ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/722/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - 1 - Гавриляка Б.Б.,

- 2 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна»,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

(суддя - Фанда О.М.)

від 30.09.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Якімець Г.Г., судді - Бойко С.М., Матущак О.І.)

від 07.06.2021,

у справі за позовом ОСОБА_1 ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна»,

2) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Гойтнер БетайлігунгсгмбХ (Geutner BeteiligungsgmbH)

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, визнання недійсною нової редакції статуту, скасування реєстраційних дій

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про

1) визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 17 жовтня 2014 року, оформлених протоколом загальних зборів учасників №03/14 від 17 жовтня 2014 року про виключення зі складу учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 ; перерозподіл часток учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства; затвердження статуту ТОВ "Вулкаскот- Україна" в новій редакції та його державної реєстрації у зв`язку зі зміною учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна";

2) визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна", затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", оформленим протоколом № 03/14 від 17.10.2014;

3) скасування державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна";

4) відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна";

5) зобов`язання відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів ТОВ "Вулкаскот-Україна", здійснену на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", оформленого протоколом №03/14 від 17.10.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у рішенні зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 17.10.2014 не вказано, які саме обов`язки не виконував ОСОБА_1 як учасник товариства. Факти, наведені у протоколі, стосуються виконання ОСОБА_1 обов`язків як директором, а не як учасником товариства. Відповідно, неналежне виконання трудових обов`язків директором товариства не може бути підставою виключення позивача з учасників товариства. Позивач наголошував, що не існує жодних зафіксованих підтверджень систематичного невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків як учасником товариства та перешкоджання ним досягненню товариству його цілей.

Спір у справі розглядався господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 17 жовтня 2014 року, оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" № 03/14 від 17.10.2014 про виключення зі складу учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 ; про перерозподіл часток учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства; про затвердження статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" в новій редакції та його державну реєстрацію, у зв`язку зі зміною учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна". Відновлено юридичне становище ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" станом на момент державної реєстрації нової редакції статуту товариства, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", оформленим протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" №03/14 від 17.10.2014 та визнано за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна".

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 систематично порушував визначені законодавством обов`язки, саме як учасник ТОВ "Вулкаскот-Україна". Підставами для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" стало неналежне виконання останнім своїх обов`язків як директором ТОВ "Вулкаскот-Україна". У спірному рішенні загальних зборів товариства не вказано, які саме обов`язки, встановлені законодавством, не виконував учасник ТОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 , не зазначено в чому саме полягає систематичність невиконання таких обов`язків, а також жодним чином не обґрунтовано рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

У липні 2021 року ТОВ "Вулкаскот-Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення в частині задоволених позовних вимог, а справу в цій частині направити на новий розгляд до місцевого суду.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі №916/2296/19, від 24.04.2018 у справі №905/1076/16. Не було досліджено зібрані у справі докази щодо підстав виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Рішення про виключення ОСОБА_1 , прийняте на загальних зборах 17.10.2014, є незаконним, оскільки судами не встановлено факти систематичного невиконання позивачем своїх обов`язків як учасником товариства та того, що він перешкоджав досягненню цілей товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача-1, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, суди встановили, що на час проведення спірних загальних зборів учасниками ТОВ "Вулкаскот-Україна" були Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ ( Vulcascot Immobilien GmbH ) з часткою у статутному капіталі у розмірі 99,59% та ОСОБА_1 з часткою - 0,41%.

З 2004 року ОСОБА_1 був директором ТОВ "Вулкаскот-Україна".

12.06.2012 ОСОБА_1 був усунутий з посади директора, а 24.07.2012 - звільнений з посади директора на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства), відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" (протокол №01/07 від 23.07.2012).

17.10.2014 відбулися спірні загальні збори учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" №03/14 від 17.10.2014.

На вказаних вище зборах прийнято рішення:

- виключити зі складу учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 ;

- перерозподілити частки учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства;

- затвердити статут ТОВ "Вулкаскот-Україна" (в новій редакції) та здійснити його державну реєстрацію у зв`язку зі зміною учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна".

Прийняття зазначених рішень загальних зборів відповідача і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Як встановили суди попередніх інстанцій, предметом позову у цій справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 , про перерозподіл часток учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства, про затвердження статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" в новій редакції; визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна; скасування державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна"; відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна"; зобов`язання відділу з питань державної реєстрації скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів ТОВ "Вулкаскот-Україна".

Аналіз змісту та характеру заявлених ОСОБА_1 позовних вимог свідчить про те, що позивач, звертаючись до суду з позовом та визначаючи предметом спору визнання недійсними вищезазначених рішень загальних зборів ТОВ "Вулкаскот-Україна" і затвердженої ними редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна", фактично прагне відновлення становища, яке існувало до стверджуваного порушення його прав, тобто прагне відновити себе у складі учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", який існував до 17.10.2014 - до прийняття спірного у цій справі рішення загальних зборів.

Верховний Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VIII від 06.02.2018, який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Цим Законом були внесені зміни до законів України, зокрема до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (пункту 5 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VIII від 06.02.2018). Зокрема стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" була доповнена пунктом 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Аналогічні висновки щодо застосування частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018), викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 18.12.2019 у справі № 840/3447/18.

Отже належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Належність та ефективність такого способу захисту порушених прав обумовлюється балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються.

Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (аналогічні висновки щодо балансу інтересів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Господарськими судами встановлено, що наявний склад учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, оскільки склад учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" змінювався, а саме: за актами приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вулкаскот-Україна» від 25 липня 2019 року та 21 серпня 2019 року Компанія Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vuicascot Immobilien GmbH) продала Компанії Гойтнер БетайлігунгсгмбХ (Geutner BeteiligungsgmbH) частки в розмірі 0,41% та 99,59% у статутному капіталі ТОВ «Вулкаскот-Україна». Відомості щодо нового учасника ТОВ «Вулкаскот-Україна» також були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на вищевикладене, судове рішення у цій справі (у разі задоволення позову) буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників, як колишніх, так і існуючого.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, визнання недійсною нової редакції статуту; скасування державної реєстрації нової редакції статуту; відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна", зобов`язання відділу з питань державної реєстрації скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів товариства не відповідають належному та ефективному способу захисту, передбаченим підпунктом "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу учасників ТОВ «Вулкаскот-Україна».

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, не з`ясували, чи є вимоги позивача належним способом захисту, чи призведе задоволення цих позовних вимог до відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи те, що позовні вимоги у цій справі не відповідають належним та ефективним способам захисту, то, відповідно, вони не підлягали задоволенню.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо належного способу захисту прав позивача, який прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, а тому судові рішення підлягають скасуванню.

При цьому відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, спрямованого на зміну складу учасників товариства, не свідчить про правомірність останнього. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає підпунктам "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення має надати правову оцінку рішенням загальних зборів учасників товариства, які, на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Отже, у цій справі визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства; нової редакції статуту товариства; скасування державної реєстрації нової редакції статуту; відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника товариства ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна", зобов`язання відділу з питань державної реєстрації скасувати державну реєстрацію змін до статуту та установчих документів ТОВ "Вулкаскот-Україна" не є належним способом захисту.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд ухвалою від 25.06.2020 передав справу № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у наведеній ухвалі вказав про необхідність відступити від висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 щодо можливості застосування підпункту «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній із 17 червня 2018 року) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону, зокрема у справах за позовами, які подані до 17 червня 2018 року.

В ухвалі від 15.09.2020 у справі № 5017/1221/2012 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступу від правового висновку щодо застосування підпункту "д" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній із 17 червня 2018 року) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону, щодо визначення належних способів захисту корпоративних прав, предмета позову в корпоративних відносинах шляхом уточнення цих висновків.

У справі, що переглядається, відповідачами у справі були ТОВ «Вулкаскот-Україна» та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. Проте, фактично спір у справі виник між позивачем та ТОВ «Вулкаскот-Україна», компаніями Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vuicascot Immobilien GmbH), Гойтнер БетайлігунгсгмбХ (Geutner BeteiligungsgmbH). Вимоги у справі направлені на позбавлення компаній Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vuicascot Immobilien GmbH) та Гойтнер БетайлігунгсгмбХ (Geutner BeteiligungsgmbH) 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна", які й мають бути відповідачами у справі.

Скаржник, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження рішень судів, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав, що судами не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі №916/2296/19, від 24.04.2018 у справі №905/1076/16.

У наведених постановах Верховного Суду зазначено, що під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Згідно з частиною 3 статті 100 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Так, частиною 1 статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) було передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Верховний Суд зазначає, що якщо особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то неможливо розглядати питання невиконання або неналежного виконання обов`язків учасника товариства, розмежовуючи у кожному випадку статус учасника і керівника, оскільки такий керівник не звільняється від виконання обов`язків учасника дотримуватися положень статуту, а, як керівник він безпосередньо впливає на діяльність товариства, укладає від його імені правочини, що мають правові наслідки для товариства. Особа, маючи статус учасника товариства, повинна усвідомлювати, що її дії, зокрема як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності товариства або перешкоджати досягненню цілей товариства, учасником якого вона є. Таким чином, статус керівника та учасника товариства в цій справі поєднуються, що презюмує їх спільну та нерозривну правову відповідальність.

Аналогічні висновки щодо обов`язків особи, яка одночасно є керівником та учасником юридичної особи викладено у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 905/1076/16.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням висновків Верховного Суду у постановах від 23.07.2020 у справі №916/2296/19, від 24.04.2018 у справі №905/1076/16 господарські суди повинні були дослідити фактичні обставини, що стали підставою для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, які були наведені у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" №03/14 від 17.10.2014, проте з оскаржуваних рішень вбачається, що господарські суди не перевірили підстави такого виключення.

За таких обставин, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження знайшла своє підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна", про скасування державної реєстрації змін до статуту та установчих документів ТОВ "Вулкаскот-Україна" не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного перегляду.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту корпоративних прав учасника товариства, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, Верховний Суд вважає за можливе прийняти нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову в частині вимог, що є предметом касаційного оскарження, а саме про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 17 жовтня 2014 року; про відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Вулкаскот-Україна" та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі ТОВ "Вулкаскот-Україна".

Відповідно до п. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновків про наявність правових підстав також для скасування рішення місцевого та апеляційного суду в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 129 ГПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення без задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач у справі звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг як інвалід 2 групи.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, судовий збір, сплачений ТОВ «Вулкаскот-Україна» за подання апеляційної скарги в сумі 4 134,00 грн та касаційної скарги в сумі 5 512,00 грн (всього 9 646,00 грн), підлягає компенсації за рахунок держави (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17).

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкаскот-Україна» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 909/722/16 скасувати в частині задоволення позову:

- про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" прийнятих 17 жовтня 2014 року, оформлених протоколом № 03/14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" від 17.10.2014, щодо виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" ОСОБА_1 ; перерозподіл часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" у статутному капіталі товариства; затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот- Україна" (в новій редакції) та його державної реєстрації, у зв`язку зі змінами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна";

- про відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" станом на момент державної реєстрації нової редакції статуту товариства, затвердженої рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна", що оформлене протоколом № 03/14 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" від 17.10.2014 та визнання за ОСОБА_1 0,41% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна";

- та в частині розподілу судових витрат.

Постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" у справі № 909/722/16 відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 909/722/16 залишити в силі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот-Україна" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 15, код ЄДРПОУ 30106841) 9 646,00 грн судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

О. Кролевець