ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2019 р. Справа№ 911/100/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Хрипуна О.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від приватного виконавця: Шаповал О.В. довіреність № 11862 від 05.12.18
від третьої особи: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни
на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року (повний текст складено 01.10.2018 р.)
(за скаргою ТОВ "Альфа 77" щодо неправомірних дій та бездіяльності Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. а саме: незаконного складання акту приймання-передачі та незабезпечення передачі арештованого майна стягувачу у справі)
у справі № 911/100/18 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Бонус"
про стягнення 601 963,86 грн., -
в с т а н о в и в :
Рішенням Господарського суду Київської області від 06 березня 2018 року у справі № 911/100/18 позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь ТОВ "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3 % річних, 79 112,82 грн. інфляційних втрат та 8 739,17 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено (т.І, а.с. 81-87).
20 квітня 2018 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 06 березня 2018 року видано наказ (т.І, 95).
26 липня 2018 року ТОВ "Альфа 77" звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою щодо неправомірних дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, в якій скаржник просить визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення у відповідності п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" - фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території; зобов'язати приватного виконавця Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження № 56493850 та згідно п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" вчинити дії щодо фактичної (безпосередньої) передачі у власність стягувача яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, шляхом примусового входження на територію боржника; визнати незаконним та скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р.; визнати незаконними дії приватного виконавця Чупис Т.П., щодо зазначення при реалізації майна в ДП "Сетам" зберігачем майна Данилівського Д.С., оскільки він таким фактично не є (т.ІІ, а.с.45-46).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі № 911/100/18 скаргу задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в одному ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться за адресою: Київська обл., Баришевський р-н., с. Садове, вул. Фабрична, 2. Зобов'язано приватного виконавця Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження № 56493850 та згідно Закону України "Про виконавче провадження" вчинити дії щодо фактичної передачі стягувачу (ТОВ "Альфа 77") яєць курячих, харчових, групи і категорії CB по 180 шт. в ящику, кількість ящиків 98 шт., які знаходяться за адресою: 07534, Київська обл., Баришівський р-н., с. Садове, вул. Фабрична, визнано незаконним та скасовано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р., у задоволенні іншої частини скарги відмовлено (т.ІІ, а.с. 256-267).
18 жовтня 2018 року приватний виконавець Чупис Т.П. звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Альфа 77" щодо неправомірних дій бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме: незаконного складання акту приймання-передачі та не забезпечення передачі арештованого майна стягуваного у справі за позовом ТОВ "Альфа 77" до ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика" про стягнення 601 963,86 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2018 року, апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у справі № 911/100/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.
09 листопада 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18 залишено без руху та зазначено про необхідність усунення недоліків (щодо доказів сплати судового збору).
23 листопада 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. звернулась із заявою про усунення недоліків.
10 грудня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №911/100/18 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця Чупис Т.П. на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18, розгляд якої призначено на 08 січня 2019 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для розгляду справи № 911/100/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. на ухвалу Господарського суду Київської області від 04 вересня 2018 року у справі № 911/100/18 - прийняти до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О. Справу №911/100/18 призначено до розгляду на 29.01.2019 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08 січня 2019 року задоволено клопотання №9 від 08.01.2019 р. про поновлення процесуальних строків для подання клопотань, заяв та відзиву на апеляційну скаргу та поновити ТОВ "Альфа 77" пропущений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, який встановлено до 25.01.2019 р., відмовлено у задоволенні клопотання № 10 від 08.01.2019 р. про закриття апеляційного провадження та № 16 від 08.01.2019 р. про залучення до участі у справі правонаступника стягувача ТОВ "Альфа 77" ТОВ "Юридична компанія "Бонус", а також залучено ТОВ "Юридична компанія "Бонус" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
29 січня 2019 року від ТОВ "ЮК "Бонус" та ТОВ "Альфа 77" надійшли відзиви на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду київської області від 13.09.2018 р. у справі №911/100/18.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене та те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено ТОВ "Альфа 77" пропущений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, який встановлено до 25.01.2019 р. та те, що такий відзив подано 29.01.2019 р., тобто з пропуском процесуального строку та без клопотання про його поновлення, колегія суддів залишає відзив ТОВ "Альфа 77" №35 від 29.01.2019 р. - без розгляду
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За змістом ч. 4 ст. 263 ГПК України До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
При цьому ч. 4 ст. 170 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, відзив від 29.01.2019 р. №25 ТОВ "ЮК "Бонус" до розгляду колегії суддів також не приймається.
Представник приватного виконавця Чупис Т.П. у судовому засіданні 29 січня 2019 року надала пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні скарги - відмовити. Проти врахування відзивів на апеляційну скаргу заперечувала.
У судове засідання 29 січня 2019 року представники ТОВ "Альфа 77", ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика" та ТОВ "Юридична компанія "Бонус" не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", чином, що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденції з повідомленням, а також Довідками про причини повернення поштових відправлень: 0411626555900 інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення "Не розшукано", 0411626555918 інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення "вибули", а також інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 0411626555926.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
10 травня 2018 року постановою про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. (далі - приватний виконавець) за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання, відкрито виконавче провадження № 56375447 з примусового виконання наказу № 911/100/18, виданого 20.04.2018 р. Господарським судом Київської області про стягнення з приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3% річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору (т.І, а.с. 107-108).
10 травня 2018 року приватним виконавцем у ВП № 56375447 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, яке належить боржнику (т.І, а.с. 109-110).
23 травня 2018 року постановою приватного виконавця у виконавчому провадженні № 56375447 описано та накладено арешт на майно боржника, а саме на готову продукцію: - яйця курячі харчові, група і категорія С0 по 360 штук в одному ящику, кількість ящиків - 1 тис., дата виготовлення: від 10.04.2018 р. - 1 тисяча, кількість встановлена з наданих документів, фактична кількість не встановлювалась, ящики не опечатувались; - яйця курячі харчові, група і категорія С1 по 360 штук в одному ящику, кількість ящиків - 1 тис., встановлена з наданих документів, ящики не опечатувалися, дата виготовлення: від 10.04.2018 р. -1 тис., на більшій половині ящиків подвійне маркування та невизначена дата виготовлення; - яйця курячі харчові, група і категорія СВ, дата виготовлення від 20.05.2018 р., в невизначеній кількості, в одному ящику 180 штук, ящики не опечатувались. Опечатано приміщення складу, працівникам роз'яснено право виключного доступу до складу за попередженням виконавця та правоохоронних органів у випадку нагальної потреби з метою збереження описаного майна в належних умовах зберігання та його реалізації, вартість майна буде визначена експертом. Призначено зберігачем майна Данилівського Д.С. (т.І, а.с. 127-129).
У додатку № 1 до вищезазначеної постанови зазначено, що боржнику надано дозвіл в 3-денний термін з моменту винесення постанови про опис та арешт майна боржника № 56375447 від 23.05.2018 р., а саме готової продукції (яєць), реалізувати описане та арештоване майно за умови перерахування коштів отриманих від реалізації на депозитний рахунок приватного виконавця (т.І, а.с. 130).
13 липня 2018 року, керуючись ч. 9 ст. 61 Закону приватним виконавцем прийнято постанову про передачу майна стягувачу, з посиланням на те, що треті електронні торги з реалізації майна боржника (готової продукції, яєць курячих харчових, групи і категорії СВ по 180 шт у 1-му ящику, в загальній кількості 98 ящиків) оскільки стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, передано вказане майно в рахунок погашення заборгованості за ціною електронних торгів - 11466 грн. (т.І, а.с. 174-175).
13 липня 2018 року за Актом передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №56375447 приватним виконавцем передано стягувачу яйця курячі харчові, групи і категорії СВ по 180 шт у 1-му ящику, в загальній кількості 98 ящиків (т.І, а.с. 176-177).
Вимогою №810 від 13.07.2018 р. приватний виконавець просив боржника забезпечити явку повноважного представника у визначений цією вимого момент для здійснення передачі стягувачу майна (т.І, а.с. 178-179).
Приватним виконавцем направлено стягувачу повідомлення № 775 від 27.06.2018 р., з якого вбачається, що згідно протоколу проведення електронних торгів від 26.06.2018 р. № 341227 треті торги з реалізації описаного та арештованого майна боржника ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика", а саме: яйця курячого, харчового, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в загальній кількості 98 ящиків (лот 288171) не відбулися, у звязку з чим приватний виконавець відповідно до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" пропонував стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна та просив повідомити про прийняте рішення у встановлений законодавством термін (т.ІІ, а.с. 214).
