Справа № 638/1046/14-ц
Провадження № 2/638/860/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2018 року
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого: судді - Омельченко К.О.,
при секретарі – Помазан М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Харчік» про стягнення суми заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» 27 січня 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Харчік» про стягнення суми заборгованості.
02 жовтня 2017 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, однак явка представника позивача визнана судом обов’язковою, у зв’язку з невизнанням відповідачами позову.
Представник позивача у судове засідання на 22 листопада 2017 року не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
На 29 січня 2018 року заявник повторно у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд позову за його відсутності не подавав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин суд вважає, що представник позивача вдруге не з'явився до суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з’явлення не перешкоджає розгляду справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ч.3 ст. 131, п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,
постановив:
Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Харчік» про стягнення суми заборгованості залишити без розгляду.
Роз’яснити ПАТ «УкрСиббанк» їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя
