ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"30" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/100/18
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши скаргу товариствa з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика", Київська обл., Баришівський р-н, с. Садове
про стягнення 601963,86 грн.
секретар судового засідання Зоря В.С.
за участю представників:
Приватний виконавець: не з'явився;
від скаржника: Рева С.В. (дов.б/н від 16.07.2018 р.); Верета А.В. (дов б/н від 16.07.2018 р.);
від боржника: не з'явився;
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. позов ТОВ "Альфа 77" задовольнено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3 % річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
20.04.2018 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. видано наказ.
До господарського суду Київської області від ТОВ "Альфа 77" надійшла скарга № 903 від 26.09.2018 р. на дії приватного виконавця, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. щодо винесення постанови від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні, скасувати постанову від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. поновити порушене право стягувача та вжити всіх заходів щодо подальшого примусового виконання наказу господарського суду Київської області № 911/100/18, виданого 20.04.2018 р.
Скарга обґрунтована тим, що заявляючи самовідвід приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. керувалася п. 3 ч. 4 ст. 5 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», однак приватним виконавцем невірно визначено саме поняття «потенційний конфлікт інтересів», визначення якого міститься у абз. 8 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», що призвело до винесення незаконної та необґрунтованої постанови про відвід у виконавчому провадженні.
01.10.2018 р. до господарського суду Київської області від приватного виконавця надійшло клопотання, в якому виконавець просить суд визнати подання скарги товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-77" щодо визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни неправомірними та скасування постанови від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні, зловживанням Скаржником його процесуальними правами; залишити без розгляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-77" щодо визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни неправомірними та скасування постанови від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні на підставі ст. 43 ГПК України; вжити заходів для запобігання зложиванню скаржником процесуальними правами.
11.10.2018 р. до господарського суду Київської області від приватного виконавця Чупис Т.П. надійшов відзив № 1192 від 08.10.2018 р. на скаргу, в якому приватний виконавець просить в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі. Обгрунтовуючи свої заперечення виконавець посилається на те, що скаржником не наведено та не доведено фактів, які б свідчили про порушення його прав. Крім того, приватний виконавець зазначає, що своїми діями представники стягувача постійно втручаються в діяльність приватного виконавця, що виражається у залякуванні виконавця погрозами та приниженні особисто в телефонних розмовах та смс-повідомленнях, тим самим намагаючись вплинути на виконавця з метою прийняття незаконних та упереджених рішень та/або рішень з перевищенням повноважень, наданих виконавцю законом. Враховуючи вищезазначене, виконавець посилається на те, що внаслідок вказаних дій стягувача вона перебуває в умовах постійного морального тиску зі сторони стягувача та немає можливості належним чином здійснювати свою незалежну професійну діяльність, а саме: неупереджено, ефективно та своєчасно виконувати рішення суду. Вказане, на думку приватного виконавця, свідчить про наявність між ним, як приватним виконавцем, та представниками стягувача потенційного конфлікту інтересів в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
23.10.2018 р. до господарського суду Київської області від скаржника надійшли доповнення до скарги.
23.10.2018 р. до господарського суду Київської області від приватного виконавця Чупис Т.П. надійшло клопотання, в якому вона просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію клопотання ТОВ «Альфа 77» № 655 від 09.08.2018 р.; копію звернення до правоохоронних органів № 717 від 13.06.2018 р. з додатками; копію звернення до правоохоронних органів № 1206 від 10.10.2018 р.
Представник скаржника у судових засіданнях 11.10.2018 р., 23.10.2018 р. та 30.10.2018 р. вимоги скарги підтримав.
Представник боржника у судові засідання 11.10.2018 р., 23.10.2018 р. та 30.10.2018 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений за адресою, яка зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Приватний виконавець у судове засідання 11.10.2018 р. не з'явилась, у судовому засіданні 23.10.2018 р. проти скарги заперечувала, а у судове засідання 30.10.2018 р. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час, дату та місце судового засідання буда належним чином повідомлена, що підтверджується підписом приватного виконавця на бланку про оголошення перерви у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу № 903 від 26.09.2018 р. товариствa з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., заслухавши пояснення приватного виконавця та представників стягувача, судом встановлено наступне:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. позов ТОВ "Альфа 77" задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Агрофірма Березанська Птахофабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 77" 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3 % річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
20.04.2018 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.03.2018 р. видано наказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").
