Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/841/16 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
15 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Строй Ю.О.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор Матіос Анатолій Васильович, про визнання протиправною бездіяльності, наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) про:
- стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти, які належали позивачу до виплати, відповідно до законодавства, але не були виплачені, особливо індексацію за період з 18.03.2014 по дату подання цього позову;
-зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати позивачу речове забезпечення за весь період служби з березня 2014 року по травень 2016 року, яке, відповідно до норм та правових актів, мало бути видано позивачу, але не видавалось;
-стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду у розмірі 25 000 грн або визначеному судом, але не менше грошового забезпечення, яке б отримував позивач, перебуваючи на посаді у ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 24.11.2014 по 12.01.2015 та з 26.10.2015 по 16.11.2015, з 29.04.2016 по 05.05.2016 період переміщення до іншої військової частини, адже позивач зазнав моральної шкоди через таке переміщення, змушений був просити людей допомагати матері, шкода полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя (позивач був головою депутатської фракції в Козелецькій районній раді Чернігівської області на час його переміщення), порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (позивач був кандидатом на адміністративну посаду в місцеву прокуратуру, зайняв 3 місце після тестування, був допущений до співбесіди, але напередодні такої співбесіди позивача було переміщено до Рівненської області і він не мав змоги прибути на співбесіду, позивач був кандидатом на посаду в НАБУ і не мав змоги нормально підготуватись перешкодили у праві на державну службу та здійснення депутатських повноважень);
-стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) моральну шкоду у розмірі 25 000 грн або визначеному судом, але не менше грошового забезпечення, яке б отримував позивач, перебуваючи на посаді у ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 24.11.2014 по 12.01.2015 та з 26.10.2015 по 16.11.2015, з 29.04.2016 по 05.05.2016 період переміщення до іншої військової частини, адже позивач зазнав моральної шкоди через таке переміщення, змушений був просити людей допомагати матері, шкода полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя (позивач був головою депутатської фракції в Козелецькій районній раді Чернігівської області на час його переміщення), порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (позивач був кандидатом на адміністративну посаду в місцеву прокуратуру, зайняв 3 місце після тестування, був допущений до співбесіди, але напередодні такої співбесіди позивача було переміщено до Рівненської області і він не мав змоги прибути на співбесіду, позивач був кандидатом на посаду в НАБУ і не мав змоги нормально підготуватись перешкодили у праві на державну службу та здійснення депутатських повноважень);
-стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) 280,00 грн як компенсацію за переміщення за власні кошти, клопотання про виплату яких подано 18.11.2015, які по сьогодні не виплачені, а на клопотання відповіді не надано;
-стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) 57,00 грн як компенсацію за переміщення за власні кошти із військової частини пп НОМЕР_2 05.05.2016 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-визнання незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо: ненадання відповідей на рапорт позивача від 24.11.2014; ненарахування позивачу індексації за період з 18.03.2014 по дату подання цього позову; невидачі позивачу належного речового забезпечення за період з 18.03.2014 по дату подання цього позову; нерозгляду питання про подання документів на присвоєння позивачу первинного офіцерського звання; нерозгляду рапорту позивача від 29.04.2016 та недоведення результатів його розгляду;
-визнання незаконною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) щодо: ненадання відповіді на клопотання про виплату від 18.11.2015; нерозгляду питання про подання документів на присвоєння позивачу первинного офіцерського звання; нерозгляду рапорту від 29.04.2016 та недоведення результатів його розгляду; нездійснення нагляду і контролю за підпорядкованими особами щодо прийняття рішень (наказів, розпоряджень) про переміщення позивача всупереч законодавству;
-визнати незаконним припис військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.04.2016 про вибуття позивача до військової частини пп НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби;
-визнання незаконним наказ Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 16-РС від 25.04.2016 в частині переміщення позивача до іншого місця служби;
-визнання незаконною телеграму військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 № 2/246-к від 28.04.2016 в частині переміщення позивача до іншого місця служби;
-поновлення позивача на військовій службі у Збройних Силах України на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 з 06.05.2016 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, які позивач недоотримав внаслідок незаконного звільнення та переміщення на дату поновлення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутний військ Збройних Сил України) щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на його клопотання від 18.11.2015 про виплату грошової компенсації, пов`язаної із переміщенням ОСОБА_1 до іншої військової частини. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутний військ Збройних Сил України) щодо не розгляду питання про подання документів на присвоєння ОСОБА_1 первинного офіцерського звання. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) щодо нерозгляду рапорту позивача від 29.04.2016 та недоведення ОСОБА_1 результатів його розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача та прийняту нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до Указу Президента України № 303 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_3 від 07.07.2011 (т. 1 а.с.121-127).
