КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ 06.08/824/294/2019 Головуючий в 1 інстанції - Гончарук В.П.
Унікальний №755/9215/15-ц Доповідач - Панченко М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді доповідача - Панченка М.М.
суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, треті особи ОСОБА_5, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука ІгоряАнатолійовича і, з урахуванням уточнень до позову, просила: ухвалити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0611 га у межах згідно з планом, розташовану у м.Києві по вул. Променевій, номер ділянки 61с/т «Київський ЕВРЗ» у Дніпровському районі м.Києва, кадастровий НОМЕР_1 за ОСОБА_2, видане 13.08.2013 року та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №7228 приватним нотаріусом Літвінчуком Ігорем Анатолійовичем, скасувати державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2, зобов»язати приватного нотаріуса Літвінчука ІгоряАнатолійовича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку за ОСОБА_2, визнати за позивачкою ОСОБА_3 право власності на спірну земельну ділянку /т.1 а.с.1-4, 159-163, т.2 а.с.15-17, т.3 а.с.228-233, т.4 а.с.27-28/.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2018 року позов задоволено частково /т.5 а.с.40-47/.
Судовим рішенням визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0611 га, розташовану у м.Києві по вул. Променевій, номер ділянки 61с/т «Київський ЕВРЗ» у Дніпровському районі м.Києва, кадастровий НОМЕР_1 за ОСОБА_2 видане 13.08.2013 року та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №7228 приватним нотаріусом Літвінчуком Ігорем Анатолійовичем.
Також скасоване рішення приватного нотаріуса Літвінчука Ігоря Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2.
В решті позовних вимог, зокрема, щодо визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку - відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 03 серпня 2018 року, та постановити нове рішення про відмову у позові/т.5 а.с.54-68/.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2018 року залишено без змін.
19 березня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції.
При цьому, заявник зазначає, що їй незрозумілі окремі положення та висновки, викладені у зазначеній постанові, у тому числі, в чому полягає незаконність дій відповідача приватного нотаріуса КМНО Літвінчука І.В. та чому судом не було застосовано трирічний строк позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
При цьому, згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Таким чином, враховуючи, що суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, дана заява розглядається в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з доводами заяви про роз'яснення судового рішення, суд вважає, що указана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, за змістом ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Із аналізу указаних положень слід дійти висновку, що роз'ясненню підлягають судові рішення, які ухвалені по суті спору і підлягають пред'явленню до виконання, та якими встановлюються, змінюються або припиняються права і обов'язки учасників процесу.
Між тим, в даному випадку судом апеляційної інстанції у постанові від 13 березня 2019 року жодним чином не змінювався порядок вирішення питання щодо прав та обов'язків сторін спору, який був встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року залишене без змін, а тому судове рішення апеляційної інстанції пред'явленню до виконання не підлягає, з огляду на що не може бути роз'яснене в порядку ст. 271 ЦПК України.
Також, в п. 21 указаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України №14 зазначено, що якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова від 13 березня 2019 року викладена чітко та зрозуміло і не потребує додаткових роз'яснень.
Крім того, зі змісту заяви представника ОСОБА_2 слідує, що заявник в тезах «чому судом не було застосовано трирічний строк позовної давності?», «в чому полягає незаконність дій приватного нотаріуса?» тощо фактично ставить питання про роз'яснення мотивів прийнятої судом постанови, що не є роз'ясненням судового рішення в розумінні ст. 271 ЦПК України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадку незгоди заявника з постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, у тому числі, в частині її мотивування, останній не позбавлений можливості оскаржити судове рішення до касаційної інстанції.
З огляду на викладене вище, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 271 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді:
