ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2016 року
Справа № 62/171-51/369-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого
Коробенко Г.П., Рогач Л.І.
за участю представників:
прокуратури
Онуфрієнко М.В. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України
позивачів
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідача
Лазоренко Ю.О. - довіреність від 25.08.2015 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"
на постанову
від 08.12.2015 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 62/171-51/369-2012 господарського суду м. Києва
за позовом
Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції в м. Києві; 2. Київської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"
про
стягнення шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2011 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Будінвестгруп" про стягнення шкоди в сумі 17 000 000,00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, посилаючись на приписи статей 95, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, статті 20, 40, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 50 Закону України "Про охорону земель".
Київська міська рада у поясненнях на позовну заяву підтримала позовні вимоги прокурора, просила їх задовольнити, вказуючи на виявлення Державною екологічною інспекцією факту використання ТОВ "Будінвестгруп" земельної ділянки за адресою: 23 км Столічного шосе у Голосіївському районі міста Києва площею 100 га не за цільовим призначенням, а саме знищення газону, що зафіксовано в акті перевірки від 26.03.2009 року, чим порушено вимоги чинного законодавства та завдано державі шкоду, яка відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягають стягненню з відповідача.
ТОВ "Будінвестгруп" у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що відповідно до Положення про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування земельних насаджень у м. Києві та відшкодування коштів їх відновлюючої вартості, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.07.2000 р. № 1158, що було чинним на той час, 14.02.2005 р. Комунальним підприємством по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва було проведено обстеження земельних насаджень на земельній ділянці, переданій ТОВ "Будінвестгруп", внаслідок чого складено акт № 27 від 14.02.2005 р., який був затверджений директором Комунального підприємства та погоджений Київським комунальним об'єднанням земельного будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та Державним управлінням екології та природних ресурсів м. Києва, що передбачено Положенням, відповідно до пункту 4 якого, КО "Київзеленбуд" було виписано відповідачу рахунок № 1300 від 14.08.2006 р. на оплату відновлюючої вартості від знесення зелених насаджень у розмірі 1 422 286,75 грн., які сплачені 28.08.2006 р. у повному розмірі. При цьому, виконання будь - яких інших дій для отримання підприємством ордеру, крім сплати відновлюючої вартості, положенням про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування земельних насаджень у м. Києві не вимагається, і ордер повинен був бути виданий КО "Київзеленбуд", а не Управлінням охорони навколишнього природного середовища, про що помилково вказує прокурор.
ТОВ "Будінвестгруп" також посилалось на необґрунтованість доводів прокурора стосовно використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки проведення всіх гідротехнічних робіт з інженерної підготовки території проводилось відповідно до діючого законодавства, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт та розробленого проекту намиву, який погоджений з усіма необхідними органами. Крім того, у 2006-2007 роках органами охорони навколишнього природного середовища та органами прокуратури проводилась перевірка законності проведення робіт з гідронамиву території, за результатами якої встановлено відсутність будь - яких порушень при проведенні робіт з боку ТОВ "Будінвестгруп" та видано дозвіл заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища № 10 від 10.09.2007 р. про відновлення гідронамивних робіт.
Відповідач наголошував також на невідповідність актів перевірок, на які посилається прокурор на підтвердження своїх вимог, приписам чинного законодавства, зокрема, проведення вказаних перевірок без повідомлення та запрошення посадових осіб ТОВ "Будінвестгруп", а також відсутність в актах перевірок вказівок на виявлення будь - яких порушень та перелік цих порушень.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року рішення та постанова були скасовані, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судами всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 15.05.2014 року, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з ТОВ "Будінвестгруп" на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 17 000 000,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 року рішення та постанова були скасовані повторно, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на необхідність встановлення обставин стосовно підтвердження наявності газону на спірній земельній ділянці відповідними документами.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року (суддя Домнічева І.О.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Будінвестгруп" на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 17 000 000 грн.; стягнуто з ТОВ "Будінвестгруп" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 56460,00 грн.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції враховуючи факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді знищення зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га, без ордера на видалення зелених насаджень, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем у встановленому порядку не спростований, дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі.