Згідно довідки про періоди проходження військової служби ОСОБА_1 № 1916 від 12.05.2016 (т. 1 а.с.186-187) позивач з 18.03.2014 по 24.11.2014 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 54 від 24.11.2014 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_4 № 18 від 24.11.2014 позивача зараховано до списку особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_4 (період проходження військової служби позивачем з 24.11.2014 по 08.01.2015).
Згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 6 від 12.01.2015 ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У відповідності до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 7РС від 05.03.2015 позивача демобілізовано у запас.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 22 від 06.03.2015 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно матеріалів справи, 18.03.2015 позивача, у відповідності до Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію», призвано на військову службу по мобілізації.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 30 від 18.03.2015 позивача зараховано до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 (т. 1 а.с.13).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 193 від 26.10.2015 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 № 238 від 27.10.2015 позивача зараховано до списку особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_5 (період проходження військової служби позивачем з 27.10.2015 по 14.11.2015).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 210 від 16.11.2015 позивача зараховано до списку особового складу Козелецького районного військового комісаріату.
28.03.2016 тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу першого заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 розпорядження № 502/2/4/2/551, в якому повідомлялось про вимоги начальника Генерального штабу Збройних Сил України та Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України про комплектування військових комісаріатів виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом та поставлено вимогу до 30.03.2016 надати до управління персоналу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » списки військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, які не бажають укладати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, для переміщення їх для подальшого проходження військової служби до військових частин (т.1 а.с. 175).
07.04.2016 ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) направлено план переміщення військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації, які відмовились від укладання контракту на проходження військової служби, зокрема, відповідальний виконавець мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 , молодший сержант ОСОБА_1 (т. 1 а.с.93-96).
24.04.2016 ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) направлено службовий лист № 2/236-к від 24.04.2016 щодо надання списків військовослужбовців обласного, районних (міських) військових комісаріатів Чернігівської області для переміщення до бойових частин (т. 1 а.с.176).
25.04.2016 Військовою частиною НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено вимогу про завершення звільнення військовослужбовців, які вислужили строки військової служби за призовом по мобілізації (т.1 а.с.178).
Цього ж дня Командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » винесено наказ (по особовому складу) № 16РС, яким, зокрема, ОСОБА_1 звільнено від займаної посади - відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 та призначено головним сержантом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 1 окремої танкової бригади, ВОС 100975А (т.1 а.с.88-92).
Телеграмою № 2/246-к від 28.04.2016 Чернігівським обласним військовим комісаріатом повідомлено військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 про прийняте рішення щодо переміщення ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до військової частини польова пошта НОМЕР_2 та наказано забезпечити здачу позивачем справ і посади; 29.04.2016 виключити зі списків особового складу військового комісаріату та направити до Чернігівського обласного військового комісаріату для отримання відповідних атестатів з подальшим вибуттям до нового місця служби (т.1 а.с. 181).
Згідно припису № 10 від 29.04.2016 Чернігівським обласним військовим комісаріатом позивачу запропоновано 29.04.2016 вибути до військової частини польова пошта НОМЕР_2 (смт. Гончарівське) для подальшого проходження служби (т. 1 а.с.61).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 63 від 29.04.2016 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 та знято з усіх видів забезпечення (т. 1 а.с.36).
Цього ж дня наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 97 позивача зараховано до списку особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 та на всі види забезпечення (крім зарахування на котлове забезпечення частини) (т. 1 а.с. 197).
У відповідності до Указу Президента України № 115/2016 від 25.03.2015 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України № 607 від 21.07.2014 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України № 15 від 14.01.2015» та наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 101 від 05.05.2016 позивача звільнено у запас з військової служби за призовом під час мобілізації та виключено із списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 і знято з усіх видів забезпечення (а.с.144).
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, зокрема, переміщення військовослужбовців по службі, регулюється Законом України № 2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 (далі Положення № 1153/2008) та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція).
Частиною 2 статті 6 Закону № 2232-XII передбачено, що військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
У відповідності до пункту 112 Положення № 1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.
У свою чергу, серед випадків переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої стаття 82 Положення № 1153/2008 визначає призначення військовослужбовців на вищі посади - у порядку просування по службі.
