ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2016
Справа № 62/171-51/369-2012
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі
1) Державної екологічної інспекції в місті Києві,
2) Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"
про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.
за участю представників:
від прокуратури:
Бондарчук І.П.- посвідчення прокурора № 026128 від 13.05.2014 р.
від позивача -1:
не з'явився
від позивача -2:
Ходорич О.М.- представник за довіреністю №2.=25-КР-347 від 13.02.2015 р.
від відповідача:
Прохорчук Р.В.- представник за довіреністю б/н від 15.09.2014 р.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (далі - ТОВ "Будінвестгруп") про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн., завданої державі внаслідок порушення законодавства у сфері природоохоронного законодавства.
Позов мотивовано тим, що під час перевірок Державною екологічною інспекцією в місті Києві було встановлено порушення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме - використання ТОВ "Будінвестгруп" земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, площею 100 га, не за цільовим призначенням, що спричинило знищення газону, внаслідок чого завдано державі матеріальну шкоду, яка відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає стягненню з відповідача.
У позові прокурор просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 17 000 000,00 грн.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово, востаннє рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р., позов прокурора було задоволено, стягнуто з ТОВ "Будінвестгруп" на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 17 000 000,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 року зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник позивача-1 - Державної екологічної інспекції в місті Києві в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у минулих судових засіданнях позовні вимоги просив задовольнити з підстав, визначених прокурором.
Представник позивача-2 - Київської міської ради позовні вимоги прокурора підтримав, зазначив, що відповідач без ордеру на видалення зелених насаджень (газону) здійснив намив піску, в результаті чого відбулось знищення лугового газону, чим було завдано державі матеріальну шкоду, яка відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" має бути відшкодована відповідачем. Доказів наявності газону лугового на вищевказаній ділянці, витребуваних судом, представник позивача-2 не надав.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на відсутність факту заподіяння шкоди при проведенні будівельних робіт ТОВ "Будінвестгруп" на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, оскільки всі дозволи на проведення будівельних робіт відповідачем були отримані та необхідні грошові кошти були сплачені у Державний бюджет, а тому у його діях відсутній склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування ст. 1166 ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та врахувавши вказівки Вищого господарського суду України по даній справі, викладені в постанові від 15.03.2016 року, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради № 236/1111 від 27.11.2003 р. відповідачу була передана в оренду земельна ділянка площею 100 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на Столичному шосе, 23 км в Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель водних об'єктів, лісів та земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з пунктом 17 вказаного рішення Київської міської ради ТОВ "Будінвестгруп", було зобов'язане, виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України та вирішити питання щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та інші майново-правові питання
Також пунктом 17.1 цього рішення: 1) затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Будінвестгруп" для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва; 2) припинено ПСП "Бузівське" право користування земельною ділянкою загальною площею 100,00 га (сіножатей - 97,35 га), земель вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю - 1,13 га), штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами) - 1,52 га), розташованою в адміністративних межах Голосіївського району м. Києва та віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (лист - згода від 18.09.2003 р. № 72); 3) переведено частину земельної ділянки площею 97,35 га із категорії земель сільськогосподарського призначення та частину земельної ділянки площею 1,13 га із категорії земель лісового фонду до земель запасу житлової та громадської забудови; 4) передано ТОВ "Будінвестгруп", за умови виконання пункту 17.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 100,00 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно - оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому на виконання рішення Київської міської ради № 236/1111 від 27.11.2003 р. ТОВ "Будінвестгруп" відшкодувало державі 5 568 960, 00 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва та 90 965,00 грн. - втрат лісогосподарського виробництва згідно розрахунку КП "Київський інститут земельних відносин" від 18.09.2003 р., про що свідчить платіжне доручення № 65 від 04.06.2004 р.
Також на виконання вказаного рішення Київської міської ради, 27.08.2004 р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Будінвестгруп" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець згідно з актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, кадастровий № 8000000000:90:371:0016, розміром 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з метою будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, строком передачі в оренду на 25 років.
25.04.2006 р. ТОВ "Будінвестгруп" був отриманий дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 1969-Гл/С на інженерну підготовку території для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: 23 км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.
Отже, ТОВ "Будінвестгруп" стало законним користувачем земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва з правом будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.
Також судом встановлено, що 26.03.2009 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві Павленком С.Л., стажером Державної екологічної інспекції в м. Києві Муратовим В. та представником ГУ СБУ була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп", результати якої оформлені відповідним актом від 26.03.2009 р.
Указаним актом було встановлено, що на земельній ділянці, загальною площею 100,0337 га, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, ТОВ "Будінвестгруп" знято верхній родючий шар ґрунту на площі близько 70 га та складовано його на тій же території об'ємом близько 350 000 кв.м. Також в акті перевірки зазначено, що згідно з актом обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 р. на вказаній земельній ділянці був наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту ТОВ "Будінвестгруп" був знищений.
Зазначений акт перевірки від 26.03.2009 р. був наданий директору ТОВ "Будінвестгруп" Нестеренку Ю.А., у якому останній зауважив про те, що при перевірці на місцевості представник ТОВ "Будінвестгруп" був відсутній, внаслідок чого підтвердити викладені у акті обставини ТОВ "Будінвестгруп" не має можливості.
За результатами вказаної перевірки, 06.04.2009 р. Державною екологічною інспекцією в м. Києві був виданий припис, згідно якого відповідача зобов'язано надати до Державної екологічної інспекції в м. Києві проект будівництва спортивно-оздоровчого комплексу; висновок екологічної експертизи проекту; ордер на знесення зелених насаджень на ділянці; погодження управління ОНПС в м. Києві акта на знесення зелених насаджень; дозвіл на знесення верхнього шару ґрунту. Зазначений припис був отриманий директором ТОВ "Будінвестгруп".
У подальшому, 12.11.2009 р. позивачем-1 була проведена контрольна позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп", якою встановлено, що територія земельної ділянки, загальною площею 100,0337 га, яка була надана ТОВ "Будінвестгруп", засипана намивним піском. Також у вказаному акті зафіксовано, що на момент перевірки особи, які проводили намив піску, відсутні та отримати документи на знесення зелених насаджень не виявляється можливим.
Наслідком проведених позапланових перевірок 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р. стало нарахування відповідачу розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного знищення ним газону при проведенні будівельних робіт площею 703 000 кв.м. на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва. Відповідно до розрахунків, розмір шкоди завданої ТОВ "Будінвестгруп" становить 17 000 000,00 грн., що складається з розміру шкоди встановленої під час першої перевірки (26.03.2009 р.) у сумі 5 049 000,00 грн. та під час другої перевірки (12.11.2009 р.) - 11 951 000,00 грн.
За таких обставин прокурор вважає, що внаслідок вчинення відповідачем порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища державі були спричинені збитки у сумі 17 000 000,00 грн., які підлягають стягненню у судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначене статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, за змiстом статтi 1166 ЦК України однiєю з пiдстав виникнення зобов'язання є заподiяння шкоди iншiй особi. На вiдмiну вiд зобов'язань, якi виникають з правомiрних актiв, цей вид зобов'язань виникає з неправомiрних актiв, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподiяння шкоди делiктоздатною особою. Делiктне (позадоговiрне) зобов'язання виникає у випадку, коли заподiювач шкоди i потерпiлий не перебували мiж собою у зобов'язальних вiдносинах або шкоду заподiяно незалежно вiд iснуючих мiж сторонами зобов'язальних правовiдносин.
Згідно зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Так само згідно з приписами ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Отже, за приписами вказаних статтей для відшкодування понесених збитків необхідною умовою є наявність всіх елементів правопорушення.
З урахуванням викладеного прокурор разом з позивачами мали довести суду, в першу чергу, наявність протиправної поведінки відповідача, тобто порушення чинного природоохоронного законодавства.
У своєму позові прокурор не зазначив, яка саме норма закону була порушена відповідачем, натомість послався на самовільне знищення газону відповідачем та загальні статті Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі. Також землекористувачі зобов'язані виконувати свої обов'язки відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України "Про охорону земель" охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.
За приписами ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) затверджені Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі - Правила), що були розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень (пункт 1.2 розділу 2 Правил).
Розділом 2 вказаних Правил встановлено, що зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Газоном є певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворюючих трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Відповідно до п. 5.5 Правил на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях відповідальними за збереження і належний догляд за ними є на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
За приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на час проведення перевірок) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 р., а саме - Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, у п. 3 якого зазначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, ради на підставі ордеру. У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, зокрема, вважається самовільним.
Разом з тим, відповідно до пункту 14 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (Наказ № 106 від 10.04.2006 р.) у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.
За приписами цих Правил до зелених насаджень, на знесення яких потребується ордер, відноситься, зокрема, і газон, який становить певну ділянку однорідної території зі штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Також відповідно до зазначених Правил зелені насадження, на знесення яких потребується ордер, повинні знаходитися на балансі у балансоутримувача - спеціально вповноваженого підприємства, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.
Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України № 226 від 24.12.2001 р..
За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.
Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.
Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.
У разі переходу прав власності на земельні ділянки, на яких розміщені зелені насадження, до іншого власника, користувача або балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження зелених насаджень у результаті аварійних, надзвичайних ситуацій або нанесення зеленим насадженням шкоди внаслідок протиправних дій юридичних чи фізичних осіб проводиться позаплановий облік зелених насаджень.
Виходячи з указаних приписів чинного законодавства, спірний газон мав бути віднесений на баланс певного підприємства, мати свій паспорт, цей газон підлягає інвентаризації та постановці на облік, і т.д. Відповідні первинні документи були витребувані судом від позивача-2 для правильного вирішення справи, однак, останнім надані не були.
Єдиним доказом перебування газону на земельній ділянці, що була передана ТОВ "Будінвестгруп" у користування, прокурор та позивачі визначили акт обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 р.
Так, 14.02.2005 року Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва було проведено обстеження зелених насаджень на переданій ТОВ "Будінвестгруп" земельній ділянці та складено акт № 27 від 14.02.2005 р., який був затверджений директором Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва та погоджений Київським комунальним об'єднанням земельного будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", і при складанні якого був присутній представник ТОВ "Будінвестгруп".
Відповідно до цього акта на земельній ділянці за адресою: 23 км. по Столичному шосе в м. Києві, знаходиться газон луговий у розмірі 9,9 га та 19,8 га, який підлягає знесенню із відшкодуванням відновлювальної вартості, яка становить 59 400,00 грн. та 198 000,00 грн. відповідно.
На підставі цього акту прокурор та позивачі зробили висновок про наявність газону лугового на земельній ділянці, наданій у користування відповідачу, за знищення якого останній має відшкодувати збитки.
Проте вказаний акт суд не вважає належним доказом факту знаходження на орендованій земельній ділянці газону, оскільки з огляду на приписи діючого на час проведення перевірки законодавства, прокурор і позивачі мали надати суду відомості про наявність матеріалів обліку зелених насаджень на вказаній земельній ділянці, паспорт об'єкта, складений на підставі матеріалів інвентаризації зелених насаджень (матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках), затверджений балансоутримувачем (власником чи користувачем) та інші бухгалтерські документи, що свідчать про прийняття на баланс газонів лугових площею 100 га.
Більш того, вказаний акт № 27 від 14.02.2005 р. втратив свою чинність 14.02.2007 р., про що повідомлялось в листі Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА № 07-7-08/745 від 28.02.2009 р., адресованому ГУ СБУ у м. Києві та Київської області.
При цьому в матеріалах справи міститься повідомлення № 148-03/01-3381 від 25.11.2011р. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", з якого вбачається, що вказана установа (КО "Київзеленбуд") не є балансоутримувачем об'єктів міського зеленого господарства, в тому числі, дерев, кущів, газонів на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, тоді як можливими балансоутримувачами газону лугового на вказаній земельній ділянці можуть бути Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району або Комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа".
