У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
18 червня 2019 року м. Рівне
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу прокурора у провадженні ОСОБА_2 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області 05.12.2017 року у кримінальному провадженні № 12016030150000619,
в ст ан ов ив:
Цим вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років..
На вирок суду, серед іншого, прокурор подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.396 КПК України.
Так, апелянт, в прохальній частині апеляційної скарги просить вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості.
Висунувши вимогу про ухвалення нового вироку апеляційним судом, прокурор не зазначає які саме докази має дослідити суд другої інстанції.
Між тим, у відповідності до вимог ст.23 КПК України, суд апеляційної інстанції не може дати іншу оцінку доказам, які дав суд першої інстанції не дослідивши їх безпосередньо.
При цьому, суддя-доповідач привертає увагу апелянта на те, що згідно вимог ч.3 ст.404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови,що вонидослідженні судомпершої інстанції неповністю абоз порушеннями,та можедослідити докази,які недосліджувалися судомпершої інстанції,виключно якщопро дослідженнятаких доказівучасники судовогопровадження заявляликлопотання підчас розглядув судіпершої інстанціїабо якщовони сталивідомі післяухвалення судовогорішення,що оскаржується.
Крім того, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок лише з підстав наведених у ст.420 КПК України.
Проте апелянт, взагалі не покликається на ст.420 КПК України та не наводить жодних підстав для ухвалення свого вироку судом апеляційної інстанції.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 05.02.2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без руху.
Надати апелянту п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який починає вираховуватись з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду ОСОБА_1