Справа № 461/7657/16-к
Провадження №1-кп/461/111/17
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.03.2017 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016140000000184 від 20.09.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, працюючого директором ТзОВ «Беркут ЛТД», керівника ГО «Інститут підтримання розвитку Косівщини», зареєстрованого за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с.Річка та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 на початку вересня 2016 року та в подальшому 23 та 26 вересня 2016 року, посягаючи на суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках апарату управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність керуючий справами Львівської обласної ради ОСОБА_7 , який обіймає посаду керуючого справами Львівської обласної ради, якому присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що відноситься до 3 категорії класифікації посад, умисно, протиправно, в своїх інтересах та в інтересах невстановлених третіх осіб, особисто висловлював пропозицію та здійснював обіцянки ОСОБА_7 , як керуючому справами Львівської обласної ради, надати неправомірну вигоду в розмірі 50000,00 гривень за сприяння у винесенні на розгляд сесії Львівської обласної ради, яка була призначена на 27.09.2016 року, звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України про надання Львівській області спеціального економічного статусу та передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, та пояснив суду, що приблизно за 20-25 днів до затримання, яке мало місце 26.09.2016 року він як керівник ГО «Інститут підтримання розвитку Косівщини», діючи одноособово, в інтересах народу України, мав намір потрапити на прийом до голови Львівської обласної ради з приводу звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України про надання Львівській області спеціального економічного статусу та передачі повноважень щодо встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування, а також його участі в сесії Львівської обласної ради для виступу перед депутатами. Однак, у зв`язку із тим, що голови Львівської обласної ради в день його приїзду до Львова не було на роботі, ОСОБА_4 вирішив звернутись до свого знайомого на ім`я ОСОБА_8 , прізвища якого він не пригадує, та який працює в сфері автогосподарства при Львівській обласній державній адміністрації та Львівській обласній раді, який порекомендував обвинуваченому звернутись до керуючого справами Львівської обласної ради ОСОБА_7 , та після телефонного дзвінка до останнього, організував спільну зустріч в службовому кабінеті ОСОБА_7 в приміщенні Львівської обласної ради, під час якої познайомив обвинуваченого з ОСОБА_7 . В ході вказаної зустрічі, яка тривала не більше 10 хвилин, обвинувачений розповів про свій намір подати вищевказані звернення та взяти участь в сесії Львівської обласної ради, залишив ОСОБА_7 свій номер мобільного телефону та, як йому стало зрозуміло зі слів ОСОБА_7 , мав очікувати від нього дзвінка. Стверджує, що надав ОСОБА_7 офіційного листа, однак останній відмовився його брати, як і відмовив в проханні ОСОБА_4 щодо виступу перед депутатами на сесії з даного приводу, незважаючи на те, що обвинувачений неодноразово наголошував ОСОБА_7 про свій намір виступити перед депутатами з промовою, оскільки за проектні рішення повинна була голосувати сесія Верховної Ради України. Разом з тим, ні в канцелярію Львівської обласної ради, ні до заступників голови Львівської обласної ради чи осіб, які могли виконувати обов`язки голови Львівської обласної ради на час відсутності останнього, ОСОБА_4 з листом не звертався. Після цього, ОСОБА_4 залишив ОСОБА_7 чернетки звернень для коригування. Також стверджує, що ОСОБА_7 наголошував на тому, що набере по телефону ОСОБА_4 з приводу його питань. В подальшому ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_4 та вони погодили дату, коли обвинувачений мав приїхати до ОСОБА_7 та обговорити вказані зверненя.