10.05.2018 р. стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. з письмовою заявою про прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, в якій просив прийняти до виконання виконавчий документ - наказ господарського суду Київської області по справі № 911/100/18 від 20.04.2018 р. та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 10.05.2018 р. приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання, відкрито виконавче провадження № 56375447 з примусового виконання наказу № 911/100/18, виданого 20.04.2018 р. господарським судом Київської області про стягнення з приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа 77» 487187,64 грн. боргу, 16311,18 грн. 3% річних, 79112,82 грн. інфляційних втрат та 8739,17 грн. судового збору.
13.09.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. винесено постанову про відвід у виконавчому провадженні № 56375447, якою заявлено самовідвід приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. з примусового виконання наказу № 911/100/18 від 20.04.2018 р. господарського суду Київської області; постановлено стягувачу вирішити питання щодо передачі виконавчого документа іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби, про що у 3-денний термін з дня отримання даної постанови повідомити приватного виконавця на електронну адресу та поштою; роз'яснено стягувачу, що у випадку не повідомлення приватного виконавця в строк та спосіб визначений п. 2 даної Постанови, виконавчий документ буде повернуто стягувачеві, що не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказана постанова мотивована тим, що стягувач зловживає своїми процесуальними правами та своїми діями постійно намагається вплинути та втрутитись в діяльність приватного виконавця, що виражається в постійних погрозах, приниженнях приватного виконавця особисто, в телефонних розмовах та смс-повідомленнях від представника стягувача Верети Анжеліки Володимирівни, чим остання намагається вплинути на виконавця з метою прийняття ним незаконних, упереджених рішень, або рішень з перевищенням повноважень, наданих приватному виконавцеві законом. В зв'язку з чим приватним виконавцем 13.06.2018 р. за вих. № 717 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України. Згідно повідомлення СУ ГУ НП у Черкаській області від 27.06.2018 р. за даним фактом проводиться перевірка. На підставі вищевикладеного приватний виконавець вказує, що він має потенційний конфлікт інтересів з представниками стягувача, та не може належним чином здійснювати свою незалежну професійну діяльність, а саме: неупереджено, ефективно виконувати рішення суду на користь стягувача в умовах постійного тиску та впливу з сторони стягувача.
Стягувач з вказаною постановою не погоджується та просить суд її скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов'язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача. З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо, зокрема, виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.
В обґрунтування неправомірності винесеної приватним виконавцем постанови від 13.09.2018 р. скаржник посилається на те, що приватним виконавцем невірно визначено саме поняття «потенційний конфлікт інтересів», визначення якого міститься у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець зобов'язані вживати всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів. Конфліктом інтересів у цілях застосування цього Закону вважається суперечність між особистими інтересами державного виконавця або приватного виконавця та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання державним виконавцем або приватним виконавцем його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення примусового виконання рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний виконавець Чупис Т.П. зверталась з заявою № 717 від 13.06.2018 р. до начальника УЗЕ НП України в Черкаській області Даниляка А.В., в якій повідомила, що представник стягувача Верета А.В. постійно намагається вплинути на неї з метою прийняття незаконних рішень, що відповідно до ст. 343 КК України є кримінальним правопорушенням. Приватний виконавець просила прийняти дану заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України; визнати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., потерпілою від кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, у висновку від 14.07.2018 р. старшого ДОП СП Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта Бугайчук С.Р. за результатами розгляду звернення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. установлено, що у своєму зверненні Чупис Т.П. зазначає, що під час вчинення нею виконавчих дій в її діяльності почав втручатися один з представників ТОВ «Альфа 77» громадянка на ім'я Верета А.В., котра на думку автора звернення, шляхом застосування погроз (роздруківка спілкування між Чупис Т.П. та Веретою А.В., з програми Viber додається) намагається вплинути на неї, як на приватного виконавця з метою прийняття нею незаконних упереджених рішень або рішень з перевищенням повноважень наданих приватному виконавцеві законом, на підставі чого Чупис Т.П. звернулась до правоохоронних органів. Після розгляду матеріалів слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, ознак кримінального правопорушення виявлено не було.
Крім того, з вказаного висновку вбачається, що по факту звернення приватного виконавця Чупис Т.П. щодо можливих неправомірних дій з боку Верети А.В. було встановлено та опитано громадянку Верету А.В., котра пояснила, що словесне непорозуміння про яке йдеться у зверненні Чупис Т.П. додане нею до заяви у вигляді роздруківки з програми Viber, вона аж ніяк не сприймає, як погрози, оскільки дане непорозуміння виникло в процесі ділових стосунків, що мали місце між нею та Чупис Т.П., так як Верета А.В. являється представником ТОВ «Альфа 77».
