контрагентами ТОВ «АГРО-НИВА», ПП «УНІВЕРСАЛ», ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» послуг з розробки технологічних карт, будь яких документів (актів приймання передачі, актів виконаних робіт, тощо) щодо передачі технологічних карт основним контрагентам або отримання від основних контрагентів оплати за послуги з розробки технологічних карт.

Тобто, відсутня інформація, яка могла б свідчити про використання таких послуг для забезпечення господарської діяльності ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та їх зв`язок з основним видом діяльності, тому віднесення вартості придбаних таких послуг до витрат, є необґрунтованим.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» укладено договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_14 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 від 20 лютого 2018 р. № НОМЕР_6 , ФОП ОСОБА_15 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7 від 01 жовтня 2018 р. № 18ВТ-000215.

Договорами про надання послуг від 20 лютого 2018р. № 18ВТ1606, від 01 жовтня 2018р. № 18ВТ-000215 визначено, що ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_15 надають послуги з організації харчування робітників ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК». Під послугами з організації харчування розуміються послуги з приготування їжі з власних продуктів харчування (ФОПів), пакування у спеціальні ємкості та доставки її в зазначене ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» місце.

При перевірці ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» надано видаткові накладні, не надано первинних документів щодо оприбуткування продуктів харчування та їх списання по зазначеним вище договорам, в бухгалтерському обліку не відображено оприбуткування продуктів харчування, не надано приказу по підприємству або положення про порядок використання продуктів на підприємстві, не надано інформацію по працівникам для яких отримувались послуги з харчування, що унеможливлює ідентифікувати найманих працівників, яким фактично надавалась послуга по організації харчування. Також не надано жодного дозвільного документу на право здійснення ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_15 послуг з організації громадського харчування.

Таким чином, підприємством необґрунтовано завищено витрати по послугам з організації харчування отриманим від ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_16 на суму 741422,00 грн.

Також в акті зазначено, що згідно бухгалтерському обліку 10 «Основні засоби» одними із основних засобів є ВАЗ 21043 д.н. НОМЕР_8 , ВАЗ 21213 д.н. НОМЕР_9 , ГА331105 -120 д.н. НОМЕР_11 , TOYOTA LAND CRUISER 150 д.н. НОМЕР_12 , ВАЗ 21214 д.н. НОМЕР_13 , ВАЗ 211440 д.н. НОМЕР_14 , Renault Logan д.н. НОМЕР_15 , Renault Logan НОМЕР_16 , ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_17 , Renault daster д.н. НОМЕР_18 , ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_19 які ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» використовує у господарській діяльності та на які здійснює списання паливо-мастильних матеріалів (бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне).

В подорожніх листах, наданих до перевірки, відсутня інформація щодо марки виданого пального, залишку на момент виїзду/повернення, показники одометру на момент виїзду/повернення, фактичний час виїзду з гаражу/повернення.

В ході проведення перевірки TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано жодного документу що підтверджує використання паливних - карток (лімітно - забірних карт) водіями, таких як: наказ по підприємству чи розпорядження щодо закріплення карток за водієм чи автомобілем, акту приймання-передачі паливних карток (лімітно - забірних карт) складених підприємством з водіями, та/або інших документів що фіксують використання паливних карток (лімітно - забірних карт) водієм/працівником підприємства, а також не надано наказ про порядок використання автомобіля на підприємстві, у якому визначено, хто із працівників підприємства та на які цілі може його використовувати, накази про відрядження працівників підприємства, документи, що підтверджують експлуатацію (пробіг) автомобіля у яких відображається маршрут руху, мета, кілометраж.

Таким чином, підприємством необґрунтовано завищено витрати по списанню паливно-мастильних матеріалів по транспортним засобам на суму 491827,4 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0010910506 ґрунтується на наступних висновках акту перевірки.

Згідно бухгалтерському обліку 10 «Основні засоби» одними із основних засобів є ВА 21043 д.н. НОМЕР_8 , ВАЗ 21213 д.н. НОМЕР_9 , ГА331105 -120 д.н. НОМЕР_20 , TOYOTA LAND CRUISER 150 д.н. НОМЕР_12 , ВАЗ 21214 д.н. НОМЕР_13 , ВАЗ 211440 д.н. НОМЕР_21 , Renault Logan д.н. НОМЕР_15 , Renault Logan НОМЕР_16 , ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_17 , Renault daster д.н. НОМЕР_22 , ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_19 які TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» використовує у господарській діяльності та на які здійснює списання паливо-мастильних матеріалів (бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне).

Проведеною перевіркою неможливо встановити використання TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» перелічених вище транспортних засобів безпосередньо у власній господарській діяльності, та може свідчити про використання зазначених транспортних засобів водіями/працівниками підприємства у власних цілях.

(Порушення наведено п.п.1.1, розділу 3.1.1.1 та п.1.1, п.1.2 розділу 3.1.1.2. даного акту)

В акті зазначено, що при виконанні сільськогосподарських робіт (глибоко рихлення, лущення і дискування, збирання зернових культур) такими видами транспорту як трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 (НОМЕР_4) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_6 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) інв. №ВТ-1040853 (водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), трактор CASE МХ310 № НОМЕР_3 (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_10 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 ( НОМЕР_4 ) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_11 ), трактор CASE МХ310 №27359ВН (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_12 ) встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм. Згідно рахунків 203 «Паливо» (оборот по кредиту) №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) списано 13228,2 л дизельного палива понад встановлених норм за 2018 рік в сумі 289762 грн.

Перевіркою встановлено, що у відповідності до первинних документів а саме подорожних листів тракториста та їх реєстрів, наданих TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» у ході проведення перевірки, підприємство здійснювало роботи/послуги з: обслуговуванню току; навантаження мінеральних добрив в загружчики и розкидання/на транспортні засоби; вивантаження зерна із силобегів, перекидка, буртовка, переміщення зерна на току; перекидання, буртовка, переміщення зерна на току; переміщення с/г інвентарю; планування території, ґрунту; навантаження зерна; навантаження тюків соломи/сіна в полі на транспортні засоби; навантажувальні-розвантажувальні роботи на зернотоках; чистка доріг від снігу; риття котлованів, траншей і канав; пакування зерна (кукурудзи/ пшениці) в рукава (силобеги); та по яким здійснено списання паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 84482,18 літрів, яке підприємством відображено в бухгалтерському обліку по 203 «Паливо» (оборот по кредиту) №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №91,902,903 (оборот по дебету) додаток №2 до даного акту перевірки.

В ході проведення перевірки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» надано запит від 04.11.2019 №2/15-32-05-06 щодо надання надати інформації (пояснення) та її документальне підтвердження (первинні документи) з питань надання вищевказаних послуг (виконання робіт), а саме: хто є замовником зазначених робіт/послуг, як здійснювались розрахунки між ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та замовником зазначених робіт/послуг, включило чи не включило ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» у складі доходів зазначені роботи/послуги, та як відобразило у бухгалтерському та податковому обліку.

На зазначений запит ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», надано відповідь від 05.11.2019 за №106 з наданням інформації (пояснення) без її документального підтвердження (первинних документів).

При проведені перевірки TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не надано жодного первинного документа щодо виконання перелічених робіт/послуг для ТОВ «АГРО-НИВА», ПП «УНІВЕРСАЛ», ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», таких як заявки контрагентів замовників, доручень, актів виконаних робіт, видаткових накладних, документів щодо отримання оплати за надані роботи/послуги, бухгалтерські аналітичні довідки які б підтверджували включення даних робіт/послуг до складу доходів при надані послуг контрагентам замовникам, документи бухгалтерського обліку в яких визначені зазначені роботи/послуги або будь які інші первинні документи у відповідності до яких можливо ідентифікувати включення понесених витрат до складу доходів при виконані робіт/послуг.

Також перелічені роботи/послуги не визначені у договорах та додатках до них, складеними між ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ТОВ «АГРО-НИВА», ПП «УНІВЕРСАЛ», ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА».

Таким чином, встановлено безпідставне списання дизельного пального по яким відсутні підтверджуючи первинні документи, по яким можливо ідентифікувати включення зазначених робіт/послуг до складу доходу, хто є замовником зазначених робіт/послуг та на підставі яких могло здійснюватись їх списання у кількості 84482,18 літрів на суму 1628873,64 грн. без ПДВ.

За період з 28.02.2017 по 31.03.2019 ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 28.02.2017 по 31.03.2019 встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з податку на додану вартість) у сумі 1017580 у т. ч.: за березень 2019 року на суму 1017580 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.2.1 ті. п.3.1.2.2 розділу 3 акта перевірки.

Податкове повідомлення-рішення №0010920506 ґрунтується на наступних висновках акту перевірки.

На порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В результаті встановлених порушень наведених в розділі 3.1.2.1 даного акту на порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» не нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою, не складало зведену податкову накладну та не зареєструвало її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації на загальну ПДВ у розмірі 1010202 грн.

Суд, дослідивши висновки вищевказаного акту перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0010860506, №0010910506 та №0010920506 від 24 грудня 2019 року, дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (виконавець) та замовниками ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» було укладено договори про надання комплексу сільськогосподарських послуг/про надання сільськогосподарських послуг, за умовами яких замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати в порядку і на умовах цих договорів сільськогосподарські послуги з обробки землі, посіву і вирощування сільськогосподарських культур, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; вартість послуг визначається сторонами в специфікаціях до договорів:

- №47 від 25.04.2017 року (т.15 а.с.15-17);

- №48 від 25.04.2017 року (т.15 а.с.22-23);

- №49 від 25.04.2017 року (т.15 а.с.30-31).

- №58 від 26.06.2017 року (т.15 а.с.37-39);

- №59 від 26.06.2017 року (т.15 а.с.41-43);

- №60 від 30.06.2017 року (т.15 а.с.45-47);

- №18ВТ1722 від 01.02.2018 року (т.15 а.с.49-50);

- №18ВТ1725 від 01.02.2018 року (т.15 а.с.52-54);

- №18ВТ1726 від 01.02.2018 року (т.15 а.с.57-59, 60 зворот);

- №18ВТ1727 від 01.02.2018 року (т.15 а.с.61-63);

- №18ВТ00111 від 28.02.2018 року (т.15 а.с.64-65);

- №18ВТ000113 від 28.02.2018 року (т.15 а.с.67-68);

- №18ВТ1724 від 29.06.2018 року (т.15 а.с.69-70);

- №19ВТ000288 від 02.01.2019 року (т.15 а.с.72-73);

- №19ВТ000289 від 02.01.2019 року (т.15 а.с.75-76);

- №19ВТ000290 від 02.01.2019 року (т.15 а.с.78-79);

- №19ВТ000334 від 27.02.2019 року (т.15 а.с.81-83).

На підтвердження реальності умов вищевказаних договорів та обґрунтованості понесених ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» витрат на їх виконання, позивачем до суду надано:

- дорожні листи трактора (т.1 а.с.26-250, т.2 а.с.1-173);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.175-186, т.4 а.с.5-6, 8-10);

- балансові довідки з переліками сільськогосподарської техніки та обладнання, що знаходиться у використанні: ТОВ «АГРО-НИВА» станом на 31.12.2018 (т.3 а.с.44) та станом на 01.01.2018 (т.3 а.с.45); ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» станом на 31.12.2018 (т.3 а.с.46) та станом на 01.01.2018 (т.3 а.с.47); ПП «УНІВЕРСАЛ» станом на 31.12.2018 (т.3 а.с.49), станом на 01.01.2018 (т.3 а.с.48);

- подорожні листи службового легкового автомобіля та подорожні листи вантажного автомобіля (т.6 а.с.1-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-251, т.9 а.с.1-251, т.10 а.с.1-247, т.11 а.с.1-251, т.12 а.с.1-251, т.13 а.с.1-251, т.14 а.с.1-97);

- довідки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК»: №79 від 10.07.2020 року про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 01.01.2018 року (т.14 а.с.103 зворот - 104); №80 від 10.07.2020 року про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 01.01.2019 року (т.14 а.с.105-106); №81 від 10.07.2020 року про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 31.05.2018 року (т.14 а.с.107-108);

- довідку ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» від 10.07.2020 року №82 про те, що підприємство здійснювало допоміжну діяльність у рослинництві протягом 2018 року на земельних ділянках загальною площею 10447,72 га. (т.14 а.с.109);

- специфікації (т.15 а.с.17 зворот - 21, 24-29, 32-36, 38 зворот - 40, 43 зворот - 44, 47 зворот - 48, 51, 54 зворот - 56, 59 зворот - 60, 63 зворот, 66, 71, 74, 77, 80, 83 зворот);

- наказ ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» №25-О від 26.04.2017 року «Про затвердження норм витрат палива сільськогосподарської техніки при виконанні польових робіт (т.15 а.с.84-95);

- наказ ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» №25/1-О від 26.04.2017 року «Про затвердження норм витрат палива легкових та вантажних автомобілів» (т.15 а.с.96-98);

- наказ ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» №6/2-О від 25.04.2018 року «Про затвердження норм витрат палива легкових та вантажних автомобілів» (т.15 а.с.99-101);

- договір №50 від 26.06.2017 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ТОВ «АГРО-НИВА» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.102-104) із додатком Замовлення №1 (т.15 а.с.105);

- договір №51 від 26.06.2017 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ПП «УНІВЕРСАЛ» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.106-108) із додатком Замовлення №1 та Замовлення №2 (т.15 а.с.109);

- договір №52 від 26.06.2017 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.110-112) із додатком Замовлення №1 (т.15 а.с.113);

- договір №19РС000110 від 02.01.2019 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.114-116) із додатком Замовлення №1 (т.15 а.с.117);

- договір №19АН000223 від 02.01.2019 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ТОВ «АГРО-НИВА» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.118-120) із додатком Замовлення №1 (т.15 а.с.121);

- договір №19ВТ000291 від 02.02.2019 року, укладений ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (експедитор) з ТОВ «АГРО-НИВА» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування (т.15 а.с.122-124) із додатком Замовлення №1 (т.15 а.с.125).

Також судом встановлено, що ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (виконавець) уклали однотипні договори про надання консультаційних послуг №7 від 10.12.2018 року (т.2 а.с.218-219), №6 від 27.11.2018 року (т.2 а.с.220-221), №5 від 26.10.2018 року (т.2 а.с.222-223), №4 від 03.09.2018 року (т.2 а.с.224-225), №3/3 від 30.07.2018 року (т.2 а.с.226-227), №2/2 від 25.05.2018 року (т.2 а.с.228-229), №2 від 26.02.2018 року (т.2 а.с.230-231), №2 від 18.01.2019 року (т.2 а.с.232-233), за умовами яких предметом договору є надання виконавцем інформаційно-консультаційних послуг, консультацій, маркетингових досліджень, але не обмежуючись, замовнику по супроводженню діяльності замовника (далі - послуги), що полягає у наступному: послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника; надання консультації в сфері господарського, цивільного, податкового законодавства тощо; інші послуги, необхідні замовнику для здійснення ним своєї господарської діяльності (п.1.1). У пункті 2.1 договорів визначена вартість послуг за ними.

На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем до суду надано:

- акти виконаних робіт до договору про надання консультаційних послуг (т.2 а.с.234-242) щодо розробки і удосконалення технологічних карт з вирощування сільськогосподарських культур та надання консультацій у сфері маркетингових досліджень, пов`язаних з виробничою діяльністю замовника;

- платіжні доручення (т.2 а.с.243-257);

- технологічні карти з вирощування тефу, гороху, ріпака, соняшнику, пшениці, сої (т.3 а.с.1-38, т.14 а.с.110-115);

- листи ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» від 08.10.2019 року(т.3 а.с.41-43), в яких підприємства повідомляють, що не надавали ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» технологічні карти для обробки посівних площ під відповідні с/г культури;

- звіти до актів виконаних робіт (т.4 а.с.87-95);

- експертний висновок щодо доцільності застосування технологічних карт з вирощування сільськогосподарських культур у господарській діяльності ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» національного наукового центру «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ» (т.14 а.с.102-103).

Також судом встановлено, що ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» (замовник) та виконавці фізична особа-підприємець ОСОБА_17 та фізична особа-підприємець ОСОБА_14 уклали договори про надання послуг №18ВТ-000215 від 01.10.2018 року (т.2 а.с.212-213), №18ВТ1606 від 20.02.2018 року (т.2 а.с.214-215) та №19ВТ-000301 від 11.02.2019 року (т.2 а.с.216-217), за умовами яких виконавці зобов`язуються надати послуги з організації харчування робітників замовника на умовах, передбачених цим договором та специфікацією до нього та що для цілей цих договорів під послугами з організації харчування сторони розуміють послуги з приготування їжі з власних продуктів харчування, пакування в ємкості та доставка її в зазначене замовником місце три рази на день. Вартість послуг в договорах розраховувалась з суми на одного робітника в день.

На підтвердження реальносі вказаних договорів позивачем до суду надано:

- накази ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» №4-О від 31.03.2017 року, №4-О від 01.02.2018 року та №4-О від 01.02.2019 року «Щодо організації пільгового харчування працівників ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», що задіяні в пільгових роботах» (т.2 а.с.210-212);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.4 а.с.96-105).

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст. 137 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року по справі №815/3501/15: «…Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. …».

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі №815/1939/14: «…господарські операції … мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов`язання на підставі таких операцій.».

Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 31 липня 2018 по справі №808/2549/17: «…Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. У зв`язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів. …».

Порядок формування податкового кредиту визначений в ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а п. 198.1 ст. 198).

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Отже, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 8 пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до абзаців 1-3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Суд, дослідивши зміст акту перевірки, вивчивши та проаналізувавши надані позивачем до суду докази доходить висновку про обґрунтованість тверджень відповідача щодо непідтвердженості віднесених позивачем витрат зі списання паливно-мастильних матеріалів (дизельне паливо).

Позивачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості зазначених ним витрат на пальне, здійснених під час виконання умов договорів з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ», зокрема доказів погодження з вказаними контрагентами необхідності здійснення додаткових (окрім узгоджених у договорах) послуг щодо доставки запчастин, палива, добрив, насіння, врожайної продукції, трактористів.

З дорожніх листів трактора вбачається здійснення позивачем робіт по обслуговування току, розчищення доріг від снігу, навантажувально-розвантажувальні роботи на зернотоках, тощо, однак докази того, що контрагентами позивача доручалось здійснення відповідних робіт відсутні, доказів на обґрунтування необхідності виконання таких робіт до суду не надано, відтак віднесення витрат на їх здійснення (витрат на пальне) до витрат на виконання умов договорів з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» є необґрунтованим.

Суд зазначає, що у наданих позивачем до суду договорах з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» умови, які передбачали б, що усі додаткові та попередньо неузгоджені витрати, які ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» понесло під час виконання умов таких договорів, компенсуються саме позивачем та включаються до вартості послуг відсутні, а додаткових договорів, укладених для врегулювання вказаних правовідносин до суду не надано.

Зі специфікацій, які є обов`язковими додатками до договорів з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ», також не вбачається інформація щодо здійснення позивачем додаткових послуг на виконання умов договорів.

Суд не вважає належними та достатніми доказами обґрунтованості понесених витрат на пальне надані позивачем копії подорожніх листів службового легкового автомобіля, оскільки з таких листів:

- не вбачається, чи здійснені вони на виконання умов договорів з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ»;

- неможливо встановити, в чому полягають «службові роз`їзди»/»службові поїздки», з якою метою та куди саме вони здійснювались та чи здійснено погодження таких роз`їздів з відповідними контрагентами позивача.

Будь-яких інших доказів, з яких би вбачалась відповідна інформація щодо вищевказаних подорожніх листів до суду не надано.

Суд не приймає до уваги надані позивачем до позовної заяви переліки подорожніх листів, на підставі яких сформовано акти надання послуг (т.2 а.с.188-208), оскільки такі переліки не підтверджені належними первинними документами.

Щодо віднесення до складу витрат витрати на оплату послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо складання технологічних карт, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо їх необґрунтованості, оскільки доказів узгодження ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» необхідності їх складання чи доручення вказаними контрагентами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» обов`язку по їх розробці позивачем до суду не надано. При цьому суд враховує, що сам позивач не є власником земельних ділянок, на яких би проводив вирощування сільськогосподарської продукції.

Щодо господарських відносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_17 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 суд також вважає їх непідтвердженими, оскільки до суду не надано доказів на обґрунтування зазначених в актах приймання-передачі сум, зокрема щодо кількості працівників позивача, яких підприємство годувало та ідентифікуючої інформації щодо них. Позивачем жодним чином не обґрунтовано з посиланням на докази, яким чином здійснювалось харчування його працівників та де саме воно відбувалось.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача, що таку інформацію надати неможливо оскільки харчування працівників відбувалось у вигляді «фуршетного столу», оскільки доказів на підтвердження вказаного до суду не надано, а з вказаних договорів таке не вбачається.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0010353307 ґрунтується на наступних висновках акту перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» є податковим агентом фізичних осіб, яким виплачує дохід, тому зобов`язаний утримати податок на доході фізичних осіб із сум такого доходу, що підлягає оподаткуванню.

Перевіркою своєчасності надходження податків до бюджету по формі № 15 встановлено порушення податковим агентом ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», ЄДРПОУ 41280510 пп. 168.1.2., п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168, п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ.

При виплаті доходу фізичним особам - працівникам товариства у вигляді заробітної плати (у готівковій формі згідно видаткових ордерів та відомостей на видачу грошей, згідно виписок банку про перерахування на картки) нарахований податок на доходи фізичних осіб перераховувався до бюджету не своєчасно.

Перевіркою своєчасності перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб з нарахованого/виплаченого доходу, встановлено, що податковим агентом під час виплати оподаткованого доходу фізичним особам не своєчасно та не в повному обсязі сплачувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб. В картках особового рахунку по коду платежу 11010100 Податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковим агентом з доходів платника податків товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» з урахуванням платежів по картках особового рахунку по коду платежу 11010100 Виробничого підрозділу «Любашівка» ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» відсутні платежі по слідуючим платіжним дорученням: № 185 від 30.06.2017 р. на суму 63,13 грн., № 191,195 від 03.07.2017 р. на суму 67,93 грн., 18,30 грн., №290 від 21.07.2017 р. на суму 17416,90 грн., № 357 від 02.08.2017 р. на суму 132,79 грн., № 354 від 02.08.2017 р. на суму 462,11 грн., № 410 від 09.08.2017 р. на суму 1128,67 грн., №420 від 10.08.2017 р. на суму 35729,37 грн., № 426 від 11.08.2017 р. на суму 86,73 грн., №472 від 18.08.2017 р. на суму 548,34 грн., № 758 від 31.08.2017 р. на суму 454,23 грн., № 455 від 03.04.2018 р. на суму 271,57 грн., № 832 від 22.05.2018 р. на суму 13 274,86 грн., № 939 від 31.07.2018 р. на суму 42379,70 грн., № 546 від 18.10.2018 р. на суму 670,16 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно укладених договорів на придбання продуктів харчування та організації пільгового харчування працівників TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК», що задіяні в польових роботах з ФОП ОСОБА_18 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_23 від 25 квітня 2017 р. № 26/04/17/2, ФОП ОСОБА_14 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 від 20 лютого 2018 р. № НОМЕР_24 , ФОП ОСОБА_19 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_25 від 26 квітня 2017 р. № 26/04/17, ФОП ОСОБА_17 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7 від 01 жовтня 2018 р. № 18ВТ-000215 укладались керівником ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» ОСОБА_20 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_26 , який є відповідальною особою за облік товарно-матеріальних цінностей та їх списання. ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» порушено порядок обліку та списання продуктів харчування, щодо організації пільгового харчування працівників підприємства, що задіяні в польових роботах, яке здійснювалось на підставі наказу №5-0 від 31.03.32017р., згідно якого не має можливості ідентифікувати найманих працівників, яким фактично надавалась послуга по організації пільгового харчування працівників в польових роботах.

У зв`язку із неподанням документів підприємством, що надали б можливість персоніфікувати особи, яким надавалось харчування, всі витрати підприємства на продукти харчування та послуги організації харчування включаються в особистий дохід керівника ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» ОСОБА_21 , що є відповідальною особою за фінансову діяльність, у вигляді додаткового блага, у вигляді безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) та підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором.

Дані фізичні особи-підприємці, які надавали послуги по організації пільгового харчування працівників що задіяні в польових роботах підприємства, не мали відповідних видів діяльності та відповідної системи оподаткування.

В акті зазначено, що щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 послуги надані вказаним контрагентом згідно актів виконаних робіт невластиві статутній діяльності ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК».

З метою отримання пояснення по вказаному порушенню податкового законодавства, головному бухгалтеру TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» вручено запит від 29.08.2019 р. щодо надання пояснень в термін до 02.09.2019 р. Згідно з письмовим поясненням головного бухгалтера ОСОБА_22 від 02.09.2018 р. вих.№78 основним видом діяльності підприємства є допоміжна діяльність у рослинництві, а саме обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарських рослин для забезпечення отримання високих врожаїв, необхідно дотримуватись технологій вирощування відповідних культур, зокрема правильного сівообігу, норм і періодів внесення добрив, засобів захисту рослин, технологій і періодичності обробки ґрунту.

Вищезазначені послуги не пов`язані з діяльністю підприємства та не приймають участь у формуванні фінансового результату.

З огляду на вищевикладене, співставленням даних, які відображені в розрахункових відомостях нарахування та виплати заробітної плати директору ОСОБА_20 , встановлено безпідставне понесення витрат на вищезазначені послуги на загальну суму 2402000,00 грн., за рахунок TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК», що визначається як додаткове благо у вигляді безпідставно отриманих робіт/послуг.

Встановлено відсутність підтверджуючих документів використання ПММ для господарських цілей, що свідчить про безпідставне придбання/списання витрачених паливно-мастильних матеріалів за рахунок коштів TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК», та розцінюються як фінансування особистих потреб відповідальних осіб, в результаті чого у працівників підприємства ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 виникає додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ за рахунок коштів підприємства у розмірі вартості використаного пального, а саме у сумі 643881,32 грн.

Перевіркою встановлено, що наказами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» від 26.04.2017 р. за №25-О, від 25.04.2018 №6/1-О затверджені норми витрат палива у розрізі техніки та видів робіт, та які не повинні бути перевищеними при розрахунку фактичних витрат палива при виконанні конкретних видів робіт певними видами техніки та обладнання. Але, при виконанні сільськогосподарських робіт (глибоко рихлення, лущення і дискування, збирання зернових культур) такими вилами транспорту як трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 (НОМЕР_4) інв №ВT-1040808 (водій - ОСОБА_6 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 № НОМЕР_27 ( НОМЕР_2 ) інв. №ВТ-1040853 (водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), трактор CASE МХ310 № НОМЕР_3 (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_10 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 ( НОМЕР_4 ) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_11 ), трактор CASE MX310 №27359ВН (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_12 ) встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм. В Додатку № визначено перелік подорожніх листів тракториста, згідно яких списувались паливно-мастильні матеріали на собівартість виконаних робіт. Згідно рахунків 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» оборот по дебету списано 13228,2 л дизельного палива понад встановлених норм всього в сумі 289762.0 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 289762,0 грн.

З огляду на вищевикладене, співставленням даних, які відображені в розрахункових відомостях нарахування та виплати заробітної плати директору ОСОБА_20 , встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм 289762.0 грн., за рахунок ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», що визначається як додаткове благо у вигляді безпідставно витраченого пального.

Податкове повідомлення-рішення №0010383307 ґрунтується на наступних висновках акту перевірки.

Згідно укладених договорів на придбання продуктів харчування та послуги з орієнтації пільгового харчування працівників що задіяні в польових роботах з ФОП ОСОБА_18 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_23 від 25 квітня 2017 р. №26/04/17/2, ФОП ОСОБА_14 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 від 20 лютого 2018 р. № НОМЕР_6 , ФОП ОСОБА_19 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_25 від 26 квітня 2017 р. №26/04/17, ФОП ОСОБА_17 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7 від 01 жовтня 2018 р. №18ВТ-000215 укладались керівником ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» ОСОБА_20 , який є відповідальною особою за облік товарно-матеріальних цінностей та їх списання. ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» порушено порядок обліку та списання продуктів харчування щодо організації пільгового харчування працівників що задіяні в польових роботах та не має можливості ідентифікувати найманих працівників, яким фактично надавалась послуга по організації пільгового харчування працівників в польових роботах.

