РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами вирішення заяви про відвід
19 березня 2018 року
м. Рівне
№817/1066/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід колегії суддів у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1,
до
Національного банку України
про визнання дій, бездіяльності протиправною-,
В С Т А Н О В И В:
28.02.2018 від позивача до суду засобами електронного зв'язку надійшла заява про відвід колегії суддів в справі №8171066/17. Аналогічні заяви про відвід колегії суддів цього ж дня засобами електронного зв'язку подали до суду представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Заяви про відвід обґрунтовані тим, що за наслідками розгляду клопотання позивача від 09.08.2017 про витребування у Національного банку України доказів, колегією суддів 31.01.2018 постановлена ухвала, яку позивач вважає необґрунтованою, такою, що порушує принцип рівноправності та його процесуальні права.
Суд, який розглядає справу №817/1066/17, дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявників, у зв'язку з чим, в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 15.03.2018 зупинив провадження у справі і, для вирішення питання щодо заявленого відводу, передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України судді, який вирішуватиме цю заяву.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 заяви про відвід колегії суддів у справі №817/1066/17 передано для вирішення судді Друзенко Н.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у справі №817/1066/17, суддя Друзенко Н.В. дійшла висновку, що вони не можуть бути задоволені, з огляду на таке.
Так, за змістом заяв про відвід, вони ґрунтуються на положеннях пунктів 2 та 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу вказаних процесуальних норм суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність колегії суддів презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання позивача та його представників, що колегія суддів є небезсторонньою не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості суддів. Жодних обставин тому, що вказані судді не були вільними від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач та його представники передусім не погоджуються із процесуальним рішенням колегії суддів, зокрема із ухвалою від 31.01.2018 про часткове задоволення клопотання позивача щодо витребування доказів у відповідача.
В той же час, частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а за правилами частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З огляду на усе вищевикладене, вказані в заявах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обставини не можуть свідчити про наявність упередженості колегії суддів та їхньої необ'єктивності при розгляді адміністративної справи №817/1066/17.
Відтак суддя вважає заяву про відвід такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у справі №817/1066/17 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Друзенко Н.В.
