УХВАЛА
18 червня 2018 року
Київ
справа №826/14612/16
адміністративне провадження №К/9901/53305/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, треті особи: Президент України Порошенко Петро Олексійович, Кабінет Міністрів України, Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Савченко Олексій Юрійович, Національного агентства України з питань державної служби про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2018 року - на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали суду апеляційної інстанції від 13 березня 2018 року отримана позивачем 16 березня 2018 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 14 травня 2018 року, апеляційний суд виходив з того, що станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті, а саме не надано суду документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував його майновий стан та не звільнив від сплати судового збору.
Зокрема, скаржник вказує, що до апеляційної скарги ним додана довідка про розмір отриманої ним заробітної плати за період роботи на посаді помічника-консультанта народного депутата України з 1 січня по 31 грудня 2016 року, що становила 127100,19 грн, довідка про те що він є особою переміщеною з тимчасово окупованої території та документи, що підтверджують його витрати (оплата навчання в аспірантурі, оплата за орендоване житло та комунальні послуги).
Крім того, в заяві скаржник посилається на рішення судів різних інстанцій, якими його звільнено від сплати судового збору.
Суд критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на таке.
Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Комплексний аналіз вказаних положень Закону дає підстави для таких висновків.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Так, одними з підстав для звільнення від сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а також звернення з позовом, предметом якого є захист, зокрема, трудових прав.
З апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4 звернувся у 2017 році, а тому попереднім календарним роком для визначення розміру його річного доходу є 2016 рік.
Відповідно до довідки № 15/60-23(12574) від 19 січня 2017 року, виданої ОСОБА_4 першим заступником Керівника апарату Верховної Ради України, за 2016 рік його заробітна плата склала 127100,19 грн.
За вказаних обставин, 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2016 календарний рік становить 6355,01 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою), за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), передбачено сплату судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року складав 1378 грн.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги, який мав бути сплачений ОСОБА_4 при зверненні з апеляційною скаргою складав 826,80 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2016 календарний рік, що становило 6355,01 грн,
З урахуванням імперативності вимог Закону України «Про судовий збір» в частині підстав для звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) та розміру отримуваного позивачем доходу (127100,19 грн у 2016 році та 153750 грн у 2017 році), суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості застосувати до апелянта положення статті 8 цього Закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець
