ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Ухвала
Іменем України
Справа № 639/3891/18
Провадження № 22-з/818/133/19
18 березня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
особи, у відношенні яких подано заяву - посадова особа структурного підрозділу Холодногірське відділення АК «Харківобленерго» Сініцин Андрій Сергійович, заступник директора ХНДІСЕ ім.Бокаріуса Свідерський Олександр Олексадрович, посадова особа слідчого відділу Новобаварського ВП ГУ НПУ Харківській області Світличний Дмитро Олександрович, прокурор міської прокуратури №2 Сагун Максим Олександрович,
розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 05 жовтня 2018 року (суддя Баркова Н.В.)
по справі за заявою ОСОБА_1 про припинення корупційних порушень та відшкодування шкоди в порядку статей 1,3, 28, 65, 67, 68 Закону України «Про запобігання корупції» , -
установив :
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 03.08.2018 року заява ОСОБА_1 про припинення корупційних порушень та відшкодування шкоди в порядку статей 1,3, 28, 65, 67, 68 Закону України «Про запобігання корупції» залишена без руху через невідповідність даної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
21 серпня 2018 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Харкова заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху.
Ухвалою Жовтневого районного суду від 05 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав не усунення недоліків допущених при поданні заяви.
Не погоджуючись з зазначеними ухвалами суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 22 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та 19 грудня 2018 року призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги 21 січня 2019 року Харківським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 05 жовтня 2018 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
21.02.2019 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови.
Вважає постанову Харківського апеляційного суд від 21 січня 2019 року невмотивованою, оскільки відсутні доводи , за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції. Зазначає, що також були залишені без уваги вимоги апелянта по відшкодуванню моральної шкоди , нанесеної суддею Барковою Н.В. прямою дискримінацією права заявника на захист у суді від корупційних порушень.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав, з яких суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, а саме якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Згідно положень п.8 Постановви Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 265 ЦПК , і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
За змістом п.12 цієї ж постанови у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права та норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін. У разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію ( 995_004 ) та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV ( 3477-15 ) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.
Беручи до уваги те, що судом апеляційної інстанції здійснювався перегляд ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів обмежувалась лише розглядом процесуального питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про припинення корупційних правопорушень та відшкодування шкоди, а не вирішенням її по суті.
При цьому, беручи до уваги відсутність встановлених законом вимог щодо оформлення такої заяви та керуючись практикою Європейського суду з прав людини, встановила передчасність висновку Жовтневого районного суду м.Харкова про повернення заяви у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, оскільки в такому випадку матиме місце порушення права заявника на доступ до правосуддя.
Доводи ОСОБА_1 про те, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про стягнення моральної шкоди, нанесеної суддею Барковою Н.В. неправомірними вимогами по сплаті судового збору, які вона вважає утиском та дискримінацією не можуть бути предметом розгляду в даному провадженні та на висновки суду не впливають, оскільки заявник не позбавлена звернутися із вказаними вимогами до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.10 ст.262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Із змісту вказаної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду; скасування ухвали суду першої інстанції не є безумовною підставою для винесення окремої ухвали апеляційним судом.
Крім того Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).
Також у п.20 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зауважено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК ; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
За таких обставин підстави для ухвалення додаткової постанови відсутні.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 05 жовтня 2018 року (суддя Баркова Н.В.) по справі за заявою ОСОБА_1 про припинення корупційних порушень та відшкодування шкоди в порядку статей 1,3, 28, 65, 67, 68 Закону України «Про запобігання корупції» -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.С. Сащенко
Судді А.І. Овсяннікова
І.П. Коваленко