Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2016 р. Справа №805/4260/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 14 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О.;
секретар судового засідання: Притула С.С.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ НП в Донецькій області) про, з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог від 14.12.2016р.: - визнання дій ГУ НП в Донецькій області щодо звільнення позивача з роботи безпідставними та незаконними; - визнання незаконними наказів ГУ НП в Донецькій області №310 від 14.09.2016р. та №1453 від 14.09.2016р.; стягнення заробітної плати за період з 15.09.2016 року по 14.12.2016 року за час вимушеного прогулу у розмірі 27 192,17 грн.; стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн.
Також позивач просив стягнути витрати на надання правової допомоги у сумі 1623,00 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботи та в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області кошти в сумі 78 815,17 грн. направити до ГУ НП в Донецькій області із цільовим направленням для виплати позивачу на виконання рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (надалі - відповідач-2, ГУ ДКСУ в Донецькій області).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду із звільненням зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки, на думку позивача, у відповідача не було відповідних підстав. Вказує на те, що з 23.07.2016р. по 24.09.2016р. він знаходився на лікуванні та у день звільнення був на лікарняному, судом не доведено його вини у скоєнні злочину в якому підозрюють позивача. Зазначає, що на цей час не прийнято Дисциплінарний статут Національної поліції України. Посилається на те, що відносно нього не було застосовано протягом року дисциплінарних стягнень, він не ознайомлювався з висновками службової перевірки.
Також позивач зазначає, що його не відстороняли від займаної посади на час проведення службової перевірки та не ознайомлювали з відповідними наказами та ухвалою суду. Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку із звільненням він поніс душевні страждання.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач посилається на те, що позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, кошторисом бюджетної установи не передбачено відшкодування моральної шкоди. Вважає, що норми Кодексу законів про працю України не поширюються на спірні правовідносини.
Крім того, відповідач вважає, що при вирішенні питання про звільнення зі служби ОСОБА_1 посадові особи ГУ НП в Донецькій області діяли на підставі і в межах повноважень, а також у спосіб передбачений законодавством України. Зазначає, що позивач не був відсторонений від посади.
Відповідач-2 письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представники відповідачів до судового засідання не з'явились.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
З трудової книжки позивача АХ №572868 випливає, що 07.11.2015р. його прийнято на службу до Національної поліції України, а 14.09.2016р. ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції України на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 14.09.2016р. №310 о/с.
Відповідно до копії наказу ГУНП в Донецькій області від 19.07.2016р. №1114, призначено службове розслідування за фактом відкриття першим слідчим відділом слідчого управління Прокуратури Донецької області кримінального провадження від 16.06.2016р. №42016050000000526 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України відносно старшого інспектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1
17 серпня 2016 року затверджено висновок службового розслідування за фактом відкриття Прокуратурою Донецької області кримінального провадження та повідомлення про підозру старшому інспектору Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майору поліції ОСОБА_1, в якому зазначено наступне: за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вказівки ГУ НП в Донецькій області №4824/05/12-2016 щодо дотримання поліцейськими дисципліни і законності, викоренення та попередження надзвичайних подій за їх участю та корупційних діянь серед особового складу, пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, використанні своїх службових повноважень, пов'язаних з можливим одержанням неправомірної вигоди, скоєнні вчинку, який підриває авторитет Національної поліції і є несумісним з подальшим проходженням служби, старшого інспектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції по виходу з лікарняного.
У вказаному висновку зазначено, що 19.07.2016р. до Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області надійшов рапорт старшого інспектора БДПС ГУ НП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 про те, що під час патрулювання був зупинений трактор з причепом під керуванням ОСОБА_4, який перевозив металобрухт невідомого походження без дозвільних документів та належить ОСОБА_5 Цей факт 19.07.2016р. був зареєстрований у журналі ЄО за №2791. Первинний збір матеріалів за цим фактом було доручено ОСОБА_1 Перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Мар'їнського відділення поліції ОСОБА_1 під час розмови з ОСОБА_5 повідомив, що для вирішення питання щодо повернення транспортного засобу, потрібно 5000,00 грн. і надав останньому номер свого мобільного телефону та одну годину для збору грошових коштів, але через деякий час зменшив суму неправомірної вигоди до 3000,00 грн. Приблизно 17 год. 40 хв. біля адміністративної будівлі Мар'їнського відділення поліції працівниками СБ України в Донецькій області та УВБ в Донецькій області ДВБ Національної поліції України було затримано ОСОБА_1 за вимагання та отримання неправомірної вигоди у сумі 3000,00 грн. від ОСОБА_5 Цього ж дня позивача було затримано працівниками УВБ в Донецькій області ДВБ Національної поліції України в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України. 20.07.2016р. по кримінальному провадженню №42016050000000526 позивачу було повідомлено про підозру у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.
Також у вказаному висновку зазначено, що опитаний ОСОБА_1 надав пояснення, за якими 19.07.2016р. він знаходився на своєму робочому місці в кабінеті №4 Мар'їнського відділення поліції. Приблизно о 12 год. 30 хв. він отримав матеріал ЄО №2791 від 19.07.2016р. за фактом незаконного перевезення металобрухту та почав проводити опитування власника металобрухту у кабінеті №4. На питання власника металобрухту ОСОБА_1 дав йому свій номер телефону та пояснив, що у випадку, якщо слідчий не побачить ознак кримінального правопорушення, можна буде зв'язавшись з ним, і зібрати свій вантаж та техніку. Враховуючі тривалість перебування в адміністративній будівлі він вивів власника металу на вулицю, після чого вернувся в свій кабінет та почав опитувати власника трактора. Під час опитування власника трактора йому на телефон подзвонив власник металобрухту і попросив його вийти на вулицю. Зазначено, що після спілкування з власником металобрухту він сів в автомобіль Daewoo Sens, який належить його батьку. Однак, несподівано для нього власник металобрухту сів на пасажирське сидіння автомобіля. ОСОБА_1 здивувався від такого вчинку і зажадав покинути автомобіль, вийшов першим, потім за ним вийшов власник металобрухту. Він зачинив двері і сказав, що зараз виведе власника трактора. Повернувшись до кабінету, він закінчив опитування власника трактора і вивів його на вулицю. В цей час до нього підбігли озброєні люди, стягнули його руки наручниками, повалили на землю, забрали власні речі, які були при ньому, підвели до автомобіля і відчинили дверцята без його згоди. Слідчий без присутності понятих почав проводити огляд автомобіля і дістав з автомобіля пачку грошей, розложив їх на сидінні. Після чого підійшли поняті.
У висновку зазначено, що опитаний інспектор Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 надав пояснення, за якими 19.07.2016р. він знаходився в приміщенні Мар'їнського відділення поліції та здійснював пропускний режим. Приблизно о 13 год. 30 хв. до відділенні поліції працівники БДПС доставили ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких він записав до книги обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Мар'їнського відділення поліції. Через деякий час вказаних чоловіків з адміністративної будівлі вивів майор поліції ОСОБА_1 і більше вже не повертався. Опитаний начальник сектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_7 надав пояснення, за якими 19.07.2016р. він заступив на чергування відповідальним від керівництва Мар'їнського відділення поліції. Приблизно о 13 год. 30 хв. до Мар'їнського відділення поліції доставили двох чоловіків, які без дозвільних документів перевозили металобрухт невідомого походження. Він доручив позивачу зібрати матеріал та опитати людей. Пізніше прибув куратор з УВБ ОСОБА_8, який взяв матеріал ЄО, збором якого займався ОСОБА_1 Коли вони вийшли на вулицю, він побачив позивача в наручниках. ОСОБА_8 пояснив, що провадяться слідчі дії за фактом отримання неправомірної вигоди. При особистому огляді ОСОБА_1 нічого виявлено не було. Після чого працівники СБ України почали проводити обшук в автомобілі Daewoo Sens, яким користувався позивач, але ОСОБА_7 до автомобіля не підпустили.
Відповідачем надані до суду копії відповідних письмових пояснень ОСОБА_7 від 19.07.2016р., ОСОБА_6 від 19.07.2016р., ОСОБА_1 від 22.07.2016р. та від 27.07.2016р.