Отже, представником стягувача не заперечується наявність між нею та приватним виконавцем словесного непорозуміння та спілкування в програмі Viber.
Також, у своїй скарзі скаржник зазначає, що словесне непорозуміння, яке виникло між представником ТОВ «Альфа 77» Веретою А.В. та приватним виконавцем в процесі ділових відносин, а саме висловлені представником стягувача зауваження з приводу непрофесійних дій приватного виконавця за своїм змістом є допустимою критикою публічної особи, якою є приватний виконавець при виконанні службових обов'язків.
10.10.2018 р. приватний виконавець Чупис Т.П. повторно звернулась з заявою № 1206 від 10.10.2018 р до начальника Черкаського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області підполковника поліції Михайлова І.В., в якій повідомила, що представник стягувача Верета А.В. постійно погрожує приватному виконавцю в телефонних розмовах та особистих смс-повідомленнях, чим намагається вплинути на приватного виконавця з метою прийняття нею незаконних, упереджених рішень, або рішень з перевищенням повноважень, наданих приватному виконавцеві законом, та просила прийняти дану заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України; визнати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., потерпілою від кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник неодноразово звертався до господарського суду Київської області з скаргами на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., які були розглянуті та частково задоволені судом, а саме: скарга на дії приватного виконавця, в якій скаржник просив визнати незаконною діяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни та скасувати постанову про зняття арешту від 09.07.2018 р., прийняту в межах виконавчого провадження № 56493850, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства України; скарга щодо неправомірних дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., в якій скаржник просив визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Чупис Т.П. в частині не забезпечення у відповідності п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" - фактичної передачі стягувачу яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території; зобов'язати приватного виконавця - Чупис Т.П. в межах виконавчого провадження № 56493850 та згідно п. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" вчинити дії щодо фактичної (безпосередньої) передачі у власність стягувача яєць курячих, харчових, групи і категорії СВ по 180 шт. в 1 ящику, в кількості 98 ящиків, які знаходяться у боржника на охоронюваній території, шляхом примусового входження на територію боржника; визнати незаконним та скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 13.07.2018 р.; визнати незаконними дії приватного виконавця Чупис Т.П., щодо зазначення при реалізації майна в ДП "Сетам" зберігачем майна - Данилівського Д.С., оскільки він таким фактично не є.
За результатами розгляду вказаних скарг були винесенні ухвали господарського суду Київської області у справі № 911/100/18 від 04.09.2018 р., якою скаргу задоволено повністю та від 13.09.2018 р., якою скаргу задоволено частково.
Хоча вказані скарги і були частково задоволені судом, однак порушення приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження № 56375447 не були грубими (вагомими) порушеннями законодавства.
Крім того, стягувачем при зверненні до суду з вказаними скаргами оскаржувались саме дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., а не бездіяльність, що свідчить про вчинення приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження № 56375447 виконавчих дій.
Крім того, виконавче провадження № 56375447 було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. за письмовою заявою стягувача до приватного виконавця про прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, в якій останній просив прийняти до виконання виконавчий документ - наказ господарського суду Київської області по справі № 911/100/18 від 20.04.2018 р. та винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У вказаній заяві стягувач зазначав, що у нього є відомості, що місцезнаходженням частини майна боржника є Черкаська область, Черкаський район, с. Худяки, у зв'язку з чим стягувач вважає, що дане виконавче провадження відноситься до підвідомчості приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області. Постанова від 10.05.2018 р. приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про відкриття виконавчого провадження № 56375447 оскаржувалась боржником до суду.
