ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 552/499/17 Номер провадження 22-ц/814/2937/19
Головуючийу 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2019 року
м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі:
головуючого судді : Одринської Т.В.
суддів: Пікуля В.П., Триголова В.М.
за участю секретаря судових засідань – Філонено О.В.
за участю учасників справи – адвоката позивача ОСОБА_1 . – ОСОБА_2 .В., адвоката Кочерги Г.В. – Репала Д.О,представника КП " ЖЕО № 2" – Мироненко Н.Г, представника Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради – Янченка Я.В., представника Полтавської міської ради – Лобач Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства " ЖЕО № 2" Полтавської міської Ради, Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями КП " ЖЕО № 2" Полтавської міської ради, про покладення обов`язку розприватизації квартири та покладення обов`язку зареєструвати в даній квартирі та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання трудових договорів недійсними, визнання недійсним охоронного свідоцтва та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Литовченка Романа Вікторовича
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2019 року
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства " ЖЕО № 2" Полтавської міської Ради, Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями КП " ЖЕО № 2" Полтавської міської ради, про покладення обов`язку розприватизації квартири та покладення обов`язку зареєструвати в даній квартирі. Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, а саме: 13 лютого 2017 року, 23 лютого 2017 року та 04 травня 2017 року позивач остаточно уточнивши позовні вимоги просила суд стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО №2» Полтавської міської ради 300000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на її користь, в зв`язку з видачею довідок про склад сім`ї без зазначення її, як тимчасово відсутньої особи, за якою зберігається право користування жилою площею, на підставі яких була здійснена незаконна приватизація квартири. Також, прохала зобов`язати Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради і Полтавську міську раду розприватизувати квартиру , визнати за нею право на реєстрацію в квартирі та зареєструвати її у квартирі АДРЕСА_1 , так як в рішенні апеляційного суду Полтавської області прямо зазначено, що за нею зберігається право користування даною квартирою (рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 січня 2017 року, справа №552/1770/14-ц). Стягнути з відповідачів на її користь судові витрати та витрати на правову допомогу.
26 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання трудових договорів недійсними, визнання недійсним охоронного свідоцтва та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою. 31 травня 2017 року остаточно уточнивши позовні вимоги просив визнати трудові договори недійсними, визнати недійсним охоронного свідоцтва та визнати особу такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства " ЖЕО № 2" Полтавської міської Ради, Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями КП " ЖЕО № 2" Полтавської міської ради, про покладення обов`язку розприватизації квартири та покладення обов`язку зареєструвати в даній квартирі, про визнання за ОСОБА_1 права на реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 - відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про визнання трудових договорів недійсними, визнання недійсним охоронного свідоцтва та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою – відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, місцевий суд виходив з того, що відповідач не є правонаступником колишнього балансоутримувача спірного будинку. Крім того, видачею Комунальним підприємством «ЖЕО №2» Полтавської міської ради довідок за №1/559 від 15.02.2013 року та за №1/643 від 22.02.2013 року, моральну шкоду позивачу не завдано, оскільки дані довідки лише фіксують склад сім`ї та родинні відносини на підставі поданих громадянами документів, що встановлено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 31.07.2017 року. Зміст зазначених довідок не містить зобов`язуючих ( розпорядчих) приписів щодо цивільних прав та обов`язків позивача.
Відмовляючи в частині позовних вимог щодо розприватизації квартири АДРЕСА_1 , судом вказано, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту свого права, оскільки чинним законодавством України не передбачено відповідного порядку. Крім того, позивач, як громадянка Російської федерації, не наділена правом на приватизацію майна, оскільки таке право набувають лише громадяни України.