За апеляційною скаргою ТОВ "Будінвестгруп" Київський апеляційний господарський суд (судді: С.Р. Стаднік, Ю.Л. Власов, С.А. Гончаров), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року в апеляційному порядку, постановою від 08.12.2015 року залишив його без змін з тих же підстав.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного провадження ТОВ "Будінвестгруп" подало клопотання про призначення судової земельно - технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року було зупинено провадження у справі та призначено судову земельно-технічну експертизу.
Матеріали справи було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
03.04.2015 року справу було повернуто до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року було зупинено апеляційне провадження у справі до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року про призначення судової земельно-технічної експертизи. Витребувано від Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" за адресою: 23 км. Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва; координати поворотних точок меж земельної ділянки (відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27.08.2004 року № 888) з кадастровим договором 8000000000:90:371:0016, що перебуває в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп", за адресою: 23 км. Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва. В розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська,6) надано матеріали справи № 62/171-51/369-2012.
14.08.2015 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової комплексної земельно - технічної та інженерно - екологічної експертизи № 5113/15-41/5114/15-48 від 06.08.2015 року з матеріалами справи.
ТОВ "Будінвестгруп" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Заявник у касаційній скарзі, вказує на те, що судами було повністю проігноровано вказівки Вищого господарського суду України, що були викладені в постановах від 07.08.2012 року та від 05.08.2014 року.
Скаржник зазначає, що матеріалами справи повністю доведено те, що факт заподіяння шкоди в даній справі відсутній, що виключає можливість застосування статті 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідач вважає, що докази існування штучного газону на спірній земельній ділянці відсутні, а тому немає і порушень Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМ України від 1045 від 01.08.2006 року.
Посилаючись на приписи статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" скаржник зазначає, що належним і допустимим доказом того, що на земельній ділянці дійсно знаходився газон є паспорт об'єкту благоустрою зеленого господарства, складений за результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень. На думку скаржника, під час розгляду справи представником позивача та прокурором не було подано належних доказів на підтвердження існування на спірній земельній ділянці газону.
Скаржник наголошує на тому, що прокурором не доведено перебування газону на балансі будь-якого підприємства, а також не доведено понесення витрат на створення та обслуговування об'єкта благоустрою - газону, а отже і відсутній факт заподіяння збитків.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:
- 27.11.2003 р. рішенням Київської міської ради № 236/1111 передано в оренду ТОВ "Будінвестгруп" земельну ділянку площею 100 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на Столичному шосе, 93 км в Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель водних об'єктів, лісів та земель сільськогосподарського призначення;
- 27.08.2004 р., на виконання рішення міської ради № 236/1111, між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Будінвестгруп" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №79-6-00237 від 14.10.2004р. в книзі записів державної реєстрації договорів, за умовами якого орендодавець згідно акта приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий № 8000000000:90:371:0016) розміром 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з метою будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, строком на 25 років;
- 25.04.2006 р. ТОВ "Будінвестгруп" було отримано дозвіл № 1969-Гл/С Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на інженерну підготовку території спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: Столичне шосе 23 км у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0651-а-04.
Також, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що внаслідок укладання договору оренди від 27.08.2004 року ТОВ "Будінвестгруп" став законним користувачем, у розумінні норм статей 116, 124, 126 Земельного кодексу України, земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва з правом будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції також було встановлено, що:
- 26.03.2009 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп", результати якої оформлені відповідним актом від 26.03.2009 р. та встановлено, що земельна ділянка загальною площею 100,0337 га, розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з північного та північно-західного боку огороджена дерев'яною огорожею, на земельній ділянці проведено наступні роботи: знято верхній родючий шар ґрунту на площі близько 70 га та складовано на тій же території об'ємом близько 350 000 кв.м. Відповідно до акта обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 р. на вказаній земельній ділянці наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений. На момент перевірки будь-хто з представників чи користувачів даної земельної ділянки ТОВ "Будінвестгруп" були відсутні, будь-які роботи не проводились;
- вказаний акт перевірки від 26.03.2009 р. отримано директором ТОВ "Будінвестгруп" Нестерук Ю.А., з відміткою відповідно до якої при перевірці на місцевості останній був відсутній, внаслідок чого підтвердити викладені у акті обставини не мав можливості, з актом ознайомлений;
- 06.04.2009 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було видано припис, згідно якого відповідача зобов'язано: надати до Державної екологічної інспекції в м. Києві проект будівництва спортивно-оздоровчого комплексу; висновок екологічної експертизи проекту; ордер на знесення зелених насаджень на ділянці; погодження управління ОНПС в м. Києві акта на знесення зелених насаджень; дозвіл на знесення верхнього шару ґрунту;
- 12.11.2009 р. головними спеціалістами - державними інспекторами Державної екологічної інспекції в м. Києві за участю майстра КП УЗН Голосіївського району м. Києва було проведено позапланову перевірку законності знесення зелених насаджень, якою встановлено, що територія загальною площею 100,0337 га засипана намивним піском. На момент перевірки, особи, що проводили намив піску відсутні і отримати документи на знесення зелених насаджень не виявляється можливим.
Посадовими особами Державної екологічної інспекції в м. Києві було здійснено розрахунки, відповідно до яких розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу ТОВ "Будінвестгруп" внаслідок самовільного знищення газону площею 703000 кв.м на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва при проведенні будівельних робіт ТОВ "Будінвестгруп", склав 5 049 000,00 грн. під час першої перевірки та 11 951 000,00 грн. під час другої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ "Будінвестгруп" шкоди в сумі 17 000 000,00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, посилаючись на приписи статей 95, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, статті 20, 40, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 50 Закону України "Про охорону земель".
Законом України "Про благоустрій населених пунктів" визначені правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, у частині 1 якого закріплені визначення понять та передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 цього Закону).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент проведення перевірок від 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об'єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.
Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.
Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
На території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначає власник об'єкта благоустрою.
Аналогічні приписи закріплені у розділі 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105.
За приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент проведення перевірок від 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р.) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.
Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105 затверджені Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень (пункт 1.2 розділу 2 Правил).
Розділом 2 цих Правил встановлено, що зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Газоном є певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Розділом 12 Правил передбачені системи огляду міських зелених насаджень з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.
Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об'єктів до експлуатації в літній період (пункт 12.1).
Під час осіннього огляду перевіряється готовність об'єктів благоустрою до зими і складається акт. Періодичність проведення часткових оглядів визначає балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки. Форма акта встановлена у додатку 4 Правил (пункт 12.2.).
Крім того, відповідно до пункту 14 Порядку утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.
Вказаний облік проводиться з метою:
одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на територіях населених пунктів;
визначення відповідності діяльності власників озеленених територій установленому функціональному призначенню території;
створення інформаційної бази для організації раціонального використання озеленених територій;
посилення відповідальності за збереження насаджень підприємствами, організаціями і установами;
використання даних обліку для розроблення органами місцевого самоврядування програм, заходів розвитку зелених зон населених пунктів;
розроблення заходів щодо реконструкції об'єктів благоустрою зеленого господарства.
Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники.
Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.
Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 р. № 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 р. за № 182/6470.
За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.
Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.
Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.
Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.
Позаплановий облік зелених насаджень проводиться у разі переходу прав власності на земельні ділянки, на яких розміщені зелені насадження, до іншого власника, користувача або балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження зелених насаджень у результаті аварійних, надзвичайних ситуацій або нанесення зеленим насадженням шкоди внаслідок протиправних дій юридичних чи фізичних осіб. Позаплановий облік проводиться в тому ж самому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп", результати якої оформлені актом від 26.03.2009 р. й на який посилались прокурор та позивачі в обґрунтування своїх вимог, зазначено, що відповідно до акта обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 р. на земельній ділянці, переданій відповідачу у користування, наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений.
Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи судові рішення у даній справі, суд касаційної інстанції неодноразово вказував на необхідність здійснення судами розгляду справи, виходячи із предмету та підстави позову з встановленням відповідних обставин за наявності яких, виходячи з приписів статті 56 Закону України "Про охорону земель" та статті 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, зокрема:
- перебування газону у власності (на балансі) певного підприємства;
- підтвердження наявності газону на спірній земельній ділянці відповідними документами, складеними згідно з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105 та Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 р. № 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 р. за № 182/6470;
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції знов залишено поза увагою та ненадана відповідна оцінка поясненням та запереченням ТОВ Будінвестгруп" щодо відшкодування останнім, згідно платіжного доручення № 470 від 28.08.2006 р., 1 422 286,75 гр. відновлювальної вартості за знесення насаджень згідно акта КПУЗН у Голосіївському районі № 27 від 14.02.2006 р. Столичне шосе, 23 км, згідно рахунку № 1300 від 14.08.2006 р. (том 1 а.с. 71) та згідно платіжного доручення № 65 від 04.06.2004 р. 5 568 960, 00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва та 90 965,00 грн. та втрат лісогосподарського виробництва згідно розрахунку від 18.09.2003 р. та рішення № 236/1111 від 27.11.2003 р. (том 1 а.с. 140-141) у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема.
З робочого проекту "Інженерна підготовка території спортивно - оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м Києва", вбачається, що спірна земельна ділянка представляє собою рівнину, частково заболочену територію, яка позаростала кущами, окремими деревами, луговою та болотною рослинністю і, майже, кожен рік затоплюється. Рослинний шар ґрунту не перевищує 0,3 м.
На території ділянки є невеликі водойми. Природна рослинність у прибережній зоні представлена трав'яною, чагарниковою та деревною. Мілководні зони заболочені та засмічені відмерлими деревами м'яких порід та кущами.
Вказаним робочим проектом передбачені заходи по інженерній підготовці території для створення спортивно - оздоровчого комплексу, які включають розчистку мілководної акваторії Канівського водосховища, намив території під інфраструктури комплексу, що забезпечать відповідний санітарно - епідеміологічний стан зазначеної території.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору оренди землі від 27.08.2004 року та рішення Київської міської ради №236/1111 від 27.11.2003 року спірну земельну ділянку будо надано відповідачеві саме для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно - оздоровчого комплексу.
Як вбачається з висновку експерта №5113/15-41/5114/15-48 від 06.08.2015 року складеного за результатами проведеної судової комплексної земельно - технічної експертизи та інженерно - екологічної експертизи, спірна земельна ділянка має форму багатокутника з півдня на північ, на ділянці представлені декілька видів угідь, такі як пісок, водні об'єкти, лісові насадження, травостої природного походження та інше. На спірній земельній ділянці здійснення засипання поверхневого шару намивним піском на загальній площі 60,1058 га, водні об'єкти займають загальну площу 6,9226 га, лісові насадження займають загальну площу 14,9408 га, зелені насадження (газон луговий та інші) займають загальну площу 18,0645 га.
Таким чином, під час розгляду справи судом не було встановлено знаходження газону лугового на всій території орендованої земельної ділянки за договором оренди від 27.08.2004 року при наявності в матеріалах справи акта КПУЗН у Голосіївському районі № 27 від 14.02.2005 р. в якому зафіксовано наявність на спірній земельній ділянці газону лугового у кількості 9,9 га - незадовільного стану та 19,8 га задовільного стану, за знищення кого відповідачем було сплачено відповідні кошти, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Так, судами здійснюючи судовий розгляд справи в порушення норм статті 11112 Господарського процесуального кодексу України залишено поза увагою вказівки суду касаційної інстанції приписи статей 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 1166 Цивільного кодексу України та правову позицію щодо того, що розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками, наявність вини завдавача шкоди, відповідно до статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).
За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. у справі № 62/171-51/369-2012 та рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді : Г. Коробенко
Л. Рогач