Листом від 12.07.2018 р. №157 стягувач повідомив виконавця про намір та бажання забрати в рахунок погашення боргу яйця категорії СВ по 180 шт в 1 ящику, в кількості 98 ящиків (т.ІІ, а.с. 218).
Листом від 13.07.2018 №808 приватний виконавець, у відповідь на заяву стягувача від 12.07.2018 №157 про виявлення бажання залишити за собою нереалізоване майно (яйця категорії СВ по 180 шт в 1 ящику, в кількості 98 ящиків) повідомив, що виконавчі дії по передачі нереалізованого майна в рахунок погашення боргу призначено на 17.07.2017 (т.ІІ, а.с. 196).
Клопотанням від 17.07.2018 р. про здійснення примусового входження стягувач просив приватного виконавця з огляду на ненадання доступу до майна, що зазначено у постанові та Акті від 13.07.2018 р. забезпечити здійснення примусового входження з метою надання стягувачу доступу до майна (т.ІІ, а.с. 197-198).
17 липня 2018 року приватним виконавцем в присутності представників стягувача та представника боржника Даниливського Д.С. складено Акт правного виконавця, яким встановлено, що при виході за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Фабрична, буд. 2, що визначена місцем знаходження майна, яке підлягає передачі стягувачеві ТОВ "Альфа 77" в рахунок погашення боргу згідно постанови та акту від 13.07.2018 р. встановлено, що майно, яке підлягає передачі, а саме: яйця харчові групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику в кількості 98 ящиків фактично знаходяться за адресою, визначеною місцем зберігання даного майна. Однак доступ представникам стягувача з метою отримання (прийняття) даного майна зберігачем майна Данилівським Д.С. не надано. В зв'язку з цим передача майна стягувачу в рахунок погашення боргу не відбулася (т.ІІ, а.с. 221).
Додатком № 1 до вказаного акта є зауваження, в яких Данилівський Д,С., що призначений зберігачем майна, а саме яєць курячих, групи і категорії СВ, в кількості 98 ящиків, заперечує щодо передачі даного майна стягувачу в рахунок погашення боргу з наступних причин: майно належить іншому підприємству ТОВ "Березанська Птахофабрика"; по даному факту було направлено позовну заяву про визнання права власності за ТОВ "Березанська Птахофабрика" на даний час триває судовий розгляд справи; приватному виконавцю було надано клопотання № 43 від 16.07.2018 р. за підписом директорів ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика" та ТОВ "Березанська Птахофабрика", в якому розяснено всі факти на надано підтверджуючі документи, щодо належності майна ТОВ "Березанська Птахофабрика"; на постанову про передачу майна стягувачу від ТОВ "Березанська Птахофабрика" було направлено скаргу № 1607-18 від 16.07.2018 р. до господарського суду Київської області (т.ІІ, а.с. 222).
Додатком № 2 до вищезазначеного акта є письмове посилання стягувача на те, що всупереч клопотанню приватним виконавцем Черкаського виконавчого округу Чупис Т.П. навіть не здійснено спроби щодо примусового виконання входження на територію ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика", за адресою: вул. Фабрична, 2, с. Садове, Баришівський район, Київська область, з метою забезпечення стягувачу доступу до майна, яке стягувач виявив бажання забрати в рахунок погашення боргу (т.ІІ, а.с. 223).
Листом від 24.07.2018 р. №864 на Клопотання стягувача від 17.07.2018 р. про здійснення примусового входження повідомив, що вирішення питання, пов'язаного з порушенням права користування майном, яке процесуально стало власністю стягувача не входить до компетенції приватного виконавця (т.ІІ, а.с. 100).
ТОВ "Альфа 77" звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою щодо неправомірних дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області приватного виконавця Чупис Т.П., в якій просить: визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення у відповідності п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території; зобов'язати приватного виконавця Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження №56493850 та згідно п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" вчинити дії щодо фактичної (безпосередньої) передачі у власність стягувача яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, шляхом примусового входження на територію боржника; визнати незаконним та скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р.; визнати незаконними дії приватного виконавця Чупис Т.П., щодо зазначення при реалізації майна в ДП "Сетам" зберігачем майна Данилівського Д.С., оскільки він таким фактично не є (т.ІІ, а.с. 24-25, 128).