Загалом обвинувачений звертався до ОСОБА_7 приблизно 4-5 разів з приводу проектів звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної ради України щодо тарифів на світло, газ, а також встановлення вільної економічної зони у Львівській області. Також стверджує, що ці рішення є простими, а тому він звернувся в інтересах виключно українського народу, як пересічний громадянин, а не особисто для себе, або своєї фірми. На вказаних зустрічах обвинувачений обговорював з ОСОБА_7 зміст проектів звернень, способу та порядку винесення на розгляд сесії, тарифів на комунальні послуги та на інші теми, зокрема щодо проектів поляків в Івано-Франківській області. Окрім того зазначив, що при наступній зустрічі, а саме 26.09.2016 року після його розмови з ОСОБА_7 в службовому кабінеті останнього був затриманий працівниками правоохоронних органів. Вказує на те, що наміру давати ОСОБА_7 грошові кошти не мав, та жодних пропозицій чи обіцянок щодо цього не здійснював.
Окрім того, ОСОБА_4 заперечив той факт, що його дії координувались іншими особами, зокрема і Яровою (Волобуєвою). Підтвердив, що знайомий з вказаною особою, однак всі розмови з нею у вересні 2016 року вів виключно щодо продажу певного об`єкту нерухомості. Також заперечив факт написання на аркуші паперу суми 50000,00 грн., оскільки вказав, що міг записувати на такому аркуші паперу свій мобільний номер телефону або адресу електронної пошти. Зазначив, що не пропонував ОСОБА_7 неправомірну вигоду для вирішення вказаних питань.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим вини у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, винуватість ОСОБА_4 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:
-показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , який пояснив суду, що з грудня 2015 року працює на посаді керуючого справами Львівської обласної Ради, в коло обов`язків якого входить координація роботи Львівської обласної ради, підготовка проектів рішень ради. Зазначає, що 23.09.2016 року звернувся до Прокуратури Львівської області із заявою про пропозицію від директора ГО «Інститут підтримання розвитку Косівщини» ОСОБА_4 щодо надання йому неправомірної вигоди за винесення на розгляд сесії певних звернень. Зокрема зазначив, що на початку вересня 2016 року до нього звернувся ОСОБА_4 , який представився директором «Інституту підтримання розвитку Косівщини» Івано-Франківської області. В ході бесіди ОСОБА_4 запитав його, чи є можливість винесення на розгляд сесії Львівської обласної ради низки звернень, а саме до Голови Верховної Ради України та Прем`єр-міністра України про надання Львівській області спеціального економічного статусу, передачі повноважень щодо встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 , що вказане питання потребує вивчення для прийняття рішення. При цьому, в ході розмови ОСОБА_4 повідомив про те, що у разі надання свідком згоди на сприяння у винесенні на сесію Львівської обласної ради такого рішення, ОСОБА_4 надасть ОСОБА_7 винагороду у розмірі 50 тис. грн.
Також свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що 26.09.2016 року він зателефонував до ОСОБА_4 та вони домовились про зустріч. Цього ж дня, близько 17:30 год. ОСОБА_4 приїхав в ЛОР та в службовому кабінеті №305 за адресою: м.Львів, вул. Винниченка, 18, надав йому два проекти рішень щодо звернень до голови ВРУ та Прем`єр-міністра України щодо надання Львівській області спеціального економічного статусу та передачі повноважень на встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування, які ОСОБА_4 уважно перечитав, а також просив надіслати їх на його електронну адресу для того, щоб він міг надіслати їх в м.Київ невідомим свідку особам для того, щоб вони переглянули текст та відкоригували. Стверджує, що під час цієї розмови ОСОБА_4 натякав на можливу матеріальну винагороду, яку йому мають передати його київські куратори. Окрім того, ОСОБА_4 в ході розмови неодноразово наголошував ОСОБА_7 , що він в обов`язковому порядку виконає свою обіцянку про надання свідку неправомірної вигоди за проведену роботу, про яку він згадував при попередніх зустрічах, однак така буде надана після винесення на голосування ради вищевказаних звернень, про що він гарантував. Також, ОСОБА_4 , запитував чи можуть приїхати журналісти з м.Києва для проведення відео зйомки висунення на розгляд сесії таких звернень та самої процедури голосування, на що свідок відповів, що вони можуть приїжджати, але їм потрібно пройти акредитацію. Після цього, він забрав проекти рішень, сказав, що залишається у Львові і буде готовий наступного дня після сесії передати йому неправомірну вигоду, суму якої наскільки він зрозумів, ОСОБА_4 мали передати з м.Києва. В подальшому, коли ОСОБА_4 вийшов з кабінету, одразу був затриманий працівниками поліції та СБУ.
