Справа № 755/9215/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Рудь Р.Г.
за участі
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3,ОСОБА_4
третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження по справі,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 за участю третіх осіб ОСОБА_5, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про реєстрацію права власності на земельну ділянку недійсним,скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов»язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, про визнання права власності на земельну ділянку. Свої вимоги мотивувала тим, що 26 жовтня 2007 року позивач та ОСОБА_5 уклали договір дарування земельної ділянки площею 0, 0611 га в м. Києві по вул. Променевій, 61 с/т «Київський ЕВРЗ» у Дніпровському районі м. Києва(кадастровий номер - 8000000000:66:662:0003).З 2007 року позивач щоденно користувалась земельною ділянкою для задоволення власних потреб. 13 серпня 2013 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 вчинено нотаріальну дії, а саме здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_7. У зв»язку з наявністю свідоцтва про право власності на цю ділянку у ОСОБА_7, що має до майна власний інтерес(не визнає належності на праві власності майна позивачу), а тому лише судовим шляхом позивач може захистити права власності на зазначене майно. Відповідно до вимог п.п. 1,5 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. За змістом ч.2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу,зокрема, у зв»язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Представником відповідача ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття провадження по справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що набрали законної сили такі рішення. 17 червня 2014 року рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року скасовано і ухвалено нове такого змісту. В задоволенні позову ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним та скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок боргу та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено. 16 лютого 2015 року рішенням Дніпровського районного суду м.Києва в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_5,ОСОБА_6, третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_11, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_7 про визнання земельної ділянки об'єктом спільної сумісної власності, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки - відмовлено. В задоволенні позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_5, третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_12 про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити. В задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_7 до ОСОБА_10, ОСОБА_5,ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
Заслухавши думку осіб, які приймають участь у справі, суд вважає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В рішенні колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2014 року за позовом ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним та скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок боргу та свідоцтва про право власності на нерухоме майно зазначено, що підстави набуття позивачкою права власності на спірну земельну ділянку не є предметом даного позову, заявляючи свої вимоги вона вважала цей факт встановленим, а обставинами щодо державної реєстрації прав власності, які були предметом розгляду у адміністративних судах, позивач мотивувала безпідставність набуття права власності на спірну земельну ділянку саме за ОСОБА_7 Колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість пред»явленого позову у зв»язку із невірно обраним позивачкою способом захисту свого порушеного права.
В рішенні Дніпровського районного суду м.Києва від 16 лютого 2015 року по зустрічному позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_5, третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_12 про визнання права власності на земельну ділянку вказано, що законодавство, якими обгрунтовує свої позовні вимоги, зазначила: ст.ст.640, 657 ЦК України, ст.ст.13, 41 Конституції України. Позивач по зустрічному позову ОСОБА_6 не обгрунтовує свої вимоги (визнання права власності на спірну земельну ділянку) наявністю ще одного власника на дане майно ОСОБА_7, не пред'являє до неї позовних вимог.
Отже, при поданні позову,зокрема, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним позивачем неправильно обраний спосіб захисту. При поданні позову про визнання права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 не обґрунтовано вимоги наявністю ще одного власника майна ОСОБА_7 та не пред»явлено позов до неї.
Враховуючи викладене, зазначені підстави пред"явлених вимог по цьому спору судом не встановлено обставин, які підпадають під вказану представником відповідача підставу закриття провадження у справі , тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню
Керуючись п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України,
у х в а л и в :
У задоволенні заявленого клопотання представником відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження по справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є.Арапіна