Також з повідомлення Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва № 623 від 15.10.2012 р. вбачається, що земельна ділянка розміром 100,0337 га на 23 км Столичного шосе в період з 2000 року по жовтень 2012 р. на балансі даного підприємства не перебувала, а згідно інформації наданої КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" Комунального підприємства "Київзеленбуд" (лист № 295 від 11.10.2012 р.), вищевказана земельна ділянка знаходиться за межами лісопаркового господарства даного підприємства та інформація щодо надання даної земельної ділянки ТОВ "Будінвестгруп" на підприємстві відсутня.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази наявності газону на час проведення відповідачем будівельних робіт на земельній ділянці та відповідно - докази перебування вказаної земельної ділянки на балансі будь-якого підприємства.
При цьому акт № 27 від 14.02.2005 року, на який посилається прокурор, складався за заявою позивача від 19.01.2005 р. для визначення втрат від використання земель сільськогосподарського призначення, які ТОВ "Будінвестгруп" мало сплатити на підставі п. 17 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 р. № 236/1111, з якого у свою чергу вбачається, що вказану земельну ділянку було передано ТОВ "Будінвестгруп" шляхом її вилучення з сільськогосподарського користування ПСП "Бузівське" за рахунок сіножатей (97, 35 га), водних об'єктів та лісів.
У подальшому у зв'язку зі зміною цільового призначення земель за розрахунками розміру втрат сільськогосподарського виробництва (сіножаття) та розміру втрат лісогосподарського виробництва, виконаних КП "Київський інститут земельних відносин", ТОВ "Будінвестгруп" відшкодувало державі збитки, спричинені вилученням сільськогосподарських та лісогосподарських угідь з земель ПСП "Бузівське" у сумі 5 568 960, 00 грн. - за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та у сумі 90 965,00 грн. - за відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, про що свідчать платіжні доручення № 65 від 04.06.2004 р. та № 66 від 04.06.2004 р. відповідно.
З огляду на викладене спростовуються і доводи позовної заяви, що земельна ділянка використовувалась відповідачем не за призначенням, оскільки за зміну цільового призначення відповідач сплатив вищевказану суму.
Крім того, прокурор та позивачі не довели суду розмір (площі) газону лугового. Так, у акті обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005р, на який посилається прокурор, зазначено, що всього знищується 29,7 га газонів та наведено перелік зелених насаджень, що залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянку, до якого (п. 88) включено газон луговий площею 70,3 га. Стосовно цього газону зазначено, що газон площею 70,3 га залишається на місці, і під час будівництва передається на збереження ТОВ "Будінвестгруп", а 9,9 га газону лугового незадовільного стану та 19,8 га газону лугового задовільного стану - зноситься. Крім того, в примітках зазначено, що роботи по знесенню зелених насаджень повинні виконуватись тільки згідно ордеру КП УЗН Голосіївського району, попередньо погодивши акт в Державному управлінні екології та природних ресурсів у м. Києві та у Комунальному об'єднанні зеленого будівництва та експлуатації "Київзеленбуд".
Отже, загальна площа газону лугового при складанні акту обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 становила загалом: 100 га, яка складалась з 29,7 га (9,9 га газону лугового незадовільного стану та 19,8 га газону лугового задовільного стану), а також 70,3 га газону лугового задовільного стану, що залишався на місці і відповідальним за збереження якого, відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, був визначений відповідач - ТОВ "Будінвестгруп".
У той же час, під час первісного розгляду даної справи Київським апеляційним господарським судом міста Києва було призначено комплексну земельно-технічну та інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. За результатами зазначеної експертизи отриано висновок КНДІСЕ № 5113/15-41/5114/15-48 від 06.08.2015 р., яким встановлено, що на земельній ділянці, площею 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км. Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, зелені насадження (газон луговий та інші) займають загальну площу 18,0645 га.
Таким чином, площа земельних насаджень (газон луговий), які були встановлені актом обстеження зелених насаджень КО "Київзеленбуд" № 27 від 14.02.2005 р. (9,9 га газону лугового незадовільного стану, 19,8 га газону лугового задовільного стану) та 70,3 га газону лугового задовільного стану, що залишався на місці) значно відрізняється від площі зелених насаджень (газон луговий та інші) встановлені висновком КНДІСЕ № 5113/15-41/5114/15-48 від 06.08.2015 р. (18,0645 га).
Більше того, як вбачається з робочого проекту "Інженерна підготовка території спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м Києва", спірна земельна ділянка представляє собою рівнину, частково заболочену територію, яка позаростала кущами, окремими деревами, луговою та болотною рослинністю і, майже, кожен рік затоплюється. Рослинний шар ґрунту не перевищує 0,3 м. На території ділянки є невеликі водойми. Природна рослинність у прибережній зоні представлена трав'яною, чагарниковою та деревною. Мілководні зони заболочені та засмічені відмерлими деревами м'яких порід та кущами.
Вказаним робочим проектом передбачені заходи по інженерній підготовці території для створення спортивно-оздоровчого комплексу, які включають розчистку мілководної акваторії Канівського водосховища, намив території під інфраструктури комплексу, що забезпечать відповідний санітарно-епідеміологічний стан зазначеної території.
Крім того. з висновку комплексної земельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи № 5113/15-41/5114/15-48 від 06.08.2015 року вбачається, що на ділянці представлені декілька видів угідь, такі як: пісок, водні об'єкти, лісові насадження, травостої природного походження та інше, при цьому на спірній земельній ділянці окрім займання зеленими насадженнями (газоном луговим та інші), загальною площею 18,0645 га., було також здійснено засипання поверхневого шару намивним піском на загальній площі 60,1058 га, а водні об'єкти займають загальну площу 6,9226 га та лісові насадження займають загальну площу 14,9408 га.
Таким чином, вказане протирічить висновкам, зробленим Державною екологічною інспекцією в м. Києві у акті повторної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп" за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва від 12.11.2009 р. стосовно того, що площа здійсненого намиву орендованої земельної ділянки складає 100 га.
По-друге, внаслідок правопорушення прокурор повинен довести наявність спричиненої шкоди державі, а як вбачається з матеріалів справи, при передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Будінвестгруп" сплатило на користь КО "Київзеленбуд" відновлюючу вартість від знесення зелених насаджень у розмірі 1 422 286,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 470 від 28.08.2006 р.
Таким чином, внаслідок передачі в оренду ТОВ Будінвестгруп" земельної ділянки, розташованої за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, шляхом її вилучення з користування ПСП "Бузівське" за рахунок сіножатей, водних об'єктів та лісів, відповідачем було повністю відшкодовано втрати, встановлені КО "Київзеленбуд" за знесення зелених насаджень на вказаній земельній ділянці, а також втрати за спричинені збитки у зв'язку з вилученням сільськогосподарських та лісогосподарських угідь з земель ПСП "Бузівське".
При цьому, у матеріалах справи наявний лист ПСП "Бузівське" № 73 від 18.09.2003 р. про те, що збитки землекористувача ПСП "Бузівське" у зв'язку з припиненням права користування останнього земельною ділянкою, що знаходиться на 23 км. Столичного шосе, площею 100 га - відсутні.
З приводу отримання відповідачем ордера на знесення зелених насаджень відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045, суд зазначає, що виходячи з висновку, зробленого судом вище про те, що наявність спірного газону та його площі не доведені належними доказами, то й відсутні підстави для отримання ордеру на його знищення. Вказане свідчить про відсутність третього елементу складу правопорушення - вини відповідача.
Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням всього викладеного суд зазначає, що прокурором та позивачами не надано суду будь-яких належних доказів, які свідчили б про наявність газону лугового площею 100 га на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, протиправної поведінки відповідача щодо самовільного знищення цих зелених насаджень, вини, а відповідно - і причинно-наслідкового зв'язку між діями та наслідками (шкодою, заподіяння якої судом не встановлено).
Також суд вважає за необхідне надати оцінку належності та допустимості доказів, якими прокурор підтверджує наявність порушення з боку відповідача, а саме - матеріалам перевірок Державної екологічної інспекції та її актам реагування, прийнятих за результатами проведених перевірок.
За змістом ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких належить, у тому числі, державний контроль за використанням і охороною земель.