-документами, які підтверджують наявність кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.3 ст.369 КК України, а саме те, що свідок ОСОБА_7 обіймає посаду керуючого справами Львівської обласної ради, а отже є службовою особою, яка займає відповідальне становище;
-даними довідки Львівської обласної ради, виданої 27.09.2016 року про те, що ОСОБА_7 дійсно працює у Львівській обласній раді на посаді керуючого справами обласної ради, та якому присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування, що відноситься до третьої категорії класифікації посад;
-даними посадової інструкції керуючого справами Львівської обласної ради, затвердженої 11.01.2016 року головою Львівської обласної ради ОСОБА_9 даної інструкції вбачається, що п.п.1.1 посадової інструкції керуючий справами обласної ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування, що відноситься до ІІІ категорії посад. Відповідно до п.п.1.2 керуючий справами організовує роботу виконавчого апарату обласної ради, виконання покладених на апарат завдань, спрямованих на організаційне, правове, інформаційне, аналітичне забезпечення роботи обласної ради, її органів та депутатів. До обов`язків керуючого справами Львівської обласної ради відповідно до п.п.2.1 посадової інструкції належить здійснення організаційного, правового, інформаційного, аналітичного забезпечення роботи сесії обласної ради, президії обласної ради, постійних комісій обласної ради, депутатських груп і фракцій;
-даними заяви керуючого справами Львівської обласної ради ОСОБА_7 від 23.09.2016 року щодо змісту пропозиції неправомірної вигоди, яка надійшла від ОСОБА_4 та надання згоди на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами;
-розсекреченими матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:
?даними протоколу №5/3-10689 н/т від 12.10.2016 року з додатком DVD-R диском №5/92 про результати проведення НСРД візуального спостереження у публічно доступних місцях за особою ОСОБА_4 ;
?даними протоколу №5/3-10690 н/т від 12.10.2016 року з додатком DVD-R диском №5/94 про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в якому зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_4 за 26.09.2016 року стосовно змісту проектів звернень, узгодження часу зустрічі, та забезпечення «гарантій» ОСОБА_4 ;
?даними протоколу №5/3-10691 н/т від 12.10.2016 року з додатком DVD-R диском №5/93 про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_4 і ОСОБА_10 за 23.09.2016 року, в ході яких ОСОБА_4 повідомив, що «все нормально. Нібито пообіцяв, що у вівторок двадцять сьомого це все буде проголосоване». Крім того, вони майже всю розмову обговорюють людей з Києва, які на момент розмови з їх слів перебували в Тернополі, з прив`язкою до поданих звернень ОСОБА_4 (розмова о 17:07:12 тривалістю близько 4 хвилин). Крім того, в розмові ОСОБА_4 з ОСОБА_10 за 23.09.2016 року тривалістю близько 2 хвилин, ОСОБА_10 повідомив, що йому «вже ОСОБА_11 та дзвонила, що їй робити, чи їхати на двадцять сьоме», на що він їй відповів, що йому потрібно порадитись з ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 « ОСОБА_12 понеділок нехай приїжджає. Я думаю, що в понеділок вже буду мати проект рішення на руках». Після цього, 24.09.2016 року о 17:33:53 ОСОБА_4 подзвонила ОСОБА_13 , яка уточнила в нього чи все в силі, бо вона ще з кимось на понеділок бере білети на поїзд. ОСОБА_4 повідомив наступне: «Да, у нас все в силі. Я вчора був у нього, він сказав мені бути о 16.00». Далі вони обговорювали правки до проектів звернень, за наслідками обговорення цих проектів ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 , в ході чого ОСОБА_4 повідомив: «Він сказав мені, що все зробить, 27-го і, щоб я був в понеділок в нього. Він вже дасть проект рішення як воно буде виглядати», на що ОСОБА_13 , що вони на вечір понеділка беруть білети, і в вівторок будуть на сесії, вони вже акредитували себе всі, а також повідомила, що їх знову їде четверо, і щоб це не були забавки. Однак, на ці слова ОСОБА_14 ОСОБА_4 запевнив її в тому, що все буде добре. Через два дні, а саме 26.09.2016 року близько 11.30 ОСОБА_4 зідзвонюється з ОСОБА_7 стосовно узгодження часу зустрічі та «гарантій» під якими розуміється неправомірна вигода, яку пропонував ОСОБА_4 . Цього ж дня, після затримання, о 19:58 ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_15 та уточняє, чи потрібно їхати, на що ОСОБА_16 відповів, що, враховуючи ту обставину, що його затримали, їхати не потрібно;
?даними протоколу про результати проведення НСРД від 12.10.2016 року №5/3-10692 н/т з додатком DVD-R диском №5/96 про результати проведення НСРД відео контролю особи ОСОБА_4 . Так, вказаним протоколом зафіксовано факт здійснення ОСОБА_4 написів ручкою на друкованому аркушах паперу формату А4 проектах звернень. О 16:24 год. ОСОБА_4 щось пише на невеликому листку та передає його ОСОБА_7 , який зім`яв його. Також, на вказаному матеріальному носії зафіксовано розмову ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в робочому кабінеті останнього, яка мала місце 26.09.2016 року.
?даними протоколу про результати проведення НСРД від 12.10.2016 року №5/3-10695 н/т;
?даними протоколу №5/3-9977 н/т від 24.09.2016 року з додатком DVD-R диском №5/86 про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, якими зафіксовано розмову ОСОБА_4 з ОСОБА_7 стосовно узгодження змісту проектів звернень щодо створення вільної економічної зони. ОСОБА_4 повідомив, що проводиться робота по створенню вільних економічних зон також у Тернополі та Чернівцях. З приводу передачі обіцяної неправомірної вигоди ОСОБА_4 повідомив, що йому «Ну, не дадуть, ні. Поступила команда чітка: щоби було на руки отримано. Ні, я Вас не підведу, не переживайте». В подальшому, вони вели розмову про порядок винесення пропонованих ОСОБА_4 звернень на розгляд сесії Львівської обласної ради, при закінченні якої ОСОБА_4 запевняв ОСОБА_7 , що виконає свої попередні обіцянки стосовно винагороди за вказані дії;
?даними протоколу від 27.09.2016 року №5/3-10060 н/т з додатком DVD-R диском №5/88 про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в якому зафіксовано розмову між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 26.09.2016 року стосовно змісту проектів звернень до Прем`єр-міністра та Голови Верховної Ради України щодо вільної економічної зони і тарифів на комунальні послуги, за винесення на розгляд сесії яких останній пропонував ОСОБА_7 неправомірну вигоду, порядку акредитації журналістів, яких запросив ОСОБА_4 , порядку винесення на розгляд сесії вказаних звернень, забезпечення ОСОБА_4 гарантій, які в контексті розмови дають підстави вважати, що мова йшла про гарантії надання ОСОБА_4 надання неправомірної вигоди за вказані дії;
?даними протоколу №5/3-10696 н/т від 12.10.2016 року з додатком DVD-R диском №5/99 про результати проведення НСРД відеоконтролю особи ОСОБА_4 , на яких зафіксовано розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_7 в робочому кабінеті останнього, які мали місце 23.09.2016 року та 26.09.2016 року;
?даними протоколу №5/3-10693 н/т від 12.10.2016 року з додатком DVD-R диском №5/95 про результати проведення НСРД аудіо контролю особи ОСОБА_4 , в яких зафіксовано розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_17 в приміщенні Львівської обласної ради за 23.09.2016 року та 26.09.2016 року;
-даними протоколу огляду місця події від 26.09.2016 року з 18:10 год. по 18:55 год., під час якого у приміщенні службового кабінету керуючого справами Львівської обласної ради ОСОБА_7 на третьому поверсі №304 та №305 за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_4 вилучено проекти рішень як додатки до звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної ради України щодо надання Львівської області спеціального економічного статусу та передачі повноважень на встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування та проект тексту зазначених звернень, а також мобільний телефон;
-даними записів, які розміщені на відеокасеті «Панасонік» та носії інформації DVD-R диску із записом проведення огляду місця події;
