ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"06" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/100/18
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши скаргу товариствa з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме незаконного складання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика", Київська обл., Баришівський р-н, с. Садове
про стягнення 601963,86 грн.
секретар судового засідання Зоря В.С.
за участю представників:
від приватного виконавеця: Шаповал О.В. (дов. № б/н від 05.12.2018 р.);
від скаржника: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. позов ТОВ "Альфа 77" задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3 % річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
20.04.2018 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. видано наказ.
До господарського суду Київської області від ТОВ "Альфа 77" надійшла скарга щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме незаконного складання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р., в якій скаржник просить, з урахуванням додаткових пояснень від 25.10.2018 р. до скарги, скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р., прийняту приватним виконавцем - Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження № 56493850, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
В обґрунтування вимог скарги скаржник посилається на те, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р. винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки винесена постанова не містить видів та сум витрат, понесених приватним виконавцем, в розумінні положень наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2830/5, що порушує права скаржника на інформацію про суми та види витрат понесені виконавцем. Крім того, скаржник зазначає, що ним 21.09.2018 р. було направлено на офіційну електронну адресу приватного виконавця вимогу про надання детального звіту (з копіями підтверджуючих документів) щодо понесених витрат на проведення виконавчих дій в сумі 14353,96 грн., однак станом на 01.10.2018 р. така інформація не надана. Також, скаржник стверджує, що приватний виконавець, по-перше: стягнув витрати покриті наявним в нього авансовим внеском; по-друге: стягненням витрат на проведення виконавчих дій у сумі 14353,96 грн., з суми грошових коштів, яка надійшла від реалізації легкового автомобіля марки Geely Emgrand 7, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_2 без врахування наявного в нього авансового внеску, фактично зменшив суму, яка повинна була піти на погашення наявної основної заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2018 р. розгляд скарги ТОВ "Альфа 77" щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме незаконного складання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р. призначено на 20.11.2018 р.
16.11.2018 р. до господарського суду Київської області від приватного виконавця надійшов відзив на скаргу, в якому приватний виконавець просить суд за результатами розгляду справи постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на те, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки права заявника порушені не були та постанова від 12.09.2018 р. винесена приватним виконавцем відповідно до закону та в межах повноважень (тому що постанова була винесена приватним виконавцем відповідно до його повноважень, оскільки йому надається право на винесення таких постанов). Крім того, приватний виконавець зазначає, що скаржником у скарзі вказується невірна інформація стосовно сум, які були повернуті скаржнику/стягувачу в якості авансового внеску, оскільки приватним виконавцем на користь скаржника/стягувача було повернуто авансовий внесок в повному обсязі відповідно до платіжних вимог № 617 від 13.09.2018 р. на суму 11827,03 грн. та № 616 від 13.09.2018 р. на суму 386,12 грн. Також, приватний виконавець вказує на те, що на момент звернення стягувача ТОВ «Альфа 77» щодо надання звіту про використання авансового внеску виконавче провадження не було завершено з підстав, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та авансовий внесок стягувача було повернуто в повному обсязі, тому у приватного виконавця були відсутні підстави надавати стягувачеві звіт про використання сум авансового внеску.
20.11.2018 р. до господарського суду Київської області від приватного виконавця надійшли письмові пояснення по справі, в яких виконавець просить у задоволенні скарги відмовити повністю та застосувати до скаржника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Представник скаржника у судові засідання 20.11.2018 р. та 06.12.2018 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце судових засідань скаржник був належним чином повідомлений за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Приватний виконавець у судовому засіданні 20.11.2018 р. та її представник в судовому засіданні 06.12.2018 р. проти скарги заперечували.
Представник боржника у судові засідання 20.11.2018 р. та 06.12.2018 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив,хоча про час, дату та місце судових засідань боржник був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103266495114 та № 0103266570329.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу товариствa з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме незаконного складання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р., заслухавши пояснення приватного виконавця, судом встановлено наступне:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. позов ТОВ "Альфа 77" задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3 % річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
20.04.2018 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. видано наказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").
10.05.2018 р. стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. з письмовою заявою про прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, в якій просив прийняти до виконання виконавчий документ - наказ господарського суду Київської області по справі № 911/100/18 від 20.04.2018 р. та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 10.05.2018 р. приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання, відкрито виконавче провадження № 56375447 з примусового виконання наказу № 911/100/18, виданого 20.04.2018 р. господарським судом Київської області про стягнення з приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа 77» 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3% річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору.
12.09.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у виконавчому провадженні № 56375447 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою встановлено, що згідно акту приватного виконавця від 12.09.2018 р. сума понесених витрат на організацію та проведення виконавчих дій складає 14353,96 грн. та постановлено стягнути з боржника - приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика» (Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Комсомольська, буд. 15, код 30698067) витрати на проведення виконавчих дій у сумі 14353,96 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Стягувач з вказаною постановою не погоджується та просить суд її скасувати.
Заперечуючи проти вказаної постанови, скаржник посилається не те, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р. не містить видів та сум витрат, понесених приватним виконавцем, в розумінні положень наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2830/5, що порушує права скаржника на інформацію про суми та види витрат понесені виконавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Як уже зазначалось, постановою від 12.09.2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження встановлено, що згідно акту приватного виконавця від 12.09.2018 р. сума понесених витрат на організацію та проведення виконавчих дій складає 14353,96 грн.