Крім того, у висновку службового розслідування від 17 серпня 2016 року зазначено, що під час розслідування кримінального провадження №42016050000000526 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України слідчим прокуратури були допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ОСОБА_5 пояснив, що у відділенні поліції до нього підійшов ОСОБА_1 і запросив його до себе у кабінет для розмови. В кабінеті ОСОБА_1 сказав йому, що відсутні дозвільні документи на металобрухт і за це передбачена відповідальність, при цьому натякнув, що це питання можно вирішити. На питання ОСОБА_5 як вирішити дану проблему, ОСОБА_1 поцікавився скільки у нього є грошових коштів. Він відповів, що в нього в наявності є три тисячі гривень, після чого позивач жестом руки показав, що вирішення питання коштує п'ять тисяч та йому необхідно порадитись, з ким саме, йому не відомо. Після чого позивач зайшов знову до кабінету і сказав щоб він їхав за трьома тисячами і встановив часовий проміжок часу в одну годину, при цьому дав йому номер мобільного телефону, на який він повинен був подзвонити і передати вказану суму грошей. Приблизно через одну годину, він під'їхав до відділення поліції і подзвонив на номер, який йому дав ОСОБА_1 Вийшовши з будівлі, ОСОБА_1 запросив його присісти у автомобіль Daewoo Sens. В присутності позивача він перерахував кошти, після чого ОСОБА_1 сказав щоб він поклав гроші між передніми сидіннями автомобіля, що він і зробив. Після чого вони зайшли в кабінет, де ОСОБА_1 повернув йому документи на транспортний засіб ОСОБА_9 Як тільки вони вийшли на вулицю із адміністративної будівлі відділення поліції, позивача було затримано співробітниками СБ України. Зазначено, що допитаний ОСОБА_9 надав аналогічні пояснення.
До суду надано витяг з книги обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області (розпочата 10.07.2016р.), за яким ОСОБА_5 та ОСОБА_9 доставлені 19.07.2016р. о 13 год. 30 хв., залишили ОВС о 15 год. 30 хв., доставлено (запрошено) - позивачем.
17 серпня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №1285 «Про порушення службової дисципліни працівниками Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних», пунктом першим якого вирішено за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вказівки ГУ НП в Донецькій області №4824/05/12-2016 щодо дотримання поліцейськими дисципліни і законності, викоренення та попередження надзвичайних подій за їх участю та корупційних діянь серед особового складу, пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, використанні своїх службових повноважень, пов'язаних з можливим одержанням неправомірної вигоди, скоєнні вчинку, який підриває авторитет Національної поліції і є несумісним з подальшим проходженням служби, старшого інспектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції по виходу з лікарняного.
14 вересня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №1453 «Про виконання п.1 наказу ГУНП в Донецькій області від 17.08.2016 №1285», пунктом першим якого вирішено за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вказівки ГУ НП в Донецькій області №4824/05/12-2016 щодо дотримання поліцейськими дисципліни і законності, викоренення та попередження надзвичайних подій за їх участю та корупційних діянь серед особового складу, пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, використанні своїх службових повноважень, пов'язаних з можливим одержанням неправомірної вигоди, скоєнні вчинку, який підриває авторитет Національної поліції і є несумісним з подальшим проходженням служби, старшого інспектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України.
14 вересня 2016 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ №310о/с «По особовому складу», яким відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 старшого інспектора Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції з 14.09.2016р.
Згідно з копією листка звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність №001592, який видано ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», позивач з 29.08.2016р. по 13.09.2016р. був звільнений від виконання службових обов'язків. Зазначено, що позивач має стати до роботи 14.09.2016р.
У наданій до суду копії стройової записки особового складу сектору Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області за 14.09.2016р. відсутні відомості щодо перебування позивача на лікарняному.
У корінці припису від 14.09.2016р., який видано позивачу на підставі наказу №310о/с від 14.09.2016р. зазначено, що позивач отримав припис 14.09.2016р. Також до суду надана копія розписки позивача від 14.09.2016о. про отримання трудової книжки.
Позивачем до суду надано довідку, видану 14.09.2016р. Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мар'їнського району» (Курахівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини), в якій зазначено, що з 14.09.2016р. по 23.09.2016р. позивач звільнений від роботи, стати до роботи 24.09.2016р. Ця довідка підписана сімейним лікарем.
Позивач надав до суду рапорт від 07.09.2016р. щодо проведення службової перевірки для перегляду наказу про звільнення.
Листом ГУ НП в Донецькій області від 29.09.2016р. №8776/05/1202016 позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування наказу або внесення змін до наказу про звільнення.
Також позивач звернувся до ГУ НП в Донецькій з заявою від 04.10.2016р. щодо поновлення на роботі. Крім того, позивач надав заяву від 04.10.2016р., якою просив ГУ НП в Донецькій повідомити незалежну профспілку ГП «ММТП» про звільнення, скасувати наказ про звільнення позивача, поновити його на посаді та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Листом ГУ НП в Донецькій області від 26.10.2016р. №Л-581/02/12-2016 позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування наказу або внесення змін до наказу про звільнення.
Слід зазначити, що у позовній заяві та у висновку службового розслідування містяться посилання позивача на завдання йому правоохоронними органами (СБУ, прокуратура та управління внутрішньої безпеки Національної поліції) тілесних ушкоджень та застосування незаконних методів допиту.