Недбалість в оформленні первинних документів, тим паче ігнорування їх як документів (відсутність) розцінюється як факт того, що продукти харчування та послуга по організації пільгового харчування працівників використовується не для потреб підприємства. Тоді всі витрати підприємства на продукти пільгового харчування та послуги по організації пільгового харчування працівників, що задіяні в польових умовах включається в особистий дохід керівника TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» ОСОБА_20 , як додаткове благо, у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) та підлягає обкладенню військовим збором.

До перевірки було надано договори «Про надання консультаційних послуг з проведення маркетингових досліджень, надання консультацій в сфері господарського, цивільного, податкового законодавства та інші послуги» № 2 від 26.02.2018 р., № 2/2 від 25.05.2018 р., № 3/3 від 15.08.2018 р., № 4 від 03.09.2018 р., № 5 від 26.10.2018 р., № 6 від 14.12.2018 р., № 7 від 31.12.2018 р., № 1 від 18.01.2019 р. укладені між TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК» (замовник), в особі директора Сербіна М. В. та ФОП ОСОБА_2 ст.1 Предмет договору. Замовник доручає, Виконавець у свою чергу зобов`язується надати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги, консультації, маркетингові дослідження.

З огляду на вищевикладене, співставленням даних, які відображені в розрахункових відомостях нарахування та виплати заробітної плати директору ОСОБА_20 , встановлено безпідставне понесення витрат на вищезазначені послуги на загальну суму 2402000,00 грн., за рахунок ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», що визначається як додаткове благо у вигляді безпідставно отриманих робіт/послуг.

Перевіркою повноти, достовірності, правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні та утриманні податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податків, у вигляді інших виплат доходу відмінних від заробітної плати встановлено порушення ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.1 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV(із змінами та доповненнями): занижено базу оподаткування для податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 799852,58 грн., у тому числі по ОСОБА_23 на загальну суму 30676,28 грн., ОСОБА_20 на загальну суму 422700,97 грн., ОСОБА_24 на загальну суму 38243,69 грн., ОСОБА_25 на загальну суму 27396,90 грн., ОСОБА_26 на загальну суму 26923,53 грн., ОСОБА_32 , на загальну суму 65595,57 грн., ОСОБА_33 на загальну суму 49889,53 грн., ОСОБА_34 на загальну суму 30960.78 грн., ОСОБА_35 на загальну суму 28492,88 грн., ОСОБА_31 на загальну суму 78972,62 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму ОСОБА_23 на загальну суму 460,14 грн., ОСОБА_20 на загальну суму 5340,54 грн., ОСОБА_24 на загальну суму 573,66 грн., ОСОБА_25 на загальну суму 410.95 грн., ОСОБА_26 на загальну суму 403,85 грн., ОСОБА_32 , на загальну суму 98393,36 грн. ОСОБА_28 на загальну суму 748,34 грн., ОСОБА_29 на загальну суму 464,41 грн., ОСОБА_35 на загальну суму 427,39 грн., ОСОБА_31 на загальну суму 1184,59 грн.

Перевіркою встановлено, що наказами ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» від 26.04.2017 р. за №25-О, від 25.04.2018 №6/1-О затверджені норми витрат палива у розрізі техніки та видів робіт, та які не повинні бути перевищеними при розрахунку фактичних витрат палива при виконанні конкретних видів робіт певними видами техніки та обладнання. Але, при виконанні сільськогосподарських робіт (глибоко рихлення, лущення і дискування, збирання зернових культур) такими видами транспорту як трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 ( НОМЕР_4 ) інв №ВT-1040808 (водій - ОСОБА_6 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 № НОМЕР_27 ( НОМЕР_2 ) інв. №ВТ-1040853 (водії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), трактор CASE МХ310 № НОМЕР_3 (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_10 ), трактор колісний NEW HOLLAND Т8.390 ( НОМЕР_4 ) інв. №ВТ-1040808 (водій - ОСОБА_11 ), трактор CASE MX310 №27359ВН (НОМЕР_28) інв. №ВТ-104073 (водій ОСОБА_12 ) встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм. Визначено перелік путьових листів тракториста, згідно яких списувались наливно-мастильні матеріали на собівартість виконаних робіт. Згідно рахунків 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) списано 13228,2 л дизельного палива понад встановлених норм всього в сумі 289762,0 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 289762,0 грн.

З огляду на вищевикладене, співставленням даних, які відображені в розрахункових відомостях нарахування та виплати заробітної плати директору ОСОБА_20 , встановлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм 289762,0 грн., за рахунок TOB «ВІВО ТЕХНОПАРК», що визначається як додаткове благо у вигляді безпідставно витраченого пального.