-даними протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.09.2016 року, яким підтверджується факт затримання ОСОБА_4 , який мав місце 26.09.2016 року о 18:56 год. в приміщенні Львівської обласної ради за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України;
-даними мобільного телефону з серійним номером НОМЕР_1 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_2 , з абонентського номера якого ОСОБА_4 вів розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та іншими особами щодо вчинення вищевказаних протиправних дій;
-аркушем паперу, на якому наявний рукописний напис «50 000 грн.»;
-аркушем паперу формату А4 із текстом звернень про надання Львівській області спеціального економічного статусу та щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування;
-проектом звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додатком до рішення обласної ради про надання Львівській області спеціального економічного статусу;
-проектом звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додатком до рішення обласної ради щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування;
-проектом звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додатком до рішення обласної ради про надання Львівській області спеціального економічного статусу;
-проект тексту зазначених звернень;
-проектом звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додатком до рішення обласної ради щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування;
-проектом положення про депутатську групу «Межфракційне депутатське об`єднання «Сила Галичини» та проектом звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування та про надання Львівській області спеціального економічного статусу.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
У свою чергу, суд не приймає до уваги у якості доказів інші відомості, які отримані під час досудового розслідування, оскільки вважає їх такими, що вони не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Суд зазначає, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів того, що стороні обвинувачення були відкриті докази, а саме: звернення до Прем`єр-міністра України ОСОБА_18 , голови Верховної Ради України ОСОБА_19 щодо передачі повноважень у сфері регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги до компетенції органів місцевого самоврядування; звернення до Прем`єр-міністра України та голови Верховної Ради України щодо передачі повноважень у сфері регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги до компетенції органів місцевого самоврядування; звернення до Прем`єр-міністра України ОСОБА_18 , голови Верховної Ради України ОСОБА_19 щодо можливості створення в межах Львівської області вільної економічної зони «Галичина»; звернення до Прем`єр-міністра України та голови Верховної Ради України щодо можливості створення в межах Львівської області вільної економічної зони «Галичина»; відповіді Чернівецької обласної ради №01-12/39-134 від 23.02.2017 року на адвокатський запит №9 від 15.02.2017 року; рішення Чернівецької обласної ради №156-6/16 від 28.07.2016 року «Про звернення депутатів Чернівецької обласної ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги з 01.07.2016 року»; рішення Чернівецької обласної ради №242-9/16 від 01.12.2016 року «Про звернення депутатів Чернівецької обласної ради до КМУ»; відповіді Івано-Франківської обласної ради №11-197/248/182 від 23.02.2017 року на адвокатський запит №8 від 15.02.2017 року; рішення Івано-Франківської обласної ради №169-5/2016 від 26.05.2016 року «Про звернення обласної ради» щодо підвищення цін на природний газ для населення; рішення Івано-Франківської обласної ради №269-9/2016 від 23.09.2016 року «Про звернення обласної ради щодо недопущення підвищення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги».
Відтак суд дійшов висновку, що вищевказані докази необхідно відповідно до ст.94 КПК України визнати неналежними та недопустимими у даному кримінальному провадженні.