Як вбачається з акта приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 12.09.2018 р., копія якого надана приватним виконавцем до суду, вказаний акт містить перелік, вартість, кількість та суму здійснених приватним виконавцем витрат на організацію та проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 56493850, до складу якого, зокрема, входить наказ господарського суду Київської області № 911/100/18 від 20.04.2018 р. про стягнення коштів з ПрАТ «Агрофірма «Березанська птахофабрика» на користь ТОВ «Альфа 77».
Таким чином, мотивувальна частина постанови від 12.09.2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у виконавчому провадженні № 56375447, містить посилання на зафіксований актом приватного виконавця від 12.09.2018 р. розрахунок про види та суми здійснених виконавцем витрат відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» витрат понесених приватним виконавцем на організацію та проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56375447, а отже посилання скаржника на те, що вказана постанова порушує права скаржника на інформацію про суми та види витрат понесені виконавцем не береться судом до уваги.
Крім того, заперечуючи проти постанови від 12.09.2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження скаржник зазначає, що ним 21.09.2018 р. було направлено на офіційну електронну адресу приватного виконавця вимогу про надання детального звіту (з копіями підтверджуючих документів) щодо понесених витрат на проведення виконавчих дій в сумі 14353,96 грн., однак станом на 01.10.2018 р. така інформація не надана.
Відповідно до ч. 3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження. При поверненні виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону, звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.
Аналогічні положенням містяться в ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів скарги, на момент звернення стягувача ТОВ «Альфа 77» щодо надання звіту про використання авансового внеску, авансовий внесок стягувача було повернуто в повному обсязі, а отже у приватного виконавця були відсутні підстави надавати стягувачеві звіт про використання сум авансового внеску.
Щодо посилання скаржника на те, що приватним виконавецем стягнуно витрати, покриті наявним в нього авансовим внеском та стягненням витрат на проведення виконавчих дій у сумі 14353,96 грн., з суми грошових коштів, яка надійшла від реалізації легкового автомобіля марки Geely Emgrand 7, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_2 без врахування наявного в нього авансового внеску, фактично зменшив суму, яка повинна була піти на погашення наявної основної заборгованості, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів скарги, 10.05.2018 р. стягувачем ТОВ «Альфа 77» було перераховано на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. 12213,14 грн. авансового внеску, що підтверджується платіжними дорученнями № 12415 від 10.05.2018 р. на суму 11827,02 грн. та № 12626 від 22.05.2018 р. на суму 386,12 грн.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції. У разі передачі виконавчого документа відповідно до пункту 7 розділу III цієї Інструкції, передачі виконавчого провадження відповідно до пунктів 4, 6 розділу V цієї Інструкції невикористаний авансовий внесок стягувача перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передається виконавчий документ або виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня винесення виконавцем постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження).
У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.
Якщо витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.
Як зазначає приватний виконавець у своєму відзиві, за рахунок авансового внеску стягувача в загальній сумі 11827,02 грн. було здійснено витрати на організацію та проведення виконавчих дій, а саме оплата ДП «НАІС» послуг за користування АСВП в сумі 51,00 грн. (за кожне відкрите виконавче провадження) та оплата послуг суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання за виготовлення двох звітів про незалежну оцінку майна на суму 3252,00 грн.
Як вбачається з матеріалів скарги, приватним виконавцем 12.09.2018 р. було підписано розпорядження № 56492823 про повернення 386,12 грн. авансового внеску стягувачу ТОВ «Альфа 77». Зазначений авансовий внесок був повернутий приватним виконавцем з рахунку для зарахування коштів виконавчого провадження на рахунок стягувача 13.09.2018 р., як повернення авансового внеску стягувача, що підтверджується платіжним дорученням № 616 від 13.09.2018 р. на суму 386,12 грн.
З матеріалів скарги вбачається, що 12.09.2018 р. приватним виконавцем було підписано розпорядження № 56375447, в якому, зокрема, зазначено про необхідність перерахування стягувачу 3303,00 грн. використаної частини авансового внеску. Зазначений авансовий внесок був повернутий з депозитного рахунку приватного виконавця на рахунок стягувача 13.09.2018 р., як повернення використаної частини авансового внеску стягувача, що підтверджується платіжним дорученням № 617 від 13.09.2018 р. на суму 3303,00 грн.
13.09.2018 р. приватним виконавцем було підписано розпорядження № 56375447 про повернення 8524,02 грн. авансового внеску стягувачу ТОВ «Альфа 77». Зазначений авансовий внесок був повернутий приватним виконавцем з рахунку для зарахування коштів виконавчого провадження на рахунок стягувача 13.09.2018 р., як повернення невикористаної частини авансового внеску стягувача, що підтверджується платіжним дорученням № 617 від 13.09.2018 р. на суму 8524,02 грн.
Таким чином, приватним виконавцем було повернуто стягувачеві авансовий внесок в повному обсязі.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Як вбачається з матеріалів скарги, решта понесених приватним виконавцем витрат під час здійснення виконавчого провадження здійснювалась приватним виконавцем за власний рахунок.
Враховуючи вищевикладене, постанова від 12.09.2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесена приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога скаржника про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р., винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ТОВ «Альфа 77» щодо неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а саме незаконного винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.09.2018 р. відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 17.12.2018 р.
Суддя О.О. Рябцева
