ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у розстроченні виконання рішення
11.06.2018
Справа № 62/171-51/369-2012
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при
секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши
заяву Державної екологічної інспекції в місті Києві
про розстрочення виконання судового рішення
у справі за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі
1) Державної екологічної інспекції в місті Києві;
2) Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"
про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.
за участю представників:
від заявника: не з'явився;
від позивача-2: Перепелицін К.М., довіреність № 225-КМБ-1367 від 10.01.18;
від відповідача: Лазоренко Ю.О., довіреність № б/н від 25.08.15
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва звернулась Державна екологічна інспекція в місті Києві (далі - Інспекція) із заявою про розстрочення виконання рішення по даній справі від 30.06.2016 р., яке набрало законної сили.
Заява мотивована тим, що заявник є бюджетною установою, на рахунку якої недостатньо коштів, тому Інспекція не має можливості сплатити заборгованість одним платежем. З цих підстав просив розстрочити виконання рішення суду на один рік за відповідним графіком погашення суми заборгованості зі сплати судового збору за подачу позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 62 106,00 грн.
У судове засідання представник заявника (позивача-1) та прокурор не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача-2 подану заяву підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача проти розстрочення виконання рішення заперечував, просив відмовити у її задоволенні.
Вивчивши матеріали поданої заяви, заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 р. та постановою Верховного Суду від 17.04.2018 р. у даній справі, у задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн. відмовлено, стягнуто солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 56 460,00 грн., судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в сумі 67 752, 00 грн., стягнуто солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради на користь ТОВ "Будінвестгруп" витрати з оплати експертизи в сумі 49 526, 40 грн., судового збору за подання апеляційних та касаційної скарги в сумі 109 620, 00 грн.
10.01.2018 р. на виконання зазначеного судового рішення господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.
24.05.2018 р. до Державної екологічної інспекції у місті Києві надійшло повідомлення від Управління державної казначейської служби України в Подільському районі № 26-03-10/343 про необхідність вжиття відповідних заходів щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги у сумі 62 106,00 грн. по даній справі. Також листом № 10-9195/18 від 18.05.2018 р. Державна судова адміністрація України вимагала від заявника та Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва повного виконання судового рішення по цій справі, повідомивши, що солідарний боржник (Київська міська рада) свій обов'язок по сплаті судових витрат вже виконав.
За таких обставин заявник звернувся до суду за розстроченням виконання судового рішення про стягнення 62 106,00 грн. судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Заявник вказує, що Державна екологічна інспекція в місті Києві є бюджетною установою та утримується за рахунок державного бюджету, кошторис якого затверджується Головою Держекоінспекції. Так, з наданого кошторису Державної екологічної інспекції в місті Києві на 2018 рік, вбачається, що відповідно до асигнувань за кодом КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», видатки для оплати коштів, у тому числі і за рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. по даній справі передбачені у сумі 110 000,00 грн., з яких 55 000,00 грн. Інспекцією вже було реалізовано на сплату судового збору за подачу позовів до суду, апеляційних та касаційних скарг, а протягом червня-грудня 2018 р. на рахунок Інспекції планується надходження грошових коштів у сумі 20 000,00 грн.
Проте, суд вважає, що наведена заявником підстава для розстрочення виконання судового рішення - відсутність коштів на рахунку Інспекції - не є тією виключною обставиною, за якою може бути надано розстрочення виконання судового рішення (вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 09.11.2016 р. у справі № 914/1488/15).
Крім того, дослідивши доводи заявника про здійснені вже витрати на суму 55 000,00 грн. на сплату судового збору, суд встановив, що вони (доводи) є непідтвердженими належними доказами, як і доводи про майбутнє надходження грошових коштів у сумі 20 000,00 грн., що будуть направлені Інспекцією на погашення заборгованості із судових витрат.
При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що несплата заявником витрат судового збору на користь Державного бюджету України порушує матеріальні інтереси судових органів.
Отже, наведені Інспекцією обставини не свідчать про їх винятковість та про такі, що перешкоджають виконанню судового рішення в частині сплати судового збору, а матеріали поданої заяви не доводять наявність інших конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.
У той же час, необхідно звернути увагу на таке.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
При цьому за замістом пункту 9 частини 3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими і їх виконання не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 р. у справі № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. у справі № 11-рп/2012). Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави (рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р.).
Також Європейський Суд з прав людини у пункті 53 рішення ЄСПЛ проти України у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) зауважив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" № 74221/01 від 11 січня 2005 року; у справі "Козачек проти України" № 29508/04 від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України" № 60750/00 від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" № 29439/02 від 26 квітня 2005 року, у справі "Крищук проти України" № 1811/06 від 19.02.2009 року).
З урахуванням викладеного господарський суд вважає, що відсутні підстави для розстрочення виконання рішення у даній справі за заявою Інспекції.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції в місті Києві про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. у справі № 62/171-51/369-2012 відмовити.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 червня 2018 року.
Повний текст ухвали складений 23 червня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К.І.