Дослідивши висновки вищевказаного акту перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0010353307 та №0010383307 від 24 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб`єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов`язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб`єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім`ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об`єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті;

Відповідно до п.16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Щодо вказаних податкових повідомлень-рішень №0010353307 та №0010383307 суд зазначає, що позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості понесених ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» витрат на списання пального, отримання консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_2 та послуг по харчуванню працівників від ФОП ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , а відтак висновки контролюючого органу на підставі яких були прийняті вказані податкові повідомлення-рішення суд вважає обґрунтованими.

Крім цього судом у судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_36 , який пояснив, що брав участь у плановій та позаплановій перевірці відповідача та підписував висновки акту перевірок. Зазначив, що позивачем було прийнято накази, в яких затверджено норми витрат пального на одиницю техніки відповідно до певного виду робіт та узгоджено з контрагентами обсяг виконуваних робіт, однак з наданих позивачем документів перевіркою було встановлено перевищення відповідного ліміту використання пального, який документально не підтверджено (пального згідно дорожніх листів списано більше ніж зазначено обсяг виконаних робіт в актах виконаних робіт). Пояснив, що різниця у витратах пального між узгодженими з контрагентами позивача та фактично здійсненими повинна згідно бухгалтерського обліку враховуватись як дохід, а не витрати.

Свідок також зазначив, що позивачем до перевірки не надано жодних документів на підтвердження обґрунтованості виконання додаткових робіт, зокрема таких як обслуговування току, розчищення снігу, тощо та відповідно доказів на підтвердження обґрунтованості надмірного використання пального окрім путьових листів, що не дає можливості пов`язати такі роботи з виконанням робіт для контрагентів позивача.

Щодо консультаційних послуг та послуг по розробці технологічних карт, здійснених ФОП ОСОБА_2 свідок зазначив, що позивач не має власної землі, для обробітку якої необхідно розробляти такі технологічні карти. При цьому контрагентами позивача у ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» виконання таких робіт по розробці технологічних карт не замовлялось, а тому неможливо пов`язати їх виконання з господарською діяльністю позивача, оскільки ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» надає лише ті послуги, які у них замовлені.

Щодо послуг харчування свідок зазначив, що такі послуги також неможливо пов`язати з господарською діяльністю позивача, оскільки з наданих до перевірки документів неможливо встановити, харчування яких саме працівників позивача здійснювалось, їх кількість, яка сума була потрачена на одного працівника, яким чином здійснювалась доставка харчування та де воно здійснювалось.

Свідок також пояснив, що під час перевірки встановлено використання транспортних засобів працівниками підприємства. Підприємство виписувало подорожні листи автомобіля один раз на місяць де вказані узагальнюючі дані. До перевірки надавались лімітно-забірні картки, однак не надано доказів, за ким закріплена така картка. Свідок зазначив, що до перевірки надано акти звірки між підприємством та автозаправними станціями, однак документи надано не в повному обсязі, у зв`язку з чим неможливо встановити використання транспортних засобів у господарській діяльності позивача та деталі таких поїздок.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 року: №0010910506; №0010920506; №0010860506; №0010383307 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 83831,27 грн. (за податковими зобов`язаннями); №0010353307 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 1105047,79 грн. (за податковими зобов`язаннями).

В той же час суд зазначає наступне.

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0010383307 від 23.12.2019 року визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) які застосовуються до позивача за порушення вимог податкового законодавства 54785,18 грн.

При цьому, вказана сума штрафних санкції по відношенню до суми основного зобов`язання (83831,27 грн.) становить 65,35 %.

Суд також зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0010353307 від 23.12.2019 року визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) які застосовуються до позивача за порушення вимог податкового законодавства 781498,36 грн.

При цьому, вказана сума штрафних санкції по відношенню до суми основного зобов`язання (1105047,79 грн.) становить 70,72 %.

Тобто, з викладеного вбачається, що відповідачем у податкових повідомленнях-рішеннях №0010383307 та №0010353307 від 23.12.2019 року було невірно обчислено суму зазначених у них штрафних санкцій, що у відсотковому співвідношенні не відповідає розмірам, встановлених п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Окрім цього відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» повторно протягом 1095 днів вчинено дії, передбачені п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, а відтак немає підстав для накладення на позивача згідно вказаних податкових повідомлень-рішень штрафу в розмірі, визначеному абзацами 3-4 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Відтак суд вважає за доцільне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010383307 від 23.12.2019 року в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785,18 грн. та №0010353307 від 23.12.2019 року в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498,36 грн.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн. згідно платіжного доручення №794 від 10.04.2020 року (т.1 а.с.12).

Зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» судового збору в сумі 3381,67 грн.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010383307 від 23.12.2019 року в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785,18 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010353307 від 23.12.2019 року в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498,36 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» судовий збір в сумі 3381,67 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» (вул.Велика Арнаутська, 2-А, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 41180257).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко

.