За приписами п.п. 1, 2 Указу Президента України № 1039/2003 від 15.09.2003 р. "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів" спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.
Згідно зі ст. 1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1520 від 17.11.2001 р., Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 5 вказаного Положення Держекоінспекція має право складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень.
Як було зазначено вище, перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р. Державною екологічною інспекцією в м. Києва проводились позапланово.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначав Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом № 464 від 10.09.2008 р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Порядок).
Згідно із п.п. 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника. Позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.
Згідно із п.п. 4.9, 4.15 Порядку державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб. В акті перевірки зазначаються, зокрема, посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування проведення позапланових перевірок прокурор не надав, в актах Державної екологічної інспекції в м. Києві від 26.03.2009 року та від 12.11.2009 року не міститься посилань на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені відповідачем, перевірки проведені без участі представників ТОВ "Будінвестгруп". Крім того, акт від 26.03.2009 року не містить прізвища та підпису представника ГУ СБУ, присутнього при проведенні перевірки та підпису стажера Муратова В., а акт перевірки від 12.11.2009 року не містить підпису майстра КП УЗН Голосіївського району м. Києва, який був присутній при проведенні такої перевірки та доказів вручення або направлення вказаного документу засобами поштового зв'язку ТОВ "Будінвестгруп".
Крім того, у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.03.2009 року не зазначено план-схему земельної ділянки, що перевірялась, а доказів складання такої до суду надано не було.
Вказані обставини з боку прокурора чи позивачів всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що Державною екологічною інспекцією в м. Києві дії з проведення позапланових перевірок відповідача були вчинені не у спосіб, визначений законом, та з порушенням Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку, що акт Державної екологічної інспекції в м. Києві від 26.03.2009 р., виданий на його підставі припис від 06.04.2009 р. та акт від 12.11.2009 р. не є належними доказами у справі у розумінні норм ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням встановлених обставин у справі та зважаючи на все вищевикладене, суд зазначає, що позов заступника прокурора є недоведеним, необґрунтованим та безпідставним, з огляду на що у його задоволенні необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги положення п. 4.4 Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якого у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури (станом на дату подачі позову до суду) були звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону (станом на дату подачі позову до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. станом на 01.01.2011 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 941,00 грн.
Таким чином, судовий збір на час подачі позову складав 56 460,00 грн. (не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат), який покладається солідарно на позивачів - Державну екологічну інспекцію в місті Києві та Київську міську раду, оскільки дані особи від сплати судового збору на час подачі позову звільнені не були.
Окрім іншого, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивачів покладаються судові витрати, які складаються із витрат на оплату вартості судової експертизи у сумі 49 526,40 грн. та судового збору за розгляд апеляційної скарги прокурора від 27.02.2012 р. у сумі 28 230,00 грн., апеляції відповідача від 12.02.2014 р. у сумі 36 540,00 грн., апеляції відповідача від 30.10.2014 у сумі 36 540,00 грн. та касаційної скарги прокурора від 08.06.2012 р. у сумі 39 522,00 грн., а також касаційної скарги відповідача від 06.06.2014 р. у сумі 36 540,00 грн. покладаються на позивачів.
Також судовий збір за розгляд касаційної скарги від 17.12.2015 р. у сумі 67 760,00 грн. покладається на прокурора, оскільки станом на дату подання вказаної касаційної скарги органи прокуратури від сплати судового збору звільнені не були. Так, відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві, Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн. відмовити.
Стягнути солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, ідентифікаційний код 37975277), Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 56 460 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп., судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги в сумі 67 752 (шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути солідарно з Державної екологічної інспекції в місті Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, ідентифікаційний код 37975277), Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16, ідентифікаційний код 32207613) витрати на оплату експертизи в сумі 49 526 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 40 коп., судового збору за подання апеляційних та касаційної скарги в сумі 109 620 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16, ідентифікаційний код 32207613) судового збору за подання касаційної скарги в сумі 67 760 (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні у присутності представників сторін 30 червня 2016 року.
Повний текст рішення підписаний 6 липня 2016 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.
