Справа № 420/2976/19
УХВАЛА
04 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участі секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1, про відвід судді Харченко Ю.В. від участі у розгляді справи №420/2976/19 за адміністративним позовом к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1 до Ректора Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. перебуває справа №420/2976/19 за адміністративним позовом к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1 до Ректора Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
01.10.2019 року за вх.№35681/19 позивачем - к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1 - надано до суду заяву про відвід судді Харченко Ю.В. Заява обґрунтована тим, що суддя Харченко Ю.В. здійснювала розгляд справи №420/3453/19 за позовом Кандидата юридичних наук, доцента, доцента кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1 до Ректора Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_2, що, відповідно до пп.1, 5 ч.1 ст.36 КАС України, є підставою для її відводу від розгляду даної справи.
Ухвалою судді Харченко Ю.В. від 02 жовтня 2019 року зупинено провадження по справі №420/2976/19 та передано справу у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 року о 12:22:01 у справі №420/2976/19 для вирішення питання про відвід визначено суддю Тарасишину О.М.
Відповідно до ч.3,4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Дана заява відповідно до ч.8 ст.40 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи позивачки, визначені у заяві, суд вважає заяву позивачки необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36, 37 КАС України.
Відповідно до ч.1ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим (ч.3 ст.39 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як вбачається із заяви про відвід, позивачка у якості підстави для відводу зазначає її участь у розгляді справи №420/3453/19 у якості головуючого судді. Разом з тим, визначення обставин, які зумовлюють необхідність відведення судді, у заяві відсутні.
При цьому суд зазначає, що предмет і підстави позову у справі №420/3453/19 та даної справи не є тотожними.
Позивачка зазначає, що звільнена від надання інших доказів упередженості судді, якщо відвід заявлено на підставі п.1-3, 5 ч.1 ст.36, 37 КАС України.
Стосовно цього суд зазначає, що дана норма не звільняє заявника від повного доведення обставин та надання доводів на підтвердження обґрунтованості відводу судді. В такому разі застосуванню підлягає норма ч.3 ст.39 КАС України, згідно якої відвід має бути вмотивованим. Позивачка не виконала вимоги вказаної норми та взагалі не надала пояснень та доводів стосовно того, яким чином факт розгляду суддею Харченко Ю.В. справи №420/3453/19 може вплинути на розгляд даної справи. Зазначення самого лише існування такого факту не може вважатись належною та обґрунтованою підставою для відводу судді, ключовим у даному випадку є визначення предмету позову та того, як обставини, яким надавалась оцінка при розгляді іншої справи, будуть впливати на висновки суду у даній справі. Тверджень з цього питання позивачкою не надано.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд 03.07.2019 року у справі №826/14033/17 висловив позицію, згідно якої «за змістом частин першої, другої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи, який повинен бути вмотивованим.
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів».
Суд також не приймає доводи позивачки стосовно відводу судді Харченко Ю.В. на підставі п.5 ч.1 ст.36 КАС України, оскільки доказів або обґрунтування порушення порядку призначення головуючого у справі через автоматизовану систему визначення судді до суду не надано.
Серед іншого суд акцентує увагу, що згідно з ч.4 ст.36 КАСУ незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема ухвала судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого процесуального питання не може бути підставою для відводу.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали будь-які сумніви у неупередженості судді Харченко Ю.В. при розгляді цієї адміністративної справи підстав розгляду нею справи №420/3453/19.
Також судом не встановлено інших підстав, передбачених ст. 36 КАС України, для відводу судді.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви представника відповідача про відвід судді Харченко Ю.В. по справі №420/2976/19, у зв'язку з чим дана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39-40 України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви позивача - к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1, про відвід судді Харченко Ю.В. від участі у розгляді справи №420/2976/19 за адміністративним позовом к.ю.н., доц., доц. кафедри кримінального права Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_1 до Ректора Національного університету "Одеська юридична академія" ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 04.10.2019 року.
Суддя О.М. Тарасишина
