Провадження № 2/760/2009/16
Справа №760/7173/14-ц
У Х В А Л А
/про залишення позовної заяви без руху/
11 лютого 2016 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
08.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору і просить:
- визнати недійсним кредитний договір від 05.03.2008 року № 2619/0308/71-009, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» ;
- визнати недійсним іпотечний договір від 05.03.2008 року № 2619/0308/71-009-Z-1, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» та зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.
При вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.119, 120 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
При зверненні до суду такий документ позивачем до позову доданий не був.
При цьому позивач посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» згідно якого, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, з 01.09.2015 року набув чинності Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» щодо об'єктів справляння судового збору.
Так, відповідно до ст. 5 даного Закону в редакції від 01.09.2015 року споживачі при зверненні до суду від сплати судового збору не звільняються.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.
Виходячи з цього, двох законів, що мають однакову юридичну силу / Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про судовий збір» / вимоги Закону України «Про судовий збір» у редакції від 01.09.2015 року є пріорітетнішими.
Позивач звертається до суду з вимогами немайнового характеру.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону / в редакції від 01.09.2015 року/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Виходячи з того, що позивачем одночасно пред`явлено дві позовні вимоги немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 1102,40 грн. = (551,20 грн. х 2).
Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 301 01, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа). Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Повідомити позивача за зустрічним позовом про необхідність усунення недоліків, шляхом оплати судового збору та надання суду оригіналу відповідної квитанції.
Роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк зустрічна позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