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині заперечення своєї вини у вчиненні вищевказаного злочину, суд не приймає їх до уваги та визнає їх неправдивими, оскільки невизнання своєї вини обвинуваченим, суд розцінює як метод захисту, який обрав останній. Вони спростовуються вищевказаними доказами. Суд розцінює їх як спосіб захисту та намагання обвинуваченого ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Таким чином суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю належними, достовірними та достатніми доказами у їх сукупності.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_7 суд приймає такі до уваги, вважає їх належними та допустимими, оскільки останній маючи юридичну освіту, усвідомлював, що вчиняється кримінальне правопорушення у вигляді пропозиції надання йому неправомірної вигоди, а тому він письмово повідомив про даний факт правоохоронні органи та у подальшому надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво, та брав участь у проведенні відповідних негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім того, після ознайомлення з наданими ОСОБА_4 документами, в яких наведено позиції щодо створення вільної економічної зони та економічного відокремлення Галичини, а також повної економічної незалежності Західного регіону, свідок зрозумів, що описані в зверненні дії спрямовані на підрив державного суверенітету та незалежності України, сепаратизму, а також підриву державного ладу. Також ОСОБА_7 пояснив, що оскільки Україна є унітарною державою, неможливо вчиняти дії щодо відокремлення території за економічними чи політичними ознаками. ОСОБА_7 також зазначив, що пропозиції щодо надання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 в розмірі 50 тис. грн. були викладені останнім на аркуші паперу невеликого розміру. Між тим, свідок також вказав на те, що ОСОБА_4 в ході зустрічей неодноразово повідомляв, що особами з Києва, які надають йому підтримку, в тому числі і матеріальну, є помічник народного депутата Волобуєва та інші помічники депутатів Верховної Ради України, які мають приїхати та зробити сюжет для телебачення.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.369 КК України є правильною, оскільки він вчинив пропозицію та обіцянки службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369 КК України, а саме здійснив пропозицію службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати йому неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 вину свою не визнав, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, працює, має вищу освіту, неодружений, має на утриманні двох повнолітніх дітей, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.369 КК України, який відповідно до ст.45 КК України відноситься до корупційного кримінального правопорушення, тому його виправлення можливе лише в ізоляції від суспільства. Окрім того, суд вважає за необхідне при визначенні покарання не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки у власності обвинуваченого відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №69155981 від 28.09.2016 року нерухоме майно відсутнє.
Запобіжний захід, обраний ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.03.2017 року, обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити особисте зобов`язання.
Суд вважає за необхідне також зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26.09.2016 року по 10.10.2016 року на підставі ч.5ст.72 КК Україниз розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки останній був затриманий в порядку ст.208 КПК України 26.09.2016 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.10.2016 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядкуст.100 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.96-2 КК України суд вважає, що наявні підстави для застосування до речового доказу мобільного телефону, який належить обвинуваченому ОСОБА_4 , спеціальної конфіскації.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.369 КК України у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26.09.2016 року по 10.10.2016 року на підставі ч.5ст.72 КК Україниз розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов`язання.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:
- аркуш паперу, на котрому наявний рукописний напис «50 000 грн.»; аркуш паперу формату А4 із тексом звернень про надання Львівській області спеціального економічного статусу та щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування; проект звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додаток до рішення обласної ради про надання Львівській області спеціального економічного статусу; проект звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додаток до рішення обласної ради щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування; проект звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додаток до рішення обласної ради про надання Львівській області спеціального економічного статусу; проект звернення до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України як додаток до рішення обласної ради щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування; проект тексту зазначених звернень; проект положення про депутатську групу «Межфракційне депутатське об`єднання «Сила Галичини» та проект звернень до Прем`єр-міністра України та Голови Верховної Ради України щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування та про надання Львівській області спеціального економічного статусу; аркуш паперу, на якому ручкою написано «50000 грн.»; аркуш паперу формату А4 із текстом звернень про надання Львівській області спеціального економічного статусу та щодо передачі повноважень встановлення тарифів на комунальні послуги місцевим органам самоврядування залишити у матеріалах справи;
- мобільний телефон з серійним номером НОМЕР_1 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_2 передати у власність держави у зв`язку із спеціальною конфіскацією.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