Вказану скаргу мотивовано тим, що приватним виконавцем всупереч вимог п. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" складено акт передачі майна за 3 дні до проведення виконавчих дій, згідно до яких планувалась передача майна. Також, скаржник зазначає, що 17.07.2018 р. не відбулось фактичної передачі майна стягувачу, як того вимагає закон.
Приватний виконавець у апеляційній скарзі, не погоджуючись оскаржуваною ухвалою зазначає, що відповідно до роботи автоматизованої системи виконавчих проваджень під час формування Постанови про передачу майна у рахунок погашення боргу одночасно формується і Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, оскільки є невід'ємною частиною процесуальної дії прийняття такої постанови. Вказаними документами за доводами апелянта встановлено факт, наведений у винесеній постанові від 13.07.2018 р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, які є підставами для переходу до стягувана права власності на арештоване майно. При цьому, приватним виконавцем зазначено, що він не може здійснити приймання-передачу майна, яким не володіє, оскільки не є зберігачем цього майна, а відповідно не зобов'язаний складати акт приймання-передачі даного майна. Також приватний виконавець зазначає, що ним вчинялись дії з залучення працівників правоохоронних органів з метою вчинення виконавчих дій (викликалась поліція щодо не допуску представника стягувача) та про відсутність у нього права і обов'язку звертатись до суду з поданнями про примусове входження до приміщень боржника. При цьому, на думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що все інше майно боржника, включаючи площадку місця зберігання майна знаходиться в іпотеці ПАТ АБ "Укрнгазбанк" і за таких обставин, примусове входження порушуватиме права вказаної особи, що на думку апелянта свідчить про відсутність підстав для примусового входження.
На думку приватного виконавця Закон України "Про виконавче провадження" не покладає на виконавця обов'язку здійснювати передачу майна саме за актом приймання-передачі на виконання ч. 9 ст. 61 цього Закону, а відповідно скарга не підлягала до розгляду в порядку ст. 339 ГПК, а спір мав вирішуватись між стягувачем та боржником щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.
Також, приватний виконавець зазначає про неможливість вчинення ним дій, до яких його зобов'язано оскаржуваною ухвалою з огляду на те, що ним 28.09.2018 р., до моменту отримання повного тексту ухвали, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з заявленим самовідводом, а відповідно виконавчий документ не перебуває на виконанні у приватного виконавця.
У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги приватний виконавець також заявив про необхідність розподілу судових витрат у розмірі 11264 на правничу допомогу та 200 на пересилання відзиву та копій клопотань.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Викладене свідчить про необхідність здійснення апеляційного перегляду ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на дії виконавця з урахуванням обставин, що існували та стали підставою для її задоволення станом на момент звернення з відповідною скаргою та станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до п. 1-5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з п. 7. ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Відповідно до пунктів 1-2, 5-6 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Відповідно до ч. 9. ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Як вбачається з матеріалів справи, майно, а саме: яйця курячі, харчові, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків стягувачу в рахунок погашення боргу фактично не передано.
Отже, приватним виконавцем передчасно складено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р.
Більш того, відповідно до п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, актом виконавця є документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Акт підписується всіма особами, які приймали участь у його складанні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р. не відповідає вимогам ч. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, оскільки визначеної у ньому події фактично не відбулось, що сторонами не заперечується, а відповідно, такий акт підлягає скасуванню, а вимоги скарги у частині скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р. - задоволенню.
При цьому колегія суддів зазначає про те, що судом першої інстанції правомірно відхилено як необґрунтовані доводи правного виконавця про те, що у автоматизованій системі виконавчих проваджень одночасно з постановою про передачу майна в рахунок погашення боргу формується і акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки порядок внесення відомостей до автоматизованої системи виконавчих проваджень не може суперечити нормам Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено, що акт складається за фактом такої передачі.
