УХВАЛА
26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/722/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2018
(головуючий - Марко Р.І., судді: Желіка М.Б., Костів Т.С.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2017
(суддя Булка В.І.)
у справі № 909/722/16
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна",
2. Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Компанія Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien GmbH), Республіка Австрія, м. Відень
про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників; визнання недійсною редакції статуту; скасування державної реєстрації редакції; відновлення юридичного становища особи як учасника товариства та визнання за особою 0,41% частки у статутному капіталі товариства; зобов'язання відповідача-2 скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів товариства,
ВСТАНОВИВ:
11 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2017 у справі №909/722/16.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга ОСОБА_1 зазначеним вимогам не відповідає.
Скаржник не зазначив норм матеріального чи процесуального права, які, на його думку, порушили суди попередніх інстанцій. Саме лише посилання на те, що позивач вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята в результаті неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, не є належним виконанням зазначено вище положення Господарського процесуального кодексу України, чинного на момент звернення з касаційною скаргою у цій справі.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що межі розгляду справи судом касаційної інстанції передбачені у статті 300 ГПК України, згідно з якою переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання скаржнику можливості належно обґрунтувати те, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвело до постановлення судових рішень, які ним оскаржуються.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2017 у справі № 909/722/16 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач
