РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 січня 2018 року
м. Рівне
№817/1066/17
Рівненський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Махаринця Д.Є. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали по заявам ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: головуючий суддя Комшелюк Т.О., судді Жуковської Л.А., Недашківської К.М. від 25.09.2017 року, про відвід головуючому судді від 20.12.2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання дій, бездіяльності протиправними, та заяву про самовідвід судді Махаринця Д.Є.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Рівненського окружного адміністративного суду: головуючий суддя Комшелюк Т.О., суддів Жуковської Л.А., Недашківської К.М. знаходиться справа № 817/1066/17 за позовом ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1) до Національного банку України про визнання дій, бездіяльності протиправними.
Ухвалою суду від 23 січня 2018 року по даній справі колегія суддів визнала заявлені ОСОБА_1 відводи колегії суддів від 25.09.2017 року та головуючому судді від 20.12.2017 року необґрунтованими, провадження у справі №817/1066/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання дії відповідача, бездіяльність відповідача протиправними зупинила до вирішення питання про відвід.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Через канцелярію суду 23.01.2018 року судді Махаринцю Д.Є. надійшли на розгляд копія вказаної ухвали разом з копіями заяв ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (головуючий суддя Комшелюк Т.О., судді Жуковської Л.А., Недашківської К.М.) від 25.09.2017 року та про відвід головуючому судді Комшелюк Т.О. від 20.12.2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку та протокол розподілу справи.
Як зазначено в протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 року, справу № 817/1066/17 передано судді Махаринцю Д.Є., водночас фактично таку справу судді передано не було, також не передавались в оригіналі подані позивачем заяви про відвід.
Суд вважає, що автоматизованій розподіл було здійснено без дотримання вимог статті 18 КАС України. Відповідно до п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема щодо: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання ним чинності - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.4).
Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.49-2.3.58 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, повторний автоматизований розподіл даної справи мав би бути проведений за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду. Таке розпорядження відсутнє, водночас, з наданих копій двох заяв позивача про відвід всій колегії суддів від 22.09.2017 року та головуючому судді від 20.12.2018 року вбачається що ці відводи заявлені з різних підстав та подані в різний час. За таких обставин відповідно до вимог частини 4 статті 40 КАС України вирішення питання про відвід повинно здійснюватися суддею виключно за умови визначення судді в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС. Судом встановлено, що автоматичного розподілу щодо двох заяв про відвід не відбулось, а отже, автоматизований розподіл двох поданих заяв як однієї на думку суду не відповідає частині 4 статті 40 КАС України.
Так, згідно ч.2 ст. 18 КАС України позовні та інші заяви скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Водночас в системі діловодства суду зареєстровано копію заяви від 25.09.2017 року за новим номером 1505/18 від 23.01.2018 року при цьому копію іншої заяви про відвід від 20.12.2017 року не зареєстровано та не розподілено.
Оскільки розподіл заяв здійснено без дотримання принципу визначеного статтею 31 КАС України, суд на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КАС України підлягає відводу (самовідводу).
Відповідно до ст. 39 КАС України суддя може заявити самовідвід.
Суд бере до уваги те, що статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної вище статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КАС України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.
Вирішуючи заяву про самовідвід судді Махаринця Д.Є. суд керується статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, де передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Аналогічний принцип відображено в частині 1 статті 15 Кодексу суддівської етики. Суд не отримав для розгляду питання про відвід інших суддів ні матеріалів справи, які, як вказано в ухвалі від 23.01.2018 року були взяті до уваги колегією суддів при вирішенні питання про відвід, так і не отримав власне оригіналів заяв позивача ОСОБА_1 про відвід.
Вважаю, що оскільки автоматизований розподіл даної справи було здійснено без дотримання встановленого порядку, відсутня можливість винесення об'єктивного рішення, крім того, з метою недопущення наявності сумнівів у сторін з приводу об'єктивності рішення у справі та запобігання порушень прав позивача на належний розгляд його заяв в установленому процесуальним законом порядку, є безумовною підставою у відповідності ч.1 ст. 36 КАС України задовольнити поданий суддею Махаринцем Д.Є. самовідвід.
Керуючись статтями 18, 36, 39, 40 КАС України, статтею 15 Кодексу суддівської етики, статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23,-
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити самовідвід головуючого судді Махаринця Дмитра Євгенійовича.
Матеріали по заявам про відвід суддям по справі (копії двох заяв, копію ухвали та протоколу розподілу) передати керівнику апарату Рівненського окружного адміністративного суду для здійснення організації повторного автоматизованого розподілу заяв позивача ОСОБА_1 та визначення складу суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала не належить оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя Махаринець Д.Є.
