УХВАЛА
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 638/1046/14
провадження № 14-12цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А.,
Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постановуХарківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року (колегія суддів Бурлака І. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б.)
за позовомАкціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Харчік» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом та пені,
УСТАНОВИЛА:
1. 24 січня 2014 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Харчік» (далі - ПП «Харчік», підприємство) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом та пені.
2. Позов обґрунтовано тим, що 05 лютого 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11114550000, за умовами якого банк надав позичальниці кредит на суму 40 000,00 доларів США, а остання зобов`язалась повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 05 лютого 2018 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,3 % річних. У подальшому сторони уклали додаткові угоди, якими перенесли строки виконання зобов`язання та змінили схему погашення кредиту.
3. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальниці за вказаним договором кредиту 05 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № П-11114550000.
05 лютого 2007 року з метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання укладено договір поруки № П1-11114550000 між банком та ПП «Харчік».
За умовами укладених договорів поруки ОСОБА_1 та ПП «Харчік» зобов`язалися відповідати у повному обсязі за виконання позичальницею усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору, у солідарному порядку з нею.
4. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 05лютого 2007 року виникла заборгованість за кредитом та процентами, яка станом на 10 січня 2014 року склала 38 678,76 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 29 877,28 доларів США; за процентами - 7 695,23 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 382,67 доларів США, що еквівалентно 3 058,68 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 723,58 доларів США, що еквівалентно 5 783,56 грн.
06 грудня 2013 року відповідачам направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, проте останні зобов`язання не виконали.
5. Посилаючись на викладені обставини та уточнивши вимоги позову, АТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути з відповідачів суму боргу за договором про надання споживчого кредиту від 05 лютого 2007 року № 11114550000 у розмірі 41 276,74 доларів США та 8 842,24 грн, з яких: 29 877,28 доларів США - заборгованість за кредитом; 11 399,46 доларів США - заборгованість за процентами; 3 058,68 грн, що за курсом Національного банку України станом на 10 січня 2014 року становить 382,67 доларів США, - пеня за прострочення сплати кредиту; 5 783,56 грн, що за курсом Національного банку України станом на 10 січня 2014 року становить 723,58 доларів США, - пеня за прострочення сплати процентів.
6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2016 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .
7. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 02 листопада 2015 року внесено запис № 14801110009003657 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПП «Харчік».
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2021 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника ПП «Харчік».
8. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року в задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» відмовлено.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк дізнався про смерть ОСОБА_1 03 лютого 2015 року, проте до ОСОБА_2 як до спадкоємця позичальниці вимог не пред`явив, тому в задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку, встановленого статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд зазначив, що спадкоємець ОСОБА_2 є новим боржником за кредитним договором, якому поручителі ОСОБА_1 та ПП «Харчік» не давали згоду на забезпечення основного зобов`язання.
10. Постановою Харківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 , яка є правонаступницею ОСОБА_1 та ПП «Харчік», на користь АТ «УкрСиббанк» 101 260,00 грн заборгованості за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 11114550000.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» 32 032,91 доларів США заборгованості за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 11114550000, що складається з: 29 877,28 доларів США - заборгованості за кредитом; 1 555,13 доларів США - заборгованості за відсотками за користування кредитом з 24 липня 2013 року по 24 січня 2014 року; 206,32 доларів США - заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення кредиту з 24 липня 2013 року по 10 січня 2014 року; 394,18 доларів США - заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом з 24 липня 2013 року по 10 січня 2014 року.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов пред`явлено банком до позичальниці ОСОБА_1 ще за її життя; дізнавшись про відкриття спадщини та про прийняття спадщини спадкоємицею ОСОБА_2 з відповіді нотаріальної контори від 19 січня 2016 року, банк у лютому 2016 року подав заяву про залучення її до участі у справі як правонаступниці ОСОБА_1 . Отже, відсутні підстави для відмови у позові через пропуск банком строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України.
У ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням кредитних зобов`язань утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 як її спадкоємиці на користь банку.
Вирішуючи вимоги банку щодо стягнення заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 , як спадкоємиці ОСОБА_1 апеляційний суд виходив з того, що відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна, тому ОСОБА_2 несе відповідальність за зобов`язаннями ОСОБА_1 у межах суми 101 260,00 грн (100 760,00 грн (успадковане майно) + 500,00 грн (частка в статутному фонді ПП «Харчік»)).
Вирішуючи вимоги банку щодо стягнення заборгованості, яка підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що, звертаючись до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, банк пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за життя ОСОБА_1 під час чинності поруки, тому відсутні правові підстави для повної відмови у задоволенні позову до поручителя після смерті боржника.
Апеляційний суд зазначив, що позов про стягнення заборгованості подано до суду 24 січня 2014 року, тому на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилась щодо всіх періодичних платежів за кредитним договором, строк сплати яких настав станом на 24 липня 2013 року і які не сплачені.
12. 08 червня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року.
13. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заявник зазначає, що станом на день подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у поручителя ще не виник обов`язок зі сплати заборгованості за боржника. Позивач пропустив строк пред`явлення вимог до поручителя, і такий строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Спадкоємець позичальника - ОСОБА_2 є новим боржником за кредитним договором, якому ОСОБА_1 не давав згоди забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником ні за договором іпотеки, ні за договором поруки.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначив застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15, від 13 березня 2019 року у справах № 520/7281/15 та справі № 520/7281/15, Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11, від 23 вересня 2019 року у справі № 501/2700/16, від 11 березня 2020 року у справі № 362/2232/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 212/5525/16, від 19 травня 2021 року у справі № 607/5675/18, Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11.
Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібраних у справі доказів (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
14. Ухвалою від 22 червня2023 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 17 січня 2024 року на підставі частини четвертої статті 403 ЦПК України передала цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14, шляхом його конкретизації.
15. Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у цій справі постало питання щодо застосування приписів частини першої статті 523 ЦК України у спірних правовідносинах, оскільки АТ «Укрсиббанк» з указаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ПП «Харчік» звернулося 24 січня 2014 року, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2014 року відкрито провадження у справі за цим позовом, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Поручитель ОСОБА_1 відмовляється відповідати за борговими зобов`язаннями спадкоємців боржника.
16. Згідно із частиною першою статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті.
17. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 зроблено висновок: «…9.10. При цьому спільну підставу для припинення поруки та застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. 9.11. Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті. 9.12. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України). 9.13. За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна. 9.14. Слід наголосити, що зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем). 9.15. У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками. 9.16. У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими».
Таким чином, у вказаній постановіВеликої Палати Верховного Суду зроблено загальний висновок про те, що у разі недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем) порука та/або іпотека визнаються припиненими.
18. Водночас у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 904/1163/15, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/1014/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 березня 2018 року у справі № 524/3203/16, від 17 червня 2020 року у справі № 629/4053/15, від 27 липня 2021 року у справі № 585/2836/16, від 15 серпня 2023 року у справі № 210/3330/20 сформульовано правовий висновок про те, що у разі, якщо кредитор за життя позичальника шляхом подання позову до суду реалізував своє право вимоги до поручителя до настання умов, за яких порука припиняється, то відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв`язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування.
19. Разом із цим у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14 при касаційному перегляді справи за аналогічних фактичних обставин будь-яких висновків з вирішення цього питання не викладено, справа розглянута без надання оцінки факту звернення кредитора до суду з відповідним позовом за життя позичальника та за відсутності згоди поручителя відповідати за борговими зобов`язаннями спадкоємців боржника.
Питання щодо можливості відступу від правових висновків, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду не досліджувала.
Відсутні висновки щодо застосування норми матеріального права (частини першої статті 523 ЦК України) у подібних правовідносинах і в інших постановах Великої Палати Верховного Суду.
20. У зв`язку з наведеним Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14, шляхом його конкретизації та вказати, що:
- для з`ясування належного розуміння правила статті 523 ЦК України для оцінки спірних правовідносин вирішальним є визначення співвідношення моменту настання обставин, з якими пов`язується припинення поруки за правилами частини першої статті 523 ЦК України, та моменту пред`явлення формалізованої вимоги кредитором до поручителя;
- смерть позичальника, що настала після звернення кредитора до суду з відповідним позовом, та наступна заміна у спірних правовідносинах особи боржника його спадкоємцями не може призвести до припинення поруки ретроспективно у тому разі, якщо мало місце своєчасне пред`явлення вимоги до поручителя;
- у разі, якщо кредитор за життя позичальника реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду) до настання умов, за яких порука припиняється, то відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв`язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування.
21. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень частини першої статті 523 ЦК України.
22. Констатуючи наявність підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
23. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
24. У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
25. Виходячи з наведеного цю справу, яка приймається до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
26. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
27. Керуючись частиною першою статті 402, частиною четвертою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти до розгляду справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Харчік» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом та пені.
Призначити справу № 638/1046/14до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 22 травня 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка О. В. Ступак
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. Л. Булейко О. В. Кривенда
Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
М. І. Гриців І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
В. В. Король В. Ю. Уркевич