Крім того, місцевим судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права на реєстрацію у спірній квартирі та зобов`язання її зареєструвати у ній, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна перебуває у приватній власності добросовісного набувача ОСОБА_3 , яким було придбано дану квартиру у сина позивачки – ОСОБА_4 Договір купівлі – продажу від 24.01.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про продаж спірної квартири в судовому порядку недійсним не визнавався.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_3 не є стороною оспорюваних трудових договорів, його права та інтереси цими договорами не порушено. Крім того, враховуючи те що, ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , позовні вимоги ОСОБА_3 у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Не погодившись із рішенням місцевого суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Литовченко Р.В. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що рішенням суду апеляційної інстанції від 12 січня 2017 року порушені права ОСОБА_1 захищені лише частково, питання про стягнення моральної шкоди з винної особи – КП « ЖЕО № 2», яка видала довідки, що не відповідають дійсності, та в подальшому призвели до порушення прав останньої, не вирішувалося, тому у задоволенні вказаної вимоги відмовлено безпідставно. Крім того, вищевказаним рішенням апеляційного суду було визнано недійсним розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради відділу обліку, розподілу та приватизації житла про передачу спірної квартири у власність ОСОБА_4 , а також свідоцтва про право власності на цю квартиру видане на ім`я ОСОБА_4 . Тому відсутність у позивача громадянства України, не позбавляє її реалізувати своє право на проживання та користування даною квартирою. Також вказав, що оскільки спірна квартира була відчужена з порушенням законодавства, позивач наділена правом проживання у даній квартирі, незважаючи на її перебування у власності іншої особи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказав, вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та надуманими, просить відмовити у її задоволенні. Вказує, що ним придбано спірну квартиру у 2014 році з дотриманням вимог законодавства у сина позивача, тому вона, як член сім`ї колишнього власника квартири, втратила право на користування нею.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради вказує, що місцевим судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо роз приватизації квартири, оскільки вказана дія не передбачена жодним правовим актом. Крім того, право власності є непорушним, договір купівлі – продажу вказаної квартири є чинним та в судовому порядку не скасованим. Крім того, позивач втратила права на користування квартири, як член сім`ї колишнього власника, що узгоджується з позицією Верховного суду України ц справі № 6- 158 цс14. У урахуванням викладеного, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник КП « ЖЕО № 2» вказує, що їх організацією жодних прав позивача не порушено, оскільки КП « ЖЕО № 2» не є правонаступником КП « ЖЕО № 5» та при прийнятті вказаного житлового будинку на баланс, охоронне свідоцтво / бронь/ від 25.09.2009 року № 1 видане ОСОБА_1 , їхній організації не передавалося. Крім того видані довідки про зареєстрованих осіб не відносяться до правових актів та не містили зобов`язуючих приписів, тому не видання цих довідок не призвело до порушення прав позивач. З урахуванням викладеного, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, враховуючи, що рішення місцевого суду оскаржено лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , рішення суду в іншій частині не переглядається.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .
08 грудня 1984 року згідно охоронного свідоцтва (броня) за ОСОБА_1 була заброньована житлова площа 4,35 кв.м в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку з направленням її на роботу в Сахалінську область, що прирівнюється до районів Крайньої Півночі.
Строк дії броні закінчився 06 листопада 2012 року.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради №577 від 13.11.2012 року ОСОБА_1 було відмовлено в продовженні охоронного свідоцтва.
На підставі рішення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради №44 від 12.02.2013 року, з 12.02.2013 року квартиронаймачем спірної квартири став син позивача ОСОБА_4 .
15.02.2013 року Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради Коваленку В.М. було видано довідку №1/559 про те, що останній є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та зазначено про відсутність інших зареєстрованих за вказаною адресою осіб.
22.02.2013 року Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради ОСОБА_5 В.М. видано довідку №1/643 про склад сім`ї наймача та займані приміщення, згідно з якою в квартирі АДРЕСА_1 постійно мешкає та має право на приватизацію житла лише ОСОБА_4 .
25.03.2013 року на підставі розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради відділу обліку, розподілу та приватизації житла № 96 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру.