Однак, ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2018 р. у справі № 911/100/18 вказана скарга залишена судом без задоволення, оскільки приватний виконавець, керуючись приписами ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" має здійснити перевірку, зазначених у заяві стягувача відомостей лише після відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказана постанова винесена приватним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем Чупис Т.П. за заявою стягувача, при цьому інформація про наявність майна боржника в Черкаській області не знайшла свого підтвердження під час здійснення виконавчого провадження, у зв'язку з чим виконавець здійснював виконавчі дії на території Київської області, та як встановлено судом, значна кількість дій, направлених на виконання рішення суду, була здійснена виконавцем. В той же час, відносини між представником стягувача та приватним виконавцем вийшли за межі ділових стосунків, оскільки надсилання смс-повідомлень, які за своїм змістом, за твердженням скаржника є критикою, а за твердженням виконавця образами і погрозами, не підпадає під дію Закону України «Про виконавче провадження» та вказаним Законом такого права стороні виконавчого провадження не надано.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2018 р. скаржник звертався до приватного виконавця з повторним клопотанням № 655 від 09.08.2018 р. про опис майна боржника (свійської птиці (курей), в якому, зокрема, просив приватного виконавця вгамувати свій конфлікт інтересів та привести свою діяльність у правове русло і забезпечити уникнення затягування виконання рішення суду самим виконавцем та провести у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» опис свійської птиці, що знаходиться в пташниках, які належать боржнику, та знаходяться за адресою: вул. Фабрична, 2, с. Садове, Баришівський район, Київська область, а також за адресою: вул. Березань-Войково Автошлях, 2, с. Садове, Баришівський район, Київська область, на яку вже накладено арешт приватним виконавцем.
Скаржник у свої скарзі посилається на те, що приватний виконавець всупереч вимогам ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не зверталася до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів та не отримувала від Національного агентства роз'яснень відносно дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Вказане посилання скаржника на порушення приватним виконавцем п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не береться судом до уваги, оскільки недотримання вказаних вимог не свідчить про відсутність конфлікту інтересів між скаржником та приватним виконавцем та виходить за межі розгляду даної скарги.
Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник звертає увагу суду на те, що постанова про відвід у виконавчому провадженні винесена після прийняття господарським судом Київської області ухвал від 04.09.2018 р. та від 13.09.2018 р. у справі № 911/100/18, прийнятих судом за результатами розгляду скарг ТОВ «Альфа 77», якими визнано дії приватного виконавця неправомірними та зобов'язано поновити порушене право ТОВ «Альфа 77», на що суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, зокрема, що самовідвід виконавецем може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.
Також, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку самовідводу приватного виконавця він зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу або передати його за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з постанови від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні № 56375447, пунктом 2 постановлено стягувачу вирішити питання щодо передачі виконавчого документа іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби, про що в 3-денний термін з дня отримання даної постанови повідомити приватного виконавця на електронну адресу та поштою.
Вищезазначене свідчить про те, що оскаржуваною постановою від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні № 56375447 не позбавлено стягувача можливості пред'явити виконавчий документ для виконання іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби для подальшого виконання наказу № 911/100/18, виданого 20.04.2018 р. господарським судом Київської області.
Таким чином, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено, що винесення постанови від 13.09.2018 р. про відвід у виконавчому провадженні № 56375447, порушує його права.
Також, у судовому засіданні 02.08.2018 р. представник ТОВ «Альфа» Верета А.В. на питання приватного виконавця Чупис Т.П. про те, що стягувача не цікавить стягнення заборгованості з боржника ПрАТ «Агрофірма Березанська Птахофабрика» в рамках виконання виконавчого провадження, а він має на меті задоволення своїх грошових вимог за рахунок страхових виплат від цивільно-правової відповідальності приватного виконавця відповіла згодою. Вказане підтверджується технічним звукозаписом судового засідання 02.08.2018 р. під час розгляду скарги ТОВ «Альфа 77» по справі № 911/100/18.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Отже, суд вважає доведеним твердження приватного виконавця в судовому засіданні, що вказане ставлення представників стягувача до приватного виконавця заважає неупередженому виконанню професійних обов'язків, а саме виконанню рішення на користь ТОВ «Альфа 77», та свідчить про наявність немайнового інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками скаржника з приватним виконавцем, що базуються на почуттях антипатії та неприязні.
Наявність вказаної суперечності між особистими інтересами приватного виконавця і її професійними обов'язками може впливати на об'єктивність та неупередженість під час виконання професійних обов'язків.
Вказане свідчить про наявність конфлікту інтересів, як в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» так і Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. щодо винесення постанови про відвід у виконавчому провадженні від 13.09.2018 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі 911/100/18 від 20.04.2018 р. неправомірними та скасування постанови про відвід у виконавчому провадженні від 13.09.2018 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/100/18 від 20.04.2018 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги № 903 від 26.09.2018 р. ТОВ «Альфа 77» про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. щодо винесення постанови про відвід у виконавчому провадженні від 13.09.2018 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі 911/100/18 від 20.04.2018 р. неправомірними та скасування постанови про відвід у виконавчому провадженні від 13.09.2018 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/100/18 від 20.04.2018 р.
відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 ст. Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 16.11.2018 р.
Суддя О.О. Рябцева
