Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1259/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст.27 ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №289/1259/16-к за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2018 року відносно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК України, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції, як незаконний, а провадження по справі відносно його закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.27 ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК України. При цьому, вважає, що при винесені вироку та оцінюючи докази по справі щодо нього суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку про те, що єдиними доказами, які підтверджують причетність ОСОБА_8 до інкримінованих йому злочинів , є покази всіх допитаних в судовому засіданні свідків, протокол допиту свідка ОСОБА_9 . Звертає увагу на те, що судом належно не було взято до уваги його показання про те, що ніяких вказівок та ніяким чином він не підбурював ОСОБА_10 до підроблення протоколу зборів профспілкової організації підприємства за 2010 рік. Також при ухваленні вироку судом не було дано належної оцінки і показанням свідка ОСОБА_10 . В порушення вимог ст.23 КПК України, суд не досліджував безпосередньо показання свідка ОСОБА_9 , не з`ясував причини його неявки до суду та необґрунтовано досліджував показання свідка ОСОБА_9 , які він давав на досудовому слідстві, хоча показання свідка ОСОБА_9 , які він давав безпосередньо у суді при розгляді справи, суд не досліджував. Звертає увагу і на те. що судом залишено поза увагою досліджені в ході судового слідства письмові докази, а саме текст колективного договору на 2012-2017 роки, з додатками документів - посадові ставки та тарифні ставки підприємства, які від імені трудового колективну підписано головою профспілки ОСОБА_8 , а посадові ставки та тарифні ставки погоджено головою профкому ОСОБА_8 виписки з протоколів загальних зборів трудового колективу за 2012 -2014 роки , в яких зазначено про те, що від імені трудового колективу протокол загальних зборів підписав голова профкому ОСОБА_8 . Та цим доказам не надано ніякої оцінки. Судом було залишено поза увагою і витяг із протоколу №1 від 13 січня 2014 року загальних зборів трудового колективу підприємства, відповідно до якого профспілковий комітет існував на підприємстві до 2014 року. Наголошує, що ці письмові докази свідчать про те, що він являвся головою профспілки ПАТ «Радомишльське АТП11848» , а свідки, а саме ОСОБА_10 , яка стверджувала, що він не був обраним головою профспілки в 2010 році давала неправдиві показання. Підсумовуючи наведене, вважає, що судом не доведено того, що ним було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.27, ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК України
Згідно вироку Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2018 року, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК України та призначено покарання:
- за ч.4 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень;
- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
У відповідності до вимог ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч 5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_8 від призначеного кримінального покарання, передбаченого ч.4 ст.27 ч.1 ст.358 та ч.1 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, у квітні 2010 року ОСОБА_8 , достовірно знаючи про те, що повноваження профспілкового комітету працівників ПАТ «Радомишльське АТП 11848», що знаходиться по вул. Русанівська, 23 в м. Радомишль Житомирської області, закінчилися, з метою отримання повноважень члена профспілкового комітету та гарантій, визначених ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», шляхом вмовлянь та використовуючи авторитет і факт довготривалих спільних робочих стосунків на вказаному підприємстві, підбурив ОСОБА_10 , кримінальне провадження за обвинуваченням якої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, розглянуто Радомишльським районним судом Житомирської області, підробити протокол звітно-виборчих зборів №1 профспілкового комітету працівників ПАТ «Радомишльське АТП 11848», хоча таких зборів насправді проведено не було. 29.04.2010 ОСОБА_10 , не являючись членом профспілкового комітету, погодившись на вмовляння ОСОБА_8 підробити документ, власноручно написала на аркуші паперу текст протоколу №1 звітно-виборчих зборів профкомітету ПАТ «Радомишльське АТП 11848» від 29.04.2010, в якому виклала завідомо неправдиві відомості про те, що на зборах були присутніми чотири члени профкомітету, під час їх проведення здійснено переобрання членів профспілкового комітету та обрано головою профспілкового комітету ОСОБА_8 .. Вказаний протокол ОСОБА_10 за проханням ОСОБА_8 власноручно підписала, підробивши таким чином офіційний документ, який видається організацією та надає право користуватися повноваженнями голови профспілкового комітету, з метою його використання іншою особою. В подальшому обвинувачений ОСОБА_8 , отримавши за невстановлених слідством обставин друкований витяг з протоколу №1 звітно-виборчих зборів профспілкового комітету, який відрізнявся від протоколу за змістом, надав його ОСОБА_10 , вмовивши останню підписати його та таким чином підробити документ, а остання завірила вказаний витяг власним підписом, підробивши таким чином офіційний документ, який видається організацією та надає право користуватися повноваженнями голови профспілкового комітету та члена обласного комітету профспілки, з метою його використання іншою особою, та надала його ОСОБА_8 , який в свою чергу його власноручно підписав.
Підроблений протокол, після його виготовлення, а також витяг з протоколу, ОСОБА_8 безоплатно отримав від ОСОБА_10 для подальшого використання підроблених документів у власних цілях, набувши таким чином гарантії, визначені ст.252 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити частково, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду скасувати, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В ході судового розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції вказаних вимог кримінально-процесуального закону не дотримався.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_8 , допустив неповноту та істотну суперечність у висновках, оскільки, не навів у мотивувальній частині вироку обґрунтованих мотивів та достатніх доказів для визнання обвинуваченого винним.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого фактично є взаємовиключаючими. Так, визнавши у вироку як недопустимий доказ - протокол (та витяг) №1 звітно-виборчих зборів профкомітету ПАТ «Радомишльське АТП 11848» від 29.04.2010, суд першої інстанції не звернув увагу, що саме вказаний документ є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України.
На думку апеляційного суду, доводи сторони обвинувачення та захисту, судом у вироку належно не спростовано, підстави, з яких суд надає перевагу одним доказам та відкидає інші, а саме докази однієї чи іншої сторони, переконливо не наведено. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 та наявність підстав для визнання доказів в справі недопустимими є передчасними, оскільки ґрунтуються на неповно досліджених та встановлених обставинах, що стосуються процесуальної законності отримання цих доказів.
Як вважає апеляційний суд, суд першої інстанції мав діяти у відповідності до вимог ст.94 КПК України, тобто повинен був оцінити докази не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв`язку, сукупності та достатності, щоб дійти до висновку про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення та доведеності чи недоведеності вини у його вчиненні.
За вище наведених обставин, на переконання апеляційного суду, вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню на підставі п.1, п.2, п.3 ч.1 ст.409 КПК України.
З врахуванням того, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме - законність та безпосередність дослідження доказів, а також допущені неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, беручи до уваги, що такі порушення з вище наведених підстав неможливо усунути в апеляційному порядку, вирок суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.7, ч.6 ст.9, 407, ч.1 ст.412, ст.415 КПК України підлягає скасуванню з направленням провадження на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_8 скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.4 ст.27 ч.1 ст.358, ч.1 ст.358 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
