Ухвала
02 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 163/353/17
провадження № 51-7582 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2018 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаного судового рішення укасаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак прокурор, висловлюючи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду, у поданій скарзі формально вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону як на підставу для скасування ухвали апеляційного суду, зокрема на недотримання останнім вимог статей 370, 374, 419 КПК, проте не конкретизує, про які саме порушення, передбачені ст. 412 КПК, йдеться.
Крім того, вказуючи у касаційній скарзі на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, прокурор не вказав, у чому конкретно відповідно до змісту ст. 413 КПК полягає таке порушення та не обґрунтував належним чином своїх доводів у цій частині.
Також прокурор посилається на порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК, якою регламентовано, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, і може дослідити докази, яких не досліджував суд першої інстанції, виключно в разі, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується; але прокурор не вказує, в чому саме полягали неповнота чи проведення з порушенням дослідження обставин або доказів під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 в суді першої інстанції.
Оскільки касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що він не пропустив установленого ухвалою суду строку при повторному зверненні до суду).
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2018 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