24 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду, позивач вказала, що саме незаконне надання довідок №1/559 від 15 лютого 2013 року та №1/643 від 22.02.2013 рокуКП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради, стали підставою для подальшої незаконної приватизації квартири та її відчуження сторонній особі. Вказаними незаконними діями житлово – експлуатаційної дільниці її завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 300 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній частині позовних вимог, судом першої інстанції враховано, що на виконання рішення двадцятої сесії Полтавської ради шостого скликання «Про питання житлово-експлуатаційних підприємств Полтавської міської ради » від 16 березня 2012 року, Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради 31 березня 2012 року прийнято на баланс житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Відповідно до вказаного рішення КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради не є правонаступником житлово-експлуатаційних організацій, на балансі яких перебував спірний будинок.
Охоронне свідоцтво (бронь) від 25.09.2009 року №1 видане ОСОБА_1 на спірну квартиру попереднім балансоутримувачем не передавалося до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, відтак останнє не знало і не могло знати на момент видачі довідки №1/559 від 15.02.2013 року та довідки №1/643 від 22.02.2013 року про наявність охоронного свідоцтва (броні) від 25.09.2009 року №1.
Крім того, правомірність видання вказаних довідок вже було предметом розгляду судових інстанцій.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства " Житлово - експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради про визнання незаконними та скасування довідок – відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд вказав, що визнання незаконними та скасування довідок про склад сім`ї не є належним способом захисту прав позивача, оскільки зміст зазначених довідок не містить зобов`язуючих ( розпорядчих) приписів щодо цивільних прав та обов`язків позивача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди є законним та обґрунтованим.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розприватизації квартири АДРЕСА_1 з наступних підстав.
Приватизація житлових приміщень відбувається відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №369 від 16.12.2009 року. Вказані нормативні акти визначають порядок здійснення процедури приватизації та перелік необхідних документів.
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Як встановлено судом першої , та в свою чергу не заперечувалося позивачем, вона з 08.05.2008 року є громадянкою Російської Федерації (а.с.209-210,том 4), тому остання не наділена правом на приватизацію держаного житлового фонду України.
Крім того, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.01.2017 року з виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради на користь ОСОБА_1 стягнуто 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди,заподіяної їй рішенням виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради №44 від 11.02.2013року про переведення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 без її особистої нате згоди, як особи тимчасово відсутньої, за якою зберігалося право користування квартирою. Стягнуто із Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1000грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй розпорядженням відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Полтавської міської ради №96 від 20.03.2013 року про передачу спірної квартири у власність її сина, і видачею свідоцтва про право власності на зазначену квартиру від 25.03.2013 року видане відділом обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Полтавської міської ради на ім`я ОСОБА_4 .
Таким чином, позивачем обрано та реалізовано належний спосіб захисту свого порушеного права, внаслідок чого її права відновлено вищевказаним судовим рішенням, яким було стягнуто з винних осіб заподіяну моральну шкоду. Зобов`язання провести розприватизацію квартири є неналежним способом захисту в даному випадку, оскільки вказана процедура не передбачена законодавством України, в зв`язку з чим відсутній механізм її реалізації.
Також, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права на реєстрацію у квартирі АДРЕСА_1 та про зобов`язання її зареєструвати в спірній квартирі з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.01.2014 року, укладено між сином позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
На момент укладення даного договору, власником квартири був ОСОБА_4 , тому даний договір купівлі-продажу був укладений на підставі вимог чинного законодавства України та за наявності необхідних документів.
Правомірність укладення даного договору вже була предметом розгляду в судовому порядку.
Ухвалою Київського районного суду від 25 березня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, виселення ОСОБА_3 та її вселення - закрито. Провадження у справі закрито на підставі поданої заяви ОСОБА_1 .
На даний час договір купівлі – продажу спірної квартири є чинним.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України , викладеній ту справі №6-158цс14, право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вона є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.
Враховуючи, факт продажу спірної квартири сином позивача, який на момент продажу був її власником, ОСОБА_1 вважається такою, що втратила право користування цією квартирою, як член сім`ї колишнього власника на підставі зазначеного договору купівлі-продажу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Литовченка Романа Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2019 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2019 року.
головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська
судді : ___________________В.П. Пікуль ______________ В.М.Триголов