Щодо вимог скарги в частині визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення у відповідності до п. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, а саме: Київська область, Баришевський район, с. Садове, вул. Фабрична, буд. 2, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заперечуючи протиправну бездіяльність приватний виконавець зазначає, що нею вчинено всі передбачені законом дії з метою передачі майна, а фактична непередача відбулась через відмову зберігача передати майно стягувачу, що відображено у акті приватного виконавця від 17.07.2018 р., у зв'язку з чим приватним виконавцем того ж дня було подано відповідну заяву до правоохоронних органів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.
Крім того, п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, доказів вилучення майна з метою його реалізації - матеріали справи не містять, як не містять і відмови боржника передати відповідне майно приватному виконавцю.
Відповідно до п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази залучення приватним виконавцем будь-яких суб'єктів господарювання при здійсненні виконавчих дій для передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу на підставі постанови від 13.07.2018 р.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до приватного виконавця з клопотанням від 17.07.2018 р. про здійснення примусового входження, в якому просив приватного виконавця 17.07.2018 р. здійснити примусове входження за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Фабрична, буд. 2 з метою надання доступу стягувачу до майна, яке передано стягувачу в рахунок погашення боргу на підставі постанови від 13.07.2018 р. та захисту порушених прав стягувача.
Листом № 864 від 24.07.2018 р. приватний виконавець у відповідь на клопотання скаржника від 17.07.2018 р. про здійснення примусового входження приватним виконавцем, повідомив, що вирішення питань пов'язаних з порушенням права користування, розпорядження майном, яке, на думку приватного виконавця, стало власністю ТОВ "Альфа 77" на підставі постанови та акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р. не входить до компетенції приватного виконавця.
Таким чином, приватним виконавцем не вжито всіх передбачених ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, а саме: Київська область, Баришевський район, с. Садове, вул. Фабрична, буд. 2.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога скаржника про визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення у відповідності до п. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, а саме: Київська область, Баришевський район, с. Садове, вул. Фабрична, буд. 2 підлягає задоволенню.
Також колегія суддів зазначає, що надані приватним виконавцем на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції докази, а саме вимога приватного виконавця від 11.10.2018 №1213 про надання правоохоронними органами відповіді на звернення приватного виконавця щодо дій Данилівського В.С. (зберігача майна) стосовно не надання доступу до майна, яке підлягає передачі, а також висновок по заяві гр. Чупис Т.П. від 06.08.2018 р. не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про неправомірність бездіяльності приватного виконавця щодо незабезпечення фактичної передачі стягувачу відповідного майна. Більш того, зазначений висновок за результатами перевірки не містить встановлених обставин щодо вчинення приватним виконавцем всіх передбачених законом дій, з метою реального виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оскільки вимога про зобов'язання приватного виконавця Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження № 56493850 вчинити дії щодо фактичної (безпосередньої) передачі у власність стягувача ТОВ "Альфа 77" яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться на території боржника ПрАТ "Агрофірма Березанська Птахофабрика", вул. Фабрична, 2, с. Садове, Баришівський район, Київська область, 07534, шляхом примусового входження на територію боржника, є похідною від вимоги про визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, колегія суддів зазначає, що підстави, якими обґрунтовано апеляційну скаргу фактично зводяться до формального підходу до застосування Закону України "Про виконавче провадження" і нівелюють визначену ним мету - вчинення дій з метою реального виконання судового рішення, а не тільки технічного оформлення відповідних обставин без досягнення визначеного Законом результату, як вважає апелянт.
Змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи викладене без забезпечення можливості реалізації вказаних складових права власності, таке право на відповідне майно не можна вважати фактично переданим, що додатково засвідчує незаконність дій приватного виконавця та прийнятого ним Акту від 13.07.2018 р., а відповідно і необхідність дослідження вказаних обставин в межах розгляду скарги на дії приватного виконавця.
Крім того колегія суддів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 343 ГПК України зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали (13.09.2018 р.) обставин, що зумовлюють неможливість її виконання приватним виконавцем (самовідводу від 28.09.2018 р. та повернення у зв'язку з цим виконавчого документа стягувачу постановою від 28.09.2018) не існувало, що спростовує доводи апелянта про незаконність оскаржуваної ухвали у вказаній частині.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі №911/100/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на приватного виконавця Чупис Тетяну Петрівну.
4. Справу №911/100/18 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287- 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.О. Хрипун
О.В. Агрикова
Дата складення повного тексту - 31.01.2019 р.