Призначення на посади здійснюється щодо військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців, яка затверджується Міністром оборони України (пункт 81 Положення № 1153/2008).
Відповідно до Номенклатури посад для призначення військовослужбовців наказами по особовому складу, затвердженої наказом Міністра оборони України № 865 від 18.12.2012 командувач військ оперативного командування здійснює призначення військовослужбовців на посади з штатною посадовою категорією до «майор» включно.
Згідно наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 16РС від 25.04.2016 (по особовому складу) ОСОБА_1 був призначений на вищу посаду у порядку просування по службі, а саме: з шпк «старший солдат» на «старший сержант» (т.1 а.с.88-92).
Апелянт вважає, що його переміщення до іншої військової частини проведено всупереч пункту 112 Положення № 1153/2008, а саме: на його утриманні перебуває хвора матір, а переміщення проведено без його згоди.
Так, згідно абзацу 2 пункту 112 Положення № 1153/2008 переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України було визначено службову необхідність у комплектуванні військових комісаріатів військовослужбовцями військової служби за контрактом.
На виконання зазначеного рішення, Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України № 116/8/4981 від 27.03.2016 видано розпорядження, відповідно до якого військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом, повинні бути переміщені з військових комісаріатів до військових частин (т.1 а.с.86).
25.04.2016 Командувачем військ оперативного командування «Північ» винесено наказ (по особовому складу) № 16РС, яким, зокрема, ОСОБА_1 увільнено від займаної посади - відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 та призначено головним сержантом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 1 окремої танкової бригади, ВОС 100975А (т. 1 а.с.88-92).
На підставі цього наказу, 28.04.2016 Чернігівським обласним військовим комісаріатом телеграмою № 2/246-к повідомлено військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 про прийняте рішення щодо переміщення ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до військової частини польова пошта НОМЕР_2 та 29.04.2016 винесено припис № 10, яким позивачу запропоновано 29.04.2016 вибути до військової частини польова пошта НОМЕР_2 (смт. Гончарівське) для подальшого проходження служби (т. 1 а.с. 61,181).
Тобто, переміщення позивача для проходження військової служби до іншої військової частини відбулось у зв`язку із службовою необхідністю.
Позивач був призваний на військову службу у зв`язку з оголошенням мобілізації, на підставі наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_8 № 30 від 18.03.2015 (т. 1 а.с.13), та у відповідності до частини другої пункту 2 Положення № 1153/2008 вважався таким, що проходив службу за призовом.
Згідно абзац 3 пункту 112 Положення № 1153/2008 військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди
Тому, оскільки, позивач проходив військову службу за призовом та був переміщений для проходження військової служби до іншої військової частини, у зв`язку із службовою необхідністю, то для такого переміщення згода військовослужбовця Положенням № 1153/2008 не передбачена.
З цих підстав, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання незаконним наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 16-РС від 25.04.2016 в частині переміщення позивача до іншого місця служби та виданих ІНФОРМАЦІЯ_9 на його підставі телеграми № 2/246-к від 28.04.2016 та припису від 29.04.2016.
Позовна вимога позивача щодо нездійснення нагляду і контролю за підпорядкованими особами щодо прийняття рішень (наказів, розпоряджень) про переміщення позивача, всупереч вимогам чинного законодавства України, також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попередньої позовної вимоги ОСОБА_1 .
Щодо вимоги позивача про поновлення його на військовій службі у Збройних Силах України на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 з 06.05.2016 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) матеріального та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,, колегія суддів вважає, що вона також не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що вирішенню питання про поновлення військовослужбовця на військовій службі та відповідно виплати останньому матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу передує вирішення питання про скасування наказу, яким військовослужбовця було незаконно звільнено із займаної посади.
В той час, як позивач у даному адміністративному позові, вимогу щодо скасування наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 101 від 05.05.2016, яким його звільнено у запас з військової служби за призовом під час мобілізації та виключено із списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 не заявлено.
Згідно пояснень позивача, ним 24.11.2014 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано рапорт (заяву), в якому останній просив відповідача прийняти відповідне рішення про залишення ОСОБА_1 на займаній посаді у Козелецькому районному військовому комісаріаті для подальшого проходження військової служби.
Вищевказаний рапорт (заяву) залучено позивачем до матеріалів справи (а.с.224-226).
