Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
м. Сміла, вул. П.Лумумби, 15, 20700, (04733) 4-25-37
Справа
№ 2 - 1362 / 2011 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі : головуючої судді Зайончковської I.A.
при секретарі Сорока O.A.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
2червня 2009 року між сторонами був укладений договір позики, за яким позивач передав відповідачу 11200 грн., а останній зобов’язувався кошти в сумі 2400 грн. повернути в строк до 5 червня 2009 року, а решту суми 8800 грн. - в строк до 5 липня 2009 року.
ОСОБА _1 просить стягнути борг з відповідача в примусовому порядку, оскільки після настання строку, визначеного в розписці для його виплати, добровільно він його не повертає.
Відповідач позов не визнав повністю, пояснивши, що ніяких грошей він не отримував, а розписку написав, так як позивач та його дружна йому погрожували.
Заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 626, 629, 638, 640, 1046, 1049 ЦК України договір вважається укладеним з моменту домовленості сторін щодо всіх істотних його умов, він є обов’язковим до виконання та за ним одна сторона передає кошти, а інша зобов’язується їх повернути в тій же сумі. При відсутності строку повернення позики, вона підлягає поверненню протягом 30 днів з моменту пред’явлення позичальником вимоги про це.
3розписки відповідача вбачається, що позивач передав відповідачу кошти у зазначеній вище сумі з умовою їх повернення частинами: 2400 грн. - до 5 червня 2011 року та 8800 грн. - до 5 липня 2009 року. Оскільки ОСОБА_2 на усні звернення з приводу повернення позики не реагував протягом тривалого часу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Матеріальний стан відповідача не є підставою звільнення його від виконання зобов’язання чи відстрочки виконання, оскільки це не передбачено діючим законодавством, а тому порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту в судовому порядку.
Суд критично оцінює посилання ОСОБА_2 на те, що розписка була написана ним під примусом, оскільки він не надав ніяких доказів здійснення на нього тиску чи реальності якихось погроз, а також безгрошовості договору, а натомість пояснив, що розписка була ним написана за місцем роботи, в денний час, де також перебували інші працівники організації. При таких обставинах, суд вважає, що договір між сторонами відбувся і відповідач фактично ухиляється від виконання, взятих на себе зобов’язань, а тому позика підлягає стягненню в примусовому порядку, як і судові витрати по справі.
На підставі ст. ст. 626, 629, 638, 640, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11200 грн. позики, 112 грн. судового збору, 120 грн. за інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, а всього 11532 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Суддя
