Справа № 643/9458/19
Провадження № 2-зз/643/17/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2020 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участі секретаря судових засідань Леонтьєвої І.І.,,
у відкритому судовому засіданні в м. Харкові розглянув заяву представника відповідача – адвоката Дикуна Віктора Григоровича про скасування заходів забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача – адвокат Дикун В.Г. звернувся до суду із заявою про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а саме просив скасувати арешт на передачу автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язати її негайно повернути автомобіль власнику та скасувати арешт на належні ОСОБА_2 Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 та ј частки квартири АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заяви зазначив, що 02.03.2020 в судовому засіданні встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб ТОВ «Техно-Арт» та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та стягнення збитків та шкоди, склала, підписала та подала до суду ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто позов було подано особою, яка відповідно до положень ст. ст. 58, 60, 64, 175, 177 ЦПК України, не має повноважень на ведення справи. 08.08.2019 р. від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 склала, підписала та подала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер НОМЕР_1 з передачею на відповідальне зберігання їй, як представнику позивача, а також накладення арешту на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 , які належать відповідачу. Суд, 09.08.2019 клопотання задовольнив в повному обсязі, з чим відповідач не згодний, виходячи з наступного. В процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 13.04.2016 видав довіреність на представництво ОСОБА_1 . В позовній заяві та заяві про забезпечення позову вказується адреса для листування в Україні для позивача, яка співпадає з місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 21.04.2016 ОСОБА_1 подала заяву до Московського ВП ГУНП в Харківській області, про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 КК України ОСОБА_2 ЄРДР № 12016220470003314 за ч. 4, ст. 190 КК України від 21.04.2016. Відповідно до положень ст. 60 КПК України перша має права заявника в досудовому розслідуванні. 08.04.2019 слідчий СУ ГУНП в Харківській області, в супереч ст. 100 КПК України передала вище зазначений автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , як представнику потерпілого, тобто без рішення суду та згоди власника.
ОСОБА_1 склала, підписала та подала до суду від імені ОСОБА_3 , як докази копії документів, а саме: запит до голови НБУ від 01.04.2019; запит до начальника СУ ГУДФС у Харківській області від 28.01.2019; запит до керівника АТ КБ «Приватбанк» від 28.01.2019; запит до голови правління ПАТ «Мегабанк» від 22.05.2018.; запит до ТОВ «Техно-Арт» від 20.10.2016. та документ, який складає таємницю слідства, яким є відповідь від 10.05.2017.
Вище вказане на думку представника відповідача констатує той факт, що ОСОБА_1 є тією особою, що має особистий інтерес в результаті вирішення спору. Вважає, що вище зазначений транспортний засіб та майно, яке належить відповідачу не є предметом спору в даній справі і утримання автомобілю ОСОБА_1 порушує права ОСОБА_2 на володіння, користування та розпоряджання майном. Як висновок, заяву про забезпечення позову складено, підписано та подано до суду, від імені ОСОБА_5 особою, яка не мала права на ведення справи і має особисто інтерес в результатах вирішення спору. Транспортний засіб може бути ОСОБА_1 незаконно відчужено з метою приховування службового злочину скоєного слідчим, а також заради помсти.
Сторони у призначене судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд, ознайомившись із заявою представника відповідача – адвоката Дикуна В.Г., дослідивши клопотання, дійшов висновку про те, що на сьогоднішній день цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення моральної шкоди не розглянута, підстави накладення арешту та ризики відчуження майна зберігаються, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Представник відповідача – адвокат Дикун В.Г. у своєму клопотання про скасування заходів забезпечення позову, як на підставу їх скасування також посилається на те, що транспортний засіб та майно, яке належить відповідачу не є предметом спору в даній справі і утримання автомобілю ОСОБА_1 порушує права ОСОБА_2 як власника цього майна. Що до цього суд зазначає, що відповідно до п. 1.ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. А отже, суд може накладати арешт не тільки на майно яке є предметом спору, а й на все майно, яке належить відповідачу, з метою забезпечення виконання судового рішення у майбутньому.
Стосовно доводів представника відповідача, про можливість у ОСОБА_1 здійснити відчуження автомобіля, на який накладено арешт, суд вважає ці доводи не обґрунтованими, оскільки правових підстав для такого відчуження ОСОБА_1 не має, оскільки здійснити відчуження майна може лише його власник. При цьому ОСОБА_1 несе передбачену законом відповідальність за майно, яке передано їй на відповідальне зберігання.
Що стосується твердження представника відповідача про те, що представник позивача ОСОБА_1 є заінтересованою особою та має інтерес в результаті вирішення спору, то суд не вважає представника позивача ОСОБА_1 заінтересованою особою, оскільки вона діє у межах нотаріально посвідченої довіреності, наданої позивачем. Вона не є власником майна, на яке накладений арешт, та з копії заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що вона повідомляла про злочин скоєний не у відношенні неї, а у відношенні ОСОБА_3 . ОСОБА_1 має лише права передбачені в довіреності та за підсумками розгляду справи не може отримати права власності на майно відповідачки чи іншу вигоду з цього майна, оскільки позов заявлений в інтересах ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що клопотання представника відповідача – адвоката Дикуна В.Г. задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.158 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Дикуна Віктора Григоровича про скасування заходів забезпечення позову – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя В.О. Афанасьєв