Однак, в силу статті 110 Закону України № 551-XIV від 24.03.1999 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Закону № 551-XIV) до розгляду підлягають лише ті рапорти (заяви), які надійшли до відповідної військової частини, закладу та установи та були зареєстровані у Журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.
Разом з тим, як вбачається із довідки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1836 від 23.05.2016 звернення ОСОБА_1 від 24.11.2014, відповідно до даних журналу реєстрації вхідних документів Чернігівського обласного військового комісаріату та журналу реєстрації пропозицій, заяв та скарг громадян, у Чернігівському обласному військовому комісаріаті, не зареєстровано (т. 2 а.с.35).
При цьому, рапорт (заява) містить лише відмітку про його реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_10 24.11.2014 за № 1203, що у свою чергу, додатково підтверджує факт ненадходження рапорту (заяви) позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання позивачу відповіді на його рапорт від 24.11.2014 задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи вказують на те, що Чернігівським обласним військовим комісаріатом не було допущено бездіяльності у ненаданні відповіді на рапорт (заяву) позивача від 24.11.2014, так як рапорт не надходив відповідачу.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга - третя статті 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII)).
Під індексацією грошових доходів населення слід розуміти встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України № 1282-XII від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення»).
Згідно абз. 3 пункту 242 Положення № 1153/2008 передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 № 63 від 29.04.2016 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 та знято з усіх видів забезпечення (т. 1, а.с.36).
У відповідності до наявного у матеріалах справи грошового атестату позивача, підтвердження до грошового атестату серії ЗУ № 076756, довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1812 від 20.05.2016 заборгованість по грошовому забезпеченню, у тому числі індексації грошового забезпечення, відсутня (т. 2 а.с. 29,30,34).
Таким чином, позивачу сума грошового забезпечення та сума індексації його грошового забезпечення виплачена у повному обсязі, у зв`язку з чим відсутністі підстави для стягнення з Чернігівського обласного військового комісаріату коштів, які належали позивачу до виплати, відповідно до законодавства, але не були виплачені, особливо індексацію за період з 18.03.2014 по дату подання цього позову та визнання незаконною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування позивачу індексації за період з 18.03.2014 по дату подання позову до суду.
У відповідності до частини другої статті 9-1 Закону № 2011-XII, пунктів 2, 3, 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою КМ України № 178 від 16.03.2016 у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, який мав право на отримання предметів речового майна, останньому за місцем військової служби за його заявою (рапортом) видається грошова компенсація вартості неотриманого речового майна.
Тобто, військовослужбовці, звільненні з військової служби, мають право на отримання грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, а не самого речового майна, як про це просить позивач.
Разом з тим, позивачем не заявлено позовну вимогу про стягнення на його користь грошової компенсації вартості неотриманого ним речового майна, тому підстав для задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі належного ОСОБА_1 речового забезпечення за період з 30.10.2015 по дату звернення позивача до суду та зобов`язання Чернігівського обласного військового комісаріату видати позивачу речове забезпечення, яке, відповідно до норм та правових актів, повинно було бути йому видано, але не видавалось немає.
Також, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у нерозгляді рапорту позивача від 29.04.2016 та недоведення результатів його розгляду і нерозгляді питання про подання документів на присвоєння позивачу первинного офіцерського звання, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2016 позивачем на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату направлено рапорт (звернення), в якому останній просив відповідача зупинити дію наказів щодо його переміщення, заборонити приймати рішення щодо переміщення позивача до іншої військової частини, заборонити переміщати його до іншої військової частини, розглянути питання щодо його поновлення на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 та подати відповідні документи Міністру оборони України про призначення його на посаду молодшого офіцерського складу до Козелецького районного військового комісаріату з одночасним прийняттям його на військову службу за контрактом і присвоєнням первинного військового звання молодшого лейтенанта (т. 1 а.с.132-142).
Листом № 1905 від 25.05.2016 ІНФОРМАЦІЯ_9 , у строки передбачені статтею 119 Закону № 551-XIV, на адресу позивача була направлена відповідь на його рапорт (звернення) від 29.04.2016 з обґрунтуванням усіх заявлених позивачем вимог (т. 2 а.с. 36,37).
Згідно листа № 1905 від 25.05.2016 ІНФОРМАЦІЯ_9 було розглянуто питання про подання позивачем документів на присвоєння йому первинного офіцерського звання.