Суд зазначає, що вказані обставини не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядаються спірні правовідносини щодо звільнення позивача з Національної поліції України. До суду надані копії ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 04.11.2016р. у справі №234/16489/16-к та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 04.08.2016р. у справі №234/11906/16-к, з яких випливає, що вказані обставини є предметом перевірки за Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною другою ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до п.4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
Таким чином, оскільки в період спірних правовідносин Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» не набрав чинності, відповідач при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен був керуватися саме приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що реалізація дисциплінарного стягнення у спірний період у вигляді звільнення з органів національної поліції повинна проводитися відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому зазначення у спірному наказі ГУ НП в Донецькій області від 14.09.2016р. №310о/с «(у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)» вказує лише на те, що відповідач дослівно процитував відповідні положення п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», що не впливає на правомірність або неправомірність цього рішення.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013р. № 230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013р. за № 541/23073, встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Статтею першою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Статтею другою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 вказаного Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Пунктом 8 ст.12 вказаного Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з органів внутрішніх справ.
Спірні накази прийняті у відповідності до наведених приписів законодавства.
Суд вважає, що встановлені у висновку службового розслідування обставини давали підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Суд зазначає, що за приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відсторонення від виконання службових обов'язків не є умовою для накладення до особи дисциплінарних стягнень.
Також приписами вказаного Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України не передбачено обов'язкове ознайомлення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування.
При цьому, п.6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України передбачені права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України (пп.6.3.5 п.6.3 Інструкції).
Таким чином, не ознайомлення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування - не перешкоджає застосуванню дисциплінарного стягнення до такої особи.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Щодо посилання позивача на те, що судом не доведено його вини у скоєнні злочину в якому підозрюють позивача, слід зазначити, що позивача звільнено не з підстав скоєння злочину або притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»), а у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни.
Щодо посилання позивача на те, що у день звільнення був на лікарняному суд зазначає наступне.
У наданих позивачем та відповідачем копіях листка звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність №001592, який видано ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» наявна відмітка про те, що позивач приступив до служби 14.09.2016р., що також підтверджується стройовою запискою особового складу за 14.09.2016р.
Таким чином, 14.09.2016р. позивач приступив до служби у відповідності до вказаного листка №001592, в якому зазначено стати до роботи 14.09.2016р.
14 вересня 2016 року позивача було звільнено та він отримав трудову книжку та припис для постановки на військовий облік, що підтверджується розпискою від 14.09.2016р. та корінцем припису від 14.09.2016р. відповідно.
Частиною другою ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Таким чином, оскільки 14.09.2016р. позивач прибув до місця проходження служби, відповідач правомірно прийняв спірні накази та звільнив позивача з додержанням приписів ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Суд вважає, що отримання після звільнення довідки, виданої 14.09.2016р. Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мар'їнського району» (Курахівська амбулаторія загальної та сімейної медицини), не спростовує правомірності звільнення позивача, оскільки 14.09.2016р. позивач прибув до місця проходження служби та приступив до служби.
Крім того, суд зазначає, що пунктами 1.1 та 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001р. №455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001р. за №1005/6196, встановлено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Згідно з п.2.22, п.1.9 та п.2.18 вказаної Інструкції встановлено, що тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров'я.
У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.
Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.
Довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки.
Таким чином, видана позивачу 14.09.2016р. Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мар'їнського району» (Курахівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини) довідка, яка підписана сімейним лікарем, не спростовує правомірність звільнення позивача 14.09.2016р. після його прибуття до місця проходження служби.
Також, суд вважає безпідставним посилання в обґрунтування протиправності звільнення на приписи ст.40 Кодексу законів про працю України, оскільки спірні правовідносини врегульовані наведеним спеціальним законодавством.
Крім того, суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» не передбачає отримання згоди профспілкової організації на звільнення поліцейських зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що кореспондує положенням ч.3 ст.43 Кодексу законів про працю України та ч.2 ст.3 Закону України від 15 вересня 1999 року №1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача та спірних наказів.
Враховуючі викладене, позовні вимоги про визнання дій незаконними, визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати та стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Також, у зв'язку з наведеним, не підлягають задоволенню клопотання (вимоги) щодо стягнення витрат на надання правової допомоги, допущення рішення до негайного виконання та щодо зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області кошти в сумі 78 815,17 грн. направити до ГУ НП в Донецькій області із цільовим направленням для виплати позивачу на виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 14 грудня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня завершення судового розгляду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2016 року.
Суддя Куденков К.О.