Таким чином, вказані обставини спростовують твердження позивача про допущення Чернігівським обласним комісаріатом бездіяльності у розгляді рапорту (звернення) позивача від 29.04.2016 та розгляду питання про подання позивачем документів на присвоєння йому первинного офіцерського звання.
Позовні вимоги про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) грошової компенсації, пов`язаної із переміщенням ОСОБА_1 з військової частини польова пошта НОМЕР_5 (с.Нова Любомирівка, Рівненська область) до ІНФОРМАЦІЯ_8 (с. Козелець, Чернігівська область) у розмірі 280 грн та із військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_8 (с. Козелець, Чернігівська область) у розмірі 57 грн задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Позивачем, на підтвердження понесених ним витрат при переміщенні із одних військових формувань до інших, до суду першої інстанції були подані квитки на проїзд у автобусі серії ВВВК № 582016 на суму 17,00 грн, серії ААВФ № 001833 на суму 40,00 грн, серії АБАА № 015161 на суму 40,00 грн, серії ААВФ 001675 на суму 40,00 грн, серії ААВФ 001676 на суму 40,00 грн та № 003836 на суму 160,00 грн. (а.с.214-218).
Проте, вищевказані квитки на проїзд у автобусі не є належними та допустимими доказами, у розумінні статті 70 КАС України, так як є не персоніфікованими, не містять даних ані про особу, яка здійснила проїзд, ані про особу, яка понесла витрати на їх придбання.
При цьому, у відповідності до пункту 8 Порядку відшкодування витрат, пов`язаних з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 155 від 02.03.2016 відшкодування військовослужбовцю витрат, пов`язаних з його проїздом та перевезенням ним особистого майна, у разі придбання проїзних (перевізних) документів за власні кошти, здійснюється при його особистому зверненні із заявою та пакетом відповідних документів до командира військової частини, в якій останній проходить військову службу, та прийняття командиром наказу про виплату грошової компенсації.
Згідно довідки про періоди проходження військової служби ОСОБА_1 № 1916 від 12.05.2016 (т. 1 а.с.186,187) останнім місцем проходження позивачем військової служби була військова частина польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
З метою отримання компенсації позивач, у відповідності до пункту 8 Порядку № 155, повинен був звернутися до командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 із відповідною заявою, однак, матеріали справи не містять жодних доказів щодо такого звернення ОСОБА_1 до командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 .
Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2015 позивачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) подано рапорт, в якому позивач просив командування військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) вирішити питання про відшкодування йому фактичних витрат за проїзд, у зв`язку із переміщенням позивача з однієї військової частини до іншої: з с. Нова Любомирівка до м. Києва; з м. Києва до смт. Козелець; з смт. Козелець до м. Чернігова; з м. Чернігова до смт. Козелець (т. 2 а.с.16).
29.04.2016 позивачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) направлено рапорт (звернення), в якому останній просив зупинити дію наказів щодо його переміщення, заборонити приймати рішення щодо переміщення позивача до іншої військової частини, заборонити переміщати його до іншої військової частини, розглянути питання щодо його поновлення на посаді відповідального виконавця мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 та подати відповідні документи Міністру оборони України про призначення його на посаду молодшого офіцерського складу до Козелецького районного військового комісаріату з одночасним прийняттям його на військову службу за контрактом і присвоєнням первинного військового звання молодшого лейтенанта (а.с.132-142).
Разом з тим, відповідачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції допустимих та належних доказів на підтвердження факту розгляду Військовою частиною НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) рапортів позивача від 18.11.2015 та від 29.04.2016.
Вказане спростовує твердження Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) у письмових запереченнях про те, що при опрацюванні відповідачем книг реєстрації вхідної кореспонденції Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) було встановлено, що звернення позивача від 18.11.2015 про виплату останньому компенсації за переміщення до оперативного командування не надходило.
За таких обставин та з урахуванням того, що відповідачем не надано належним доказів розгляду рапортів позивача від 18.11.2015 та від 29.04.2016, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.
Крім того, колегія суддів переглядає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України) на його користь моральної шкоди у розмірі по 25000 грн. з кожного, але не менше грошового забезпечення, яке б отримував позивач, перебуваючи на посаді у Козелецькому районному військовому комісаріаті у період з 24.11.2014 по 12.01.2015, з 26.10.2015 по 16.11.2015 та з 29.04.2016 по 05.05.2016, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з тих мотивів, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння останньому моральної шкоди, а також не зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача частково.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 20.09.2016.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.
